Справа № 2-1171/10
13 квітня 2010 року Індустріальний районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого: судді Нощенка І.С.
при секретарі: Ібрагімовій Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивачка, 10.03.2010 року звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дитини, який потім уточнювала, де вказує, що вона знаходиться у зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі з 18.07.2008 року. У період сумісного життя у них народилися діти: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з нею та знаходяться на її утриманні. З лютого 2010 року сімейно-шлюбні відносини відносини з відповідачем фактично припинені та з цього часу вони проживають окремо.
Позивачка вказує, що відповідач відмовляється в добровільному порядку надавати матеріальну допомогу на утримання дітей, хоча має таку можливість, бо працює у ТОВ «Укрсплав», тому вона змушена була звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів у примусовому порядку. Просила стягнути з нього аліменти у розмірі 1\3 частини з усіх видів заробітку до повноліття дітей.
У судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання з'явився. Не заперечував проти задоволення позовних вимог позивачки.
Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони знаходять у зареєстрованому шлюбі з 18 липня 2008 року. Від сумісного життя сторони мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
З лютого 2010 року сімейно-шлюбні відносини відносини між сторонами фактично припинені та з цього часу вони проживають окремо. Відповідач матеріальну допомогу на дитину не надає у розмірі, який передбачено Законом, що підтверджується поясненнями позивача.
У відповідності зі ст. ст. 180, 183 СК України батьки зобов'язані утримувати та надавати матеріальну допомогу дитині, при цьому розмір аліментів на дитину може бути не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача аліменти на дітей у судовому порядку у розмірі 1\3 частини з усіх видів заробітку, починаючи стягнення з моменту звернення позивачки до суду та до повноліття дітей, оскільки відповідач є батьком дітей та зобов'язаний їх матеріально утримувати. Окрім цього, відповідач не надав суду доказів про надання такої матеріальної допомоги щомісячно та у розмірі встановленому Законом. Таку допомогу він має можливість надавати, оскільки є працездатним та працює.
Керуючись ст. ст. 180, 182, 183 СК України, ст. ст. 3, 7, 14, 57, 58, 88, 197, 208, 212, 214, 215, 367 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягувати щомісяця з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с.Бузівка Магдалинівського району Дніпропетровської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 - аліменти в розмірі 1\3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Стягнення провадити щомісячно на користь ОСОБА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, починаючи з 10 березня 2010 року та до повноліття ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в розмірі 51 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави збір на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн.
Рішення підлягає обов'язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя І.С. Нощенко