01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"14" квітня 2010 р. Справа № 21/033-10
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Музичний центр», м. Київ
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська обл., смт. Калинівка
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2
про стягнення 21 068,24 гривень
за участю представників:
від позивача: Бахмацький К.А. (довіреність №170-ЮВ від 19.03.2010р.)
від відповідача: ОСОБА_4 (довіреність від 30.03.2010р.)
від третьої особи: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Музичний центр»(далі-ТОВ «Музичний центр»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-ФОП ОСОБА_1./відповідач) про стягнення 21 068,24 грн., з яких: 19 031,84 грн. заборгованості за договором №0904/1 від 09.04.2009р. та 2 036,40 грн. пені.
Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просить суд у задоволені позову відмовити повністю.
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.02.2010р. порушено провадження у справі №21/033-10 та призначено справу до розгляду на 10.03.2010р.
В судовому засіданні 10.03.2010р. представником позивача заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача.
Оскільки, позивачем в клопотанні не надано обґрунтування в чому саме не вжиття зазначеного заходу по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у відповідності до ст. 66 Господарського кодексу України, судом у задоволенні вказаного клопотання відмовлено.
Ухвалами господарського суду Київської області від 10.03.2010р. та 22.03.2010р. розгляд даної справи відкладався на 22.03.2010р. та 14.04.2010р. відповідно.
Крім того, ухвалою господарського суду Київської області від 22.03.2010р. до участі у даній справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (далі-ФОП ОСОБА_2В./третя особа).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності суд та заслухавши пояснення представників сторін, суд
09.04.2009р. між ФОП ОСОБА_2 (далі-постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (далі-покупець) укладено договір поставки №0904/1 (далі-Договір), відповідно до якого постачальник постачає та передає у власність покупцеві аудіо касети, відеокасети, диски для лазерних систем зчитування із записом аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних в оригінальній упаковці з іменними контрольними марками України (далі-товар), а покупець приймає й оплачує товар відповідно до товаротранспортної документації, що є невід'ємною частиною даного договору.
Розрахунок за товар проводиться з відстрочкою у 14 календарних днів з дати поставки товару (п. 2.3 Договору).
Як зазначає позивач, на виконання умов Договору, постачальником поставлено, а покупцем прийнято товар загальною вартістю 22 077,42 грн., що підтверджується підписами представників сторін на видаткових накладних №ПЕТ-00169 від 09.04.2009р. на суму 4 303,92 грн., №ПЕТ-00168 від 09.04.2009р. на суму 4 592,28 грн., №ПЕТ-00166 від 09.04.2009р. на суму 2 563,50 грн., №ПЕТ-00165 від 09.04.2009р. на суму 1 329,60 грн., №ПЕТ-00171 від 09.04.2009р. на суму 1 497,60 грн., №ПЕТ-00172 від 09.04.2009р. на суму 2 178,66 грн., №ПЕТ-00173 від 09.04.2009р. на суму 4 804,14 грн., №ПЕТ-00174 від 09.04.2009р. на суму 807,72 грн. Копії зазначених накладних містяться в матеріалах справи.
01.06.2009р. між ФОП ОСОБА_2(далі-первісний кредитор) та ТОВ «Музичний центр»(далі-новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №1/в, відповідно до якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором. За цим договором новий кредитор одержує право (заміть первісного кредитора) вимагати від боржника (відповідача) належного виконання всіх зобов'язань за основним договором (Договором).
Вихідним листом №94-ЮВ від 17.09.2009р. новий кредитор інформував боржника про заміну кредитора за Договором шляхом укладення 01.06.2009р. договору №1/в, а також враховуючи поставку товару загальною вартістю 22 077,42 грн., та сплату боржником 3 045,58 грн., новий кредитор вимагав від останнього погашення наявної заборгованості за Договором у розмірі 19 031,84 грн. до 30.09.2009р. Копія зазначеного листа міститься в матеріалах справи.
На претензію відповідач не відповів, суму заборгованості не погасив.
Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 19 031,84 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого товару за Договором згідно видаткових накладних №ПЕТ-00169 від 09.04.2009р., №ПЕТ-00168 від 09.04.2009р., №ПЕТ-00166 від 09.04.2009р., №ПЕТ-00165 від 09.04.2009р., №ПЕТ-00171 від 09.04.2009р., №ПЕТ-00172 від 09.04.2009р., №ПЕТ-00173 від 09.04.2009р., №ПЕТ-00174 від 09.04.2009р.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що зазначена позовна вимога є необґрунтованою виходячи з наступного.
Як передбачено статтею 174 Господарського кодекс України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є укладення господарського договору та інших угод. Із змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових результатів.
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Первинні документи повинні складатись під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Тобто факт проведення позивачем у справі господарських операцій, що стосуються виконання ним зобов'язань, повинен підтверджуватися первинними бухгалтерськими документами.
Нормою статті 1 зазначеного Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Приписами ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Проте надані позивачем видаткові накладні №ПЕТ-00169 від 09.04.2009р., №ПЕТ-00168 від 09.04.2009р., №ПЕТ-00166 від 09.04.2009р., №ПЕТ-00165 від 09.04.2009р., №ПЕТ-00171 від 09.04.2009р., №ПЕТ-00172 від 09.04.2009р., №ПЕТ-00173 від 09.04.2009р., №ПЕТ-00174 від 09.04.2009р., що покладені в основу обґрунтування позовних вимог, не містять посилання на Договір, як на підставу вчинення даних правочинів.
За таких обставин, вищезазначені накладні не є належними доказами на підтвердження факту поставки відповідачу товару саме за Договором.
Інших доказів, що підтверджують факт поставки третьою особою відповідачу товару вартістю 22 077,42 грн. за Договором суду не надано, як і не надано суду довіреностей на отримання цінностей за Договором від імені відповідача.
Оскільки судом встановлено, що поставка товару загальною вартістю 22 077,42 грн. згідно видаткових накладних №ПЕТ-00169 від 09.04.2009р., №ПЕТ-00168 від 09.04.2009р., №ПЕТ-00166 від 09.04.2009р., №ПЕТ-00165 від 09.04.2009р., №ПЕТ-00171 від 09.04.2009р., №ПЕТ-00172 від 09.04.2009р., №ПЕТ-00173 від 09.04.2009р., №ПЕТ-00174 від 09.04.2009р. була здійснена на виконання окремих позадоговірних зобов'язань, тобто зобов'язань, що лежать поза межами Договору, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 19 031,84 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого товару за Договором є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
До того ж, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що товар, за вищезазначеними накладними не отримував, спірні накладні від імені відповідача підписані Парчевським, який в трудових відносинах з відповідачем ані на час підписання спірних накладних, ані на час винесення даного рішення не перебуває, довіреності на отримання матеріальних цінностей зазначеній особі відповідачем не видавались.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 036,40 грн. пені, нарахованої на підставі п. 7.4 Договору, ст. ст. 611, 549 ЦК України та ч.1 ст. 230 ГК України.
Приписами ст. ст. 611, 549 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п. 7.4 Договору, в разі несвоєчасної оплати поставленого товару покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Оскільки позивачем не доведено обов'язку відповідача сплатити 19 031,84 грн. заборгованості саме за Договором, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 2 036,40 грн., нарахованої на 19 031,84 грн. заборгованості, не відповідає вимогам ст. ст. 611, 549 ЦК України та ч.1 ст. 230 ГК України, а тому задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при відмові в позові покладаються на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 11, 549, 611 Цивільного кодексу України, ст. 174, 230 Господарського кодексу України, суд
1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя В.А. Ярема
Рішення підписане 19.04.2010р.