2010 року травня 21 дня Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області, одноособово:
Головуючим -
з участю особи, яка подала скаргу,
Румянцевим П. О.,
ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23.04.2010 у справі про адміністративне правопорушення, якою він, -
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який працює, мешкає на АДРЕСА_1 -
підданий адміністративному стягненню за ст. 124 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком у шість місяців, -
ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 16.03.2010 о 08 год. 50 хв. на вулиці 23 Лютого у м. Кривому Розі, керуючи автомобілем НОМЕР_1, розвертався, не переконавшись у безпечності цих дій для водія автомобіля «ВАЗ-2101», д/н НОМЕР_2, чим порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху, спричинивши пошкодження цих автомобілів внаслідок їх зіткнення.
Апелюючи, ОСОБА_2 заперечує вчинення ним проступку і посилається на порушення його права на судовий захист за ст. 268 КУпАП відхиленням клопотання про призначення експертизи, а також на вину в дорожньо-транспортній пригоді іншого водія ОСОБА_3, чиї показання суддя поклав в основу доведення вини ОСОБА_2, допустивши однобічність оцінки зібраних доказів, внаслідок чого висновки судді про порушення ним правил зміни напрямку руху не відповідають обставинам виконання ним розвороту на перехресті з крайнього положення.
В судовому засіданні, слідуючи mutatis mutandis роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України у п. 5 постанови № 8 від 24.10.2003 «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві», відхилено клопотання про допуск в якості захисника фахівця в галузі права, який не має права займатися адвокатською діяльністю, з мотивів відсутності спеціального закону, який би регулював його діяльність щодо надання професійної правової допомоги, так само відхилено клопотання в допиті свідка з огляду на межі апеляційного розгляду, і ОСОБА_2 пояснив апеляційному суду, що він прямував у другій смузі для руху і за 50 м до перехрестя перестроївся у крайню ліву смугу, зупинившись на червоний сигнал світлофору перед горизонтальною дорожньою розміткою 1.12 п. 34 Правил дорожнього руху, і після зміни сигналу світлофору на зелений почав виконувати розворот, відчувши удар у переднє ліве колесо. Також з'ясовано, що постановою цього ж судді від 07.04.2010 про накладення на ОСОБА_3 стягнення за ст. 124 КУпАП встановлено, що той 16.03.2010 о 08 год. 50 хв. на вулиці 23 Лютого у м. Кривому Розі на дорозі з двостороннім рухом з трьома смугами для руху у кожному напрямку, керуючи автомобілем «ВАЗ-2101», д/н НОМЕР_2, виїхав на смугу зустрічного руху для об'їзду автомобіля НОМЕР_1, оскільки не зміг зупинитися, спричинивши пошкодження цих автомобілів внаслідок їх зіткнення.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доводи ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи та перевіривши в межах апеляційної скарги законність і обґрунтованість постанови судді, дійшов висновку про необхідність її перегляду, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 273 КУпАП допускається лише призначення експерта і виклик його на засідання для дачі висновку, будь-то усного чи письмового, позаяк не призначення експертизи. Висновок же експерта за ст.ст. 251, 273 КУпАП визнається доказом лише в частині відповідей з питань фактів, проте сторона захисту не вказала на ті факти і обставини, з'ясування яких можливе лише за допомогою спеціальних знань, і які б не були безспірно доведені за допомогою інших засобів доказування.
Відповідно до права особи за п. 1.4 Правил дорожнього руху розраховувати на дотримання іншими учасниками встановленої п. 11.4 цих Правил заборони виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги з двостороннім рухом, яка має щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, в обов'язок водія під час розвороту з крайнього положення на проїзній частині згідно з п.п. 10.1, 10.4, 16.6, 16.13 зазначених Правил входе зосередження уваги на зустрічному русі, за якої водій має впевнитися у безпечності своїх дій лише щодо осіб, які мають перевагу в русі, чим визначається предмет доказування за ст. 280 КУпАП у цій справі.
У з'ясованій дорожній обстановці, що знайшли своє підтвердження наявними матеріалами обох справ ( а.с. 2-5 ), зіткнення сталося на відстані 11,5 м від горизонтальної дорожньої розмітки 1.12 п. 34 Правил дорожнього руху і до перехрестя на відстані менше ніж трьох метрів до горизонтальної дорожньої розмітки 1.14.3 п. 34 цих Правил, а розташування задньої і передньої вісі автомобіля «ВАЗ-2101» до правого краю проїзної частини з різницею в 90 см та задньої і передньої вісі автомобіля «Шевроле» - відповідно з різницею в 120 см в сукупності з областю контактування в передніх частинах автомобілів у взаємозв'язку з затратами кінетичної енергії при зіткненні свідчать про прямолінійний рух автомобіля «ВАЗ-2101» до зіткнення на смузі для зустрічного руху в попутному напрямку з автомобілем «Шевроле». Цим жодним чином не спростовуються заперечення ОСОБА_2 про початок виконання розвороту після відновлення ним руху на зелений сигнал світлофору з крайньої лівої смуги, що ставить під серйозний сумнів вірогідність версії ОСОБА_3 про розворот автомобіля «Шевроле» з середини дороги.
За таких обставин належить визнати, що ОСОБА_2 дійсно порушив лише заборону виконувати розворот перед пішохідним переходом відповідно до п. 10.7 «ґ» Правил дорожнього руху, оскільки за визначенням п. 1.10 цих Правил він не виїхав на перехрестя, але в закономірний розвиток причинного зв'язку втрутилися дії третьої особи, що з необхідністю всупереч заборонам п.п. 11.4, 14.6 «в» зазначених Правил безпосередньо створили для ОСОБА_2 небезпеку для руху, якої він не міг уникнути, чим опосередковується причинно-наслідковий зв'язок дій ОСОБА_2 із зіткненням автомобілів, що виключає об'єктивну сторону складу проступку за ст. 124 КУпАП.
Суддя, вказуючи на вину ОСОБА_2, виходив з того, що він своїми діями сприяв виникненню шкоди і її розміру, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що відноситься до супутніх умов та прямого причинного зв'язку, які мають значення для з'ясування судом змішаної вини кредитора у розмірі збитків за нормами цивільного права (ст.ст. 614, 616, 1188 ЦК України) у справі цивільної юрисдикції, і для кваліфікації суддею дій особи у справі про адміністративне правопорушення - юридично байдужі.
Таким чином, правильно з'ясувавши обставини пригоди під час розгляду обох справ, суддя у цій справі дійшов своїх висновків через тлумачення ст. 124 КУпАП, яке суперечить її точному змісту щодо закономірного розвитку необхідного безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку, на підставі чого апеляційний суд згідно з п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП постановляє скасувати незаконну постанову судді із закриттям провадження у цій справі.
Керуючись ст.ст. 7, 247, 294 КУпАП, судова палата, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23.04.2010 про накладення стягнення скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити через відсутність складу проступку - за п. 1 ст. 247 КУпАП.
Посвідчення водія повернути за належністю.
Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і перегляду не підлягає.
Суддя апеляційного суду