01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"16" квітня 2010 р. Справа № 20/024-10
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
до приватного підприємства «Будмаркет»
про стягнення 270000,00 грн.
секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 -довіреність від 01.03.2010 р.,
від відповідача: Шевченко М.В. -довіреність від 26.02.2010 р. № 32, Дикий Г.А. -директор, наказ № 1 від 02.03.1998 р.
Обставини справи:
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 (далі -позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до приватного підприємства «Будмаркет»(далі -відповідач) про стягнення 270000,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 15.05.2008 р. з ПП «Будмаркет»договору постачання товарно-матеріальних цінностей, згідно якого ФОП ОСОБА_1 зобов'язався поставити відповідачеві плитку керамічну «Ажур перлинний полірований»за ціною 300,00 грн. за метр квадратний на суму 135000,00 грн., а ПП «Будмаркет»- прийняти її і оплатити не пізніше 540 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі товару.
Згідно умов договору позивач, за його твердженням, поставив відповідачеві товар на загальну суму 135000,00 грн., проте зазначена сума останнім сплачена не була, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з підприємства 270000,00 грн. з урахуванням 100 % штрафних санкцій від суми основного боргу, а також відшкодувати судові витрати.
Також у позові було заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківські рахунки відповідача, яке було залишено судом без задоволення.
Розгляд справи відкладався.
Відповідач проти заявлених позовних вимог у відзиві на позов заперечує, посилаючись на наступне. У позовній заяві ФОП ОСОБА_1 зазначається, що заборгованість виникла внаслідок недотримання відповідачем вимог договору постачання від 15.05.2008 р., однак даний договір, за твердженням ПП «Будмаркет», був укладений під впливом тиску та погроз, без прямого волевиявлення сторін.
Як стверджує відповідач, для укладення договору оренди нежитлових приміщень з КП КОР «Ремонтпобуттехніка» ПП «Будмаркет»необхідно було сплатити 135000,00 грн. хабаря посадовим особам. У зв'язку з цим відповідачу було запропоновано укласти договір постачання керамічної плитки на суму 270000,00 грн. Відповідно, даний договір постачання з самого початку був укладений як фіктивний, безтоварний, без настання реальних наслідків.
При цьому, за твердженням ПП «Будмаркет», договір постачання плитки від 15.05.2008 р. підписувався без присутності ФОП ОСОБА_1, екземпляр договору з додатками прийшов на адресу підприємства лише з позовною заявою та ухвалою про відкриття провадження у даній справі, що порушує норми ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України.
Заперечуючи проти самого факту здійснення позивачем поставки керамічної плитки відповідачеві, останній посилається на те, що плитка керамічна «Ажур перлинний полірований», що нібито є предметом договору, є ексклюзивною оздоблювальною плиткою, яка імпортується на Україну однією фірмою - ЗАТ з іноземними інвестиціями «Край Керама», яке з 2005 р. є одноособовим уповноваженим імпортером та дистриб'ютором продукції міжнародної промислової групи Кеrama Маrаzzі.
Плитка керамічна «Ажур перлинний глазурований»виробництва ЗАТ «Велор»(м. Орел, Росія), що також входить в групу Кеrama Маrаzzі, імпортується в Україну виключно за замовленням ЗАТ «Край Керама»та реалізується через його мережу, що підтверджується листом останнього від 01.03.2010 р. № 01/03. Відповідно до зазначеного листа, станом на 15.05.2008 р. було реалізовано через торгівельну мережу усього 426,08 кв.м. даного виду плитки. Причому на користь ФОП ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1) керамічна плитка за весь час діяльності ЗАТ «Край Керама»не відвантажувалась.
У зв'язку з викладеним відповідач наголошує, що договір від 15.05.2008 р. підписувався позивачем з метою незаконного отримання коштів від відповідача через вимагання шляхом укладання фіктивного безтоварного договору без будь-якого постачання керамічної плитки.
Також відповідач вказує, що для встановлення факту вимагання коштів директором ПП «Будмаркет»було направлено заяву від 12.03.2010 р. № 20 про факт вимагання коштів та шахрайства до ГУ МВС України в Київській області, за якою винесена постанова про порушення кримінальної справи за фактом шахрайства.
У судовому засіданні 02.03.2010 р. представником позивача було подано суду клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахункові рахунки відповідача, яке було залишено судом без задоволення.
У судовому засіданні 16.04.2010 р. за згодою представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Як зазначено у позові, 15 травня 2008 року ФОП ОСОБА_1 і приватним підприємством «Будмаркет»був укладений договір постачання б/н, згідно з п. 1.1 якого ФОП ОСОБА_1 (постачальник) зобов'язується поставити, а ПП «Будмаркет»- прийняти та оплатити плитку керамічну «Ажур перлинний полірований»(товар).
Пунктом 1.2 вказаного договору визначено, що найменування, номенклатура, характеристики, кількісні та якісні показники товару сторони визначають у додатках до договору, які є його невід'ємною частиною.
Згідно з п. 2.2 договору датою поставки товару є дата підписання акту приймання-передачі.
Ціна одиниці товару, а також кількість та вартість поставленого товару за цим договором встановлюються в додатках до договору (п. 3.1 договору).
Щодо порядку розрахунків, пунктом 4.1 договору сторони визначили, що оплата за поставлений товар здійснюється покупцем у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 540 календарних днів з моменту підписання акта приймання-передачі.
Пунктом 6.2 договору передбачалося, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань покупець зобов'язується сплатити штраф в розмірі 100% вартості поставленого за цим договором товару.
До позовної заяви позивачем було додано специфікацію № 1 до договору постачання від 15.05.2008 р., згідно з якою предметом постачання є плитка керамічна «Ажур перлинний полірований»42*42 виробництва ЗАТ «Край Керама»в кількості 450 м.кв. за ціною 250 грн. без ПДВ на загальну суму 135000,00 грн. (з урахуванням ПДВ), а також акт приймання-передачі продукції за договором від 15.05.2008 р., датований 12.06.2008 р., згідно з яким ФОП ОСОБА_1 передав, а ПП «Будмаркет»прийняло плитку керамічну «Ажур перлинний полірований»42*42 виробництва ЗАТ «Край Керама»в кількості 450 м.кв.
Як зазначає позивач, несплата відповідачем у встановлений договором строк (540 днів) вартості поставленої останньому керамічної плитки і спричинило звернення ФОП ОСОБА_1 до суду з даним позовом про стягнення 135000,00 грн. основного боргу та 135000,00 грн. 100% штрафу, передбаченого пунктом 6.2 договору.
Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.
Так, у відповідності до ч.1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Водночас згідно з приписами частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (частина 1 статті 203 ЦК України).
Окрім того, як встановлено частиною 5 статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Не заперечуючи проти підписання низки документів, а саме - договору постачання від 15.05.2008 р., специфікації № 1 до договору та акта приймання-передачі продукції за договором від 15.05.2008 р., датованого 12.06.2008 р., директор відповідача у засіданнях суду надав пояснення, що дії зі складання зазначених документів з боку обох сторін не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, зокрема, у вигляді поставки керамічної плитки та сплати її вартості. Водночас, за фактом замаху на заволодіння шляхом обману коштами ПП «Будмаркет»за ознаками злочину, передбаченого ст. ст. 15 ч. 2 -190 ч. 3 КК України, Білоцерківським МВ ГУМВС України в Київській області 17.03.2010 р. порушено кримінальну справу (копію постанови про порушення кримінальної справи долучено до матеріалів справи).
Звертаючись до суду з даним позовом, ФОП ОСОБА_1 в якості підстави зазначає про порушення ПП «Будмаркет»взятих на себе зобов'язань за договором щодо оплати поставленого товару у встановлений договором строк.
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Слід зазначити, що згідно з приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З огляду на зміст заперечень відповідача щодо обставин підписання договору, позивачем не доведено суду самого факту здійснення ним поставки відповідачеві обумовленого у договорі товару - плитки керамічної «Ажур перлинний полірований»42*42 виробництва ЗАТ «Край Керама»в кількості 450 м.кв. за ціною 250 грн. без ПДВ на загальну суму 135000,00 грн. (з урахуванням ПДВ), оскільки жодних документальних доказів (накладних, рахунків-фактур, платіжних доручень на підтвердження оплати чи інших первинних документів) на підтвердження придбання (чи отримання в інший спосіб) ФОП ОСОБА_1 зазначеного товару, а саме -плитки керамічної виробництва ЗАТ «Край Керама»в кількості 450 м.кв., позивачем до суду не надано.
Натомість з долученого до матеріалів справи листа ЗАТ з іноземними інвестиціями «Край Керама»№ 01/03 від 01.03.2010 р. слідує, що ЗАТ «Край Керама»з 2005 р. є одноособовим уповноваженим імпортером та дистриб'ютором продукції міжнародної промислової групи Кеrama Маrаzzі на території України.
Плитка керамічна «Ажур перлинний глазурований»виробництва ЗАТ «Велор»(м. Орел, Росія), що також входить в групу Кеrama Маrаzzі, імпортується в Україну виключно за замовленням ЗАТ «Край Керама»та реалізується через його мережу.
Як зазначає ЗАТ «Край Керама», станом на 15.05.2008 р. товариством було імпортовано, розмитнено та реалізовано через торгівельну мережу всього 426,08 кв.м. даного виду керамічної плитки, тобто менше, аніж зазначено у договорі від 15.05.2008 р.
Причому на користь ФОП ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1) керамічна плитка за весь час діяльності ЗАТ «Край Керама»не відвантажувалась.
Також суд враховує той факт, що ПП «Будмаркет»є офіційним представником групи Керама у м. Біла Церква, що підтверджується Свідоцтвом офіційного представника, копію якого долучено до матеріалів справи.
Окрім того, з наданих відповідачем до матеріалів справи копій видаткових накладних, за якими відповідачем у ЗАТ «Край Керама»придбавалась плитка «Ажур перлинний полірований»42*42, вбачається, що вартість одного квадратного метра даної плитки становить 157,50 грн. без ПДВ. Тобто ціна придбання вказаного товару у офіційного імпортера та дистриб'ютора є значно меншою, аніж зазначена у договорі від 15.05.2008 р., який начебто укладався сторонами з метою здійснення поставки керамічної плитки.
З урахуванням викладеного, у суду відсутні підстави вважати таким, що виник у відповідача, обов'язок щодо перерахування позивачеві коштів за договором, як відсутні і підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді 100% не сплаченої за договором суми.
Відтак, позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 є недоведеними та необґрунтованими, і, відповідно, задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 33, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Суддя В.М. Бабкіна
Дата підписання рішення - 21.04.2010 р.