11 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 820/3663/18
адміністративне провадження № К/9901/69510/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
за участю секретаря судового засідання Носенко Л.О.,
представника позивача Гладуна А.І.,
представника відповідача Зеленохатова І.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ков'ягівське» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року (головуючий суддя Бабаєв А.І.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року (головуючий суддя Мінаєва О.М., судді Макаренко Я.М., Донець Л.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ков'ягівське» до Головного управління ДФС у Харківській області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування наказу, податкових повідомлень-рішень,
У травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ков'ягівське» (далі - ТОВ «Ков'ягівське») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати Наказ від 10 січня 2018 року №106 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ков'ягівське»»; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15 лютого 2018 року: №00000711402, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» на 820 810,75 грн (у тому числі за податковим зобов'язанням - 682 015 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 130795,75 грн) та № 00000721402, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 807 092,50 грн (у тому числі за податковим зобов'язанням - 645754 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 161438,50 грн).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ТОВ «Ков'ягівське» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Зокрема, в обґрунтування скарги позивач посилався на те, що оскаржуваний наказ прийнятий відповідачем у період дії мораторію на проведення позапланових перевірок, а отже є протиправним.
У зв'язку з реорганізацією податкового органу на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №897 «Про деякі питання територіальних органів Державної податкової служби», у судовому засіданні, згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України, проведено заміну відповідача ГУ ДФС у Харківській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.
Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши представників позивача та відповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ГУ ДФС у Харківській області 10 січня 2018 року прийнято Наказ №106 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ков'ягівське»».
На підставі вказаного наказу ГУ ДФС у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Ков'ягівське» (податковий номер 05521620) з питань контролю за дотриманням податкового законодавства за період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, валютного - за період 1 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період 1 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, за результатами якої 26 січня 2018 року складено Акт №276/20-40-14-02-08/05521620 (далі - Акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення позивачем:
підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, підпункту 138.10.2 пункту 138.10 статті 138, підпунктів 139.1.7 та 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 152.1 статті 152 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік у загальній сумі 123084 грн;
підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 558931 грн, у тому числі за 2015 рік у сумі 158832 грн та за 2016 рік у сумі 400099 грн;
пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, безпідставно занижено податок на додану вартість на загальну суму 645754 грн, у тому числі за січень 2015 року у сумі 12000 грн, за лютий 2015 року у сумі 369 грн, за березень 2015 року у сумі 51271 грн, за липень 2015 року у сумі 46120 грн, за серпень 2015 року у сумі 24080 грн, за вересень 2015 року у сумі 12600 грн, за жовтень 2015 року у сумі 560 грн, за листопад 2015 року 8480 грн, за грудень 2015 року у сумі 24960 грн, за січень 2016 року у сумі 8480 грн, за лютий 2016 року у сумі 268232 грн, за квітень 2016 року у сумі 22995 грн, за липень 2016 року у сумі 68647 грн, за серпень 2016 року у сумі 2000 грн, за листопад 2016 року у сумі 19331 грн, за грудень 2016 року у сумі 65629 грн;
порушення в частині недотримання встановленого порядку, а саме неповного відображення відомостей та порушення порядку заповнення податкового розрахунку за І квартал 2014 року, чим порушено пункт 176.2 статті 176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI з змінами та доповненнями.
На підставі Акту перевірки податковим органом 15 лютого 2018 року прийнято податкові повідомлення-рішення:
№ 00000711402, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» на 820 810,75 грн (у тому числі за податковим зобов'язанням - 682 015 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 130795,75 грн);
№ 00000721402, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 807 092,50 грн (у тому числі за податковим зобов'язанням - 645754 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 161438,50 грн).
Позивач, вважаючи наказ від 10 січня 2018 року №106 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ков'ягівське»» та податкові повідомлення - рішення від 15 лютого 2018 року протиправними, звернувся до суду з позовом про їх скасування.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування Наказу ГУ ДФС у Харківській області від 10 січня 2018 року №106 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ков'ягівське», суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність прийняття контролюючим органом оскаржуваного наказу про проведення перевірки. Зокрема, в обґрунтування рішення суд зазначив, що норми Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не відповідають встановленим Податковим кодексом України засадам, а відтак, проведення податковим органом перевірки під час дії встановленого цим Законом мораторію є законним.
Зазначена позиція підтримана Харківським апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду в цій частині залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду погоджується із зазначеними висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно із статтею 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ГУ ДФС у Харківській області видано наказ №106 від 10 січня 2018 року про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ков'ягівське» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх, передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року.
Виходячи зі змісту зазначеного наказу, підставою для його прийняття є положення підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 статті 78 Податкового кодексу України, у зв'язку з ненаданням ТОВ «Ков'ягівське» у повному обсязі відповіді на запит ГУ ДФС у Харківській області від 6 жовтня 2017 року № 19542/10/20-40-14-02-14, який вручено платнику податків 11 жовтня 2017 року, враховуючи доповідну записку управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області від 2 січня 2018 року № 1/20-40-14-02-09.
Так, статтею 2 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено до 31 грудня 2018 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Зокрема, статтею 3 вказаного Закону встановлені виключні підстави для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю).
Разом з тим, посилання позивача на Закон України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», як на підставу правового регулювання спірних правовідносин та скасування оскаржуваного наказу про проведення перевірки, є безпідставними з огляду на системний аналіз статей 1, 5, 7 Податкового кодексу України, за якими серед загальних засад встановлення податків і зборів пунктом 7.3 статті 7 передбачено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
З огляду на те, що норми Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не відповідають встановленим Податковим кодексом України засадам, то їх положення не можуть застосовуватись у межах спірних відносин.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі №820/1029/18.
Таким чином, встановивши фактичні обставини справи та аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог ТОВ «Ков'ягівське» про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки.
У судовому засіданні представником позивача було заявлено клопотання про передачу справи №820/3663/18 за позовом ТОВ «Ков'ягівське» до ГУ ДФС у Харківській області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування наказу, податкових повідомлень-рішень на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Представник контролюючого органу заперечував проти задоволення вказаного клопотання, вказуючи на те, що представником позивача не зазначено підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, передбачених статтею 346 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки заявником не наведено підстав, передбачених статтею 346 Кодексу адміністративного судочинства України.
Що стосується позовних вимог ТОВ «Ков'ягівське» про визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 15 лютого 2018 року, то судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Між ТОВ «Ков'ягівське» та ТОВ «Трайгон-Елеватор» 1 липня 2013 року укладено Договір №010713КВ про надання послуг та цього ж дня до договору складено Додаток №1.
Згідно умов вказаного договору ТОВ «Ков'ягівське» доручає, а ТОВ «Трайгон-Елеватор» зобов'язується надавати комплекс послуг, зазначених у договорі.
На підтвердження виконання умов договору, ТОВ «Ков'ягівське» та ТОВ «Трайгон-Елеватор» було підписано відповідні акти надання послуг.
Згідно зазначених у рішеннях судів попередніх інстанцій платіжних доручень, ТОВ «Ков'ягівське» було здійснено платежі за послуги згідно договору №010713КВ від 1 липня 2013 року.
Також, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між ТОВ «Ков'ягівське» та нерезидентом Trigon Agri A/S 27 січня 2016 року укладено контракт про надання послуг.
Згідно із пунктом 1.1 вищевказаного контракту Trigon Agri A/S забезпечує проведення внутрішнього аудиту дотримання посадовими особами ТОВ «Ков'ягівське» внутрішніх процедур та регламентів, а саме: документального оформлення ТОВ «Ков'ягівське» виробничих затрат, проведення тендерів на поставку на користь позивача товарів, робіт, послуг, дотримання платіжної дисципліни.
Позивачем та нерезидентом Trigon Agri A/S 31 березня 2016 року підписано акт приймання - передачі виконаних робіт згідно контракту про надання послуг від 27 січня 2016 року.
ТОВ «Ков'ягівське» надано копію банківської виписки від 5 травня 2018 року за січень-лютий 2016 року по валютному доларовому рахунку НОМЕР_1 , з якої не встановлено оплату за послуги аудиту по контракту від 27 січня 2016 року.
Trigon Agri A/S надано звіт за результатами внутрішнього аудиту, згідно контракту про надання послуг від 27 січня 2016 року, укладеним між ТОВ «Ков'ягівське» та нерезидентом Trigon Agri A/S.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно із підпунктом 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
За приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 192.1.2 пункту 192.1 статті 192 ПК України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку. Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.
Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
За приписами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно вимог пункту 200.2 статті 200 вказаного Кодексу, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства та встановивши фактичні обставини справи, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Ков'ягівське» про визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 15 лютого 2018 року. Судами вказано, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті ГУ ДФС у Харківській області за результатом перевірки господарських відносин ТОВ «Ков'ягівське» з його контрагентами ТОВ «Трайгон-Елеватор» та нерезидентом Trigon Agri A/S, однак оскільки по взаємовідносинах позивача із зазначеними контрагентами відсутній факт реального вчинення господарських операцій, то як наслідок, позивачем безпідставно сформовано витрати за цими взаємовідносинами та податковий кредит. В обґрунтування рішення суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що акти приймання-передачі робіт (надання послуг) за договором №010713 КВ від 1 липня 2013 року, укладеним між позивачем та ТОВ «Трайгон-Елеватор», не містять інформації, яка визначає зміст та обсяг господарської операції, а тому не розкривають суті наданих послуг та їх зв'язку з господарською діяльністю ТОВ «Ков'ягівське». Також, позивачем не надано документів (звітів тощо), що підтверджують фактичне отримання консультаційних послуг. Крім того, Акт приймання-передачі робіт від 31 березня 2018 року та звіт за результатами внутрішнього аудиту згідно з контрактом про надання послуг від 27 січня 2016 року, укладеним між ТОВ «Ков'ягівське» та нерезидентом Trigon Agri A/S, не містять інформації, яка надає можливість визначити зміст та обсяг господарської операції, відсутні дані, яким чином та яка саме інформація передана нерезиденту для проведення аудиту, не визначають конкретні дії (конкретний перелік наданих послуг), а містять лише загальні назви.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вважає передчасними, з огляду на таке.
За змістом частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
За приписами статті 90 вказаного Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частинами третьою - четвертою статті 99 вказаного Кодексу передбачено, що учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, визначеному законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
Судами попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях зазначено, що позивачем не надано документів, що підтверджують фактичне отримання консультаційних послуг та одночасно вказано, що суд не вважає надану ТОВ «Ков'ягівське» електронну переписку між позивачем та Trigon Agri A/S, ТОВ «Трайгон-Елеватор» первинними документами за своєю суттю, змістом та формою.
Водночас, позивач посилався на те, що відповідно до пункту 1.2 договору від 1 липня 2013 року №010713 КВ послуги виконавця можуть бути виражені у наступних формах: усні консультації особисто чи по телефону; письмові консультації (письмові звіти, розроблені таблиці, електронні моделі, електронні листи і інші носії інформації); проведення особистих зустрічей і переговорів, направлених на досягнення цілей замовника.
Відтак, на думку позивача, надання консультаційних послуг шляхом направлення електронних листів є прямо передбачено положенням договору. При цьому, передбачення таких форм надання консультацій зумовлено специфікою роботи позивача, коли будь яке зволікання з оперативним вирішенням проблем може призвести до невиправних простоїв та завдання збитків як позивачу так і його контрагентам.
Крім того, ТОВ «Ков'ягівське» посилалося на те, що ним були надані податковому органу під час проведення перевірки та суду першої інстанції лист-пояснення від 18 січня 2018 року № 31 щодо обґрунтованості отриманих послуг разом із деякими документальними підтвердженнями факту надання послуг ТОВ «Трайгон-Елеватор» (копії звітів та листування електронною поштою ОСОБА_1 - фахівця по якості зерна ТОВ «Трайгон-Елеватор» із спеціалістами ТОВ «Ков'ягівське», копії чернеток документів та листування електронною поштою Богині Т. - юриста ТОВ «Трайгон-Елеватор» із спеціалістами позивача, копії чернеток документів та листування електронною поштою Наконечної С. - юриста ТОВ «Трайгон-Елеватор» із спеціалістами позивача.
Разом з тим, а ні судом першої інстанції, а ні судом апеляційної інстанції не вмотивовано не врахування вказаних документів при розгляді справи, та не надано їм належної оцінки.
Крім того, судами попередніх інстанцій під час нового розгляду справи необхідно встановити, які факти підтверджуються належним чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку, а які ні.
Частинами першою-третьою статті 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Вказані вище обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які міститься в матеріалах справи або витребовується, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
За змістом частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Частиною другою статті 353 вказаного Кодексу передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 3) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
Колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності і обґрунтованості, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 КАС України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ков'ягівське» задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 16 лютого 2021 року.
Суддя-доповідач О.В.Білоус
Судді Н.Є.Блажівська
І.Л.Желтобрюх