17 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 260/2681/20
адміністративне провадження № К/9901/33685/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Рибачука А.І.,
розглянув у порядку письмового провадження справу №260/2681/20
за позовом Фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року (головуючий - суддя Іванчулинець Д.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року (колегія у складі головуючого судді Качмара В.Я., суддів: Большакової О.О., Курильця А.Р.),
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2020 року ФОП ОСОБА_1 (далі також - позивачка, ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Управління Держпраці в Закарпатській області (далі також - Управління Держпраці, відповідач), в якому просила скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими особами Управління від 21 червня 2018 року №ЗК/220/202/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-92 (далі - Постанова).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року, яка залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року, відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ФОП ОСОБА_1 з підстав, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 170 КАС України.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився Восьмий апеляційний адміністративний суд, виходив з того, що у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2020 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, відповідно до якої позивачка просить скасувати ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
У скарзі йдеться про те, що ФОП ОСОБА_1 зверталася до суду з позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування Постанови. Однак підставою позову у справі №0740/1012/18 є заперечення трудових відносин із роботодавцем, тоді як у цій справі, підставою позову вона зазначила прийняття Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» (далі - Закон №378-IX), який набрав чинності 02.02.2020. Цим Законом пом'якшено відповідальність у сфері порушення трудового законодавства, зокрема зменшено розмір штрафу за допуск роботодавцем працівника до роботи без укладення трудового договору. З посиланням на вказані обставини позивачка наполягає на тому, що підстави звернення з позовом у цій справі та у справі №0740/1012/18 є відмінними.
Відповідач надіслав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.
Верховний Суд ухвалою від 17 грудня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_1
16 лютого 2021 року Верховний Суд призначив справу до розгляду у порядку письмового провадження.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами встановлено, що у вересні 2018 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області, в якому просила визнати протиправною і скасувати постанову Управління Держпраці №ЗК/220/202/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-92 від 21 червня 2018 року про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 в розмірі 111 690 грн.
В обґрунтування позову вказувала на незаконність винесеної посадовими особами постанови №ЗК/220/202/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-92, через те, що між нею та працівниками укладено цивільно - правову угоду, а тому вона не порушила положення абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпПП.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року по справі № 0740/1012/18, у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 відмовлено.
У березні 2020 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2018 року по справі № 0740/1012/18 у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Вказану заяву позивачка мотивувала тим, що 12 грудня 2019 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України», який набрав чинності 2 лютого 2020 року, який пом'якшує відповідальність у сфері порушення трудового законодавства, та відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року відмовлено в задоволенні заяви ФОП ОСОБА_1 про перегляд судового рішення від 06 грудня 2018 року за нововиявленими обставинами.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 17 вересня 2020 року ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року залишив без змін.
У серпні 2020 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці в Закарпатській області в якому просила скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими особами Управління Держпраці від 21 червня 2018 року №ЗК/220/202/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-92.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшли висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 170 КАС України для відмови у відкритті провадження по справі №260/2681/20, врахувавши наявність рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2018 року по справі № 857/1374/19, яке набуло законної сили. Суди зазначили, що спір у справі, який вирішено вказаним судовим рішенням, виник між тими ж сторонами про той самий предмет. З приводу доводів ФОП ОСОБА_1 про те, що позов у цій справі заявлений з інших підстав, ніж у справі № 857/1374/19, суди врахували те, що вказаними підставам надана також оцінка судами у справі № 857/1374/19 при розгляді заяви позивачки про перегляд рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2018 року.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Відмова у відкритті провадження у справі у цьому разі можлива за умови, що рішення, яке набрало законної сили, ухвалено за результатами розгляду тотожного позову тому, що поданий до суду, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2018 року по справі № 11-257заі18 тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суддя не вправі відмовити у відкритті провадження у справі.
Тобто, достатньою та необхідною правовою підставою для відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 170 КАС України є одночасна сукупність наступних умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
Як убачається з матеріалів справи та вірно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, у справі №857/1374/19 судами вже надана оцінка рішенню відповідача- постанові Управління Держпраці №ЗК/220/202/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-92 від 21 червня 2018 року про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 в розмірі 111 690 грн.
Судове рішення по справі №857/1374/19 набуло законної сили 18 квітня 2019 року.
У цій справі ФОП ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги також до Управління Держпраці та про скасування постанови відповідача №ЗК/220/202/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-92 від 21 червня 2018 року про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 в розмірі 111 690 грн.
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що сторни і предмет позовних вимог у цій справі та у справі №857/1374/19 є однаковими.
Щодо підстав позовів у цій справі та у справі №857/1374/19 колегія суддів зазначає наступне.
Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 5 грудня 2019 року по справі №826/3678/16.
Водночас Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 року у справі № 809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Так, Судом встановлено, не заперечується учасниками справи, що підставою позову у справі №0740/1012/18 були заперечення наявності у діях позивачки ознак порушень трудового законодавства, передбачених положеннями абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпПП.
У цій справі ФОП ОСОБА_1 підставою позову зазначила прийняття Закону №378-IX, який набрав чинності 02.02.2020. Цим Законом пом'якшено відповідальність у сфері порушення трудового законодавства, зокрема внесені зміни до статті 265 КЗпП України, згідно яких для фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку першої - третьої групи, за порушення, передбачені нормами вказаної статті, стягнення у вигляді штрафу замінено на більш м'який вид стягнення-попередження. Таким чином, підставою звернення з цим позовом на відміну від позову ФОП ОСОБА_1 , який був предметом розгляду по справі №0740/1012/18, слугувало застосування до спірних правовідносин норми статті 265 КЗпПП в іншій редакції, ніж застосовано відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, та, відповідно, санкції, застосованої до позивачки.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що підстави позовних вимог у цій справі - №260/2681/20 та у справі №0740/1012/18 не співпадають і є різними, у зв'язку з чим підстави для відмови у відкритті провадження у адміністративній справі з підстав, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 170 КАС України відсутні.
Крім того безпідставними є посилання судів попередніх інстанцій на те, що позов у даній справі обґрунтований тими обставинами, що і заява про перегляд рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2018 року по справі № 0740/1012/18 за нововиявленими обставинами.
Колегія суддів звертає увагу на те, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства. При цьому, перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті перегляд уже розглянутої справи з підстав, передбачених статтею 361 КАС України.
Тому, обставини, на які ФОП ОСОБА_1 посилалась у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, досліджувались судами у справі № 0740/1012/18 саме на предмет їх відповідності та достатності для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, а не як окрема підстава для позову.
За правилами частини 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Враховуючи викладене, ухвала суду першої та постанова апеляційної інстанції підлягають скасуванню з направленянм справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року скасувати, а справу №260/2681/20 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді: А.І. Рибачук
Т.Г. Стрелець