01033 м. Київ, вул. Комінтерну,16 т. 230-31-77
"30" березня 2010 р. Справа №8/037-10
за позовом Підприємця ОСОБА_2, м. Ковель
до відповідача Підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1
про стягнення 16 405,12грн.,
Суддя Чорна Л.В.
представники:
від позивача: ОСОБА_4 -довір. №2432 від 09.12.2009р. - представник;
від відповідача: не з'явився.
суть спору:
Стягується 12 225грн. 96коп. основного боргу за надані послуги по перевезенню вантажу, понаднормовий простій та вартість переоформлення дозволу на проїзд згідно заявки на транспорт №40 від 23.02.2009р., договору на транспортно-експедиційне обслуговування по перевозці вантажів №267 від 23.02.2009р., 2 737грн. 22коп. пені, 941грн. 40коп. інфляційних, 500грн. 24коп. 3% річних та господарські витрати.
Відповідач позов не оспорив, відзив до суду не надійшов, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законодавством порядку.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Позов підлягає задоволенню.
судом встановлено:
23 лютого 2009р. між приватним підприємцем ОСОБА_3 -Експедитор /відповідач/ та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 -Перевізник /позивач/ укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування по перевозці вантажів за №267, предметом якого є взаємовідносини сторін, які виникають при транспортному обслуговуванні вантажів, що надаються Експедитором для перевезення автомобільним транспортом Перевізника (або його субпідрядників, довіреними особами, яких він являється) в міському, міжміському та міжнародному сполученні -п. 1.1. договору.
Конкретні умови перевезення обумовлюються в заявці на кожне перевезення, яка є невід'ємною частиною даного договору і має юридичну силу, навіть якщо вона отримана або передана за допомогою факсимільного зв'язку -п. 2.2. договору.
Згідно п. 3.1.1. договору Експедитор зобов'язаний надати письмове підтвердження (у вигляді заявки вказаної у п. 2.2. даного договору) про готовність вантажу до відправлення.
Згідно заявки №40 від 23.02.2009р. позивач надав відповідачу послуги по перевезенню вантажу по маршруту Німеччина-Київ автомобілем НОМЕР_1 / НОМЕР_4, отримувач товариство з обмеженою відповідальністю «Техно-Лізинг», м. Київ.
Виконання послуг з перевезення підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №000057 з відмітками митниці та отримувача вантажу, а також шляховим листом на вказаний автомобіль.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Відповідно до ст. 916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.
Плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, що здійснюється транспортом загального користування, визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку.
Згідно п. 4.3. договору порядок і терміни оплати обумовлюються в разовій заявці, що направляється Перевізнику перед конкретним перевезенням (групою однотипних перевезень).
Згідно п. 4.4. договору оплата послуг Перевізника здійснюється Експедитором безготівковим шляхом на розрахунковий рахунок Перевізника на протязі 10-ти банківських днів на підставі належним чином оформлених оригіналу товарно-транспортних документів (ТТН, CMR) з відповідними відмітками про одержання вантажу і оригіналів рахунку та акту виконаних робіт, якщо інше не вказано в замовлені.
Позивач 10.03.2009р. виставив відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0000055 на суму 23 980грн. 00коп. за виконані послуги.
Разом з цим, з вини відповідача понаднормовий простій становить 6 діб, що підтверджується тахограмами (шайби) за період з 26.02.2009р. по 06.03.2009р.
Також, у зв'язку із понаднормовим простоєм автомобіля з вини Експедитора митного кордону закінчилась дія спеціального дозволу на перевезення вантажу по території України, а отже виникла потреба у виготовленні нового спецдозволу, що потягло додаткові витрати на це.
Пунктом 6.2. договору встановлено відповідальність Експедитора за простій автомобілів під завантаження (розвантаженням), замитненням (розмитненням)та на погранпереході понад 48 годин за межами України у вигляді сплати штрафу в розмірі 100евро по курсу НБУ, на території України 100 дол. США по курсу НБУ за кожні повні 24 години простою при умові письмового повідомлення Перевізника про початок простою, за винятком вихідних днів, та днів державних свят, якщо автомобіль прибув більше, як за 36 годин до таких.
Листом-повідомленням №43 від 27.02.2008р. позивач повідомив відповідача про початок простою, оскільки станом на 18:00год. 27.02.2009р. автомобіль не прибув на вказаний кордон.
Таким чином загальна сума заборгованості становить 32 205грн. 96коп. згідно рахунків-фактури №СФ-0000055 від 10.03.2009р., №СФ-0000056 від 10.03.2009р., №СФ-0000057 від 10.03.2009р.
Листом №178 від 01.06.2009р. відповідач свою заборгованість в сумі 23 980грн. 00коп. визнав в повному обсязі. Щодо стягнення 8 225грн. 96коп., то відповідач зобов'язався виплатити після вирішення зазначеного в суді, посилаючись на невизнання законності виставлених рахунків.
Відповідач частково погасив свою заборгованість в сумі 19 980грн. 00коп., що підтверджується банківськими витягами, копії в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділової обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Доказів оплати до суду не подано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Згідно п. 6.4. договору сторони несуть відповідальність за неналежне виконання своїх зобов'язань у відповідності до договору та чинного законодавства.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Вимога по стягненню пені за період з 08.04.2009р. по 18.08.2009р. є обґрунтованою, доведеною, підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин вимоги обґрунтовані, матеріалами справи доведені, підлягають задоволенню.
Щодо заборони державному реєстратору проводити реєстрацію припинення підприємницької діяльності, то зазначене судом задоволенню не підлягає, оскільки нормативно не обґрунтовано та доказів припинення підприємницької діяльності у встановленому законодавством порядку до суду не подано.
Зважаючи на викладене, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
Стягнути з підприємця ОСОБА_3 (код НОМЕР_2, свідоцтво платника податку НОМЕР_5, іпн. НОМЕР_2, р/р НОМЕР_3 у Київській регіональній дирекції «Райффайзен Банк Аваль»м. Київ, МФО 380805, юридична адреса: АДРЕСА_1, фактична адреса: 08132, АДРЕСА_2) на користь підприємця ОСОБА_2 (код НОМЕР_6, р/р НОМЕР_7 у філії «Львівська дирекція»АТ «Індекс-Банк», МФО 325279, 45000, АДРЕСА_3) 12 225(дванадцять тисяч двісті двадцять п'ять)грн. 96коп. основного боргу, 2 737(дві тисячі сімсот тридцять сім)грн. 22коп. пені, 500(п'ятсот)грн. 54коп. 3% річних, 941(дев'ятсот сорок одна)грн. 22коп. інфляційних, 164(сто шістдесят чотири)грн. 05коп. витрат по миту та 236(двісті тридцять шість)грн. 00коп. інформаційних.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Чорна Л.В.