18.02.2021 227/449/21
18 лютого 2021 року м. Добропілля
Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Любчик В.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
до Добропільського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Разом з позовною заявою подано клопотання про огляд веб-сайту, а саме здійснення огляду та фіксування змісту розділу 2.1.1 Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «Приватбанк» за посиланням https://privatbank.ua/terms та доступні за наступним шляхом: «Архів договорів», перейти за посиланням «більше», обрати сторінку № 3, повний текст за посиланням «Повний договір (актуальний на 01 квітня 2018 року)», розділ 2.1.1 знаходиться на сторінках 272-284 повного договору.
Вивчивши зміст поданого клопотання та додані до позовної заяви документи, суддя приходить до наступного висновку.
Так, згідно із статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів та показаннями свідків.
Статтею 83 ЦПК України передбачено, що позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Згідно з частинами першою, сьомою статті 85 ЦПК України письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.
У порядку, передбаченому вказаною статтею, суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту.
Таким чином, електронні документи як докази у справі можуть бути подані стороною до суду як в оригіналі, так і в паперовій копії. При цьому, огляд електронного доказу (веб-сайту або сторінки) за його місцезнаходженням в мережі Інтернет здійснюється лише з метою встановлення та фіксування його змісту, а також за умови, що його не можна доставити до суду.
В той же час, як вбачається з матеріалів справи, позивачем до позову додано паперову копію електронного документа «Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанк», зокрема, і Розділу 2.1, а отже, доказ доставлений до суду, його зміст встановлено та зафіксовано.
Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку, що відсутні підстави для проведення огляду електронного доказу за його місцезнаходженням на веб-сайті позивача, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76, 83, 85, 100, 260 ЦПК України, суддя -
у задоволенні клопотання представника Акціонерного товариства Комерційний банк«ПриватБанк» про огляд веб-сайту - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.М. Любчик