Справа № 192/148/21
Провадження № 1-кп/192/61/21
Іменем України
"18" лютого 2021 р. смт. Солоне
Солонянський районний суд Дніпропетровської області
у складі:
головуючий-суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Солоне кримінальне провадження № 192/148/21, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.12.2020 за № N12020040570000584, відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, не працевлаштованого, розлученого, невійськовозобов'язаного, не інваліда, не депутата, з середньою спеціальною освітою, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 26.07.2010 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком 2 роки,-
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст.15 КК України,
де сторонами виступають з боку:
обвинувачення-прокурор ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисту: обвинувачений ОСОБА_3 ,
учасник провадження - потерпіла ОСОБА_6 ,
за участю прокурора, обвинуваченого та потерпілої, -
ОСОБА_3 , 23 грудня 2020 року близько 13:15 години перебувавши поруч з територією домоволодіння, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , котра належить гр. ОСОБА_6 , будучи обізнаним про заборону ОСОБА_6 приходити до неї у двір та нехтуючи такою забороною, маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) увійшов до вказаної території домоволодіння через неогороджену сторону території, після чого, через відкриті двері, проник до приміщення погрібника. Далі, ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з корисливих мотивів, з метою особистої наживи, перебуваючи у приміщенні погрібника, викрав з вказаного приміщення 2 (дві) пластмасових пляшки соняшникової олії «Олейна», об'ємом по 5 (п'ять) літрів кожна, загальна сума котрих згідно висновку експерта № 4280 від 28.12.2020 року, становить 426,66 гривень, тобто по 213,33 гривень кожна пляшка, після чого з викраденим майном вийшов з території домоволодіння, але не зміг вчинити усіх дій, для звершення свого умислу до кінця, так як був зупинений гр. ОСОБА_6 .
Відтак, ОСОБА_3 вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) поєднану з проникненням до іншого володіння, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.15, ч. 3 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю та надав суду показання, аналогічні фабулі обвинувачення. Ствердив, що працює неофіційно. Крадіжку вчинив свідомо. Крадіжу вчинив оскільки йому не хватало грошей на особисті потреби. Шкодує що так вчинив. Зазначив, що розкаюється у вчиненному, та в майбутньому буде вести законослухняний образ життя.
Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні повідомила, що підтверджує обставини викладені в обвинувальному акті, додатково повідомила, що обвинувачений є її братом з яким вона не спілкується. Фактична шкода злочином їй не заподіяна, так як вона затримала обвинуваченого в момент вчинення злочину.
З огляду на те, що обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, фактичні обставини справи ніким з учасників судового провадження не оспорюються, а тому суд вважає за недоцільне дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та розглядає справу в порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК України.
Оскільки обвинувачений повністю визнав свою вину, надав суду визнавальні показання, інші докази не досліджувалися, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України є повністю доведеною, а тому він повинен за такі дії нести кримінальну відповідальність та підлягає покаранню.
Відтак дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, т.я. він вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) поєднану з проникненням до іншого сховища.
При визначенні міри покарання суд враховує приписи ч.2 ст.50 КК України, за якими покарання має на меті не тільки кару і виправлення засудженого, а й запобігання вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами.
При призначенні покарання обвинуваченому на підставі ст.ст.65-67 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, вчинення обвинуваченим злочину, який згідно із ст.12 КК України, є тяжким та проти власності, особу обвинуваченого, який непогашених судимостей не має; працює неофіційно, розлучений, проживає з батьками, має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо, наявність соціальних зв'язків; хронічними захворюваннями не страждає; на обліку в реєстрі психіатричних та наркологічних хворих не перебуває, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує; щиро розкаюється, активно сприяв розкриттю злочину та просить вибачення за вчинене, що є обставинами, які пом'якшують покарання; обтяжуючих не встановлено; приймаючи до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, за якою ризики вчинення ним повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства оцінюються як середні, - відповідно до принципу індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, - за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України - позбавлення волі на строк три роки. Саме такий вид покарання, який полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу, та його розмір - мінімальний - на строк три роки з урахуванням вартості викраденого та значимості розміру такого для потерпілого; - є необхідними і достатніми для виправлення засудженого і попередження ним нових злочинів, інший, більш м'який вид покарання, з урахуванням особи засудженого, не відповідатиме меті покарання.
Проте, за умовами ч.1 ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Тому з урахуванням особи винного, який щиро кається, просить вибачення за вчинений злочин, повернув потерпілій викрадене майно, суд дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_3 на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання з випробовуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку (два роки) не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього, відповідно до ст.76 КК України, обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання/роботи, а також виконувати заходи передбачені пробаційною програмою. Вказані обов'язки відповідно до ступеня тяжкості злочину та особи винного будуть необхідними та достатніми для його виправлення.
Ухвалюючи вирок, суд відповідно до ст.368 КПК України зобов'язаний вирішити питання щодо того, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами; на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.
Арешт на речові докази не накладався.
Процесуальні витрати по справі за проведення судово-товарознавчої експертизи №4280 від 28.12.2020 року становлять 150,00 гривень.
Цивільний позов не заявлено.
Керуючись ст.ст.368-371, 373-374, 532 КПК України,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні, передбаченому ч.3 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання - позбавлення волі на строк 3 (ТРИ) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк 2 (ДВА) роки, та згідно із ст.76 КК України покласти на нього наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання/роботи;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою (вид якої буде визначений органом пробації).
Стягнути з ОСОБА_3 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий, на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи в розмірі 150 (сто п'ятдесят) грн. 00 (нуль) коп.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Головуючий суддя ОСОБА_1