01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
08.04.10 Справа № 19/394-09
За позовом Закритого акціонерного товариства «Нові процеси та апарати»,
смт. Калинівка Броварського району Київської області;
до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «Медико -Фармацевтична
компанія «Рідан -Інженіринг», м. Київ;
2.Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Київ;
3.Комунального підприємства Київської обласної ради «Броварське
міжміське бюро технічної інвентаризації», м. Бровари;
за участю третьої особи без самостійних вимог не предмет спору на стороні позивача: Броварської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Бровари;
про визнання мирової угоди неукладеною
Суддя Т.П. Карпечкін
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача 1: Регалова О.Й. (довіреність б/н від 05.02.2010 р.);
від відповідача 2: не з'явився;
від відповідача 3: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився.
Закрите акціонерне товариство «Нові процеси та апарати»(далі -позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медико -Фармацевтична компанія «Рідан -Інженіринг»(далі -відповідач 1), Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач 2), Комунального підприємства Київської обласної ради «Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації»(далі -відповідач 3), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на сторін позивача Броварської об'єднаної державної податкової інспекції, (далі -третя особа) про визнання мирової угоди неукладеної.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що мирова угода від 24.08.2004 р., яка була укладена в процесі розгляду справи № 48/116-01 про визнання банкрутом Закритого акціонерного товариства «Десна», правонаступником якого є позивач, є неукладеною, оскільки на дату складання мирової угоди були відсутні необхідні умови для її укладення, а саме -ознаки неплатоспроможності боржника. Крім того, мирова угода зі сторони комітету кредиторів підписана не уповноваженою особою, а нерухоме майно, що передавалось за умовами мирової угоди, було обтяжене.
Ухвалою від 04.12.2009 р. суд порушив провадження у справі № 19/394-09 та призначив її розгляд на 22.02.2010 р.
Ухвалою від 22.02.2010 р. суд відклав розгляд справи на 09.03.2010 р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважних представників третьої особи і відповідачів 2, 3 та неподанням витребуваних судом документів.
02.03.2010 р. через загальний відділ господарського суду від позивача надійшло клопотання № 16/1 про залучення додаткових пояснень по справі.
05.03.2010 р. від Броварської ОДПІ надійшло пояснення № 1903 по суті позовних вимог, в якому зазначається, що укладення мирової угоди у справі про банкрутство АТ «Десна»(ЗАТ «Нопра») проводилось без участі Броварської ОДПІ.
Присутні у судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Представник відповідача 1 проти позову заперечив та подав заяву про застосування судом спливу строку позовної давності, посилаючись на те, що строк позовної давності для оскарження мирової угоди ще сплинув 27 серпня 2007 року,.
Представники відповідачів 2, 3 та третьої особи у судове засідання не з'явились, про причини неявки господарський суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час і місце проведення судового засідання. Крім того, відповідачі 2 та 3 не подали витребувані судом документи.
Ухвалою від 09.03.2010 р. суд відклав розгляд справи 25.03.2010 р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважних представників третьої особи і відповідачів 2, 3 та неподанням витребуваних судом документів.
11.03.2010 р. на адресу господарського суду Київської області від Комунального підприємства Київської обласної ради «Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації»надійшло клопотання № 238 від 05.03.2010 р. про розгляд справи № 19/394-09 за відсутності представника КП КОР «Броварське МБТІ»на підставі доказів наявних у матеріалах справи та винести рішення на розсуд суду, оскільки відповідач 3 самостійних вимог по даній справі не заявляє.
25.03.2010 р. представником відповідача 1 було подано заяву про відвід судді, яка ухвалою заступника голови господарського суду Київської області від 30.03.2010р. залишена без задоволення.
Ухвалою від 30.03.2010 р. суд призначив розгляд справи на 08.04.2010 р.
Представники позивача, відповідача 2, відповідача 3 та третьої особи у судове засідання 08.04.2010 р. не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час і місце проведення судового засідання. Крім того, відповідач 2 не подав та не надіслав витребувані судом документи.
У відповідності з вимогами ст. 75 ГПК України, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами без участі представників відповідачів 2, 3 та третьої особи, яких достатньо для винесення рішення по суті.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
Ухвалою арбітражного суду Київської області від 20.02.2001 р. по справі № 48/11б-2001 за заявою Державного акціонерного товариства «Придніпровські магістральні нафтопродукти»було порушено провадження у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства «ДЕСНА».
Ухвалою арбітражного суду Київської області від 30.05.2001 р. було затверджено склад кредиторів.
Протоколом № 1 Загальних зборів кредиторів ЗАТ «ДЕСНА» від 07.06.2001 р. одноголосно обрано комітет кредиторів у складі: Корякіи Володимир Матвійович - представник ДАТ «Придніпровські магістральні нафтопроводи»; Руденко Андрій Андрійович - представник ВАТ «Теплиць-Техмонтаж»; Хейломський Олександр Борисович -представник ТОВ НІМФА «Рідан».
Постановою господарського суду Київської області про визнання боржника банкрутом від 06-11.11.2002 р. по справі № 48/11б-2001 ЗАТ «ДЕСНА»визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором призначено Жильцова В.П.
Ухвалою господарського суду Київської області від 04.08.2004 р. повноваження ліквідатора Жильцова В.П. припинені та призначено ліквідатором ОСОБА_1.
Ухвалою господарського суду Київської області від 01.09.2004 р. по справі № 48/11б-2001, на підставі ст. ст. 35 -40 Закону України «Про відновлення платеспроможності боржника або визнання його банкрутом»та ст.ст. 80, 86 ГПК України, було затверджено мирову угоду між ліквідатором ЗАТ «ДЕСНА» (ОСОБА_1 ліцензія Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 19.04.2004 року серія НОМЕР_1), головою комітету кредиторів та третьою особою ТОВ МФК «Рідан-Інжиніринг», провадження у справі про банкрутство припинено.
Загальними зборами засновників (акціонерів) Акціонерного товариства «ДЕСНА» закритого типу від 09 березня 2007 року було прийнято рішення про зміну найменування товариства на Закрите акціонерне товариство «Нові процеси та апарати». Державна реєстрація зміни найменування була проведена 20.07.2007 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії АОО № 800480 без зміни коду про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Таким чином, ЗАТ «ДЕСНА»та ЗАТ «НОПРА»вживаються як тотожні найменування однієї і тієї самої юридичної особи з кодом ЄДРПОУ 13723510.
В подальшому, за результатами розгляду заяви Закритого акціонерного товариства «Нові процеси та апарати»про перегляд постанови господарського суду Київської області від 06-11.11.2002 р. по справі № 48/11б-2001 за нововиявленими обставинами була прийнята постанова господарського суду Київської області по справі № 48/11б-01/19 від 17.12.2007 р., якою скасовано постанову господарського суду Київської області від 06-11.11.2002 р. по справі № 48/11б-2001 та провадження у справі № 48/11б-01/19 припинено, у зв'язку з відсутністю предмету спору. Підставою для винесення господарським судом постанови від 17.12.2007 р. по справі № 48/11б-01/19 стало відсутність у Акціонерного товариства «ДЕСНА»закритого типу (Закритого акціонерного товариства «ДЕСНА») ознак неплатоспроможності.
На думку позивача, оскільки постановою господарського суду Київської області по справі № 48/11б-01/19 від 17.12.2007 р. за нововиявленими обставинами скасовано постанову Господарського суду Київської області від 06-11.11.2000 р. по справі № 48/11б-01 про банкрутство ЗАТ «Десна», тому є всі підстави вважати мирову угоду неукладеною.
Частиною 1 статті 35 Закону України «Про відновлення платеспроможності боржника або визнання його банкрутом»визначено, що під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредитором стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.
Отже, по суті мирова угода фіксує волевиявлення сторін, що спрямоване на припинення провадження у справі про банкрутство та вирішення спірних правовідносин між сторонами.
Згідно п. 12.4. рекомендацій Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 04.06.2004 року № 04-5/1193, мирова угода одночасно є і правочином і судовою процедурою у справі про банкрутство.
Наслідком затвердження мирової угоди у справі про банкрутство є припинення провадження у справі, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Виходячи зі змісту наведених норм, затвердження господарським судом мирової угоди сторін з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватися як два самостійних акти -окремо щодо затвердження мирової угоди і окремо щодо припинення провадження у справі про банкрутство.
Отже, мирову угоду не можна розглядати як договір у цивільно-правовому розумінні і визнавати неукладеною або недійсною у позовному провадженні, оскільки порядок її укладання та затвердження регламентовано відповідними положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». таким чином, у вирішенні питань процесуального характеру під час розгляду справ про банкрутство суди повинні керуватися нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та застосовувати ті норми ГПК України, які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу.
Приписами пункту 7 частини першої статті 80 ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом, при цьому частиною четвертою цієї ж статі встановлено, що ухвалу про припинення провадження у справі може бути оскаржено.
Крім того, суд звертає увагу на те, що ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і суд може захистити таке право та інтерес способами, що встановлені договором або законом.
Частиною 2 статті 16 ЦК України встановлені наступні способи захисту прав та інтересів: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Положення частини другої статті 16 Цивільного кодексу України кореспондуються з приписами частини другої статті 20 Господарського кодексу України.
Як вбачається із змісту позовної заяви, позивачем не зазначено норму закону, яка передбачає захист права у такий спосіб, як визнання угоди неукладеною.
Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому задоволенню не підлягають.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя