18 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 160/7443/20
адміністративне провадження № К/9901/5064/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів,
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області (далі - УСБУ у Дніпропетровській області), в якому, уточнивши позовні вимоги, просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації вартості за неотримане речове майно та індексації; стягнути з УСБУ у Дніпропетровській області на його користь 90056,40 грн одноразової грошової допомоги; 78433,38 грн компенсації за неотримане речове майно та середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні за період часу з 02 червня 2020 року по день ухвалення рішення у цій справі; зобов'язати УСБУ у Дніпропетровській області провести індексацію його грошового забезпечення та виплатити заборгованість за період часу з червня 2015 року по грудень 2018 року та з грудня 2019 року по 01 червня 2020 року; стягнути з відповідача 14 472,74 грн різниці між фактично виплаченою та належною до виплати компенсації за невикористану позивачем додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, відповідно до Закону України «Про правовий статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у період 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 років; стягнути з УСБУ у Дніпропетровській області 8 134,13 грн компенсації за невикористану щорічну відпустку за 2020 рік.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність УСБУ в Дніпропетровській області щодо невиплати у день звільнення одноразової грошової допомоги, компенсації вартості за неотримане речове майно, компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпусток, непроведені індексації грошового забезпечення позивача. Зобов'язано УСБУ у Дніпропетровській області провести індексацію грошового забезпечення позивачу та її виплату за період часу з червня 2015 року по грудень 2018 року та з грудня 2019 року по 01 червня 2020 року. Стягнуто з УСБУ у Дніпропетровській області на користь позивача середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні за період часу з 02 червня 2020 року по день ухвалення рішення у цій справі, тобто по 03 вересня 2020 року у розмірі 58382,25 грн. В іншій частині позову відмовлено.
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу та гонорару успіху, в якій просив ухвалити додаткове рішення про стягнення з УСБУ в Дніпропетровській області судові витрати у сумі 16333,33 грн на правничу допомогу адвоката та гонорару успіху у розмірі 5 838,22 грн.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року, частково задоволено заяву ОСОБА_1 про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу та гонорару успіху. Стягнуто з відповідача на користь позивача 4000,00 грн таких витрат. В іншій частині вимог відмовлено.
15 лютого 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кравчук А.С. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права. Заявник просить переглянути і скасувати судові рішення в частині відмови та стягнути з відповідача такі витрати у повному обсязі.
Водночас, представник заявника просить поновити пропущений процесуальний строк, посилаючись на те, що справу розглянуто судом апеляційної інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін і повний текст оскаржуваної постанови отримано представником позивача 25 січня 2021 року в суді першої інстанції, що підтверджується ксерокопією заяви з вхідним штампом суду.
Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини четвертої статті 332 КАС України розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений у порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Перевіривши зазначені заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що строк на касаційне оскарження підлягає поновленню відповідно до частини другої статті 329 КАС України.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відомостей про те, що позивач є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями статті 50 Закону України "Про запобігання корупції" (яка була чинною на час розгляду справи судом першої інстанції) суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, судом касаційної інстанції не встановлено.
У касаційній скарзі заявник послався на те, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, має для нього виняткове значення та значний суспільний інтерес, оскільки судами не враховано попередні позиції Верховного Суду у таких питаннях. Однак, такі доводи не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, встановлених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, оскільки вирішуючи питання щодо обґрунтованості заявленого розміру витрат на правничу допомогу, суди виходили з того, що перелік наданих адвокатом послуг є штучно збільшеним в частині тривалості наданих послуг та відповідно їх вартості, так як справа віднесена до категорії справ незначної складності, розглянута судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та за наявними у справі матеріалами і подібні спори на сьогоднішній день є досить поширеними, у зв'язку із чим, сформована чітка судова практика з їхнього вирішення. Водночас мотиви, наведені у касаційній скарзі, зводяться до цитування висновків Верховного Суду та переоцінки доказів у справі, з посиланням на норми законодавства, що виключає можливість перегляду судових рішень з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на відхилення Верховним Судом, зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, частиною другою статті 329, статтею 333 КАС України, Суд
1. Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на касаційне оскарження додаткового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року.
2. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів відмовити.
3. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
О.Р. Радишевська