Справа № 2-0559-2010 рік
21 квітня 2010 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Кононенко О.М.
при секретарі Прокоф”єв П.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 1314 м. Дніпропетровська, третя особа ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, -
31 жовтня 2007 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив постановити рішення про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в сумі 8 389 грн. 64 коп., моральної шкоди в сумі 2 000 грн., судового збору за подачу позову в сумі 104 грн., а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. В обґрунтуванні своїх вимог позивач вказав на те, що 11 вересня 2007 року о 10 год. 25 хв. водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ГАЗ», державний номер НОМЕР_2, по вул. Свердлова у м. Дніпропетровську, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції руху та скоїв зіткнення з зупинившимся попереду автомобілем «ВАЗ», державний номер НОМЕР_1. Автомобіль «ГАЗ» належить військовій частині А 3139 м. Дніпропетровська, а водій ОСОБА_2 знаходився у трудових відносинах з ВЧ А 3139 м. Дніпропетровська. 17.10.2007 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська виніс постанову, якою ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєні ДТП. Внаслідок ДТП автомобіль «ВАЗ», який належить позивачу, був пошкоджений, розмір матеріальної шкоди складає 7 939 грн. 64 коп. Для визначення розміру шкоди позивач поніс витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 450 грн. Крім того, позивачу у зв'язку із пошкодженням автомобіля було завдано моральної шкоди, яка полягає у пережитому під час ДТП нервовому потрясінні, стресі, сильному фізичному болю, йому були спричинені легкі тілесні ушкодження, він переніс психічні страждання, хвилювався, що порушило його нормальні життєві зв'язки і вплинуло на його активне життя. А також позивач витратив багато часу та зусиль на пошук необхідних для автомобіля деталей та матеріалів. Завдану моральну шкоду позивач оцінює в сумі 2 000 грн. Таким чином, він звертається до суду за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09.12.2009 року по справі замінено первісного відповідача належним відповідачем та залучено до участі у даній справі в якості відповідача - Військову частину А 1314.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги та доводи викладені у позові підтримав, просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 7 939 грн. 64 коп., витрати по оплаті послуг експерта в сумі 450 грн., моральну шкоду в сумі 2 000 грн., а також судовий збір за подачу позову в сумі 104 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. , пояснив, що на момент ДТП автомобіль знаходився у його володінні і розпорядженні на підставі довіреності. Його автомобілю спричинені матеріальні збитки, які згідно висновку авто технічної експертизи складають 7939грн.64коп., за експертизу ним сплачено 450-грн., спричинені також соральні страждання, які він оцінює у розмірі 2000грн. Винним в скоєнні ДТП є водій автомобіля, який належить відповідачу.
Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, проти стягнення з відповідача матеріальної шкоди в сумі 7 939 грн. 64 коп., витрат по оплаті послуг експерта в сумі 450 грн. не заперечував, не згоден з розміром моральної шкоди, просив задовольнити її у розмірі 500 грн.
Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причин неявки суду не повідомив.
Вислухавши сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно - правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.
Як передбачено ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до абз. 3 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», не вважається особою, яка володіє джерелом підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з власником цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).
У судовому засіданні встановлено, що згідно постанови Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17.10.2007 року по справі № 3-8711/07 ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Автомобілем «ГАЗ», державний номер НОМЕР_2, яким він керував. Водій ОСОБА_2 на час скоєння ДТП був військовослужбовцем-водієм ВЧ А 3139 м. Дніпропетровська, тобто знаходився в трудових відносинах з даною військовою частиною. Однак Військова частина А 3139 не розпоряджається фінансовими коштами, не є юридичною особою, і підпорядкована Військовій частині А 1314.
Автомобіль «ВАЗ», державний номер НОМЕР_1, зареєстрований за ОСОБА_4, що підтверджено копією свідоцтва про реєстрацію цього автомобіля серії НОМЕР_3, виданого 21.04.2006 року. Позивач - ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ», державний номер НОМЕР_1, за довіреністю від 23.12.2006 року, яка видана на три роки, тобто є особою яка володіє даним автомобілем.
Відповідно до ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 386, глави 29 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Наведене вище підтверджує, що Позивач - ОСОБА_1, як особа, яка володіла автомобілем «ВАЗ», державний номер НОМЕР_1, згідно довіреності від 23.12.2006 року, також вправі вимагати відшкодування шкоди, заподіяної цьому автомобілю. З матеріалів справи вбачається, що 12.09.2007 року судовим експертом Чернецьким М.В. було складено висновок автотоварознавчого дослідження № 562 автомобіля «ВАЗ», державний номер НОМЕР_1. Вказаний експерт має кваліфікацію судового експерта з правом проведення автотоварознавчих експертиз по спеціальності «Визначення вартості автотранспортних засобів та вартості матеріальної шкоди, завданої володільцю транспортного засобу», згідно свідоцтва № 583 від 04.12.2001 року, яке дійсне до 15.12.2007 року. Дане дослідження проведено відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні» № 2658-ІІІ від 12.07.2001 року, Закону України «Про судові експертизи» та згідно методики, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 року.
Так, згідно вказаного вище висновку № 562 від 12.09.2007 року матеріальний збиток, з технічної точки зору, завданий автомобілю «ВАЗ», державний номер НОМЕР_1, пошкодженого в результаті ДТП, складає: 7 939 грн. 64 коп. Таким чином, оскільки ОСОБА_2 на час скоєння ДТП знаходився у трудових відносинах з ВЧ А 3139 м. Дніпропетровська, яка підпорядкована ВЧ А 1314, та керував її автомобілем, то обов'язок по відшкодуванню матеріальної шкоди, завданої особі, яка володіла автомобілем «ВАЗ» - позивачу ОСОБА_1, в сумі 7 939 грн. 64 коп., необхідно покласти на Військову частину А 1314 м. Дніпропетровська.
Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Отже, вимога позивача щодо стягнення з відповідача, витрат по оплаті послуг експерта в сумі 450 грн. також підлягає задоволенню, оскільки з довідки від 12.09.2007 року та акту прийому-передачі виконаних робіт від 13.09.2007 року судового експерта Чернецького М.В . вбачається, що вартість автотоварознавчої експертизи по визначенню матеріального збитку автомобіля «ВАЗ», державний номер НОМЕР_1, пошкодженого в результаті ДТП, складає: 450 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відповідно до абз. 2 п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу (статті 130, 132 - 134 КЗпП), якщо спеціальною нормою закону не встановлено іншого (наприклад, ст. 47 Закону України "Про телебачення і радіомовлення"). В судовому засіданні встановлено, що водій ОСОБА_2 на час скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з ВЧ А 3139 м. Дніпропетровська, яка підпорядкована ВЧ А 1314, керував її автомобілем та з його вини сталася ДТП. Внаслідок порушення прав позивача на керування та розпорядження автомобілем «ВАЗ» у зв'язку з його пошкодженням порушилися нормальні життєві зв'язки позивача, він хвилювався і пережив під час ДТП, мав нервове потрясіння. Тому, з урахуванням вимог розумності та справедливості, враховуючи характер порушення прав позивача та глибину його душевних страждань, суд приходить до висновку, що необхідно частково задовольнити вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди та стягнути з відповідача ВЧ А 1314 м. Дніпропетровська в рахунок відшкодування моральної шкоди - 500 грн.
Відповідно до ст. 79, ч. 1 ст. 88 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір сплачений за матеріальну шкоду в сумі 83 грн. 90 коп., за моральну шкоду в сумі 8 грн. 50 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а всього 122 грн. 40 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 386, 396, 1167, 1172, 1187 ЦК України, ст. ст. 10, 57-61, 79, 81, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Військової частини А 1314 м. Дніпропетровська, третя особа ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП - задовольнити частково.
Стягнути з Військової частини А 1314 м. Дніпропетровська на користь ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди у розмірі 7 939 грн. 64 коп., витрати по оплаті послуг експерта в сумі 450 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 500 грн., судові витрати за подачу позову у розмірі 122 грн. 40 коп., а всього 9 012 грн. 04 коп.
В іншій частині вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя О.М.Кононенко