36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
15.02.2021 року Справа № 917/1464/20
Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С. М., розглянувши матеріали
за позовною заявою Корпорації "Українські атомні прилади та системи", пр-т Голосіївський, 100/2, м. Київ, 03127, код ЄДРПОУ 32526191
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив-Агромаш", вул. Бетонна, 19, м. Кременчук, Полтавська область, 39603, код ЄДРПОУ 40222057
про примусове виконання обов'язку в натурі та відшкодування збитків
07.09.2020 року до суду звернулася з позовною заявою від 03.09.2020 року (вх. № 1605/20) Корпорація "Українські атомні прилади та системи" до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив-Агромаш" про виконання обов'язку в натурі, а саме: поставку та монтаж нового тельфера підйомного електричного із характеристиками згідно умов договору та про стягнення збитків у розмірі 22 665,74 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2019 року даний позов був переданий на розгляд судді Білоусову С.М.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 11.09.2020 року суд залишив позовну заяву Корпорації "Українські атомні прилади та системи" без руху, оскільки в матеріалах справи відсутні:
- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;
- документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Зазначеною вище ухвалою суд встановив позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення даної ухвали.
28.09.2020 року на адресу господарського суду від Корпорації "Українські атомні прилади та системи" надійшла заява № 01/175-10 від 22.09.2020 р. (вх. № 10628) про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 30.09.2020 р. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 917/1464/20 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що відповідач не виконав умови договору № 14/05-2018 на виготовлення та монтаж оперативного металевого спірально - фальцевого силосу МСФС для зберігання перет від 14.05.2018 року в частині гарантійного обслуговування силосу.
У відзиві на позов відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та посилається на те, що ним не порушено умови укладеного договору № 14/05-2018 на виготовлення та монтаж оперативного металевого спірально - фальцевого силосу МСФС для зберігання перет від 14.05.2018 року, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача збитків та зобов'язання його поставити новий тельфер підйомний електричний.
Позивач подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначає, що відповідач не надав жодних аргументів, які можуть враховуватися при розгляді справи по суті.
Рішення приймається з врахуванням вимог ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши всі наявні у справі матеріали, суд встановив:
Між Корпорацією "Українські атомні прилади та системи" (замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Креатив-Агромаш" (виконавець) 14.05.2018 року було укладено договір на виготовлення металевого спірально-фальцевого силосу МСФС для зберігання пелет №14/05-2018 (договір).
Згідно п. 1.1. виконавець зобов'язався виготовити, поставити та виконати монтажні роботи на території замовника за адресою: м. Тернопіль, вул. Купчинського, 14А, металевий спірально-фальцевий силос МСФС 46.12.150 ємністю 150 м3 (силосу) для оперативного зберігання пелет у кількості - 1 шт., технічні характеристики силосу та комплектація визначається та погоджується сторонами окремим технічним завданням, яке є додатком № 1 до цього договору.
Відповідно до п. 15 специфікації одним із невід'ємних складових елементів конструкції силосу є підйомний тельфер.
На виконання умов договору, замовником 10.05.2019 року було поставлено обладнання - тельфер підйомний електричний ТЭ 2 511 (таль електрична) системи завантаження силосу МСФС.46.12.150 (зав. № 68916) (тельфер).
Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, 29.11.2019 року даний тельфер вийшов із ладу, про що було зафіксовано позивачем за участі спеціалістів КП "Тернопільтеплокомуненерго" в акті про несправність обладнання від 29.11.2019 року.
Відповідно до п. 16.3 договору гарантія на все поставлене та змонтоване виконавцем обладнання, згідно специфікації, становить 24 місяці від дня прийняття робіт замовником.
За п. 16.4 виконавець відповідає за недоліки (дефекти), виявлені в закінчених роботах змонтованих конструкціях та обладнанні протягом гарантійного строку.
З посиланням на зазначені пункти договору позивач 05.12.2019 року направив відповідачу листа за № 01/265-01 яким наполягав на необхідності терміново, не пізніше 09.12.2019 року, усунути неполадки чи замінити тельфер.
Листом від 09.12.2019 року за № 01/273-01 замовник просив виконавця направити спеціалістів підприємства для включення до складу комісії і в подальшому оформлення дефектного акту. Проте, останні на запрошення не відреагували, представників не надіслали.
Залучивши незалежну експертну організацію позивачем за участі спеціалістів 11.12.2019 року складено дефектний акт обстеження підйомно-транспортного механізму за висновками якого, зокрема, комісійне обстеження тельфера підйомного електричного ТЭ-2-511 (зав. № 68916), стану лакофарбового покриття, видимих вузлів, електричного обладнання та рухомих механізмів, підтвердило факт поставки виконавцем (ТОВ "Креатив-Агромаш" замовнику (Корпорації "Укратомприлад") бувшого у використанні підйомно-транспортного механізму, без проведення передпродажної підготовки (реатаврації). Тельфер підйомний електричний ТЭ-2-511 (таль електрична) системи завантаження силосу МСФС 46.12.150 (зав. № 68916), вантажністю -02 тонни підлягає заміні на аналогічне за технічними параметрами нове обладнання за рахунок виконавця (ТОВ "Креатив-Агромаш").
З метою оперативного усунення проблем, про які йдеться у проміжному висновку комісії, позивач 23.12.2019 року уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю "Епоха-Т" договір підряду № 37 за яким підрядник зобов'язався виконати за завданням замовника, а замовник прийняти та оплатити наступні роботи: обстеження і ремонт таля в м. Тернопіль по вул. Купчинського,14а.
Відповідно до п. 2.1 договору оплата виконаної підрядником роботи здійснюється за договірною ціною, яка становить 10 935,60 грн. в т.ч. ПДВ - 1 822,60 грн.
Таким чином, позивач поніс додаткові витрати (збитки), які з урахуванням витрат на відрядження до м. Тернопіль, складають 22 665,74 грн.
23.01.2020 року за вих. № 01/013-01 позивач звернувся до відповідача з листом у якому просив здійснити заміну системи загрузки силосу МСФС. 46.12.150 на аналогічний по технічним параметрам тельфер.
Не отримавши від контрагента жодних відповідей, 13.04.2020 року за вих. № 01/072-10 позивач надіслав відповідачу претензію № 1/04-20, у якій пропонував виконавцю у добровільному досудовому порядку виконати свої зобов'язання у натурі, а саме - здійснити заміну тельферу підйомного електричного ТЭ 2511 (таль електрична) системи завантаження силосу МСФС.46.12.150 (зав. № 68916) на аналогічне за технічними параметрами нове обладнання. В іншому разі, вони будуть змушені застосувати до ТОВ "Креатив-Агромаш" як штрафні санкції у розмірі 10% від вартості робіт так і вимагати повного відшкодування збитків та моральної шкоди.
Претензія відповідачем залишена без реагування
Враховуючи вище зазначене, позивач звернувся до суду за захистом свої прав з позовом про виконання обов'язку в натурі, а саме: поставку та монтаж нового тельфера підйомного електричного із характеристиками згідно умов договору та про стягнення збитків у розмірі 22 665,74 грн.
При прийнятті рішення судом враховано наступне.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Аналіз змісту та суб'єктного складу договору № 14/05-2018 від 14.05.2018 року свідчить, що у зв'язку з його укладенням між сторонами виникли правовідносини поставки, які регулюються нормами §1 глави 30 Господарського кодексу України та §3 глави 54 Цивільного кодексу України.
Крім того, відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
У розумінні наведених норм права договір підряду регулює зобов'язання з виконання робіт. Предметом договору підряду може бути будь-яка робота, в процесі виконання якої створюється результат, що передається замовнику. Безперечним є факт, що предметом договору підряду є індивідуалізований результат праці підрядника, який набуває тієї чи іншої матеріальної форми.
Проаналізувавши умови договору, суд доходить висновку, що за своєю правовою природою договір № 14/05-2018 від 14.05.2018 року є змішаним та містить елементи договору поставки та підряду, оскільки його предметом є як оплатна, передача фальцевого силосу для оперативного зберігання пелет, так і матеріальний результат виконання монтажу виготовленого обладнання на території замовника.
За змістом ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ч. 1 ст. 675 Цивільного кодексу України, товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
Пунктом 3.2 договору сторони погодили, що приймання-передача виконаних робіт з виготовлення та монтажу силосу оформляється актами КБ-2в, КБ-3, підписаними сторонами, з обов'язковою передачею замовнику документації згідно із п. 5.2 даного договору.
Відповідно до п. 5.2 договору виконавець, після закінчення робіт з монтажу силосу по договору, передає технічну документацію замовнику протягом 3 днів з дати повідомлення замовника про закінчення роботи.
Якщо при передачі робіт будуть виявлені суттєві недоробки та недоліки, що виникли з вини виконавця, замовник не підписує акт виконаних робіт та затримує оплату робіт, виконаних з порушенням, до усунення виконавцем виявлених недоліків у строки, встановлені замовником (пункт 3.5 договору).
Згідно п. 3.6. договору, у разі виявлення в процесі приймання-передачі закінчених недоліків, допущених з вини виконавця, він у визначений замовником строк, зобов'язаний усунути їх і повторно повідомити замовника про готовність до передачі закінчених робіт.
Виходячи з акту робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінченої будівництвом споруди від 10.05.2019 року замовник в особі директора з виробництва Шанюка Дмитра Валерійовича прийняв у виконавця в особі директора Андрієвського Юрія Вячиславовича та ОСОБА_1 металевий спірально-фальцевий силос МСФС 46.12.150 для оперативного накопичування пеллет. При цьому комісія встановила, що будівництво здійснювалось за проектом МСФС 46.12.150 КМД-1, проектно-кошторисна документація затверджена замовником (п. 5-6 Акту). Робочій комісії представлена документація: технічний паспорт, загальний журнал робіт, журнал зварювальних робіт (п. 8 Акту.). Рішення робочої комісії: пред'явлене до прийняття - металевий спірально-фальцевий силос МСФС 46.12.150 для оперативного накопичування пеллет.
Даний акт підписаний усіма членами комісії, при цьому, претензії щодо якості та комплектності матеріалів, робіт, обладнання тощо в акті не зазначено.
Відповідно до п. 3.8. Договору, право власності на закінчені роботи (об'єкт) переходить до замовника з моменту підписання акту приймання передачі виконаних робіт.
Таким чином, виконавець виготовив, поставив та виконав монтажні роботи з установки металевого спірально-фальцевого силосу, а замовник - без будь-яких зауважень, відхилень якості та вартості виконаних робіт прийняв його в експлуатацію.
За приписами ч. 2 ст. 675 ЦК України договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).
У відповідності до ст. 676 Цивільного кодексу України, гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.
Відповідно до п. 16.3 договору гарантія на все поставлене та змонтоване виконавцем обладнання, згідно специфікації, становить 24 місяці від дня прийняття робіт замовником.
Згідно п. 16.4 договору виконавець відповідає за недоліки (дефекти), виявлені в закінчених роботах змонтованих конструкціях та обладнанні протягом гарантійного строку.
29.11.2019 року тельфер вийшов з ладу, про що позивач зафіксував в акті про несправність обладнання, а саме: зі слів прибулих на виклик спеціалістів КП "Тернопільтеплокомуненерго" відмова в роботі обладнання відбулася через - "підгоряння" щіток токоздіймача. Спроба відновити роботу механізму шляхом чистки щіток очікуваного результату не дала.
Відповідно до п. 7.2. договору, замовник здійснює контроль і технічний нагляд за відповідністю якості, обсягів і вартості виконаних робіт проекту, кошторисам, ДБН. При виявленні відхилень замовник видає виконавцю письмове розпорядження про їх усунення, а при необхідності приймає рішення про зупинення робіт.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що він звертався до відповідача з письмовим розпорядження, як того вимагає п. 7.2 договору, про їх усунення відхилень якості, обсягів і вартості виконаних робіт проекту. Натомість, він самостійно, за допомогою третіх осіб (КП "Тернопільтеплокомуненерго") намагався відновити роботу механізму шляхом чистки щіток, про що зафіксовано в акті про несправність обладнання від 29.11.2019 року.
05.12.2019 року за вих. № 01/26501 позивач направив відповідачу листа з вимогою у відповідності до п.п. 4.4, 16.3, 16.4 договору терміново, не пізніше 09.12.2019 року, усунути несправності або замінити тельфер.
09.12.2019 року відповідач листом за № 0912/1 повідомив позивача, що причина поломки тельфера була не в зносі і підгорянні щіток, як вказано в акті про несправність обладнання від 29.11.2019 року. Після огляду щіток спеціалістами було встановлено, що щітки не були зношеними або підгорілими. Одночасно повідомив позивача, що щітки були пошкоджені спеціалістами під час знімання з тельфера. Невірний та варварський демонтаж призвів їх до повної непридатності.
З наведеного вбачається, що саме дії позивача, які полягали в спробі самостійно відновити роботу механізму, шляхом чистки щіток (про що зафіксовано в акті про несправність обладнання від 19.11.2019 року) і які прямо суперечили п. 7.2. договору, призвели до незворотніх наслідків.
Відповідно до п. 16.5. договору, у разі виявлення замовником недоліків (дефектів) протягом гарантійних строків, він зобов'язаний повідомити про це виконавця і запросити його для складення відповідного акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів).
Як зазначає позивач, він неодноразово звертався до відповідача з листами у яких повідомляв про недоліки та запрошував останнього, на підставі п. 16.5 Договору, для складення відповідного акта (лист № 01/265-01 від 05.12.2019 року, лист № 01/273-01 від 09.12.2019 року) проте, належних та допустимих доказів їх надсилання адресату суду не надав.
Як доказ обізнаності виконавця в існуванні проблеми з тельфером позивач посилається на лист відповідача від 09.12.2019 року за вих. № 0912/1. Проте, дослідивши даний документ, суд приходить до висновку, що саме цим листом відповідач спростовує існування його вини в поломці обладнання, яке перебувало на гарантійному обслуговуванні. Відповідач чітко апелює на ту обставину, що причина поломки тельфера була не в зносі і підгорянні щіток, як вказано в акті про несправність обладнання від 29.11.2019 року, а в тому, що щітки були пошкоджені спеціалістами під час знімання з тельфера. Невірний та варварський демонтаж призвів їх до повної непридатності.
Відповідно до п. 16.4. договору, виконавець відповідає за недоліки (дефекти), виявлені в закінчених роботах і змонтованих конструкціях та обладнанні протягом гарантійних строків, якщо не доведе, що:
- недоліки були відомі замовнику на момент їх прийняття, але не зазначені в акті;
- недоліки виникли внаслідок неправильної експлуатації силосу порушуючи інструкцію з експлуатації МСФС, неналежного ремонту змонтованих конструкцій, проведеного самим замовником або з залученням ним третіми особами без узгодження з виконавцем.
Пунктом 16.6. договору № 14/05-2018 від 14.05.2018 pоку сторони погодили, що недоробки, обумовлені діяльністю виконавця усуваються ним за свій рахунок і в передбачені в акті строки. При відмові виконавця усунути недоробки замовник має право виконати цю роботу самостійно або силами іншої залученої організації за рахунок коштів виконавця.
Позивач, в якості доказів виявлення недоліків (дефектів), надає суду копію акту про несправність обладнання від 29.11.2019 року та дефектний акт обстеження підйомно-транспортного механізму № 01 від 11.12.2019 року, яким зокрема, зафіксовано факт поставки виконавцем (ТОВ "Креатив-Агромаш") замовнику (Корпорації "Укратомприлад") бувшого у використанні підйомно-транспортного механізму, без проведення передпродажної підготовки (реставрації). Тельфер підйомний електричний ТЭ-2-511 (таль електрична) системи завантаження силосу МСФС 46.12.150 (зав. № 68916), вантажністю-02 тонни підлягає заміні на аналогічне за технічними параметрами нове обладнання за рахунок виконавця (ТОВ "Креатив-Агромаш").
Дослідивши дані документи, судом встановлено, що під час їх складання та обстеження обладнання, про що зафіксовано в дефектному акті № 1 від 11.12.2019 року, жоден з представників відповідача присутнім не був.
Крім того, під час огляду тельфера 11.12.2019 року комісія виявила дефекти, які значно перевищують ті, про які йдеться у висновку акту про несправність обладнання від 29.11.2019 року.
Викладена обставина свідчить про те, що дані дефекти могли виникнути внаслідок неналежного ремонту замовником (з залученням третіх осіб) без узгодження з виконавцем змонтованих конструкцій, а саме: "спроба відновити роботу механізму шляхом чистки щіток очікуваного результату не дала", про що зафіксовано позивачем в акті від 29.11.2019 року.
Таким чином, відповідач не несе відповідальності за недоліки (дефекти), зазначені в акті обстеження підйомно-транспортного механізму № 01 від 11.12.2019 року, так як вони могли виникнути внаслідок неналежного ремонту, проведеного самим позивачем (з залученням ним третіх осіб) без узгодження з виконавцем.
Відповідач жодним чином не порушував взяті на себе зобов'язання щодо гарантійного обслуговування обладнання, оскільки сторони без будь-яких зауважень 10.05.2019 року підписали акт робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінченої будівництвом споруди, крім того, відповідач жодним чином не був обізнаний про наявність таких недоліків (дефектів), які були усунуті позивачем з залученням третьої особи. До того ж, позивач, одразу ж після виходу з ладу обладнання (29.11.2019 року) здійснив чистку щіток механізму, не зважаючи на ту обставину, що останній перебував на гарантії.
З огляду на викладене, вимога позивача про поставку та монтаж нового тельфа підйомного електричного із характеристиками згідно умов договору є необгрунтована, відтак, задоволенню не підлягає.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені ним, в результаті неправомірних дій відповідача, збитки в розмірі 22 665,74 грн., які складаються з:
- оплат послуг за договором підряду № 37 від 23.12.2019 року укладеного між Корпорацією "Українські атомні прилади та системи" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Епоха-Т" в розмірі 10 935,60 грн.;
- витрат позивача на відрядження до міста Тернопіль в розмірі 11 730,14 грн.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно ст. ст. 224, 225 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також неодержаних кредитором доходів, які б він одержав, коли зобов'язання було виконано боржником.
Обов'язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідальності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язання.
Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст.623 ЦК України.
При цьому, обов'язковими умовами покладання відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.
Не доведення хоч би одного із них виключає можливість задоволення вимоги про стягнення збитків.
Оскільки, позивачем не доведено факту порушення з боку відповідача зобов'язання за договором №14/05-2018 від 14.05.2018 року на виготовлення металевого спірально-фальцевого силосу МСФС для зберігання пелет, суд не вбачає прямого причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та зменшення майнових прав позивача.
Згідно із п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Враховуючи відмову позивачу в задоволенні позовних вимог, судові витрати в розмірі 2 102,00 грн. покладаються на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд,-
1. У позові відмовити повністю.
2. Копії рішення направити сторонам по справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 15.02.2021 року.
Суддя Білоусов С. М.