Справа № 263/15597/18
Провадження № 2/263/113/2021
15 лютого 2021 року м. Маріуполь
Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Федоренко Т.І., при секретарі Диміч Т.М., за участі представника третьої особи адвоката Царьової О.С., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м.Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Танаджи Геннадій Геннадійович, про визнання довіреності та договору оренди приміщення недійсними,
В провадженні Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області перебуває вказана цивільна справа. Ухвалою суду від 12.11.2020 року у даній цивільній справі відкрите провадження, розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження та призначене підготовче судове засідання.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності та розгляд заяви ОСОБА_3 про врегулювання спору за участі судді, яку вона підтримує.
Відповідач ОСОБА_3 надав суду письмове клопотання про проведення врегулювання спору за участі судді, в якому зазначає, що він вважає позов обгрунтованим, докази надані позивачем належними та такими, що не викликають сумніву, але це різні речи на його думку - погодитися із доказами та визнати позов. В судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чионм, про що свідчить розписка у матеріалах справи.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначів про визнання ним позовних вимог.
Треття особа приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Танаджи Г.Г. в судове засідання не прибув, його представник адвокат Царьова О.С. в судовому засіданні зазначила, що ОСОБА_4 не заперечує проти проведення підготовчого судового засідання за його відсутності та за участі його адвоката. Проти заяви відповідача ОСОБА_3 про проведення врегулювання спору за участі судді заперечувала, зазначивши, що вказане клопотння судом було вже вирішено в попередньому судовому засіданні, даний спір зачипає інтереси третьої особи - нотаріуса Танаджи Г.Г., саме врегулювання спору передбачає особисту присутність осіб, позивач перебуває за межами України, тому просила відмовити у задоволенні клопотання відповідача. Також просила розглянути її клопотання про закриття провадження у справі в частині визнання довіреності недійсної, про зобов'язання надати суду оригінал довіреності та визнання явки позивача в судове засідання обов'язковою, які містяться в матеріалах справи у письмовому вигляді. Зазначає, що оскільки позивач вже тривалий час перебуває за межами України, жодного разу в судове засідання не прибула, тому є сумніви, чи саме вона звертається до суду, оскільки усі заяви надходять до суду в електроному вигляді. Оригінали довіреності та договору оренди в матріалах справи відсутні, треття особа має клопотання щодо проведення судової експертизи відносно часу складання документу, але за відсутності оригіналу договору позбавлена можливості його заявити на цей час. Стосовно визнання довіреності недійсною між сторонами вже неодноразово приймалися судові рішення різними судами та інстанціями, у тому числі і касаційною інстанцією, з боку позивача йде зловживання своїми правами та безпідставно повторно заявлються вказані вимоги. В частині визнання довіреності недійсною не заперечує проти призначення судового розгляду.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши подані сторонами клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Ухвалою суду від 03.02.2021 року у задоволенні клопотань позивача ОСОБА_1 та відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про проведення врегулювання спору за участі судді було відмовлено, з тих підстав, що відповідачами визнані позовні вимоги, заперечень щодо предмету спору не наведено, тому суд прийшов до висновку про відсутність необхідності застосування процедури врегулювання спору за участю судді. Повторне клопотання ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, оскільки вказане питання вже було вирішено судом, крім того треття особа заперечує проти врегулювання спору за участі судді.
Відповідно до вимог ст. 201 ЦПК України врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті. Проведення врегулювання спору за участю судді не допускається у разі, якщо у справу вступила третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
Згідно вимог ч.1 ст. 202 ЦПК України про проведення процедури врегулювання спору за участю судді суд постановляє ухвалу, якою одночасно зупиняє провадження у справі.
Проведення врегулювання спору за участю судді здійснюється у формі спільних та (або) закритих нарад. Сторони мають право брати участь у таких нарадах у режимі відеоконференції в порядку, визначеному цим Кодексом відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦПК України. Суддя спрямовує проведення врегулювання спору за участю судді для досягнення сторонами врегулювання спору за ч. 2 вказаної статті.
Частиною 4 ст. 203 ЦПК України передбачено, що під час проведення спільних нарад суддя з'ясовує підстави та предмет позову, підстави заперечень, роз'яснює сторонам предмет доказування по категорії спору, який розглядається, пропонує сторонам надати пропозиції щодо шляхів мирного врегулювання спору та здійснює інші дії, спрямовані на мирне врегулювання сторонами спору. Суддя може запропонувати сторонам можливий шлях мирного врегулювання спору.
Аналіз наведених норм ЦПК України вказує, що метою врегулювання спору за участі судді є наявність спору між сторонами та заперечень та можливість досягнення врегулювання сторонами спору за участі судді.
Судом враховується, що позовні вимоги в частині визнання довіреності недійсною зачипають інтереси третьої особи, оскільки законність дій останнього перевіряється в межах даної справи відповідно до заявлених позовних вимог.
Вимогами ч.9 ст. 10 ЦПК України передбачено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). При цьому судом враховуються вимоги ч.4 ст. 206 ЦПК України, за якими якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Отже з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що вимогами ЦПК України не передбачено беззаперечне прийняття судом визнання позовних вимог відповідачем.
Розглядаючи клопотання представника третьої особи адвоката Царьової О.С. про закриття провадження у цивільній справі в частині позовних вимог про визнання довіренності недійною суд виходить з наступного.
Ухвало Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області, справа №266/1059/13 ц, від 10.12.2013 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 28.01.2014 року, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Танаджи Г.Г., Каронін Р.Є, про визання недійсними довіреностей від 04.09.2002 року та від 04.12.2003 року було закрито. Постановою Верховного Суду від 20.06.2018 року вказанні ухвали суду першої та апеляційної інстанції залишені без змін. Підставою закриття провадження у справі зазначено наявність рішення, яке набрало законоої сили, Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 02.10.2012 року про відмову ОСОБА_1 у задоволені позову про визнання довіреностей № 6588 від 04.09.202 року, 3 3162 від 04.12.2003 року недійсними.
Крім того, рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 жовтня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_5 , про визнання недійсними довіреності №6588 від 04.09.2002р. та договору про надання послуг від 20.01.2004р. було відмовлено, ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 28.11.2017 року рішення суду залишено без змін. Позовні вимоги також були обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 не підписувала довіреність №6588 від 04.09.2002р. з посиланням на висновок почеркознавчої експертизи № 588 від 06.09.2013 року.
Також, ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07.02.2014 року було відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи ОСОБА_5 та приватний нотаріус Танаджи Г.Г., про визнання недійсними з моменту оформлення та реєстрації довіреностей за реєстровими номерами №5688 від 04.09.2002 року та №3162 від 04.12.2003 року, ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 18.03.2014 року вказана була залишена без змін. Ухвала Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 07.02.2014 року обґрунтована тим, що ухвалою суду від 10.12.2013 року по цивільній справі № 266/1059/13-ц було закрито на підставі п.2 ст. 205 ЦПК України, а також тим, що рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя від 03.10.2012 року ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні позову про визнання довіреностей №6588 від 04.09.2002 року, №3162 від 04.12.2003 року недійсними, яке ухвалою апеляційного суду Донецької області від 26 грудня 2012 року залишено без зміни.
Постановою Донецького апеляційного суду від 31.10.2018 року, справа № 263/15106/17, у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання недійсною довіреності № 6588 від 04.09.2002 року, посвідченої приватним нотаріусом Танаджи Г.Г. відмовлено. Постановою Верховного Суду від 25.03.2020 року постанову апеляційного суду залишего без змін. У своїй постанові апеляційний суд зазначив, що з матеріалів справи вбачається, що з 2005 року по 2013 роки судом неодноразово розглядались позови, в яких сторонами були ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , приватний нотаріус Танаджи Г.Г. та предметом позову було визання недійсною довіреності від 04.09.2002 року.
Таким чином, вбачається, що раніше позивач ОСОБА_1 , а також відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вже неодноразово звертались до суду із позовами з тими же самими позовними вимогами щодо визнання довіреності №6588 від 04.09.2002 року недійсною з тих сами підставах, а саме не підписання її ОСОБА_1 та перебування її на той час за межами України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України суд закриває провадження у справі якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Позовні вимоги ОСОБА_1 , окрім вимоги про визнання недійсною довіреності №6588, ще мають одну вимогу про визнання недійсним договору оренди приміщення від 01.03.2004 року, а також зазначення додаткового відповідача ОСОБА_2 , що не впливає на підставу для звернення позивача до суду за захистом свого права та предмет позову в частині визнеання довіреності недійсною, які у всіх вище наведених справах у вказаній частині є тотожними.
Верховний суд у складі колегії суддів Першої судової палати КЦС у справі №757/31606/15ц у постанові від 10.01.2020 року, який є обов'язковим для застосування при розгляді аналогічних справ судами всіх інстанцій, дійшов висновку , що заявлення позивачем ще однії вимоги, яка була розглянута по суті разом із цією справою вимогами, а також зазначення додаткового відповідача не впливає на підставу для звернення позивача за захистом свого права та предмет позову, які є тотожними.
Таким чином суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у цивільній справі в частині позовних вимог про визнання довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Танаджи Г.Г. та зареєстрованої за №6588 від 04.09.2002 року недійсною, оскільки судами неодноразово вже були прийняті судові рішення в частині визнання довіреності недійсною між сторонами - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Розглядаючи клопотання представника третьої особи адвоката Царьової О.С. про зобов'язання надати суду оригінал довіреності та визнання явки позивача в судове засідання обов'язковою суд приходить до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, оскільки суд прийшов до висновку про необхідність закриття провадження у справі в частині позовоних вимог про визнання довіреності недійсню, тому у витребуванні оригіналу довіреності суд не вбачає необхідності. Що стосується визнання обов'язкової явки позивача в судове засідання, то на час призначення судового розгляду в частині позовних вимог при визнання недійсним договору оренди вказане питання є передчасним, позивач скористалася своїм правом звернення до суду в електронній формі, що передбачено вимогами ЦПК Укрїани, тому у суду не виникає сумніву щодо особистого звернення позивача до суду із позовом та надсиланям заяв та клопотань. Необхідність явки позивача може бути визнана судом обов'язковою на будь-якій стадії судового розгляду у випадку необхідності.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Відповідно до ч. 6-8 ст. 84 ЦПК України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Вимогами ст. 95 ЦПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Враховуючи наведене та позовні вимоги, які містять вимогу про визнання недійсним договру оренди, який є письмовим документом, та те, що позивачем надано лише ксерокопію вказаного договору, яка належним чином не посвідчена, то за таких обставин суд приходить до висновку про обгрунтованість клопотання представника третьої особи щодо витребування оригіналу письмового доказу.
На підставі викладеного, враховуючи, що судом вчинені всі дії для підготовки справи до розгляду, учасники процесу скористалися правом на подачу заяв про суті справи, необхідно дійти висновку, про необхідність витребування доказів та можливості призначення справи до судового розгляду по суті.
Керуючись ст.ст. 3, 95, 200, 201, 255, 260 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_3 про проведення врегулювання спору за участі судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Танаджи Геннадій Геннадійович, про визнання довіреності та договору оренди приміщення недійсними - відмовити.
Клопотання представника третьої особи ОСОБА_4 адвоката Царьової О.С. про закриття провадження у цивільній справі в чатині позовних вимог про визнання довіренності недійною - задовольнити.
Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Танаджи Геннадій Геннадійович, про визнання довіреності та договору оренди приміщення недійсними в чатині позовних вимог про визнання довіреності , посвідченої приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Танаджи Г.Г. та зареєстрованої за № 6588 від 04.09.2002 року.
Закрити підготовче провадження та призначити до судового розгляду по суті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Танаджи Геннадій Геннадійович, про визнання договору оренди приміщення недійсними, на 18 березня 2021 року о 10:30 у приміщенні Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області, розташованому за адресою: пр. Металургів, 31, м. Маріуполь, Донецька область.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://court.gov.ua/sud0519.
Зобов'язати позивача надати суду для огляду під час судового розгляду оригінал договору оренди приміщення від 01.03.2003 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який діяв від імені ОСОБА_1 .
В задоволенні клопотання представника третьої особи ОСОБА_4 адвоката Царьової О.С. про зобов'язання надати суду оригінал довіреності та визнання явки позивача в судове засідання обов'язковою відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала в частині закриття провадження у цивільній справі може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 18.02.2021 року
Суддя Т.І.Федоренко