01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
01.04.10 Справа № 19/024-07
за позовом Будівельного управління Державного управління справами, м. Київ;
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»,
с. Гаврилівка, Вишгородський район;
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна компанія
«ANTARES», м. Київ
провизнання договору № 1/7-30 про дольову участь у будівництві
від 10.06.2004 р. частково недійсним
Суддя Т.П. Карпечкін
представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Яковіцька І.П. (дов. № 2009/10/28 від 28.10.2009 р.)
від третьої особи: не з'явився.не з'явився
обставини справи:
До господарського суду Київської області звернулось з позовом Будівельне управління Державного управління справами (далі -позивач) до Закритого акціонерного товариства «Комплекс Агромарс»(далі -відповідач) про визнання договору № 1/7-30 про дольову участь у будівництві від 10.06.2004 р. частково недійсним.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що пункт 4.1.3 договору № 1/7-30 про дольову участь у будівництві від 10.06.2004 р., укладеного між сторонами, не відповідає вимогам чинного законодавства України.
Ухвалою господарського суду Київської області від 29.01.2007 р. порушено провадження у справі № 19/024-07 та призначено її розгляд на 05.03.2007 р.
В судовому засіданні 05.03.2007 р. повноважний представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Повноважний представник відповідача в судовому засіданні звернувся до господарського суду з заявою про повернення позовної заяви, з огляду на ненадісланням позивачем на поштову адресу відповідача копії позовної заяви.
Суд, розглянувши заяву про повернення позовної заяви, подану у судовому засіданні 05.03.2007 р., дійшов висновку про відмову в її задоволенні, як документально необгрунтоване. Крім того, позивачем до позовної заяви додано реєстр про відправку кореспонденції.
Ухвалою від 05.03.2007 р. суд відклав розгляд справи на 22.03.2007 р., у зв'зку з необхідністю витребування нових доказів по справі.
У судовому засіданні 22.03.2007 р. позивачем заявлено усне клопотання про залучення до участі у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на сторні позивача -Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна компанія «ANTARES».
Представник відповідача проти задоволення данного клопотання не заперечував.
Ухвалою від 22.03.2007 р. господарський суд залучив до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна компанія «ANTARES» (далі -третя особа) та відклав розгляд справи на 16.04.2007 р.
У судовому засіданні 16.04.2007 р. представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про витребування додаткових доказів у позивача.
Ухвалою від 16.04.2007 р. господарський суд відклав розгляд справи на 07.05.2007 р., у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів та нез'явленням в засідання суду третьої особи, яка про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином повідомлена про місце і час судового засідання, що підтверджується відтиском штампу на зворотньому боці ухвали суду від 22.03.2007 р.
У судовому засіданні 07.05.2007 р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечив.
Третя особа без самостійних вимог на стороні позивача в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, вимоги ухвали суду від 22.03.2007 р. не виконала.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, сторони звернулись до суду з клопотанням про продовження строку вирішення спору.
Ухвалою суду від 07.05.2007 р. розгляд справи було відкладено на 28.05.2007 р., у зв'язку з неявкою представника третьої особи в судове засідання та неподанням сторонами витребуваних доказів.
Ухвалою господарського суду від 11.05.2007 р. розгляд справи перенесено на 29.05.2007 р., у зв'язку з тим, що 28.05.2007 р. є неробочим днем.
В подальшому ухвалами від 29.05.2007 р., від 12.07.2007 р., від 19.07.2007 р., від 13.08.2007 р., від 13.09.2007 р. розгляд справи неодноразово відкладався.
Ухвалою від 11.10.2007 р. господарський суд Київської області, на підставі ст. 25 ГПК України, замінив відповідача по справі -Закрите акціонерне товариство «Комплекс «Агромарс»його правонаступником -Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс «Агромарс»та відклав розгляд справи на 15.11.2007 р.
У судове засідання 15.11.2007 р. представник позивача та третьої особи не з'явились про причини неявки суд не повідомили, у зв'язку з чим суд відклав розгляд справи на 06.12.2007 р.
У судовому засіданні 06.12.2007 р. представник відповідача звернувся до суду з клопотанням від 15.11.2007 р. про зупинення провадження у справі, у зв'язку з розглядом господарським судом Києвської області пов'язаної справи № 10/438-07 за позовом Будівельного управління Державного управління справами до Закритого акціонерного товариства «Комплекс Агромарс» про тлумачення умов договору № 1/7-30 про дольову участь у будівництві від 10.06.2004 р.
Представник позивача проти зупинення провадження у справі не заперечував.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила.
Ухвалою від 06.12.2007 р., господарський суд, на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України, зупинив провадження у справі, у зв'язку з неможливістю розгляду даної справи до прийняття рішення по справі № 10/438-07 за позовом Будівельного управління Державного управління справами до Закритого акціонерного товариства «Комплекс Агромарс»про тлумачення умов договору № 1/7-30 про дольову участь у будівництві від 10.06.2004 р..
11.01.2010 р. на адресу господарського суду надішла заява відповідача за вих. № 16\2-0026 від 06.01.2010 р. про поновлення провадження у справі, оскільки 17.11.2009 р. господарським судом Київської області було прийнято рішення по справі № 10/438-07, яким Будівельному управлінню Державного управління справами відмовлено в задоволенні позовних вимог про тлумачення умов договору № 1/7-30 про дольову участь у будівництві від 10.06.2004 р.
Ухвалою господарського суду від 25.01.2010 р. поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду на 01.03.2010 р.
У судове засідання 01.03.2010 р. представник позивача та третьої особи не з'явились про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про місце і час судового засідання, що підтверджується відтиском штампу на зворотньому боці ухвали суду від 25.01.2010 р.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд в позові відмовити повністю, з огляду на відповідність нормам чинного законодавства положень п. 4.1.3 договору № 1/7-30 про дольову участь у будівництві від 10.06.2004 р. та включення даного пункту в договір на підставі положення чинного законодавства, а саме: ст. 14 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».
Ухвалами від 01.03.2010 р. та від 22.03.2010 р. розгляд справи відкладався, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників позивача та третьої особи.
Враховуючи систематичну неявку представників позивача та третьої особи в засідання суду, а також відсутність документів, що підтверджують неможливість їх прибуття в судові засідання, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, без участі представників позивача і третьої особи.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -
10.06.2004 р. між Будівельним управлінням Державного управління справами (за договором - забудовник), в особі повноваждного представника за Договром доручення № 31/03-2004 від 31.03.2004 р. ТОВ «Міжнародна компанія «ANTARES»та Закритим акціонерним товариством «Комплекс Агромарс»(за договором - пайовик) укладено Договір № 1/7-30 про дольову участь у будівництві, відповідно до умов якого позивач зобов'язався за рахунок коштів відповідача збудувати та передати останньому у власність нежитлове приміщення загальною площею 88,7 кв.м., кількістю кімнат 3, що розташоване в секції № 1, на 7 поверсі в об'єкті будівництва (спальний корпус) № 4 Санаторію «Південний»).
Відповідно до п. 4.1.3 договору, питання про недійсність якого ставиться позивачем, забудовник (позивач) зобов'язується повернути кошти протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з дня одержання заяви про розірвання цього договору або факту порушення умов фінансування.
У Господарському кодексі України та Цивільному кодексі України відсутнє пряме застереження щодо такого виду договорів як договір про дольову участь у будівництві.
Проте, відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Також відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами».
Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними.
Приписами частини 2 статті 67 Господарського кодексу України визначено, що підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Згідно ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, обґрунтовуючи позовні вимоги по-перше, невідповідністю умови (п. 4.1.3) договору № 1/7-30 про дольову участь у будівництві від 10.06.2004 р. вимогам чинного законодавства, по-друге, фіктивністю даного положення договору, як такого, що не спрямований на настання правових наслідків.
Обов'язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Доведення обставин, у даному випадку, покладається законом на позивача.
До матеріалів справи не додано як належних доказів на підтвердження того, що умови договору № 1/7-30 про дольову участь у будівництві, а саме: підпункт 4.1.3. суперечать вимогам чинного законодавства, а отже є недійсними, так і доказів фіктивності умов договору № 1/7-30 про дольову участь у будівництві від 10.06.2004 р.
Проте, господарський суд дійшов висновку про визначення та погодження сторонами п. 4.1.3 договору, досягнення між ними взаємозгоди про включення такого пункту в умови договору, що свідчить про спрямування належних їм прав та обов'язків по договору на реальне настання правових наслідків.
Частиною 1 статті 205 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Чатинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України встановлені наступні підстави недійсності правочину: по-перше, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; по-друге, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; по-третє, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; по-четверте, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним і по-п'яте, правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Отже, як видно з викладеного вище, чинне законодавство України не передбачає як підставу недійсності частини правочину -суперечливість останньої іншим частинам правочину.
Таким чином, посилання позивача на суперечливість п. 4.1.3 іншим частинам договору № 1/7-30 про дольову участь у будівництві від 10.06.2004 р. в обґрунтування підстав визнання недійсним спірного пункту договору є неправомірним, оскільки суперечливість частини угоди іншим її частинам не може бути підставою для визнання її недійсною.
Частиною 2 ст 35 Господарського процесуального кодексу встановлено, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням господарського суду Київської області від 17.11.2009 р. у справі № 10/438-07/19 за позовом Будівельного управління Державного управління справами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»про тлумачення умов договору № 1/7-30 про дольову участь у будівництві від 10.06.2004 р. встановлено, що підпункт 4.1.3. договору стосується обов'язків забудовника повернути кощти, а не його прав чи прав пайовика на розірвання договору. При цьому, підставою повернення коштів є одержання заяви про розірвання договору або порушення умов фінансування, тобто сторонами на власний розсуд визначено випадки повернення коштів.
Виходячи з аналізу змісту пудпункту 4.1.3 договору, фактично пайовику надано право одностороннього розірвання договору (відмови від зобов'язання), що не суперечить вимогам цивільного законодавства.
Отже, господарський суд при розгляді справи № 10/438-07/19 також прийшов до висновку про відповідність підпункту 4.1.3 договору № 1/7-30 про дольову участь у будівництві від 10.06.2004 р. вимогам цивільного законодавства.
Таким чином, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя
рішення підписано: 06.04.2010 р.