Номер провадження 2-с/225/7/2021
Єдиний унікальний номер судової справи225/674/21
"18" лютого 2021 р. м.Торецьк
Суддя Дзержинського міського суду Донецької області Скиба М.М., розглянув заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування судового наказу виданого Дзержинським міським судом Донецької області від 04.03.2013 року по цивільній справі №2н-225/411/2013 за заявою ОКП «Донецьктеплокомуненерго» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» у сумі 7738,68 грн., інфляційну складову в сумі 73,36 грн., 3% річних в сумі 7,17 грн. та судовий збір у розмірі 114,70 грн.
Також зазначила, що копію вказаного судового наказу вона отримала від працівників Торецького відділу Державної виконавчої служби 26.01.2021 р.
З даним судовим наказом не згодна, оскільки вбачає спір про право, вважає, що сума заборгованості є небезспірною.
Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно зі ч. 2 ст. 102 ЦПК України ( в редакції чинній на момент видачі судового наказу)видача судового наказу проводиться без судового засідання і виклику стягувача та боржника для заслуховування їх пояснень.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно ч. 4 ст. 104 ЦПК України (в редакції, чинній на момент видачі судового наказу), днем отримання боржником копії судового наказу є дата, зазначена у поштовому повідомленні про вручення. У разі якщо боржник відмовляється від отримання копії судового наказу або відсутній за вказаною адресою, днем отримання боржником копії судового наказу є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову боржника отримати копію судового наказу чи відмітки про відсутність боржника за вказаною адресою.
З матеріалів цивільної справи № 2н/225/411/2013 вбачається, що копію судового наказу було направлено на адресу ОСОБА_1 13.06.2013 р. за зареєстрованим місцем її проживання : АДРЕСА_1 (а.с. 9), але конверт поштового відправлення був повернутий. На конверті у довідці за формою №20 стоїть відмітка напроти графи «за закінченням терміну зберігання».
Інших доказів вручення боржнику копії судового наказу матеріали судової справи № 2н/225/411/2013 не містять.
З огляду на наведені положення законодавства, поштове повідомлення з відміткою «за закінченням терміну зберігання» не може вважатися підтвердженням вручення судового наказу боржнику, у зв'язку з чим слід дійти висновку, що судовий наказ боржником до 26.01.2021 р. отримано не було.
В той же час заявник зазначає, що про існування судового наказу їй стало відомо 26.01.2021 р., а з дійсною заявою про скасування судового наказу до суду вона звернулася 04.02.2021 р. (згідно штемпеля поштового відправлення).
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що заявником не пропущено строк на
звернення з заявою про скасування судового наказу, навіть після спливу такого значного
проміжку часу з моменту його видачі, з огляду на те, що процесуальним законом початок перебігу відповідного строку пов'язується не з моментом видачі судового наказу, а з моментом отримання боржником його копії.
Відповідно до п. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Разом з тим боржник в своїй заяві зазначає, що вимоги за якими видано судовий наказ не є безпірними.
Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Окрім того судом також враховується, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII). Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).
На думку суду, та обставина, що заявнику не було вручено копію судового наказу до 26.01.2021 р. та відповідно вона не мала змоги подати заяву про його скасування для подальшого розгляду спірних вимог стягувача за правилами змагального судового процесу, є істотною, оскільки з нею пов'язується можливість заявника реалізувати свої права передбачені ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, яка передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав таобов'язків цивільного характеру.
Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (див. рішення у справі ««Dombo Beheer B.V. проти Нідерландів» (Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands), від 27 жовтня 1993 року, пункт 33, Series A № 274). Кожній стороні повинна бути надана можливість знати про зауваження або докази, надані іншою стороною, включаючи апеляційну скаргу, та надати власні зауваження з цього приводу (див. рішення у справі «Беер проти Австрії» (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17-20, від 6 лютого 2001 року).
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, як про наявність підстав для скасування судового наказу так і про те, що таке скасування, за наведених обставин, не буде порушенням принципу юридичної визначеності та є виправданим.
Отже, встановивши підстави для скасування судового наказу, приходжу до висновку, що заява підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ч. 3 ст. 171 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) про скасування судового наказу, задовольнити.
Скасувати судовий наказ №2н/225/411/2013 за заявою ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі ВО «Торецьктепломережа» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» у сумі 7738,68 грн., інфляційну складову в сумі 73,36 грн., 3% річних в сумі 7,17 грн. та судовий збір у розмірі 114,70 грн.
Роз'яснити стягувачу про право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя: М.М. Скиба