Справа № 22ц-3686 від 2010 року Головуючий в 1 інстанції Дунай Л.В.
Категорія 57 Доповідач Бараннік О.П.
2010 рік травень 20 дня Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого - Бараннік О.П.,
суддів - Кіктенко Л.М., Костюченко Н.Є.,
при секретарі - Лещинській О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації на постанову Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про стягнення заборгованості по щомісячній соціальній допомозі дитині, як особі, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, -
У жовтні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного Управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Управління праці і соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості по щомісячній соціальній допомозі дитині, як особі постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, посилаючись на те, що його син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно посвідчення серії Д № 021830, виданого Дніпропетровською обласною державною адміністрацією 05.08.99 року, являється дитиною, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_2 має право на державну соціальну допомогу у вигляді щомісячної виплати у розмірі 50 % мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на дитину шкільного віку, яка народилася після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері має підстави належати до категорії 1 або 2.
Посилаючись на те, що він, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 08.05.2007 року, також являється особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії і його сину згідно з положеннями вищезазначеного закону хоча і надавалась соціальна допомога, але у сумах значно менших, ніж це передбачено вказаним законом, а саме : у 2006 році - 13 гривень 20 копійок ; у 2007 році - 13 гривень 20 копійок ; у 2008 році - 198 гривень ; у 2009 році 148 гривень 50 копійок, тобто на загальну суму 372 гривні 90 копійок, тоді як фактично повинно бути сплачено без врахування вже виплачених коштів, грошова сума у розмірі 10 247 гривень 60 копійок, позивач вимушений був звернутись з даним позовом до суду.
Постановою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2010 року бездіяльність головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації у вигляді невиплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги на дитину, сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірах, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 19.12.1991 року за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та за 2009 рік визнана противоправною. Цим же рішенням на користь ОСОБА_1 з Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної адміністрації стягнута недоплачена сума щомісячної державної соціальної допомоги на дитину за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року у сумі 1 180 гривень 20 копійок, за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року у сумі 1 783 гривні 20 копійок та за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року - 2 641 гривня 50 копійок.
В апеляційній скарзі Головне управління праці та соціального захисту населення, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просило рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2010 року скасувати.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області вважає, що апеляційна скарга Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації підлягає відхиленню, а постанова суду - залишенню без змін, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, перевірив доводи сторін та давши їм належну правову оцінку, обґрунтовано, згідно з процесуальним і матеріальним законом ухвалив постанову про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1.
Доводи Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про невідповідність висновків суду першої інстанції дійсним обставинам по справі, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки при вирішенні спору по суті, суд першої інстанції вірно виходив з положень п.6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якого державна соціальна допомога у вигляді щомісячної виплати 50 % мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат повинна видаватись на дитину шкільного віку, яка народилася після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері має підстави належати до категорії 1 або 2 та рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 року і від 22.05.2008 року, якими були визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік та 2008 рік», якими зупинялися норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині компенсацій і допомог у розмірах, відповідно до мінімальної заробітної плати.
Таким чином, вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки учасників спору, обставини справи, перевірив доводи сторін та давши їм належну правову оцінку у відповідності до положень ст. 22 Конституції України, згідно якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, ухвалив постанову, якою, на думку колегії суддів, обґрунтовано визнав противоправною бездіяльність Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо невиплати позивачеві щомісячної державної соціальної допомоги на дитину у розмірах, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки у відповідності до «Типового положення про Головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської державної адміністрації, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2007 року № 790 на Головне управління праці та соціального захисту населення обласної державної адміністрації покладено завдання по проведенню роботи з надання державної соціальної допомоги і підтримки малозабезпеченим громадянам, у тому числі інвалідам ; здійснювати контроль за правильністю і своєчасністю призначення та виплати допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, виконанню інших заходів соціального захисту населення ; координації контролю роботи підрозділів з нарахування і виплати допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат.
Суд першої інстанції не допустив порушень матеріального та процесуального права, які могли б тягнути за собою скасування рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 209, 303 - 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації відхилити.
Постанову Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2010 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але на неї може бути принесена касаційна скарга протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: