Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"10" лютого 2021 р. м. Рівне Справа № 918/1045/20
Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г. при секретарі судового засідання Рижій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Фізичної особи - підприємця Канонік Ганни Іванівни до відповідача Зорянської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Зорянської сільської ради від 25.07.2019 року №1628, скасування рішення державного реєстратора Клеванської селищної ради, скасування в Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки, скасування запису про земельну ділянку у поземельний книзі, закриття поземельної книги та зобов'язання вчинити певні дії.
представники:
від позивача: ОСОБА_2 , Остапенко Д.І.;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: ОСОБА_1 , Кузьменюк-Волошина Н.М.
У листопаді 2020 року Фізична особа - підприємець Канонік Ганна Іванівна (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Зорянської сільської ради (далі - відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , у якій просить про визнання протиправним та скасування рішення Зорянської сільської ради від 25.07.2019 року №1628, скасування рішення державного реєстратора Клеванської селищної ради, скасування в Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки, скасування запису про земельну ділянку у поземельний книзі, закриття поземельної книги та зобов'язання вчинити певні дії, - обгрунтовуючи позовні вимоги тим, що оскаржуване рішення порушує її права як громадянина через наявність зацікавленості в праві користуватись частиною земельної ділянки, що прилягає до її нерухомого майна.
Ухвалою суду від 12.11.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду у порядку загального позовного провадження, судове засідання для розгляду справи призначено на 01.12.2020 року.
01 грудня 2020 року від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України.
Ухвалою суду від 01.12.2020 року відкладено розгляд справи на 15.12.2020 року.
Ухвалою суду від 15.12.2020 року розгляд справи відкладено на 12.01.2021 року.
В судовому засіданні 12.01.2021 року оголошено перерву до 19.01.2021 року.
В судовому засіданні 19.01.2021 року оголошено перерву до 26.01.2021 року.
Ухвалою суду від 26.01.2021 року, суд, без виходу до нарадчої кімнати, ухвалив відмовити у задоволенні заяви представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 231 ГПК України.
Крім того, ухвалою суду від 26.01.2021 року розгляд справи відкладено на 09.02.2021 року.
08 лютого 2021 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що позивач заперечує проти задоволення позову з огляду на те, що підстав для незатвердження проекту Петричук О.Р. не було, оскільки ОСОБА_1 було надано висновок відділу містобудування, архітектури та будівництва Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області від 28.11.2018 року за вих. №1147, у якому вказано про наступне: "Розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 5 (п'ять) років загальною площею 0.0431 га гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування будівель торгівлі (для обслуговування "Салону краси") за рахунок земель комерційного та іншого використання в с. Зоря на території Зорянської сільської ради, відділ містобудування, архітектури та будівництва райдержадміністрації погоджує його та вважає можливим відведення земельної ділянка у встановленому законодавством порядку. Відповідно до плану зонування території с. Зоря дана земельна ділянка не має обмежень містобудівного характеру". А найголовніше - даний проект пройшов державну експертизу, про що свідчить висновок ГУ Держгеокадастру в Одеській області про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 28.05.2019 року №8267/82-19, згідно якого підсумкова оцінка проекту землеустрою: погоджується. Строк дії висновку - необмежений.
08 лютого 2021 року від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, надійшли письмові пояснення зі змісту яких вбачається, що остання заперечує проти задоволення позову з підстав, зазначених в поясненнях.
Також, 08.02.2021 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому представник позивача зазначає про те, що підстав для не затвердження проекту Петричук О.Р. дійсно не було, але у позивача були правомірні очікування зазначення у договорі оренди домовленого пункту про обов'язкову суборенду частини ділянки, або сільська рада могла б навіть проінформувати ОСОБА_2 , як зацікавлену особу у причинах порушення домовленостей.
Ухвалою суду від 09.02.2021 року закрито підготовче провадження у справі № 918/1045/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на "10" лютого 2021 року.
10 лютого 2021 року від представника третьої особи надійшли пояснення щодо відповіді на відзив, за змістом яких третя особа зазначає про те, що ОСОБА_2 просить скасувати рішення, оскільки воно її не влаштовує, бо вона з кимось про щось домовлялась, однак правової підстави для задоволення її позову немає, оскільки на ділянці знаходиться об'єкт нерухомого мана, який належить саме ОСОБА_1 , а тому відповідно до ч.2 ст.134 Земельного кодексу України не підлягає продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).
Ухвалою суду від 10.02.2021 року повернуто Фізичній особі - підприємцю Канонік Ганні Іванівні ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України - 8 408,00 грн. судового збору, сплаченого згідно квитанції № 83382 від 04.11.2020 року, оригінал якої знаходиться у позивача.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та у відповіді на відзив.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача та її представник заперечили проти задоволення позову в повному обсязі з підстав, зазначених в поясненнях третьої особи.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак 10.02.2021 року надіслав на електронну адресу суду заяву про розгляд справи без участі представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача та його представника, третьої особи та її представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
Як зазначає позивач, рішенням Зорянської сільської ради від 28.12.2012 року №929 гр. Канонік Г.І. надано дозвіл на викуп земельної ділянки площею 0,018 га для будівництва та обслуговування магазину в АДРЕСА_2 (позначено №1 на ситуаційній карті-схемі) (а.с.32). На даний час зазначена ділянка перебуває в оренді, яка щорічно подовжується, а на ділянці збудовано нежитлове приміщення магазину, яке на даний час не введено в експлуатацію. Право власності на об'єкт незавершеного будівництва належним чином зареєстровано (а.с. 62-64).
Вищезазначене нерухоме майно має спільну стіну з нерухомим майном, яке належить ФОП Петричук О.Р. Поряд з зазначеною ділянкою знаходилась вільна ділянка - на карті - схемі №5 площею 0431 га, яка перебувала у користуванні ОСОБА_3 , який добровільно відмовився від оренди (а.с 32).
Рішенням Зорянської сільської Ради від 02.02.2017 року за №516 земельну ділянку площею 0,0431 га було включено до переліку земельних ділянок, вільних від забудови, призначених до передачі в оренду на конкурентних засадах (аукціонах) (а.с. 15).
ОСОБА_2 29.11.2017 року звернулась до Зорянської сільської ради з заявою про надання дозволу на участь в аукціоні по продажу земельної ділянки, яка розташована на вул. Конституції та є прилеглою до території мого магазину для добудови господарчих споруд відповідно порядку, визначеному ст.134 ЗКУ.
У встановлений чинним законодавством термін було отримано відповідь Зорянської сільської Ради, якою роз'яснено, що участь в аукціоні дозволена будь-яким особам, за умови надання необхідних документів. Разом з тим було наголошено, що на даний час дати проведення аукціону по передачі в оренду земельної ділянки комерційного призначення не оголошено та запропоновано звернутись до організації, яка буде проводити такий аукціон після його офіційного оголошення.
Рішенням Зорянської сільської Ради від 02.02.2018 року за №1062 відмовлено в задоволенні заяви про надання дозволу щодо відведення земельної ділянки ФОП Петричук О.Р. через включення зазначеної ділянки до переліку земельних ділянок, вільних від забудови, призначених до передачі в оренду на конкурентних засадах (аукціонах) (а.с. 16).
Позивач зазначає, що всупереч визначеному порядку визначення переможця на конкурентних засадах, рішенням Зорянської сільської ради №1193 від 24.05.2018 року надано дозвіл ФОП Петричук О.Р. на розробку проекту землеустрою зазначеної земельної ділянки на умовах оренди без проведення аукціону через наявність на цій земельній ділянці нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 (а.с. 17).
Позивач вважає, що рішення №1193 від 24.05.2018 року порушує її права як громадянина через наявність зацікавленості в праві користуватись частиною земельної ділянки, що прилягає до мого нерухомого майна.
04.07.2018 року позивач звернулась до Зорянської сільської ради з заявою в порядку, визначеному ЗУ "Про звернення громадян" з вимогою надати обгрунтовані правові підстави дій Зорянської сільської Ради по взаємовиключним рішенням (а.с.150), а саме:
1. Рішенням №516 визначено підстави для проведення аукціону. Відповідь на її заяву щодо участі підтверджує організацію передачі права оренди на конкурсних засадах;
2. Рішенням №1062 від 02.02.2018 року відмовлено ФОП Петричук О.Р. з тих самих підстав;
3. Рішенням №1193 від 24.05.2018 року заяву ФОП Петричук О.Р. задоволено.
Як зазначає позивач, жодних повідомлень про скасування рішення №516 від 02.02.2017 року їй не надсилалось, хоча про її зацікавленість в праві на користування цією земельною ділянкою Зорянській сільській раді було відомо з її заяви від 29.11.2017 року.
09.07.2018 року позивач отримала відповідь за вих.№1205/02-12/18 яка по суті є формальною відпискою та не містить жодних посилань на нормативні документи, згідно яких Зорянською сільською радою було прийнято оскаржуване рішення (а.с.151).
Не погоджуючись з протиправними діями Зорянської сільської ради 31.07.2018 року ОСОБА_2 було подано позовну заяву до Рівненського районного суду. Суддею Остапчук Л.В. відкрито провадження та застосовано заходи забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти будь-які дії до вирішення спору.
З пояснень позивача вбачається, що під час неодноразових судових засідань представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було запропоновано вирішити спір мирним шляхом, який був відображений у переліку дій, які кожна з сторін мала б виконати, у зв'язку з чим ОСОБА_2 подано до суду заяву про залишення позову без розгляду та скасування заходів забезпечення позову, однак зі сторони Зорянської сільської ради та ОСОБА_4 з домовленостей не виконано нічого, а навпаки Рішенням Зорянської сільської ради від 25.07.2019 року спірну земельну ділянку надано в оренду ФОП Петричук О.Р. без пункту про право суборенди частини ділянки.
За таких обставин позивач вважає, що посадова особа Зорянської сільської ради та ФОП Петричук О.Р. діючи спільно та за попередньою змовою, з корисних мотивів шляхом введення в оману суду і позивача, заздалегідь розуміючи, що не будуть виконувати умови договору спонукали до відмови від позову та скасуванню арешту для передачі земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 .
Як зазначає позивач, що на її звернення до сільського голови щодо неправомірності таких дій було отримано рішення від 27.08.2020 року №1935, яким вирішено звернутись до ФОП Петричук О.Р. з пропозицією скоротити термін дії договору до 01.01.2021 року, однак відповіді не отримано.
Наведені обставини стали причиною звернення позивача з позовом до суду та є предметом спору у даній справі.
Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав заявлених вимог учасників судового процесу, дотримуючись принципів об'єктивної істини, добросовісності, розумності та справедливості суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступне.
Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов'язані з правом користування земельною ділянкою, регулювання яких здійснюється Земельним кодексом України, ГК України, ЦК України, тощо.
Таке врегулювання створює в цих відносинах правовий порядок, який вимагає від їх суб'єктів певної правової поведінки.
Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
У статті 2 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Статтею 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Частина 2 ст. 123 Земельного кодексу України регламентує, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, Зорянська сільська рада 24 травня 2018 року прийняла рішення №1193 про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.0431 га кадастровий номер 5624684900:18:027:0467 на умовах оренди терміном на 5 років.
Підставою для прийняття такого рішення була наявність на даній земельній ділянці площею 0.0431 га кадастровий номер 5624684900:18:027:0467 об'єкту нерухомого майна - будівлі перукарні за адресою: АДРЕСА_2 , яка перебуває у власності ОСОБА_1 , про що Зорянською сільською радою зазначено у рішенні №1193 від 24.05.2018 року (а.с. 201-204).
Рішення Зорянської сільської ради №1193 від 24.05.2018 року про надання дозволу гр, ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.0431 га кадастровий номер 5624684900:18:027:0467 на умовах оренди терміном на 5 років є чинним. ОСОБА_2 зверталася до Рівненського районного суду з позовними вимогами до Зорянської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення Зорянської сільської ради від 24.05.2018 року №1193, однак у справі №570/3568/18 ОСОБА_2 подала заяву про залишення позову без розгляду, яка була задоволена Рівненським районним судом 14.03.2019 року, про що було постановлено відповідну ухвалу.
Також, згідно даної ухвали суд постановив скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Рівненського районного суду від 03 грудня 2018 року, а саме: скасувати заборону відповідачу - Зорянській сільській раді Рівненського району вчиняти певні дії щодо надання спірної земельної ділянки площею 0,0431 га з кадастровим номером 5624684900:18:027:0467; скасувати заборону відповідним органам чи особам вчиняти будь-які дії щодо вказаної земельної ділянки (а.с.141).
Рішення Зорянської сільської ради №1193 від 24.05.2018 року слугувало підставою для розробки ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 5 років для будівництва та обслуговування будівель торгівлі площею 0.0431 га.
Відповідно до ч. 4 ст. 123 Земельного Кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
За приписами ч. 2 ст. 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури.
ОСОБА_1 було надано висновок відділу містобудування, архітектури та будівництва Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області від 28.11.2018 року за вих., №1147, у якому вказано про наступне: " Розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 5 (п'ять) років загальною площею 0.0431 га гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування будівель торгівлі (для обслуговування "Салону краси") за рахунок земель комерційного та іншого використання в с. Зоря на території Зорянської сільської ради, відділ містобудування, архітектури та будівництва райдержадміністрації погоджує його та вважає можливим відведення земельної ділянки у встановленому законодавством порядку. Відповідно до плану зонування території с. Зоря дана земельна ділянка не має обмежень містобудівного характеру" (а.с.205).
Окрім того, даний проект пройшов державну експертизу, про що свідчить висновок ГУ Держгеокадастру в Одеській області про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 28.05.2019 року №8267/82-19, згідно якого підсумкова оцінка проекту землеустрою: погоджується. Строк дії висновку - необмежений (а.с. 206).
Відповідно до ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
Згідно із ч. 12 ст. 123 Земельного кодексу України рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Підстави для відиови у затвердженні проекту ОСОБА_1 відсутні, а тому Зорянською сільською радою в межах її повноважень та у відповідності до діючого законодавства було прийнято рішення №1628 від 25.07.2019 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі", адже з норм Земельного кодексу України вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов'язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.
Відповідно до п. 18 ст. 186 Земельного кодексу України Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб'єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, встановленого Законом України "Про землеустрій"; надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.
Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб'єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження документації із землеустрою іншими органами.
Окрім того, суд ставить під сумнів, що ОСОБА_2 станом на 25.07.2019 року була суміжним землекористувачем по відношенню до ділянки, на яку згідно оскаржуваного позивачем рішення затверджено проект землеустрою, адже речове право на сусідню земельну ділянку 0,018 га за кадастровим номером 5624684900:18:027:0078, а саме право оренди, у громадянки ОСОБА_2 виникло лише у грудні 2019 року (з моменту державної реєстрації) згідно договору оренди №02/11/19 від 19.11.2019 року, в той час коли вона оскаржує рішення, прийняте у липні 2019 року.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 322/1178/17 від 15 січня 2020 року зазначає, що договір оренди землі вважається укладеним та розпочинає свою дію з моменту державної реєстрації такого договору, а не з моменту нотаріального посвідчення чи підписання сторонами.
Такі висновки щодо набрання чинності договором оренди земельної ділянки зроблено у постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі № 570/3056/15-ц (провадження № 6-643цс16), у мотивувальній частині якої міститься роз'яснення аналогічного розуміння правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 19 лютого 2014 року у справі № 0426/14068/2012 (провадження № 6-162цс13).
Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди землі від 16.05.2005 року строком на 1 рік, який був зареєстрований 18.10.2005 року у Рівненській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах", діяв 1 (один) рік - до 18.05.2006 року (а.с. 128-131).
В п. 41 даного договору чітко вказано, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, а згідно п. 8 даного договору вказано, що договір укладено на 1 (один) рік. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Твердження представника позивача, що зазначений договір щорічно продовжувався до 20.03.2009 року не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи судом, оскільки серед долучених до матеріалів справи відсутні докази такого твердження, а з наданих позивачем документів не вбачається можливості встановити, що зазначений договір щорічно продовжувався до 20.03.2009 року.
Разом з цим, у суду наявні підстави вважати, що Додаткова угода №1 до договору оренди землі від 20.03.2009 року (а. с. 134) не має жодної юридичної сили, оскільки не зареєстрована у державному реєстрі, і окрім того мав би бути укладений новий договір оренди, оскільки попередній не був продовжений у встановлені строки та у відповідності до законодавства.
Рішення Зорянської сільської ради від 12.07.2018 року №1230 (а.с. 135), відповідно до якого сільська рада вирішила продовжити договір оренди земельної ділянки від 16.05.2005 року не може проджувати жодних юридичних наслідків з огляду на те, що відсутні додаткова угода та договір оренди, які були укладені та зареєстровані за результатами такого рішення; та згідно даного рішення договір 2005 року не міг бути продовженим, оскільки попередні роки такий договір не продовжувався у встановлені строки та у відповідності до законодавства, а тому сільська рада могла прийняти рішення лише про укладення нового договору оренди земельної ділянки, як це було зроблено 15.11.2019 року, коли сільська рада прийняла рішення про надання для ОСОБА_2 в оренду сусідню земельну ділянку площею 0.0180 га, на підставі якого 19.11.2019 року було укладено договір, який у подальшому 04.12.2019 року був зареєстрований.
Отже, позиція позивача в ході розгляду даної справи не підтвердилась, оскільки не ґрунтується на належних та допустимих доказах, а тому не може бути покладена судом в основу прийнятого рішення.
Враховуючи вищенаведене, а також беручи до уваги той факт, що позивач не довела свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу в контексті заявлених нею позовних вимог, суд констатує відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Зорянської сільської ради від 25.07.2019 року №1628 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
Щодо позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора Клеванської селищної ради, скасування в Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки, скасування запису про земельну ділянку у поземельний книзі, закриття поземельної книги та зобов'язання вчинити певні дії, то вказані вимоги не підлягають до задоволення судом в даній справі, оскільки є похідними від первісної позовної вимоги - про визнання протиправним та скасування рішення Зорянської сільської ради від 25.07.2019 року №1628.
Разом з цим, щодо позовної вимоги про скасування рішення державного реєстратора Клеванської селищної ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51353055 від 27.02.2020 10:29:30 про речове право оренди земельної ділянки Кадастровий номер: 5624684900:18"027:0467 за ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне відзначити наступне.
Суд зауважує, що кожна особа на підставі ст. 15 ЦК України має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 ГПК України).
Згідно зі ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 р. у справі №523/9076/16-ц.
Суд зазначає, що у ході розгляду справи може бути виявлено, що позов пред'явлений не тією особою, якій належить право вимоги, чи не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов'язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідачем у спорах про скасування відповідного рішення є орган, який виніс спірне рішення.
Таким чином, відповідачем у даній справі щодо позовної вимоги про скасування рішення державного реєстратора Клеванської селищної ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51353055 від 27.02.2020 10:29:30 про речове право оренди земельної ділянки Кадастровий номер: 5624684900"18:027:0467 за ОСОБА_1 - повинен бути державний реєстратор Клеванської селищної ради.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 ГПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.
Згідно з ч. 3 ст. 48 ГПК України після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 48 ГПК України про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Суд констатує, що ГПК України не передбачено право суду за власною ініціативою здійснити залучення співвідповідача. Як вбачається зі ст. 48 ГПК України, залучення співвідповідача можливо виключно за клопотанням позивача.
У ч. 5 ст. 13 ГПК України визначено, що суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
У даній справі позивачем не було заявлено клопотання про залучення співвідповідачем державного реєстратора Клеванської селищної ради.
Суд зазначає, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ГПК України. Водночас за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.12.2018 р. у справі № 902/672/16 (щодо відмови у позові до неналежного відповідача).
За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про скасування рішення державного реєстратора Клеванської селищної ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51353055 від 27.02.2020 10:29:30 про речове право оренди земельної ділянки Кадастровий номер: 5624684900:18"027:0467 за ОСОБА_1 , оскільки вона зяалена до неналежного відповідача.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За змістом ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, сукупним аналізом наведених вище норм права, взятих судом до уваги тверджень сторін та досліджених доказів, беручи до уваги той факт, що позивач не довела свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу в контексті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову фізичної особи - підприємця Канонік Ганни Іванівни до відповідача Зорянської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Зорянської сільської ради від 25.07.2019 року №1628, скасування рішення державного реєстратора Клеванської селищної ради, скасування в Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки, скасування запису про земельну ділянку у поземельний книзі, закриття поземельної книги та зобов'язання вчинити певні дії - в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Зважаючи, що позов до задоволення не підлягає, а позивач у даній справі звільнений від сплати судового збору, судовий збір з відповідача в дохід Державного бюджету України не стягується.
Керуючись статтями 13, 73-80, 86, 123, 129, 196, 202, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В задоволенні позову Фізичної особи - підприємця Канонік Ганни Іванівни до відповідача Зорянської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Зорянської сільської ради від 25.07.2019 року №1628, скасування рішення державного реєстратора Клеванської селищної ради, скасування в Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки, скасування запису про земельну ділянку у поземельний книзі, закриття поземельної книги та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 19 лютого 2021 року.
Суддя Романюк Ю.Г.