01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"19" квітня 2010 р. Справа № 21/040-10
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирбіопродукт», Житомирська обл., с. Довжик
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К», Київська обл., с. Чайки
про стягнення 48 597,74 гривень
за участю представників:
від позивача: Гегельська О.Л. (довіреність №30 від 17.03.2010р.)
від відповідача: Осипенко Л.О. (довіреність №81 від 27.01.2010р.)
Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю «Житомирбіопродукт»(далі-НВ ТОВ «Житомирбіопродукт»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К»(далі-ТОВ «Артур-К»/відповідач) про стягнення 46 679,10 грн., з яких: 40 058,30 грн. заборгованості за договором №12 від 31.12.2007р., 1 935,51 грн. пені, 283,23 грн. 3% річних та 3 765,48 грн. інфляційних втрат.
Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.
Ухвалою господарського суду Київської області від 01.03.2010р. порушено провадження у справі №21/040-10 та призначено справу до розгляду на 17.03.2010р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.03.2010р. розгляд даної справи відкладався на 22.03.2010р.
В судових засіданнях 22.03.2010р. та 24.03.2010р. оголошувалась перерва до 24.03.2010р. та 19.04.2010р. відповідно.
В судовому засіданні 19.04.2010р. представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач збільшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 48 597,74 грн., з яких: 40 058,30 грн. заборгованості за договором №12 від 31.12.2007р., 4 325,76 грн. пені, 633,03 грн. 3% річних та 3 344,65 грн. інфляційних втрат. Зазначені уточнення судом прийняті.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд
31.12.2007р. між НВ ТОВ «Житомирбіопродукт»(далі-продавець) та ТОВ «Артур-К»(далі-покупець) укладено договір №12 (далі-Договір).
Пунктами 1.1, 1.2 та 7.1 Договору визначено, що продавець постачає покупцю спеціальні харчові продукти (далі-товар), згідно заявок покупця за ціною та асортиментом, указаним в видаткових накладних продавця, на момент замовлення товару.
Покупець повинен прийняти поставлений товар, та оплатити його в термін та порядку встановленому Договором. Точний перелік та ціна на товар, який продавець відправляє покупцю встановлюється у видатковій накладній, що є невід'ємною частиною Договору.
Договір набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2008р. Якщо жодна зі сторін не заявила письмово про розірвання Договору за 10 днів до закінчення строку його дії, Договір вважається подовженим.
04.06.2009р. сторонам укладено додаткову угоду №2 до Договору, відповідно до якої сторони домовились викласти п. 4.4 Договору у наступній редакції: розрахунок за товар, що поставляється за даним договором, здійснюється покупцем через 75 календарних днів з моменту відвантаження товару. Датою відвантаження товару вважається дата зазначена у видатковій накладній.
На виконання умов Договором, протягом, зокрема, червня-серпня 2009 року позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар загальною вартістю 64 755,62 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на видаткових накладних №222 від 10.06.2009р. на суму 17 775,14 грн., №233 від 15.06.2009р. на суму 10 226,88 грн., №241 від 23.06.2009р. на суму 15 175,20 грн., №319 від 21.08.2009р. на суму 21 578,40 грн. Копії зазначених накладних містяться в матеріалах справи.
Отримання покупцем товару згідно Договору підтверджується також і довіреностями на отримання цінностей, що були видані відповідачем відповідно до кожної з вищезазначених накладних. Копії довіреностей містяться в матеріалах справи.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення продавцем умов Договору.
Проте, відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару належним чином не виконав.
Як зазначає позивач, враховуючи, що відповідач при сплаті грошових коштів за Договором не зазначав конкретної накладної, за якою здійснюється оплата, грошові кошти, що надходили від відповідача, позивачем зараховувались в рахунок існуючої заборгованості за попередніми накладними.
За таких обставин, відповідно до наданого позивачем акту звірки взаєморозрахунків та копій банківським виписок, накладна №222 від 10.06.2009р. відповідачем оплачена повністю, накладна №233 від 15.06.2009р. частково у розмірі 6 922,18 грн. (оплата була здійснена 10.12.2009р., 14.12.2009р., 16.12.2009р. та 21.12.209р.), а накладні №241 від 23.06.2009р. та №319 від 21.08.2009р., відповідно, неоплачені. Загальна сума боргу відповідача перед позивачем за Договором складає 40 058,30 грн.
Факт часткової сплати відповідачем вартості поставленого згідно вищезазначених накладних товару підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок з поточного рахунку позивача за 09.10.2009р., 16.10.2009р., 08.12.2009р., 09.12.2009р., 10.12.2009р., 14.12.2009р., 16.12.2009р. та 21.12.209р.
З метою досудового врегулювання даного спору, 08.02.2010р. позивачем направлено відповідачу лист №11, відповідно до якого позивач інформував останнього про наявність заборгованості та вимагав її термінового погашення.
На претензію відповідач не відповів, за поставлений товар не розрахувався.
Наявність 40 058,30 грн. заборгованості відповідача перед позивачем за Договором підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою №29 від 17.03.2010р., що підписана директором і головним бухгалтером НВ ТОВ «Житомирбіопродукт», скріплена відбитком печатки Товариства, а також визнається відповідачем, що підтверджується поясненнями представника відповідача, наданими в судових засіданнях.
Посилання ж відповідача на той факт, що поставка товару за вищезазначеними накладними здійснена на виконання окремих позадоговірних зобов'язань, що існують між сторонами, спростовується довідкою №б/н від 22.03.2010р., що підписана директором НВ ТОВ «Житомирбіопродукт»та призначенням платежу, що зазначений відповідачем при сплаті 09.10.2009р., 16.10.2009р., 08.12.2009р., 09.12.2009р., 10.12.2009р., 14.12.2009р., 16.12.2009р., 21.12.209р. грошових коштів позивачу відповідно до банківських виписок. Зазначені документи містяться в матеріалах справи.
Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 40 058,30 грн. заборгованості за Договором згідно видаткових накладних №233 від 15.06.2009р., №241 від 23.06.2009р., №319 від 21.08.2009р.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Приписами п. 5.3 Договору визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар в сумі зазначеній в супровідних документах та в порядку, передбаченому Договором.
Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. 4.4 Договору (зі змінами, внесеними додатковою угодою №2 від 04.06.2009р.) розрахунок за товар, що поставляється за даним договором, здійснюється покупцем через 75 календарних днів з моменту відвантаження товару. Датою відвантаження товару вважається дата зазначена у видатковій накладній.
Враховуючи строки оплати вартості поставлено товару, встановлені Договором відповідач повинен був розрахуватись за накладною №233 від 15.06.2009р. до 29.08.2009р. включно, за накладною №241 від 23.06.2009р. до 06.09.2009р. включно, за накладною №319 від 21.08.2009р. до 04.11.2009р. включно.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач частково сплатив вартість поставленого товару, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, визнається відповідачем у повному обсязі, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 40 058,30 грн. заборгованості за Договором згідно видаткових накладних №233 від 15.06.2009р., №241 від 23.06.2009р., №319 від 21.08.2009р. підлягає задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару, позивач нарахував 4 325,76 грн. пені за періоди: з 01.09.2009р. по 19.04.2010р. на 3 304,70 грн. заборгованості за накладною №233 від 15.06.2009р., з 07.09.2009р. по 19.04.2010р. на 15 175,20 грн. заборгованості за накладною №241 від 23.06.2009р., з 05.11.2009р. по 19.04.2010р. на 21 578,40 грн. заборгованості за накладною №319 від 21.08.2009р.
Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 6.1 Договору у разі прострочення оплати отриманого товару покупець сплачує пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми вартості неоплаченого товару.
Враховуючи вимоги вищезазначених норм Закону, приписи п. 6.1 Договору, а також період обрахунку, що зазначений позивачем, суд здійснював обрахунок пені за наступні періоди: з 01.09.2009р. по 02.03.2010р. на 3 304,70 грн. заборгованості за накладною №233 від 15.06.2009р., з 07.09.2009р. по 07.03.2010р. на 15 175,20 грн. заборгованості за накладною №241 від 23.06.2009р., з 05.11.2009р. по 19.04.2010р. на 21 578,40 грн. заборгованості за накладною №319 від 21.08.2009р.
Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Договору, становить 3 902,68 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача 4 325,76 грн. пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 3 902,68 грн.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 633,03 грн. 3% річних, нарахованих за періоди: з 01.09.2009р. по 19.04.2010р. на 3 304,70 грн. заборгованості за накладною №233 від 15.06.2009р., з 07.09.2009р. по 19.04.2010р. на 15 175,20 грн. заборгованості за накладною №241 від 23.06.2009р., з 05.11.2009р. по 19.04.2010р. на 21 578,40 грн. заборгованості за накладною №319 від 21.08.2009р.
Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки, арифметично вірний розмір 3% річних, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України становить 637,79 грн., а суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, вимога позивача про стягнення з відповідача 633,03 грн. 3% річних підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 344,65 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період: з 01.09.2009р. по 31.03.2010р. на 3 304,70 грн. заборгованості за накладною №233 від 15.06.2009р., з 01.09.2009р. по 31.03.2010р. на 15 175,20 грн. заборгованості за накладною №241 від 23.06.2009р., з 01.12.2009р. по 31.03.2010р. на 21 578,40 грн. заборгованості за накладною №319 від 21.08.2009р.
Водночас, враховуючи, що відповідач повинен був розрахуватись за накладною №241 від 23.06.2009р. до 06.09.2009р. включно, право на нарахування інфляційних втрат у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору по зазначеній накладній у позивача виникло лише з 07.09.2009р.
Враховуючи вимоги вищезазначених норм Закону, приписи Договору, а також період обрахунку, що зазначений позивачем, суд здійснював обрахунок інфляційних втрат за періоди: з 01.09.2009р. по 31.03.2010р. на 3 304,70 грн. заборгованості за накладною №233 від 15.06.2009р., з 07.09.2009р. по 31.03.2010р. на 15 175,20 грн. заборгованості за накладною №241 від 23.06.2009р., з 01.12.2009р. по 31.03.2010р. на 21 578,40 грн. заборгованості за накладною №319 від 21.08.2009р.
Оскільки, арифметично вірний розмір інфляційних втрат, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України та положень Договору, становить 2 797,66 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача 3 344,65 грн. інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню в розмірі 2 797,66 грн.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 612, 625, 655Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К» (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул. В. Чайки, 4, код ЄДРПОУ 21643699) на користь Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирбіопродукт»(10004, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Довжик, вул. Лісова, 10 А, код ЄДРПОУ 32062796) 40 058 (сорок тисяч п'ятдесят вісім) грн. 30 коп. заборгованості, 3 902 (три тисячі дев'ятсот дві) грн. 68 коп. пені, 633 (шістсот тридцять три) грн. 03 коп. 3% річних, 2 797 (дві тисячі сімсот дев'яносто сім) грн. 66 коп. інфляційних втрат, 473 (чотириста сімдесят три) грн. 92 коп. державного мита та 230 (двісті тридцять) грн. 15 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя В.А. Ярема
Рішення підписане 23.04.2010р.