01 лютого 2021 року м. Дніпросправа № 808/1849/18
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чепурнов Д.В.
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі №808/1849/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень,-
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.
Головне управління ДПС у Запорізькій області, яке є правонаступником Головного управління ДФС у Запорізькій області не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції після отримання 10 січня 2020 року його копії, 28 грудня 2020 року надіслало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Враховуючи те, що попередньоподана апеляційна скарга повернута ухвалою суду, то до повторних апеляційних скарг застосовуються вимоги КАС України, як до нової апеляційної скарги.
У відповідності до частини 1 та частини 2 статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Враховуючи, те, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції скаржником отримано 10 січня 2020 року, а з апеляційною скаргою звернувся 28 грудня 2020 року, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що скаржником пропущено встановлений законом тридцятиденний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що факт попереднього звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк не є підставою для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки надання особі, яка бере участь у справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку на подання апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що первинноподана апеляційна скарга була повернута скаржнику ухвалою суду від 02 березня 2020 року.
Правом на касаційне оскарження зазначеної ухвали, ані Головне управління ДФС у Запорізькій області ані його правонаступник Головне управління ДПС у Запорізькій області не скористались.
Як наслідок, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року набрало законної сили.
При цьому, як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження, скаржник зазначає про обставини попереднього звернення та обставини повернення апеляційної скарги.
Водночас, правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід'ємною складовою верховенства права.
Зміст принципу правової визначеності розкрито у Рішенні від 29 червня 2010 року №17-рп/2010, так Конституційний Суд України звернув увагу на правову визначеність як елемент верховенства права, зазначивши, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, в якому стверджується, що обмеження основних прав людини і громадянина та втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто, обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дозволять особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Однак, для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.
Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску.
Водночас, в даному випадку пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з суб'єктивних причин, які повністю залежали від волевиявлення суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Запорізької області, оскільки у випадку незгоди із ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 він мав право на її касаційне оскарження, а повторне звернення з апеляційною скаргою через 9 місяців з моменту повернення попередньої апеляційної скарги, при тому на рішення суду, яке набрало законної сили, свідчить про намагання скаржника домогтися безпідставного поновлення судом строку на апеляційне оскарження та нівелювати принцип правової визначеності.
Окрім того, звертаючись через 9 місяців із повторною апеляційною скаргою, скаржником так і не було усунено недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення першої апеляційної скарги, а саме не надано документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному Законом України "Про судовий збір" розмірі.
Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Таким законом є Закон України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ухваленим Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено, що у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року, складає 1 762 грн.
Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою або фізичною особою-підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно п.п.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Як вбачається з апеляційної скарги, скаржник оскаржує рішення суду в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними та скасування: податкового повідомлення-рішення №0012871305 від 28.03.2018 про сплату податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в сумі 881384,67 грн.; податкового повідомлення-рішення №0012891305 від 28.03.018 про сплату військового збору в сумі 73127,25 грн.; вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 28.03.2019 № Ф-0012911305 на суму 226767,36 грн.; рішення №0012921306 від 28.03.2018 про застосування штрафних санкцій в сумі 41668,37 грн., а тому, виходячи з приписів названих вище положень Закону України «Про судовий збір», з огляду на оспорювану суму, розмір ставки судового збору за подачу до апеляційного суду цієї скарги становить 13 215 грн.
Для зарахування до державного бюджету надходжень зі сплати судового збору визначено наступні реквізити: Отримувач коштів УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ)37989274, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО)899998, Рахунок отримувача UA668999980313161206081004628 , код класифікації доходів бюджету22030101, призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.
З огляду на вищевикладене, суд дає можливість скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати апеляційну скаргу оформлену у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, тобто надати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням обґрунтованих та поважних причин для такого поновлення.
Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суддя, -
Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення від 23 грудня 2019 року у справі №808/1849/18 наведені Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі №808/1849/18 - залишити без руху та надати строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення вищезазначених недоліків.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. Чепурнов