Справа № 369/2022/21
Провадження №2/369/3022/21
про залишення позовної заяви без руху
18.02.2021 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до КП «Добробут» Дмитрівської сільської ради Бучанського району, Київської області про зобов'язання відновити водопостачання до будинку та стягнення моральної шкоди, -
У лютому 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до КП «Добробут» Дмитрівської сільської ради Бучанського району, Київської області про зобов'язання відновити водопостачання до будинку та стягнення моральної шкоди.
Однак, позовна заява не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, оскільки: - позивачем до позовної заяви не додано документу, що підтверджують сплату судового збору.
Позивач при зверненні з вимогами до суду посилалася на те, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Посилання позивача на вимоги Закону України «Про захист прав споживачів» є безпідставне, з огляду на наступне.
Згідно ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
З позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що нею пред'явлено позов про зобов'язання КП «ДОБРОБУТ» Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області відновити водопостачання до будинку ОСОБА_1 ; стягнення з КП «ДОБРОБУТ» Дмитрівської сільської ради Бучанського району, Київської області на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 50 000 (п'ятдесяти тисяч) гривень та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 56 141 (п'ятдесят шість тисяч сто сорок одна) гривня.
Отже, вимоги позивача стосуються діяльності КП «Добробут», Дмитрівської сільської ради Бучанського району, Київської області, а тому вважати, що на ці правовідносини розповсюджується дія Закону України «Про захист прав споживачів» не можна.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що моральна шкода є втратою немайнового характеру, натомість відшкодування моральної шкоди відбувається в майновій (грішми, іншим майном) або немайновій формах (публікація спростування недостовірної інформації,публікація рішення суду у засобах масової інформації, інші форми відновлення морального стану особи).
За змістом ч. 3 ст. 23 ЦК України позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, якщо вона визначена у грошовому або іншому майновому вимірі, правовим наслідком відшкодування якої є грошове або інше майнове стягнення на користь позивача (стягнення грошових коштів, витребування майна, визнання права на майно, тощо).
Вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а отже, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру (постанова КЦС ВС від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц).
Таким чином, за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.
Судовий збір як складова судових витрат виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функції.
Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Позовна заява ОСОБА_1 містить позовні вимоги майнового та немайнового характеру за, які передбачено Законом сплату судового збору.
Згідно пп. 1 п.1 ч.2 ст.4Закону України«Про судовийзбір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст.4 Закону України«Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин, позивачу необхідно сплатити судовий збір та надати до суду: оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 18161,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин подана позовна заява підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст. ст. 177, 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до КП «Добробут» Дмитрівської сільської ради Бучанського району, Київської області про зобов'язання відновити водопостачання до будинку та стягнення моральної шкоди, залишити без руху та надати строк для усунення указаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.
Попередити ОСОБА_1 , що у разі невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк, її позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута не пізніше п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.В. Дубас