Справа № 2 - 1503\2010
20 травня 2010 року
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді: Кваша А.В.
При секретарі: Горбачевській І.П.
За участю: позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, -
В березні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, в обґрунтування якого зазначила, що 11 жовтня 2003 року вони з відповідачем уклали шлюб, від якого мають двох малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом з позивачем, на утримання яких відповідач в добровільному порядку матеріальну допомогу не надає, тому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку щомісячно до їх повноліття, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, та розірвати шлюб з відповідачем.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі, пояснила, що фактичні шлюбні відносини з відповідачем припинилися, не ведуть спільне господарство, вважає, що примирення неможливе, оскільки фактично проживає в іншому місті, за домовленістю з відповідачем діти проживають з нею, на утримання яких матеріальну допомогу не надає, вона не працює, на утримання дочки та сина допомогу чи пенсію не отримує, забезпечує дітям повноцінне харчування, одяг та іншими речами, проте вважає, що дитина має бути забезпечена якнайкраще усім, для її повноцінного та гармонічного розвитку. Просить судові витрати, пов'язані із реєстрацією розірвання шлюбу та понесені нею судові витрати при подачі позову стягнути з відповідача.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав повністю, пояснив, що не заперечує надавати матеріальну допомогу на утримання своїх дітей, дітей та інших осіб, на своєму утриманні немає, являється фізичною особою-підприємцем, на примирення з метою зберегти сім'ю не погоджується через відсутність бажання підтримувати подружні відносини, спору про місце проживання дітей немає. Не заперечує, щоб витрати, пов'язаних із реєстрацією розірвання шлюбу та судові витрати, які понесені позивачем по справі були стягнуті з нього.
Вислухавши сторони, проаналізувавши матеріали справи, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається та сторонами не оспорюється, що 11 жовтня 2003 року позивач та відповідач зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів громадського стану Самарського районного управління юстиції м. Дніпропетровська, про що в Книзі реєстрації актів про одруження мається актовий запис № 425 (а.с. 6) і від якого мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7), та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8), які проживають з позивачем і перебувають на її утриманні (а.с. 9).
У судовому засіданні встановлено, що сторони подружні відносини не підтримують, проживають окремо, не бажають примиритися і зберегти сім'ю.
Згідно зі ст. ст. 180, 183, 184 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття, розмір аліментів на утримання дитини може бути встановлений у частці від заробітку та мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною 2 ст. 104 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Зі справи вбачається, що відповідач є фізичною особою-підприємцем (а.с. 10, 11), з 01 жовтня 2009 року до 31 грудня 2009 року застосовував спрощену систему оподаткування, отримав виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) згідно поданих звітів по єдиному податку на суму 17265 грн., за період з 01 січня 2010 року до 31 березня 2010 року згідно поданої декларації доходу не мав, що вбачається із довідки Лівобережної Міжрайонної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська (а.с. 25).
працює в ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «Мастерс», має постійний заробіток (а.с. 14), в судовому засіданні підтвердив, що інших утриманців, крім дочки він не має.
Враховуючи, що сторони не підтримують подружніх відносин, на примирення не згодні, суд приходить до переконання, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та інтересам їх спільним дітям - доньки ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4, які залишилися проживати разом з позивачем.
Оскільки діти, проживають та перебувають на утриманні позивача - відповідач зобов'язаний виплачувати на утримання дітей аліменти. Розмір аліментів у 1/3 частині зі всіх видів доходу відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, які просить стягнути позивач, суд вважає достатнім для забезпечення життєдіяльності дитини.
Викладене приводить суд до переконання, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить їх інтересам.
Сплату державного мита при реєстрації розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану слід покласти на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають понесені і документально підтверджені судові витрати: 8 гривень 50 копійок по сплаті судового збору, 30 гривень по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом (а.с.1,2).
Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати: 42 гривень 50 копійок по сплаті судового збору, 90 гривень - витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом.
Згідно зі ст. 367 ч. 1 п.1 ЦПК України зазначене рішення підлягає негайному виконанню в розмірі стягнення платежів за один місяць.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218, 367 п.1 ЦПК України, ст.ст. 104, 105, 110-112, 114, 180- 183, 191 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 11 жовтня 2003 року у відділі реєстрації актів громадського стану Самарського районного управління юстиції м. Дніпропетровська, про що зроблено актовий запис № 425 у книзі реєстрації шлюбу.
Стягнути з ОСОБА_2 державне мито при реєстрації розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану в розмірі 8,50 грн.
Стягувати щомісяця з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, фізична особа-підприємець, мешкає: 49000, АДРЕСА_1, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини зі всіх видів доходу відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи стягнення з 24 березня 2010 року до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 42,50 грн., та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 90 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати: 8,50 грн. судового збору, 30 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення суду в розмірі стягнення платежів за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку передбаченому ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: А.В. Кваша