Справа № 342/778/20
Провадження № 1-кп/342/66/2021
18 лютого 2021 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Городенка кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020090150000152 від 15.07.2020 та кримінальне провадження за № 12020090150000209 від 30.11.2020 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сороки Городенківського району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , розлученого, громадянина України, з вищою освітою, який не працює, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.126-1 КК України,-
учасники судового провадження:
прокурори - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинувачений ОСОБА_3
адвокат ОСОБА_6
потерпіла ОСОБА_7
ОСОБА_3 вчинив умисні дій, які виразилися у домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо колишнього подружжя, що призводить до психологічних страждань потерпілої особи.
Кримінальні правопорушення було вчинено за наступних обставин:
ОСОБА_3 та ОСОБА_7 перебували в зареєстровано шлюб який було розірвано відповідно до рішення Городенківського районного суду від 05.12.2019. Після розлучення ОСОБА_3 залишився проживати разом із своєю колишньою дружиною ОСОБА_7 в господарстві по АДРЕСА_1 , таким чином пов'язаний з колишньою дружиною ОСОБА_7 спільним побутом і має взаємні права та обов'язки.
Починаючи із грудня місяця 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , у зв'язку із зловживанням ОСОБА_3 спиртними напоями, склались особисті неприязні відносини, які супроводжуються постійними сімейними сварками, нецензурною лайкою, образами та вчиненням ОСОБА_3 відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_7 насильства в сім'ї.
Так, 16.12.2019 за місцем свого проживання ОСОБА_3 , вчинив конфлікт з колишньою дружиною ОСОБА_7 . За вказаним фактом ОСОБА_3 постановою Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 20.01.2020 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Незважаючи на це ОСОБА_3 правильних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і у період з 01.05.2020 по 21.05.2020 не припиняючи своїх протиправних дій та продовжуючи свою протиправну поведінку, знову вчиняв психологічне насильство щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_7 . За що постановою Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 02.06.2020 був визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_3 продовжив умисно систематично вчиняти домашнє насильство відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_7 , а саме 15.07.2020 приблизно о 15 год. він за місцем свого проживання, в черговий раз вчинив конфлікт зі своєю колишньою дружиною ОСОБА_7 , під час якого, застосовуючи психологічне насильство, словесно ображав її нецензурними словами та шарпав за одяг внаслідок чого ОСОБА_7 зазнала психологічних та моральних страждань у зв'язку із чим остання звернулась до Городенківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області із повідомленням про вчинення щодо неї колишнім чоловіком домашнього насильства, що було кваліфіковано органом досудового розслідування за ст.126-1 КК України як умисне систематичне вчинення ОСОБА_3 домашнього насильства щодо колишньої дружини ОСОБА_7 , що призвело до психологічних страждань потерпілої особи.
В подальшому ОСОБА_3 правильних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і 11.09.2020, 25.10.2020 та 27.10.2020 за місцем свого проживання, вчинив конфлікти з своєю колишньою дружиною ОСОБА_7 , в ході яких ображав потерпілу висловлюючись в її сторону нецензурними словами, тобто застосував домашнє насильство внаслідок чого завдав шкоду її психічному здоров'ю. За вище вказаними фактами ОСОБА_3 визнано 02.11.2020 винним судом у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Продовжуючи свою протиправну поведінку, ОСОБА_3 29.11.2020 приблизно о 21 год. перебуваючи за місцем свого проживання в черговий раз вчинив конфлікт зі своєю колишньою дружиною ОСОБА_7 , під час якого, застосовуючи психологічне насильство, внаслідок чого ОСОБА_3 зазнала психологічних страждань у зв'язку із чим вона звернулась до Городенківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області із повідомленням про вчинення щодо неї колишнім чоловіком ОСОБА_3 домашнього насильства, що було кваліфіковано органом досудового розслідування за ст.126-1 КК України, як умисне систематичне вчинення ОСОБА_3 домашнього насильства щодо колишньої дружини ОСОБА_7 , що призвело до психологічних страждань потерпілої особи.
Унаслідок умисних систематичних, протиправних дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_7 завдано психологічних страждань, що виразилось у втраті енергійності, втомі, фізичному дискомфорті, втраті повноцінного сну та відпочинку, у тому числі втраті самооцінки, позитивних емоцій та негативних переживаннях.
В судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальних актах, та вважає недоцільним дослідження доказів, які ніким не оспорюються.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за пропозицією прокурора та за згодою учасників судового провадження, з'ясувавши, чи правильно вони розуміють зміст фактичних обставин справи, які вказані в обвинувальному акті, чи добровільною є їх позиція, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Суд, визначивши обсяг доказів, які будуть досліджуватись, здійснив допит обвинуваченого, вислухав його захисника, потерпілу та дослідив дані, які характеризують його особу.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 ствердив, що вину визнає повністю, щиро розкаюється більше такого не повториться. Ствердив, що вчиняв конфлікти з дружиною за які притягувався до адмінвідповідальності. Зазначив, що все що зазначено в обвинувальних актах відповідає дійсності. Наголосив, що веде себе неправомірно частково через незадовільний стан пов'язаний з частковою втратою здоров'я, через перенесену операцію на очі. Бо після операції він став дуже нервовим, зокрема через те, що добре вже не бачить. Просив його суворо не карати та не позбавляти волі. Зазначив, що на даний час ніде не працює.
Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні ствердила, що після розлучення вона хотіла мирно розійтись з чоловіком, однак він систематично з нею вчиняє конфлікти. В результаті чого вона змушена проживати окремо. Ствердила, що тільки хоче проживати від нього окремо і більше нічого. На суворому покаранні не наполягала.
Захисник ОСОБА_6 ствердив, що просить суд обрати покарання не пов'язане з позбавленням волі. Врахувати обставини справи та особу обвинуваченого.
Таким чином, суд встановив, що вина ОСОБА_3 у вчиненні домашнього насильства, тобто в умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо колишнього подружжя, що призводить до психологічних страждань потерпілої особи знайшла своє підтвердження. Його дії за ст. 126-1 Кримінального кодексу України кваліфіковані правильно.
При призначенні покарання суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, його суспільну небезпеку, обставини вчинення, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Вчинене кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України відноситься до нетяжких злочинів.
До обставин, які пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття обвинуваченого, повне визнання ним вини. Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення злочину повторно.
За місцем проживання органом місцевого самоврядування ОСОБА_3 та за останнім місцем роботи характеризується посередньо. На обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Раніше до кримінальної відповідальності не притягався. На даний час ніде не працює, розлучений, не являється пенсіонером та не являється інвалідом.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, визначає ч. 2 ст. 65 Кримінального кодексу України.
В досудовії доповіді органу пробації зазначено, що беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушення, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства та не становить небезпеки для суспільства чи окремих осіб.
Приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше не судимий, враховуючи його вік, а саме те,що він є особою перед пенсійного віку, позицію потерпілої особи, яка на суворому покаранні не наполягала, враховуючи досудову доповідь органу пробації, де зазначено про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, суд приходить до переконання, що обвинуваченому слід обрати покарання в межах санкції статті 126-1 КК України у виді громадських робіт, що буде необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, для реалізації принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Цивільний позов не заявлявся. Запобіжний захід не обирався.
Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 349,368-371, 373-374, 394-395 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.126-1 КК України, та призначити йому покарання - громадські роботи на строк 200 (двісті) годин.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Городенківський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, крім оскарження з підстав, визначених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: ОСОБА_1