08 лютого 2021 р.Справа № 520/11070/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бартош Н.С.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М. ,
за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Спірідонов М.О.) від 02.11.2020 року по справі № 520/11070/2020
за позовом ОСОБА_1
до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області
третя особа ОСОБА_2
про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просила: скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 14.07.2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3 ; зобов'язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Харківської області порушити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_3 .
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 14.07.2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3 є протиправним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 року по справі №520/11070/2020 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позивач не погодилася з рішенням суду першої інстанції та подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Третя особа подала відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Розгляд справи просила проводити за її відсутності.
В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Позивач підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача у судовому засіданні, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 03.03.2020 року до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області надійшла скарга ОСОБА_1 № 0078/20 від 03.03.2020 року на дії адвоката ОСОБА_3 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1426 від 14.02.2007 року, видане Харківською обласною КДКА.
У своїй скарзі ОСОБА_1 зазначила, що 22.12.2019 року вона була учасником ДТП, у зв'язку з чим був повністю знищений транспортний засіб (Volkswagen Polo Sedan, НОМЕР_1 ). У зв'язку з такими обставинами їй потрібна була кваліфікована допомога адвоката, тому що ситуація по ДТП набула спірного характеру відносно іншого учасника ДТП, а тому нею укладено договір про надання правової допомоги з адвокатом Сорокою О.О.
Вказаний договір розірвано, а на дії адвоката позивачем до відповідача подана скарга.
Рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 14.07.2020 року відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3 .
Позивач не погодилася з рішенням відповідача, у зв'язку з чим звернулася до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач при прийнятті рішення від 14.07.2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI.
Статтею 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту; інтересів (частина перша статті 4 цього Закону).
Відповідно до статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги. Адвокату забороняється: 1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; 2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; 3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; 4) відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом. Адвокат забезпечує захист персональних даних про фізичну особу, якими він володіє, відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних.
Приписами ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Згідно зі ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом. Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
Положеннями ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Згідно з ч. 2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів. Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Приписами ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено порядок дій при вчинені наступної стадії дисциплінарного провадження - порушення дисциплінарної справи, - згідно з якими за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов'язків адвоката.
Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014.
Пунктом 7 Положення встановлено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
Пунктом 26 Положення встановлено, що член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, невідкладно звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Адвокат має право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та отримувати копії його документів. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Зі змісту скарги ОСОБА_1 № 0078/20 від 03.03.2020 р. на дії адвоката ОСОБА_3 вбачається наступне.
Так, скаржник зазначила, що 22.12.2019 р. вона потрапила у ДТП, у зв'язку з чим був повністю знищений транспортний засіб (Volkswagen Polo Sedan, НОМЕР_2 ). У зв'язку з необхідністю отримання правової допомоги, нею 23.12.2019 р. укладено договір про надання правової допомоги з адвокатом Сорокою О.О., який 20.02.2020 р. ОСОБА_1 була вимушена достроково в односторонньому порядку розірвати, виходячи з наступних мотивів.
ОСОБА_1 вказувала, що адвокат ОСОБА_3 вже через три дні після укладення договору стала переконувати її в тому, що було б правильніше в цій ситуації, взяти всю вину за ДТП на себе і не доводити справу до суду, а натомість обіцяла взяти розписку від протилежної сторони про те, що вони не будуть мати до неї ніяких фінансових претензій. Вказує, що на той момент вона змогла надати своєму адвокату відео доказ ДТП, яка трапилась 22.12.2019 р., де чітко видно момент удару її машини автомобілем Лексус РХ 350, за кермом якого знаходилась ОСОБА_4 , яка бачила її, але не гальмувала і на підвищеній швидкості вдарила її машину. В свою чергу, адвокат ОСОБА_3 наполягала на протилежній позиції. Також скаржник вказувала, що ОСОБА_3 , після укладення договору, контактувала з протилежною стороною (іншим учасником ДТП) телефоном та під час безпосередньої зустрічі. Згідно тверджень ОСОБА_1 , таке спілкування та зустріч її адвокат пояснювала необхідністю, як можна більше дізнатися інформації про протилежну сторону, щоб потім використати у її інтересах.
Також, ОСОБА_1 вказує, що зрозумівши, що переконати її взяти всю вину за ДТП на себе у неї (слід розуміти у адвоката ОСОБА_3 ) не вдасться, вона обманула ОСОБА_1 і переконала прийти до ГАЇ (тут і надалі слід розуміти до управління патрульної поліції, УПП) і підписати протокол про адміністративне правопорушення, мотивуючи це тим, що вони пропустять строки розгляду справи в суді, справа не встигне потрапити до суду; вказувала, що протилежна сторона постійно ходить до УПП і вимагає розгляду справи і навіть збирається писати скаргу на дії посадових осіб УПП. При цьому, з самого УПП їй не надходило ніякого повідомлення або виклику, і пішла вона туди тільки тому, що довіряла своєму адвокату, вона сказала, що це в її інтересах. А вже далі, 17.02.2020 року, коли у неї була можливість побачити справу в Дзержинському районному суді м. Харкова, вона побачила, що протокол був складений тільки відносно неї, а відносно іншої сторони - ОСОБА_5 ніякого протоколу складено не було, відносно неї ніяких процесуальних дій не проводилось і вона вже за своїм статусом є потерпілою, а ОСОБА_1 правопорушником.
Скаржниця, у свою чергу, неодноразово звертала увагу ОСОБА_3 на порушення правил дорожнього руху з іншої сторони - водієм ОСОБА_5 і просила адвоката повідомити про ці факти в УПП. Після написання слів у протоколі і підпису, їй ніхто не видав копію протоколу і навіть не сказав про це, а адвокат на це не звернула ніякої уваги.
Також скаржниця вказувала, 17.02.2020 р. після ознайомлення з матеріалами справи в суді, їй стало відомо, що у справі відсутній доказ - Схема організації дорожнього руху на перехресті пр. Науки - вул. Новгородська, отриманий у КП «Харків-Сигнал». Цей доказ вона отримала за запитом ОСОБА_3 , за що заплатила їй 700 грн. і передала їй для того, щоб вона долучила його до матеріалів справи в УПП, як її адвокат. Але ні в опису справи, ні в матеріалах самої справи цього доказу не було.
Скаржниця також вказувала, 17.02.2020 р. вони зустрілись з адвокатом в Дзержинському районному суді м. Харкова, вона копіювала за допомогою телефону справу (за що вона їй заплатила 1000 грн.).
10.03.2020 р. при ознайомленні з матеріалами своєї справи ОСОБА_1 виявила, що до неї було додано наступні документи: 1) заява ОСОБА_3 щодо ознайомлення з матеріалами справи від 17.02.2020 р.; 2) витяг з Договору про надання правової допомоги від 17.02.2020 р. підписаний ОСОБА_3 та з її підробленим підписом; 3) заява ОСОБА_3 де вона повідомляє про те, що договірні відносини з ОСОБА_1 припинені внаслідок розірвання Договору від 25.02.2020 року; 4) повідомлення від 21.02.2020 року про розірвання договору від 23.12.2019 року; 5) свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1426. Всі ці документи були долучені до матеріалів справи вже після 03.03.2020 року, тобто, після того, як нею була надана скарга до КДКА Харківської області. Ці документи були відсутні у справі і тому їх не було в опису документів, які знаходилися у справі станом на 03.03.2020 року.
Окрім цього, 10.03.2020 р. ОСОБА_1 виявила, що у витягу з договору про надання правової допомоги від 17.02.2020 року її підпис було підроблено, тому що ніяких документів саме 17.02.2020 року при зустрічі з ОСОБА_3 в Дзержинському районному суді м. Харкова вона не підписувала, не завіряла і взагалі їх не було, та такого документа взагалі ніколи не бачила.
Також, просила звернути увагу на п.п. 2.2.6. Договору про надання правової допомоги від 23.12.2019 року, де ОСОБА_3 , всупереч норм Кримінального кодексу України (ст. 358) перевищує свої професійні повноваження і прямо бере на себе зобов'язання «складати та подавати відповідні заяви, скарги, клопотання тощо з правом їх підписання від імені Клієнта...». Отже, ця умова її договору визначально є протизаконною та протиправною.
Вважає, що не відповідає дійсності і той факт, що в ході розгляду її скарги на засіданні КДКА Харківської області Сорока О.О. повідомила, що копія протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності була видана і скаржниці і їй. Капітан поліції Скиба Є. К. згідно з ст. 254 КУпАП та Інструкції № 1395 взагалі не мав право видавати 2 копії протоколу. Вважає, що якщо при цій дії був присутній адвокат - то копія протоколу повинна була б бути надана або Перепелиці М.О. особисто, або за її згодою адвокату і цього було б цілком достатньо для дотримання її права на отримання цієї копії.
В доводах апеляційної скарги позивач по справі послалася на те, що перевірка відомостей, викладених у скарзі, відбувалась відповідачем формально, а суд першої інстанції при вирішенні спірних правовідносин не надав належної оцінки наданих позивачем доводів та доказів.
В свою чергу, підставою для відмови у відкритті дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3 слугував висновок відповідача про те, що перевіривши дані, викладені в скарзі ОСОБА_1 , доповненнях до скарги та додані до неї документи, пояснення адвоката ОСОБА_3 з додатками, дисциплінарна палата вважала, що в діях адвоката ОСОБА_3 не вбачаються порушення правил адвокатської етики та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (стаття 598 ЦК України).
Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Судовим розглядом встановлено, що 23.12.2019 р. між адвокатом Сорокою О.О. та ОСОБА_1 укладений договір про надання правової допомоги , за умовами якого адвокат зобов'язується надати клієнту правову допомогу по факту дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 22.12.2019 р.
Положеннями п. 2.2.6 цього Договору визначено, що для здійснення адвокатської діяльності, зазначеної в п.п. 1.1, 1.2 даного Договору, Адвокату надається наступний об'єм повноважень: «представляти і захищати права та законні інтереси Клієнта в судах загальної та спеціальної юрисдикції, у тому числі судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, з усіма правами, наданими позивачу, відповідачу, третій особі, заявнику у відповідності до вимог ЦПК України, ГПК України, КАС України; підозрюваному, обвинуваченому, цивільному відповідачу, потерпілому, цивільному позивачу, свідку у відповідності до вимог КПК України; особі, що притягається до адміністративної відповідальності чи особи, що є потерпілим під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідно до КУпАП, ПК України, МК України; стягувачу чи боржнику у виконавчому провадженні згідно із вимогами Закону України «Про виконавче провадження»; представництво в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, правоохоронних, та контролюючих органах, органах державної реєстрації, органах нотаріату, підприємствах, установах та організаціях незалежно від ,форми власності, перед фізичними та юридичними особами, у тому числі з правом подавати та отримувати відповідні документи: довідки тощо, складати та подавати відповідні заяви, скарги, клопотання тощо з правом їх підписання від імені Клієнта, виконувати всі інші дії, що є необхідними та пов'язаними із виконанням умов даного Договору, та є необхідними для належного здійснення захисту прав та законних інтересів Клієнта».
Що стосується посилання апелянта на те, що п.п. 2.2.6 Договору про надання правової допомоги від 23.12.2019 року, де ОСОБА_3 , суперечить нормам Кримінального кодексу України (ст. 358), оскільки адвокат перевищує свої професійні повноваження і прямо бере на себе зобов'язання складати та подавати відповідні заяви, скарги, клопотання тощо з правом їх підписання від імені Клієнта, а тому ця умова її договору визначально є протизаконною та протиправною, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі тих що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.
Оскільки при укладенні договору з адвокатом ОСОБА_1 була ознайомлена із його змістом і він був підписаний нею та відповідно адвокатом, колегія суддів зазначає, що сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі тих що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду і цей договорів (до моменту його розірвання 21.02.2020 р.) був чинним. При цьому, колегія суддів зазначає, що при вирішенні публічно-правового спору адміністративний суд не вправі надавати оцінки змісту цивільно-правового договору щодо його відповідності вимогам цивільного законодавства. Так само, адміністративний суд не вправі надавати оцінку щодо невідповідності змісту цього договору (умов договору) вимогам ст. 358 КК України.,
Що стосується посилання скаржника на порушення адвокатом під час надання правової допомоги адвокатської таємниці, розголошення конфіденційної інформації, вчинення дій адвокатом не в інтересах свого клієнта, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату про клієнта, а також питання, з яких клієнт звертався до адвоката, зміст порад, консультацій, роз'яснень, складені документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані під час здійснення адвокатської діяльності.
Колегія суддів зазначає, що ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду, позивачем не конкретизовано та не надано жодних доказів щодо того, в чому полягає порушення ОСОБА_3 адвокатської таємниці та чим це підтверджується.
Щодо інших обставин, на які посилається позивач, як на підставу для відкриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3 , судовим розглядом встановлено, що 02.06.2020 р. адвокат була присутня на засіданні КДКА Харківської області, де дала пояснення по суті скарги та докази, що правова позиція по наданню правової допомоги ОСОБА_1 була узгодженою з нею і сама ОСОБА_1 не заперечувала проти мирного вирішення та врегулювання питання з іншим учасником руху, якому спричинено матеріальну шкоду.
Під час засідання КДКА також була присутня ОСОБА_1 , де пояснила, що вона разом з ОСОБА_3 та своїм чоловіком - ОСОБА_6 була присутня при ознайомленні 17.02.2020 р. з адміністративною справою та цілком погоджувала правовому позицію, але в неї та чоловіка були припущення з приводу порушень ПДР України водієм LEXUS RX 350 державний номер НОМЕР_3 .
З приводу доводів скаржниці про те, що її адвокатом не заявлялися до початку розгляду справи в суді клопотання про призначення експертиз, під час засідання КДКА Сорока О.О. пояснила, що відповідно до вимог ст. 273 КУпАП такі клопотання могли бути заявлені і під час розгляд справи в суді.
Колегія суддів зазначає, що не заявлення клопотань про призначення експертиз не може свідчити про порушення адвокатом вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики, оскільки згідно з ч. 1 ст. 273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях, у тому числі для визначення розміру майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, а також суми грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, які підлягатимуть конфіскації.
Тобто, право на проведення експертиз у справі про адміністративне правопорушення не обмежується виключно стадією розгляду матеріалів в органі поліції та може бути реалізоване і під час судового розгляду справи.
Що стосується доводів скаржника з приводу перемовин з іншим учасником ДТП, то під час засідання КДКА, ОСОБА_1 повідомила, що в неї є телефон, ОСОБА_5 (водія LEXUS RX 350 державний номер НОМЕР_3 ), і на місці ДТП вони залишили одне одному свої контакти. В своїх поясненнях адвокат вказувала, що усі розмови з іншим учасником ДТП відбувалися у присутності ОСОБА_1 та її чоловіка. Вказала, що ОСОБА_1 за власною ініціативою запитала у неї згоди на надання номеру телефону для перемовин з приводу ДТП, з іншою стороною, для врегулювання мирним шляхом питань з приводу ДТП 22.12.2019 р.- аварійному комісару.
Позивачем до суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що адвокат мала з іншим учасником ДТП відносини (вела перемовини, проводила зустрічі чи ін.), які б свідчили про порушення ОСОБА_3 вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики.
Що стосується посилання апелянта на те, що під час ознайомлення зі змістом протоколу вона довідалася, що саме вона є винуватцем ДТП, судовим розглядом встановлено, що протокол містить підпис про обізнаність ОСОБА_1 з його змістом, міститься відмітка, що їй роз'яснені права та обов'язки. ОСОБА_1 надала свої заперечення з приводу механізму та характеру ДТП, а останній рядок у протоколі містить також підпис ОСОБА_1 про те, що зі змістом протоколу ознайомлена, копію протоколу отримала, внесені відомості про правопорушника правильні.
Колегія суддів зазначає, що сама по собі незгода зі змістом протоколу, недотримання процедури його вручення особі, не може бути свідченням порушення адвокатом вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики, оскільки позивач не вказує фактичних обставин (із підтвердженням їх відповідними доказами) щодо зворотнього.
Щодо доводів апелянта, що адвокатом Сорокою О.О., без встановлених законодавством документів і необхідної їх реєстрації через канцелярію та без отримання резолюції судді, отримано на ознайомлення справу позивачки, працюючи на той час в інтересах іншої сторони, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до Інструкція з діловодства в місцевих та апеляційних судах України затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814 встановлено, що справи (матеріали кримінального провадження) видаються для ознайомлення апаратом суду за резолюцією судді (судді-доповідача), або голови суду, або заступника голови суду, або секретаря відповідної судової палати на підставі письмової вимоги (заяви) таким особам: прокуророві, який має право на участь у розгляді справи, - після пред'явлення службового посвідчення; адвокатам, які беруть участь у розгляді справ (після пред'явлення документа, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, зокрема: посвідчення адвоката, договору про надання правової допомоги; довіреності; ордера; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги); учасникам справи (кримінального провадження), а також особам, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки (після пред'явлення документа, що посвідчує особу: паспорта, службового посвідчення, пенсійного посвідчення тощо, та в необхідних випадках - доручення представника).
Особам, які мають право витребування справ за службовим становищем для проведення аналізів, узагальнень або з іншою метою, не пов'язаною з розглядом справи (матеріалів кримінального провадження), справи видаються тільки на підставі відповідної письмової вимоги з резолюцією голови суду (якщо провадження у справі закінчено) або судді/судді- доповідача (якщо провадження у справі не закінчено), після пред'явлення службового посвідчення.
Ознайомлення з матеріалами справи (кримінального провадження) проводиться виключно у приміщенні суду, у визначеному наказом голови суду місці, протягом усього робочого часу суду та в присутності працівника апарату суду.
Ознайомлення з матеріалами справи (кримінального провадження) та протоколом (журналом) судового засідання особи, яка перебуває під вартою (підозрюваної, обвинуваченої або засудженої), відбувається у спеціально відведеному місці приміщення суду, визначеному головою суду.
Факт ознайомлення із матеріалами справи (кримінального провадження) фіксується працівником апарату суду в журналі видачі судових справ (додаток 9) шляхом вчинення запису про те, хто і коли ознайомлювався зі справою (матеріалами кримінального провадження).
У порядку підготовки судової справи для ознайомлення відповідальний працівник суду після отримання заяви з резолюцією та судової справи забезпечує (перевіряє) її формування згідно з вимогами Інструкції (зокрема, перевіряються наявність томів, повнота підшивання матеріалів справи, наявність опису, відповідність змісту опису фактичній наявності документів, наявність та цілісність технічних носіїв з аудіозаписом (відеозаписом) судового засідання).
Судова справа видається для ознайомлення після перевірки документів, що посвідчують особу та її повноваження відповідно до чинного законодавства.
Особи під час ознайомлення з матеріалами судових справ можуть робити з них виписки та копії відповідно до вимог законодавства.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що надання справи на ознайомлення є виключною прерогативою голови суду (якщо провадження у справі закінчено) або судді/судді-доповідача (якщо провадження у справі не закінчено).
Судовим розглядом встановлено , що 17.02.2020 року позивачка спільно з адвокатом зустрілись в Дзержинському районному суді м. Харкова, де адвокат копіювала за допомогою телефону справу. Станом на 17.02.2020 р. адвокат Сорока О.О. мала повноваження на ознайомлення з матеріалами справи в суді, оскільки була адвокатом позивачки.
Що стосується посилання апелянта на підробку підпису ОСОБА_1 на витягу з договору про надання правової допомоги, на підтвердження чого нею наданий висновок почеркознавчої експертизи, проведеної ТОВ «Київський експертно-дослідний центр» (експерт Фраймович Л.В.), згідно якого встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 , зображення якого міститься у графі «Клієнт» у лівому нижньому куті технічної копії витягу від 17.02.2020 з договору про надання правової допомоги від 23.12.2019 р., виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 5 висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.
Колегія суддів зазначає, що згідно відомостей з офіційного сайту Міністерства юстиції України (реєстр експертів) вбачається, що свідоцтво ОСОБА_7 є недійсним з 01.11.2016 р. (свідоцтво анульовано рішенням ЕКК КНДІСЕ від 31.10.2016 № 9), а основним видом діяльності ТОВ «Київський експертно-дослідний центр» за КВЕД є: 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у. (основний). У вказаному висновку також не вказується про те, ким саме зроблений підпис на у графі «Клієнт» у лівому нижньому куті технічної копії витягу від 17.02.2020 з договору про надання правової допомоги від 23.12.2019 р., а тому цей висновок не може бути прийнятий судом в якості належного та допустимого доказу, на підтвердження факту вчинення адвокатом ОСОБА_3 дисциплінарного проступку, який би міг бути підставою для відкриття дисциплінарної справи.
Враховуючи те, що при перевірці даних, які були викладені в скарзі ОСОБА_1 , доповненнях до скарги та доданих до неї документів, поясненнях адвоката ОСОБА_3 , з урахуванням встановлених судом обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 14.07.2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3 є правомірним, у зв'язку з відсутністю (не встановленням) в діях адвоката порушення правил адвокатської етики та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 року по справі №520/11070/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош
Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло А.М. Григоров
Повний текст постанови складено 17.02.2021 року