ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
10 лютого 2021 року м. Київ №640/12664/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.
при секретарі судових засідань Гарбуз К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ»
доОфісу великих платників податків ДПС
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
за участю представників:
- від позивача - Верещага Т.В.;
- від відповідача - Єгоров О.В.;
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, у якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000575106 від 27 лютого 2020 року за формою «ПН», прийняте Офісом великих платників податків ДФС.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийнято з порушенням норм чинного законодавства, крім цього підписано не уповноваженою особою та не засвідчено печаткою органу, що видав оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено Офісом великих платників податків ДПС, а будь-які недоліки, описки, технічні помилки не можуть слугувати підставою для скасування такого податкового повідомлення рішення.
В той же час, доводи позивача щодо звільнення від обов'язку складати первинні документи щодо запасів не стосується предмету спору, оскільки нарахування основного зобов'язання з ПДВ досліджувалось при розгляді справи №826/5455/18, в якій остаточне рішення набрало законної сили.
Також, представник відповідача звертав увагу суду на те, що до спірних правовідносин повинна застосовуватись та редакція пункту чи статті, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин.
Представник позивача надав відповідь на відзив, в якій повторно звертав увагу суду на недоліки оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині органу, який постановив останнє, особу, яка його підписала.
Також, звертав увагу суду на те, що товари/послуги, необоротні активи, які були предметом дослідження під час перевірки, за результатами якої складено акт перевірки від 22 січня 2020 року №57/28-10-51-06/32036829, придбані позивачем до 01 липня 2015 року та не були предметом дослідження під час розгляду справи №826/5455/18.
Крім цього, представником позивача надано додаткові пояснення, в яких останній звертав увагу суду на те, що 08 серпня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних-осіб підприємців» від 14 липня 2020 року №786-ІХ, яким передбачено обов'язок контролюючого органу здійснити перерахунок суми штрафу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
В судовому засіданні 10 лютого 2021 року, яке проводилось із сторонами в режимі відеоконференції, представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача, в свою чергу, заперечив проти задоволення позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків Державної податкової служби проведена камеральна перевірка даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість з питань своєчасності реєстрації Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ» в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної за березень 2017 року.
Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» 27 січня 2020 року отримано Акт №57/28-10-51-06/32036829 від 22 січня 2020 року «Про результати камеральної перевірки даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість з питань своєчасності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної за березень 2017р.».
Також, позивачем отримано від Офісу великих платників податків податкове повідомлення-рішення №0000575106 від 27 лютого 2020 року за формою «ПН», яким нараховано штраф згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України у розмірі 50% ПДВ у сумі 12806291 грн.77 коп.
Не погоджуючись з даним податковим повідомленням-рішенням позивачем подано скаргу до Державної податкової служби України.
У відповідь Державна податкова служба України у своєму рішенні про результати розгляду скарги від 15 травня 2020 року №16231/6/99-00-08-05-05-06 залишила оскаржуване податкове повідомлення - рішення без змін, а скаргу позивача - без задоволення.
Вважаючи рішення контролюючого органу протиправним позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України перебачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановленими цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до пункту 76.1 статті 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Згідно з пунктом 76.3 статті 76 ПК України, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Отже, пунктом 76.3 статті 76 ПК України виокремлено два строки, протягом яких може проводитись камеральна перевірка, а саме:
для перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку - 30 днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання;
для перевірки з інших питань - 1095 днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання (строк визначений у статті 102 ПК України).
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, відповідно до Постанови Верховного Суду від 02 грудня 2019 року по справі 826/5455/18 виконано податкове повідомлення-рішення «В4» від 15 січня 2018 року при визначенні розміру податкового кредиту за грудень 2019 року, шляхом включенням суми зменшення від'ємного значення ПДВ до р.16.3 «збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу» в розмірі «-» 25 612 584 грн. до декларації за грудень (рег.№ 9332101750 від 20 січня 2020 року).
Акт № 57/28-10-51-06/32036829 про результати камеральної перевірки складено 22 січня 2020 року, отже строки проведення перевірки не є порушеними.
В той же час, суд відхиляє доводи позивача про те, що під час проведення камеральної перевірки контролюючий орган позбавлений можливості проводити контроль за відсутністю реєстрації податкових накладних, як такі що є безпідставними та необґрунтованими.
Стосовно доводів позивача про підписання не уповноваженою особою та не завірення печаткою Офісу великих платників податків Державної податкової служби України оскаржуваного податкового повідомлення рішення, суд зазначає наступне.
Так, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби у 2020 році не здійснював функції Держави з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Кабінетом Міністрів України 21 серпня 2019 року прийняте розпорядження №682-р «Питання Державної податкової служби», згідно з яким погоджено з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. №227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» (Офіційний вісник України, 2019 p., №26, ст. 900) функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.
Тобто функції і повноваження Державної фіскальної служби розпорядженням КМУ від 21 серпня 2019 року №682-р покладено на Державну податкову службу.
Отже, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби не має повноважень з реалізації державної податкової політики, та, як наслідок, не може приймати податкові повідомлення-рішення, а тому посилання позивача на деякі недоліки та неточності в оскаржуваному податкову повідомленні-рішенні, зокрема, щодо зазначення в найменуванні органу, що прийняв рішення - Офіс великих платників податків ДФС, а печатка Офісу ВПП ДПС, є безпідставними.
Суд звертає увагу учасників справи, що предметом розгляду справи №640/12664/20 є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000575106 від 27 лютого 2020 року, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ» застосовано штрафні санкції у розмірі 50% ПДВ за незареєстрованою зведеною податковою накладною у сумі 12806291 грн.77 коп.
Тому суд не приймає доводи, як позивача так і відповідача щодо не складання первинних документів щодо запасів, які повинні були бути складені, що не звільняє платника податків від відповідальності за порушення податкового законодавства.
Ці доводи стосуються нарахування основного зобов'язання з ПДВ, отже повинні були бути розглянуті під час розгляду справи № 826/5455/18.
Стосовно розрахунку штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням №0000575106 від 27 лютого 2020 року суд звертає увагу, що відповідач, всупереч пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України не здійснив перерахунок суми штрафу та не надіслав позивачеві нове податкове повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 37.1 статті 37 ПК України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Законом України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23 травня 2020 року, підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктом 73, відповідно до якого:
«... Штрафи, застосовані через відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку кори гування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за операція ми, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що опо датковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної від повідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої по даткової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцято го пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов 'язання за якими неузгоджені (від повідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов'язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.
При цьому, відповідно до вказаних змін контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним)».
В свою чергу, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців» від 14 липня 2020 року №786-IX (надалі також - Закон № 786-IX; набрав чинності 8 серпня 2020 року) до абзацу другого пункту 73 підрозділу 2 розділу XX були внесені зміни, а саме:
«Штрафи, застосовані через відсутність реєстрації протягом граничного строку, пе редбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригу вання до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати на брання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", строк сплати грошових зобов'язань за якими не настав або грошові зобов'язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов'язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 2,5 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1700 гривень.».
Отже, наведеними приписами Закону платники податків звільняються від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними нормами податкового законодав ства, за наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України умов та за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням №0000575106 від 27 лютого 2020 року штраф повинен становити не більше 1700 гривень.
Суд визнає, що такий підхід законодавця загалом відповідає принципу «доброго врядування» і «належної адміністрації» в світлі практики ЄСПЛ.
Так, в пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) ЄСПЛ підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, пункту 51).
Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само).
За змістом наведеної норми законодавцем, який виявив певні недоліки (непропорційність) у механізмі відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, що не надається покупцю товарів, Законом №466-ІХ чітко закріплено, що пункт 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України підлягає застосуванню до штрафів, нарахованих платникам податків з 1 січня 2017 року, у разі, якщо відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження (без обмеження інстанційності судового розгляду) та грошові зобов'язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності цим Законом.
Так, у рішенні від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Зворотна дія нормативно-правового акта у часі (ex post facto) - це дія нового нормативно - правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності.
Таким чином, станом на час розгляду справи в суді чинною і такою, що підлягає до застосування, є редакція пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, якою впроваджено ретроактивну (тобто таку, яка передбачає, що дата вступу в силу та дата набрання чинності акта збігаються, однак він змінює на майбутнє правові наслідки діянь та подій, які мали місце до набрання ним чинності) дію закону у відповідних правовідносинах.
Вказана позиція узгоджується із постановою Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року (справа № 1.380.2019.001225).
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000575106 від 27 лютого 2020 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 12806291,77 грн є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на обов'язок контролюючого органу самостійно здійснити перерахунок суми штрафу і надіслати (вручити) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення.
Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000575106 від 27 лютого 2020 року.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ» задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000575106 від 27 лютого 2020 року за формою «ПН», прийняте Офісом великих платників податків ДПС.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ» (ЄДРПОУ: 32036829, адреса: 01015, м. Київ, вулиця Лейпцизька, буд. 15А) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС (ЄДРПОУ: 43141471, адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11г) понесені витрати у вигляді судового збору в розмірі 21020,00 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко
Повний текст рішення складено 17 лютого 2021 року.