2010 року травня 21 дня Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області, одноособово:
Головуючим -
з участю прокурора
особи, яка подала скаргу,
Румянцевим П. О.,
Орлової Т. М.,
ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ внесений прокурором Жовтневого району м. Кривого Рогу протест та подану ОСОБА_3 апеляційну скаргу на постанову судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.04.2010 у справі про адміністративне правопорушення, якою притягнутий до відповідальності, -
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який працює оглядачем вагонів у ВАТ «ЦГЗК», очолює первинну профспілкову організацію ВПЗУ, мешкає на АДРЕСА_1, -
підданий адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 51 КУпАП у виді штрафу в сумі 100 гривень, -
ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що 10.03.2010 приблизно 08 год. 00 хв. викрав кабель у двох відрізках і мідний провід з території підприємства ВАТ «ЦГЗК», що виявлено охоронцями біля КПП № 15 підприємства в пакеті та капроновому мішку, знайдених при ньому.
Прокурор, не опротестовуючи істинність висновків судді про встановлені обставини, приніс протест на предмет незаконності постанови судді в частині накладеного стягнення, яке має визнаватися несправедливим внаслідок надмірної м'якості.
Апелюючи і заперечуючи вчинення проступку, ОСОБА_3 посилається на вчинення відносно себе злочинних посягань охоронниками щодо створення фальшивих доказів для притягнення його до відповідальності і дискредитації як громадського діяча, на невідповідність висновків судді про викрадення майна обставинам, за яких йому підкинули предмет проступку та за яких саме він повідомив про виявлення такого предмету до міліції, що стало наслідком однобічної, неповної і упередженої оцінки суддею доказів, а також вказує на неправильне застосування норм матеріального закону, бо його дії могли б кваліфікуватися не більше як замах на крадіжку, що адміністративної відповідальності не тягне.
В судовому засіданні ОСОБА_3 апеляційному суду пояснив, що він під час адміністративного затримання провів цілий день у Жовтневому РВ Криворізького МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області і бачив, як протоколи в його справі в якості понятих підписували особи, які попередньо ув'язнені згідно з ст. 106 КПК України, а йому ставилося за вину викрадення предметів на загальну вартість 46 гривень, яких він не потребує з огляду на рівень оплати своєї праці.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доводи прокурора, яка наполягала на збільшенні стягнення до 170 гривень, доводи ОСОБА_3, вивчивши матеріали справи та перевіривши в межах внесених апеляцій законність і обґрунтованість постанови судді, дійшов висновку про необхідність її перегляду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 КУпАП підлягає відповідальності особа за дрібне викрадення чужого майна, тобто вартість якого не перевищує 86 гривень 90 коп., шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, з приводу чого складений протокол про адміністративне правопорушення, і в межах чого за розгляду цієї справи згідно з ст.ст. 254, 280, 283 КУпАП суддя, дотримуючись засад судочинства та здійснення правосуддя, мав встановити тільки здійснені дії особою, яка притягається до відповідальності, та обставини їх здійснення, а тому доводи апеляції щодо злочинних посягань інших осіб проти правосуддя виходять за межі провадження у цій справі, і судом не обговорюються. Висновки про винуватість не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви мають тлумачитись на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим докази підлягають оцінці, серед іншого, на предмет їх достатності для вірогідних і безсумнівних висновків про вчинене на засадах забезпечення доведеності вини за ст. 129 Конституції України, і жоден з доказів згідно зі ст. 252 КУпАП не може мати наперед встановлену силу.
Проте, в постанові судді всупереч приписам ст. 283 КУпАП відсутній опис обставин, встановлених суддею за розгляду справи, а наведений лише висновок про правову кваліфікацію того, що ставилося за вину. Зокрема, відсутні ясні і недвозначні висновки про час і місце вчинення проступку, адже безспірно вказується лише на час і місце виявлення розкрадання, про предмет проступку і його дійсну вартість, про спосіб вчинення (таємно, відкрито, шляхом обернення ввірених речей тощо), які саме дії скоєні для заволодіння предметом суспільно небезпечного посягання, наявність корисливого мотиву. Таке не дотримання форми постанови сукупно з простим викладенням добутих свідчень без оцінки їх на вірогідність, як і з переліком суперечностей між зібраними доказами без наведення мотивів їх усунення, вказує на порушення правил оцінки доказів, визначених ст. 252 КУпАП, що визнається істотним порушенням процесуального закону, на підставі чого справа згідно з ч. 7 ст. 294 КУпАП розглядається в повному обсязі, не обмежуючись лише доводами апеляції.
Наявними протоколами огляду, актом зважування і довідкою ( а.с. 7-8, 12, 13 ) підтверджується відсутність силового кабелю марки ППСРВМ-240, що був з'єднаний з двигуном тепловозу, розташованого біля локомотивного депо УЗТ ВАТ «ЦГЗК», та передання міліції робітником приватної охорони ОСОБА_4 двох шматків кабелю такої ж марки разом мідним проводом та кабелем з обмоткою ППЗ. Докази щодо ідентифікації шматків кабелю з відсутнім в тепловозі не збиралися, а походження інших проводу та кабелю не з'ясовувалося. Довідкою ж підтверджена вартість тотожних товарів, але не приналежність знайдених речей на праві власності господарському товариству, оскільки не містить даних щодо їх придбання та оприбуткування. При цьому в поясненнях ОСОБА_5 ( а.с. 9 ) підтверджує свідчення ОСОБА_4 ( а.с. 10 ) лише в частині виявлення пакету з силовим кабелем, а ОСОБА_4 ( а.с. 28 ) змінив свої свідчення на допиті суддею, вказуючи, що про капроновий мішок йому було відомо заздалегідь, за місцем знаходження якого він стежив, а не як вказував спочатку, що лише згодом після зупинки ОСОБА_3 і ОСОБА_6 вони знайшли мішок. На цій підстави належить дійти висновку, що безспірно не підтверджено, які і чиї речі могли бути предметом дрібного викрадення. Докази доступу до них ОСОБА_3 в місці первинного їх знаходження не добуті, як і способу заволодіння, а джерела їх отримання належить визнати вичерпаними.
Відхиляючи свідчення ОСОБА_6, суддя залишив поза увагою ті обставини, що на нього як очевидця подій вказував ОСОБА_4 ( а.с. 10зворот ), а огляд місця події, де знаходився капроновий мішок і за свідченням ОСОБА_7 був відкиданий сніг, не проводився і не зафіксований за допомогою, принаймні, фотозйомки щодо наявних слідів від взуття, у зв'язку з чим нині такі сліди втрачені. Його ж свідчення щодо слідів на снігу лише від спецвзуття, якого у ОСОБА_3 немає, нічим у цій справі не спростовані і ставлять під серйозний сумнів пояснення охоронців про причетність ОСОБА_3 до вказаної ними схованки.
За таких обставин, коли у справі наявні об'єктивні фактичні дані, які можуть тлумачитися як на користь особи, яка притягається до відповідальності, так і як такі, що опосередковано викривають цю особу, а показання свідків сторони обвинувачення змінюються протягом розгляду справи і не узгоджуються між собою щодо обставин і кількості виявлення в особи предметів проступку, та жодні докази щодо способу заволодіння такою особою цими предметами, щодо знаряддя вчинення проступку не добуті, то апеляційний суд дійшов висновку, що судження судді в постанові про причетність ОСОБА_3 до заволодіння кабельно-провідникових виробів ґрунтуються всупереч ст. 62 Конституції України на високому ступеню ймовірності, припущеннях з перекладенням на сторону захисту тягаря доведення невинуватості особи.
Таким чином, існуючі достатньо обґрунтовані сумніви виключають причетність ОСОБА_3 до вчинення дрібного викрадення, а зібрані докази недостатні для його засудження за ч. 1 ст. 51 КУпАП, на підставі чого апеляційний суд згідно з п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП постановляє скасувати постанову судді із закриттям справи провадженням.
Керуючись ст.ст. 2, 247, 294 КУпАП, судова палата, -
Протест прокурора Жовтневого району м. Кривого Рогу залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.04.2010 про накладення адміністративного стягнення скасувати, а провадження у справі про притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 51 КУпАП закрити через відсутність складу проступку - за п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і перегляду не підлягає.
Суддя апеляційного суду