Справа № 296/10274/19
2/296/3212/20
"17" грудня 2020 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді Анциборенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Гонгало Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Громадська організація “Проти придурків та ідіотів”, до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
22.10.2019 ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Державної казначейської служби України тапросить доручити Державній казначейській службі України стягнути з рахунків Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області за рахунок бюджетів, передбачених для вказаних органів, в разі відсутності таких коштів стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 кошти на відшкодування моральної шкоди у сумі 160 000 грн.; на відшкодування коштів витрачених на подання і розгляд заяви від 22.06.2017 року в сумі 1120 грн.; на відшкодування коштів витрачених на подання і розгляд даної позовної заяви в сумі 1273 грн., а також зобов'язати Державну казначейську службу України здійснити заходи щодо відшкодування посадовими особами Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, які неналежно розглянули звернення позивача від 22.06.2017 року, заподіяної державному органу під час виконання трудових обов'язків шкоду в сумі 162393 грн..
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 22.06.2017 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з заявою про надання копії акту обстеження від 04.10.2017 року належної ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,0797 га на території Коростишівської міської ради кадастровий №1822510100:04:000:0722 та складених у зв'язку з перевіркою документів, копії розрахунку шкоди до акту обстеження від 04.10.2017 року та документів щодо сплати даної шкоди ОСОБА_1 або документів, що підтверджують надання матеріалів ОСОБА_1 для можливості стягнення шкоди самостійно. Відповідачем запит належним чином не розглянуто.
30.08.2018 року Житомирський окружний адміністративний суд рішенням у справі №0640/3901/18 визнав протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у наданні повної інформації на звернення ОСОБА_1 .
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 28.02.2019 року задоволено частково позов ОСОБА_1 та стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на його користь моральну шкоду в сумі 5000 грн. Постановою Житомирського апеляційного суду від 21.05.2019 року у справі № 296/10638/18 рішення суду першої інстанції скасовано у зв'язку з тим, що позов пред'явлено до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, яке не має займатися виконанням рішень про стягнення коштів з державного бюджету. Порушене право позивача не відновлено, тому позивач повторно звертається до суду.
Зазначає, що відповідач неправомірною відмовою в наданні інформації спричинив йому немайнову шкоду, яка полягає у порушенні стосунків з оточуючими людьми, порушенні нормальних життєвих зв'язків, необхідності неодноразового повторного звернення для встановлення істини та доказування протиправної бездіяльності, витрачання особистого часу та значних коштів, сил для відновлення свого порушеного права, що негативно відобразилось на його психоемоційному стані, та яку позивач, виходячи з практики ЄСПЛ, оцінює в сумі 160 000 грн.
Також зазначає, що при обґрунтуванні витрат часу, безпосередньо пов'язаних із розглядом справи про оскарження ненадання повної відповіді на заяву від 22.06.2017 року, керується Міжгалузевими нормами чисельності працівників юридичної служби, затвердженими наказом Міністерства праці та соціальної політики України №108 від 11.05.2004, які визначають норми часу на виконання робіт, пов'язаних із розглядом справ. Час та матеріальні ресурси, витрачені на підготовку матеріалів до суду для оскарження ненадання повної відповіді на заяву від 22.06.2017 року, вказані в розрахунку (розділ І дод.4 до позовної заяви), мають безпосередній причинний зв'язок з неправомірними діями відповідача, тому відповідно до ч.2 ст.22 ЦК вказані витрати є витратами, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та обумовлюють право позивача на їх відшкодування у сумі 1120 грн..
Крім того, відповідно до Міжгалузевих норм чисельності працівників юридичної служби позивач обґрунтовує і витрати, пов'язані безпосередньо з розглядом даної справи (дод.5 до позовної заяви), а також зазначає, що час і матеріальні ресурси, витрачені на підготовку матеріалів до суду, вказані ним в розрахунку (розділ П дод.4 до позовної заяви) та мають безпосередній причинний зв'язок з неправомірними діями відповідача і обумовлюють право позивача на їх відшкодування, тому просить стягнути на його користь 1273 грн. на відшкодування коштів, витрачених на подання і розгляд позовної заяви.
Вважає, що стягненням моральної та матеріальної шкоди з відповідачів посадовими особами Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, які неналежно розглянули звернення позивача від 22.06.2017 року, заподіяно державному органу під час виконання трудових обов'язків шкоду, тому просить зобов'язати Державну казначейську службу України здійснити заходи щодо відшкодування посадовими особами Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, які неналежно розглянули звернення позивача від 22.06.2017 року, заподіяну державному органу під час виконання трудових обов'язків шкоду в сумі 162393 грн..
Також позивач зазначає, що з метою захисту інтересів голови громадської організації змушений звернутись за захистом порушеного права до громадської організації “Проти придурків та ідіотів”, яка зареєстрована в установленому порядку.
22.10.2019 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу було передано для розгляду судді Анциборенко Н.М. (а.с.13).
28.10.2019 ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження (а.с.14-15).
29.11.2019 року Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській областіподано відзив на позовну заяву (а.с.30-36), згідно якого представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову та зазначає, що факти, викладені в позовній заяві, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки на заяву ОСОБА_1 листом від 19.07.2018 № ПІ-149/0-139/0/63-18 відповідачем надано акт обстеження земельної ділянки та розрахунок шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки. Зі змісту акту обстеження земельної ділянки від 04.10.2017 №330-ДК/210/НО/10/04 встановлено, що підставами обстеження земельної ділянки є лист Коростишівського відділу поліції ГУНП в Житомирській області та наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 02.10.2017 №330-ДК. Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області після отримання ухвали про відкриття провадження у справі 0640/3901/18 листом від 17.08.2018 № 31-6-0.4-5982/2-18 з метою досудового врегулювання спору направило на адресу позивача наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 02.10.2017 №330-ДК “Про здійснення державного контролю за дотриманням: земельного законодавства, використанням і охороною земель”та лист Коростишівського відділу поліції ГУНП в Житомирській області від 31.08.2017 №4797/213/-2017, тобто позивач отримав всю наявну повну та достовірну інформацію на запити від 16.07.2018.
Зазначає, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду по справі 0640/3901/18 не зобов'язано Головне управління вчиняти будь-які дії та у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 зазначено, що відповідачем самостійно виправлені оскаржувані порушення до вирішення справи судом першої інстанції.
У частині вимоги про відшкодування моральної шкоди зазначає, що з матеріалів справи не зрозуміло, у чому саме полягають неправомірні дії відповідача, які викликали душевні страждання, оскільки надання інформації відбулося у відповідності до норм чинного законодавства. Крім того, позивачем ніяким чином не обґрунтовано розмір моральної шкоди.
Щодо доданих до позовної заяви розрахунків зазначає, що вони не можуть братися до уваги, оскільки позивач посилається в обгрунтування витрат часу на Міжгалузеві норми чисельності працівників юридичної служби, хоча не є працівником юридичної служби.
Також зазначає, що доданий до позовної заяви розрахунок про час є розрахунком позивача і він включає в розрахунок час, який витрачений на оскарження рішення суду в апеляційному порядку, що є безпосередньо правом позивача. Доданий розрахунок матеріальної шкоди не містить доказів по кожному з пунктів. Крім того, позивач є пенсіонером, тому посилання на втрачений заробіток за час, що пов'язаний з поданням і розглядом заяв, також є недоведеним і не підтверджується доказами.
Вважає, що позивачем не надано належних і допустимих доказів в обгрунтування заявлених позовних вимог, а саме в чому полягає спричинена йому моральна шкода, якими діями чи бездіяльністю вона спричинена і чим підтверджується протиправність цих дій або бездіяльності, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням винної особи, в чому полягає вина відповідача, чим підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або інших втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні.
У частині вимог про зобов'язання здійснити заходи щодо відшкодування посадовими особами Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області заподіяної державному органу шкоди зазначає, що обов'язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування, а на державу Україна. Крім того, позивач не вправі вимагати зобов'язати Державну казначейську службу України здійснювати відповідні заходи щодо відшкодування посадовими особами шкоди, так як це відноситься виключно до повноважень керівника державної служби та безпосередньо він вправі звертатися до суду з відповідною вимогою.
02.12.2019 позивачем подано відповідь на відзив Головного управління Держгеокадастру у Житомирській областіна позовну заяву (а.с.41-49), згідно якого позивач вважає, що відповідач намагається переглянути зміст рішення по справі 0640/3901/18 та вводить суд в оману. Надаючи з метою досудового врегулювання спору з листом від 17.08.2018 №31-6-0.4-5982/2-18 частину інформації, додаток на 3 аркушах, вказаний в листі Коростишівського відділу поліції ГУНП в Житомирській області від 31.08.2017 року №4797/213/-2017, всупереч вимогам запиту про надання інформації від 16.07.2018 позивачу так і не було надано. Позивач змушений був повторно звертатись до суду та Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 10.05.2019 року у справі №240/2257/19 визнав протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у наданні ОСОБА_1 додатку на 3 аркушах до листа Коростишівського відділу поліції ГУНП в Житомирській області від 31.08.2017 №4797/213/-2017. Лише під час розгляду справи № 240/2257/19 позивачу було надано всю запитувану інформацію.
Позивач не уточнював у позовній заяві причини та наслідки незаконних дій відповідача, встановлених судовим рішенням по справі 0640/3901/18 - ненадання повної інформації на звернення позивача від 16.07.2018, зважаючи на те, що сам по собі факт незаконних дій, які призвели до того, що позивач був змушений захищати своє порушене право у судовому порядку, а отже витрачати значних зусиль та часу для його відновлення, захист свого права вимагав додаткових зусиль для організації свого часу, побуту, призвели до виникнення у громадянина хвилювань та переживань, що негативно відобразилось на психоемоційному стані, дають право на відшкодування моральної шкоди. Крім того, ненадання запитуваної інформації сприяло неналежному представленню інтересів позивачем в суді у справі № 0640/3900/18, що є додатковим обґрунтуванням завданої моральної шкоди.
Твердження відповідача у відзиві не відповідають дійсності, оскільки питання неналежного розгляду звернення позивача від 20.07.2018 щодо невиконання доручення слідчого щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час самоправного обробітку належної позивачу земельної ділянки було предметом розгляду Житомирського окружного адміністративного суду, який рішенням від 02.04.2019 року у справі №240/2245/19 визнав протиправною бездіяльність Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо розгляду звернення ОСОБА_1 від 20.07.2018, зобов'язав Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру розглянути звернення ОСОБА_1 від 20.07.2018 в установленому законом порядку.
Вважає, що відповідач у відзиві не спростував доводів позовної заяви, не надав доказів на підтвердження заперечень щодо наведених позивачем обставин і правових підстав позову, з якими не погоджується, з посиланням на відповідні докази та норми права.
17.12.2019 року представником Державної казначейської служби Україниподано відзив на позовну заяву (а.с.56-59), згідно якого представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі у зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю.
Зазначає, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області має статус юридичної особи і самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Згідно ст.25 Закону України “Про центральні органи виконавчої влади”, п.13 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 за №308, фінансове і матеріально-технічне забезпечення діяльності Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області фінансуються з державного бюджету. Згідно ч.1 ст.176 ЦК України держава не відповідає за зобов'язаннями створених нею юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом. Отже, шкода, заподіяна особі неправомірними діями Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, повинна бути відшкодована останнім за рахунок коштів державного бюджету, що спрямовуються на утримання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.
Органи Державного казначейства не відповідають за виконання зобов'язань своїх клієнтів. Виконання повноважень щодо розрахунку-касового обслуговування Державного бюджету України не є підставою для залучення органу Держказначейства у якості відповідача.
Щодо вимог про стягнення моральної шкоди зазначає, що позивачем не надано жодних доказів, які би підтверджували заподіяння йому моральної шкоди Казначейством, не наведено прикладів будь-яких дій з боку відповідачів, які б могли спричинити позивачу моральну шкоду, не обґрунтована і мотивація розрахунку розміру відшкодування, не обґрунтовані вимоги і щодо відшкодування моральної шкоди в контексті душевних страждань чи принижень честі і гідності, не наведено жодних доказів цьому.
20.12.2019 позивачем подано відповідь на відзив ДКСУ на позовну заяву (а.с.65-67), відповідно до якого позивач вважає, що представник відповідача підтверджує доводи позивача щодо відповідальності Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області за завдану шкоду.
Позивач міг би погодитися з доводами представника відповідача у відзиві, однак, до висновку про залучення органу Держказначейства у якості відповідача дійшов Житомирський апеляційний суд, який при першому розгляді справи постановою від 21.05.2019 року у справі №296/10638/18 скасував рішення суду першої інстанції та у позові відмовив у зв'язку з тим, що Державну казначейську службу України не залучено стороною у справі.
Крім того, вважає, що представник відповідача не в повній мірі дослідив доводи позовної заяви, відповіді на відзив відповідача на позовну заяву, оскільки позивачем чітко вказується про завдання моральної шкоди Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області, а не Казначейством.
Позивач погоджується з доводами представника відповідача у відзиві, що Казначейство не вступало в правові відносини з позивачем щодо суті спору; відсутні будь-які неправомірні дії та бездіяльність з боку Казначейства, а отже і вина. Саме тому відповідачем за завдану шкоду позивачем визначено Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області.
Також позивач погоджується, що органи Державного казначейства України виконують функції банківської установи, тому позовні вимоги доручити Державній казначейській службі України стягнути з рахунків Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області за рахунок бюджетів, передбачених для вказаних органів, в разі відсутності таких коштів стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 за своїм змістом не є вимогами до Державної казначейської служби України.
20.12.2019 позивач подав заяву про доводи, міркування щодо питань, які виникли під час судового розгляду (а.с.69-71) і просить врахувати правовий висновок Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладений в ухвалі від 08.11.2017 року в справі №459/2123/16-ц, згідно якого неправомірні дії з ненадання своєчасної відповіді на звернення позивача, які призвели до того, що громадянин був змушений захищати своє порушене право у судовому порядку, а отже витрачати значних зусиль та часу для його відновлення, захист свого права вимагав від громадянина додаткових зусиль для організації свого часу, побуту, призвели до виникнення у громадянина хвилювань та переживань, що негативно відобразилось на психоемоційному стані, свідчать про завдання моральної шкоди.
Крім того, постановою Житомирського апеляційного суду від 21.05.2019 року у справі № 296/10638/18 у позовних вимогах позивачу відмовлено виключно в зв'язку з тим, що позов пред'явлено до неналежного відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, яке не займається виконанням рішень про стягнення коштів з державного бюджету. При цьому, апеляційний суд не переглядав висновків Корольовського районного суду м. Житомира щодо законності обгрунтування права на відшкодування шкоди. Тому позивач просить врахувати доводи та обґрунтування Корольовського районного суду м. Житомира та Житомирського апеляційного суду у справі № 296/10638/18.
11.02.2020 ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с.81-82).
08.07.2020 представник Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області подав письмові заперечення на клопотання позивача від 06.07.2020 в частині доводів по суті справи (а.с.122-124) та просить врахувати, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду по справі 0640/3901/18 відповідача не зобов'язано вчиняти будь-які дії, а судове рішення про визнання протиправною бездіяльності не може бути підставою для задоволення позову, оскільки рішенням не встановлена безумовна доведеність усіх обов'язкових складових цивільно-правової відповідальності заподіяння моральної шкоди. Вважає, що позивачем не надано суду жодного доказу спричинення йому моральної шкоди та причинно-наслідкового зв'язку між встановленим порушенням і заявленою моральною шкодою.
15.07.2020 позивачем подано заяву про доводи, міркування щодо питань, які виникли під час розгляду заперечень відповідача на клопотання позивача від 06.07.2020 року в частині доводів по суті справи (а.с.155-160), яка є аналогічною відповіді на відзив від 02.12 2019 року та містить посилання на рішення ЄСПЛ.
Позивач і представник третьої особи на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Громадської організації “Проти придурків та ідіотів”, - ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі (а.с.176).
Представник Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без участі представника відповідача (а.с.178).
Представник Державної казначейської служби України у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.17, 51, 72, 77, 102, 103, 111, 118, 161, 172).
Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30.08.2018 року у справі №0640/3901/18 визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у наданні повної інформації на звернення ОСОБА_1 від 16.07.2018 року (а.с.7-8).
Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, протиправність відмови Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у наданні повної інформації на звернення ОСОБА_1 від 16.07.2018 року встановлена рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30.08.2018 року, яке набрало законної сили, та є доведеною.
Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно положень ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
При вирішенні спорів про відшкодування шкоди доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.
Відповідно до ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, в інших випадках, встановлених законом.
Згідно ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Як зазначено у ст.1 Закону України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції” Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
Відповідно до ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, щокожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У справі “Юрій Миколайович Іванов проти України” (заява №40450/04 від 15.10.2009 року) Європейський суд з прав людини у рішенні зазначив, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути “ефективним” як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося.
Адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Сама лише констатація у судовому рішення порушення прав позивача не завжди може бути достатньою для того, щоб захист міг вважатися ефективним. Особливо якщо позивач вважає, що шкоду йому заподіяно.
Так, у справі “Ромашов проти України” (заява №675340/01 від 27.07.2004 року) Європейський суд з прав людини врахував “той факт, що в результаті виявлених порушень заявник зазнав моральної шкоди, яка не може бути виправленою шляхом лише констатації Судом факту порушення” та стягнув на користь заявника моральну шкоду, хоча заявник не надав підтверджуючих документів на підтвердження вимог про відшкодування моральної шкоди.
Також у практиці Європейського Суду з прав людини порушення державою прав людини, що завдають психологічних страждань, розчарувань та незручностей, зокрема, через порушення принципу належного врядування, кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди (рішення у справі “Рисовський проти України”, “Антоненков та інші проти України”).
У разі порушення прав “середня”, “нормально” реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду).
При цьому слід виходити з презумпції, що порушення прав людини з боку суб'єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов'язкам (статті 3, 19 Конституції України) і завжди викликає у людини негативні емоції. Психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров'я, можуть свідчить про заподіяння їй моральної шкоди.
Відповідно до п.п.3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
В обгрунтування позовної вимоги у частині відшкодування моральної шкоди позивач стверджує, що протиправними діями відповідача йому спричинено немайнову шкоду, яка полягає у порушенні стосунків з оточуючими людьми, порушенні нормальних життєвих зв'язків, необхідності неодноразового повторного звернення для встановлення істини та доказування протиправної бездіяльності, витрачання особистого часу та значних коштів, сил для відновлення порушеного права, що негативно відобразилось на його психоемоційному стані.
Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що порушення прав позивача з боку Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області прямо суперечить головним конституційним обов'язкам відповідача як органу державної влади; протиправною відмовою Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у наданні ОСОБА_1 повної інформації на його звернення позивачеві спричинено немайнову шкоду, яка полягає у порушенні стосунків з оточуючими людьми, порушенні нормальних життєвих зв'язків, необхідності неодноразового повторного звернення для встановлення істини та доказування протиправної бездіяльності, витрачання особистого часу та значних коштів, сил для відновлення порушеного права, що негативно відобразилось на його психоемоційному стані, тому суд приходить до висновку про доведеність не лише протиправності відмови відповідача надати повну інформацію, але й доведеність позивачем факту спричинення йому немайнової шкоди, причинного зв'язку між протиправною відмовою заподіювача шкоди та негативними наслідками, які настали для позивача.
Оскільки на підставі ст.3 Конституції України Держава має відповідати перед людиною за свою діяльність; адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту, тому позивач має право на відшкодування завданої йому моральної шкоди.
Керуючись принципом розумності та справедливості, а також враховуючи інтенсивність, тривалість протиправних дій; ступінь, характер, тривалість моральних страждань, яких зазнав ОСОБА_1 , його вік, наявність інвалідності, а також час та зусилля, витрачені для відновлення порушеного права, суд вважає визначити достатньою компенсувати моральні страждання позивача суму у 3 000 грн., яку стягує у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Щодо позовної вимоги про відшкодування коштів, витрачених на подання і розгляд заяви від 22.06.2017 року в сумі 1120 грн., то з наданого розрахунку (а.с.9) вбачається, що вартість матеріальної шкоди дорівнює загальній сумі судових витрат, до якої позивачем включені витрати, пов'язані з поданням і розглядом позовної заяви щодо оскарження неповного надання відповіді, виїздами для розгляду, втрачений заробіток, а також папір і амортизація оргтехніки, тобто, позивач фактично просить вирішити питання судових витрат, пов'язаних з розглядом іншої справи, тому ця вимога задоволенню не підлягає.
Крім того, позивач просить стягнути 1273 грн. у відшкодування коштів, витрачених на подання і розгляд даної позовної заяви. Відповідно до наданого в цій частині розрахунку загальна сума судових витрат складається з витрат, пов'язаних з відривом від звичайних занять - 1259,00 грн., а також витрат на витрачений папір, амортизацію оргтехніки - 14,00 грн..
Згідно положень ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Враховуючи, що позивачем не надано доказів на підтвердження понесених ним витрат, тому правові підстави для стягнення 1273 грн. у відшкодування коштів, витрачених на подання і розгляд даної позовної заяви, відсутні.
Також не підлягає задоволенню у зв'язку з безпідставністю вимога про зобов'язання Державної казначейської служби України здійснити заходи щодо відшкодування посадовими особами Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, які неналежно розглянули звернення позивача від 22.06.2017 року, заподіяної державному органу під час виконання трудових обов'язків шкоди в сумі 162393 грн., оскільки у позивача відсутні повноваження на звернення до суду в інтересах державного органу про відшкодування завданої цьому органу шкоди.
Керуючись ст.ст.4, 81, 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач :
ОСОБА_1 ,
АДРЕСА_1
Третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Громадська організація “Проти придурків та ідіотів”,
Житомирська область, м. Коростишів, вул. Гагаріна,48
Відповідач:
Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області,
м. Житомир, вул. Довженка,45
Відповідач:
Державна казначейська служба України,
м. Київ, вул. Бастіонна,6
Cуддя Н. М. Анциборенко