Справа № 285/2776/20
провадження у справі № 2/0285/84/21
Іменем України
16 лютого 2021 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді Коцюби О.М.
за участю секретаря Янкової Л.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Новоград-Волинський справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою, -
встановив:
23.07.2020 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою. Свій позов обґрунтовує тим, що у його власності перебуває 1/4 частка квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Інша частка у розмірі 3/4 належить ОСОБА_2 . Після набуття ним у власність квартири він розпочав ремонт у ній та завіз у помешкання цінні речі. Однак, через три тижні співвласником стала ОСОБА_2 ОСОБА_2 , як співвласник, замінила замок у вхідних дверях даної квартири та він позбавлений можливості потрапити до квартири. Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 09.08.2019 року ОСОБА_2 було відмовлено у задоволенні позову про припинення ОСОБА_1 права власності на 1/4 частки квартири з виплатою грошової компенсації. Вказане рішення Житомирським апеляційним судом залишено у силі. Однак, незважаючи на вказане рішення суду ОСОБА_2 продовжує перешкоджати йому користуватись вказаною квартирою та відмовляє надавати ключі від вхідних дверей.
27.07.2020 року Ухвалою Новоград-Волинського міськраойнного суду Житомирської області відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
13.08.2020 року до суду надійшов від відповідача ОСОБА_2 відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач посилається на те, що позовні вимоги вона не визнає. Посилалась на те, що ОСОБА_1 08.01.2019 року звертався до суду із позовом про встановлення порядку користування спірною квартирою. Рішенням суду від 25.09.2019 року ОСОБА_1 було відмовлено. Вказане рішення залишено без змін апеляційною інстанцією. Щодо посилання позивача на те, що він розпочав ремонт у спірній квартирі та завіз цінні речі зазначила, що це не відповідає дійсності, оскільки він не проживав у цій квартирі та ніяких речей туди не завозив. Окрім цього, як тільки ОСОБА_1 отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі про припинення частки у власності на спірну квартиру він подарував свою частку іншої квартири у Рівненській області своїй дружині. ОСОБА_2 посилається на те, що вона пропонувала ОСОБА_1 сплатити вартість його частки квартири, встановленої експертизою. Однак, ОСОБА_1 вимагав від неї за 1/4 частку суму у розмірі 10 тис доларів США. Вважає, що вона своїми діями не порушує право власності позивача, оскільки вживала усіх заходів для компенсації його частки. ОСОБА_1 не проживав та не проживає у спірній квартирі. Окрім цього він не може проживати в одній кімнаті з нею чи її дітьми. На підставі вищевикладеного просить відмовити у задоволенні позову.
07.12.2020 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Від представника позивача - адвоката Власик Вікторії Яківни надійшла заява, у якій вона просить розгляд справи проводити у її відсутність. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 надіслала заяву, у якій вона просить справу розглянути без її участі.
Суд, дослідивши матеріали справи та давши їм належну оцінку, дійшов наступного висновку.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта позивач ОСОБА_1 являється власником 1/4 частини квартири АДРЕСА_2 (а.с. 7, 8).
Відповідач ОСОБА_2 у відзиві не заперечила проти того, що вона не надає ключі від вхідних дверей позивачу ОСОБА_1 та чинить йому перешкоди у доступі до спірної квартири, оскільки особисті речі позивача у квартирі відсутні та за рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду №285/19/19 від 20.05.2019 року було відмовлено позивачу у встановлені порядку користування спірною квартирою (а.с. 25-30, 33-34).
Однак, дії відповідача ОСОБА_2 не відповідають нормам закону.
Так, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Як вбачається із матеріалів справи спірна квартира належить сторонам на праві приватної, спільної часткової власності, тобто позивачу належить 1/4 частка, відповідачу - 3/4, відповідно.
У силу положень статей 21, 24, 41 Конституції України, статей 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.
При цьому власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, проте при здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник не може завдавати шкоди правам, свободам інших осіб, інтересам суспільства і зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку,встановлених законом.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Суд, зважаючи на встановлені обставини справи, вважає, що відповідач порушує права ОСОБА_1 як співвласника спірної квартири шляхом перешкоджання йому у доступі до вказаної квартири, внаслідок чого його вимоги є законними та обґрунтованими.
При цьому посилання відповідача на те, що позивач не проживав у спірній квартирі, встановленню, доведенню або спростуванню у даній справі не підлягають, як такі, що не мають правового значення, зважаючи на те, що власник володіє, користується і розпоряджається належним йому майном, на власний розсуд та може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, проте при здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків не може завдавати шкоди правам, свободам інших осіб, інтересам суспільства і зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Доказів на те, що ОСОБА_1 при користуванні та розпорядженні своїм майно вчиняє дії, які порушують права інших осіб, не надано.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Крім цього, в силу ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 840 грн.80 коп.
Керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 81, 141, 206, 223, 258, 259, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні квартирою АДРЕСА_2 та передати ключі від вхідних дверей до квартири АДРЕСА_2 .
Стягнути із ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня ухвалення рішення.
Головуючий О.М. Коцюба