ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
15 лютого 2021 року м. Київ № 640/1201/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач), в якому просить суд:
скасувати наказ керівника секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20.12.2019 року №608-к/тр про звільнення головного спеціаліста відділу ведення суддівського досьє департаменту суддівської кар'єри секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_1 ;
зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу ведення суддівського досьє департаменту суддівської кар'єри секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яку вона займала до звільнення, з дати звільнення - 21.12.2019;
зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, виходячи з виплат за два останні календарних місяці роботи, що передують дню звільненню з роботи, починаючи з 21.12.2019 року до дня поновлення на роботі.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в порушення вимог чинного законодавства позивача було звільнено з посади державної служби, а саме на підставі сфабрикованих результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В».
Позивач вважає, що після виконання всіх завдань начальником відділу було повідомленої йому про відмінну оцінку завдань державної служби, однак в подальшому під час проходження уточнюючої співбесіди позивачу було повідомлено про негативну оцінку, хоча всі завдання були виконанні бездоганно про що свідчить звіт про виконану роботу за 2019 рік та щотижневий звіт.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.02.2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
12 березня 2020 року на виконання ухвали про відкриття провадження у справі відповідачем подано до суду матеріали особової справи ОСОБА_1 та матеріали на підставі яких було здійснено оцінку службової діяльності позивача.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
07 лютого 2017 року позивача призначено на посаду головного спеціаліста відділу ведення суддівського досьє департаменту суддівської кар'єри секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідно до наказу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03.02.2017 року № 29 к/тр.
27 грудня 2018 року на підставі Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України позивачу були затверджені Завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» та «В» на 2019 рік.
23 жовтня 2019 року результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», ОСОБА_1 за 2019 рік були негативно оцінені, з чим останню було ознайомлено 01.11.2019 року.
19 грудня 2019 року на підставі вище зазначених результатів виконання завдань, відповідачем складено висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державних службовців секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» у 2019 році, затверджений наказом керівника секретаріату Комісії від 19.12.2019 року № 607-к/тр.
В подальшому, 20 грудня 2019 року на підставі зазначеного вище висновку відповідачем винесено наказ № 608-к/тр, відповідно до якого керуючись пунктом 3 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу» позивача звільнено з посади головного спеціаліста відділу ведення суддівського досьє департаменту суддівської кар'єри секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у зв'язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.
Не погоджуючись з висновком щодо результатів оцінювання службової діяльності та вважаючи, що звільнення з посади є незаконним та таким що порушує права та законні інтереси, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями частин 1,2 та 5 статті 102 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII організаційне забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України здійснює секретаріат.
Секретаріат очолює його керівник, який призначається на посаду за результатами конкурсу з урахуванням положень цього Закону та Закону України "Про державну службу".
Положення про секретаріат Вищої кваліфікаційної комісії суддів України затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Працівники секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України призначаються на посади та звільняються з посад у порядку, встановленому законодавством про державну службу.
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII (далі по тексту також - Закон № 889) державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Відповідно до статті 5 Закону № 889 правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Статтею 83 Закону № 889 визначені підстави для припинення державної служби, а саме - державна служба припиняється:
1) у разі втрати права на державну службу або його обмеження (стаття 84 цього Закону);
2) у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85 цього Закону);
3) за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (стаття 86 цього Закону);
4) за ініціативою суб'єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону);
5) у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (стаття 88 цього Закону);
6) у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв'язку із зміною її істотних умов (стаття 43 цього Закону);
7) у разі досягнення державним службовцем 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом;
8) у разі застосування заборони, передбаченої Законом України "Про очищення влади";
9) з підстав, передбачених контрактом про проходження державної служби (у разі укладення) (стаття 881 цього Закону).
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» від 19 вересня 2019 року № 117-IX були внесені зміни та доповнення до Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, який набув чинності 25 вересня 2019 року.
Так, статтею 87 Закону № 889 у редакції із змінами, внесеними згідно із Законом України від 19 вересня 2019 року № 117-IX передбачено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є:
1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу;
1-1) ліквідація державного органу;
2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування;
3) отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності;
4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.
Підставою для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення може бути нез'явлення державного службовця на службу протягом більш як 120 календарних днів підряд або більш як 150 календарних днів протягом року внаслідок тимчасової непрацездатності (без урахування часу відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами), якщо законом не встановлено більш тривалий строк збереження місця роботи (посади) у разі певного захворювання.
За державним службовцем, який втратив працездатність під час виконання посадових обов'язків, посада зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.
Суб'єкт призначення приймає рішення про припинення державної служби з підстав, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті, у п'ятиденний строк з дня настання або встановлення відповідного факту.
Процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "А", "Б" і "В" визначає Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 р. № 640 (далі - Порядок 640).
Відповідно до пунктів 2 та 3 Порядку № 640 метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар'єри.
Оцінювання проводиться з дотриманням принципів об'єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця.
Згідно пункту 7 порядку № 640 оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.
Пунктом 9 Порядку № 640 встановлено, що оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).
Відповідно до пунктів 11-13 Порядку № 640 державному службовцю визначається від двох до п'яти завдань. Строк виконання завдання має бути реальним для досягнення необхідного результату та визначатися з урахуванням дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань відповідно до пункту 13 цього Порядку.
Завдання і ключові показники для державного службовця на наступний рік визначаються у грудні року, що передує звітному.
Завдання і ключові показники для державного службовця на поточний рік визначаються у січні - вересні цього року в разі призначення (переведення) на посаду державної служби, виходу на роботу після відсутності на службі у випадках, передбачених абзацами третім - п'ятим пункту 14 цього Порядку, поновлення на посаді державної служби. Такі завдання і ключові показники визначаються протягом десяти робочих днів після призначення (переведення) або виходу на роботу.
Якщо завдання і ключові показники для державного службовця (крім державного секретаря міністерства) неможливо визначити у строки, передбачені цим пунктом, у зв'язку з його тимчасовою непрацездатністю, відпусткою або професійним навчанням, вони визначаються протягом п'яти робочих днів після виходу на роботу, а в разі відсторонення від виконання посадових обов'язків (повноважень) - протягом п'яти робочих днів після початку виконання посадових обов'язків. Завдання і ключові показники для таких державних службовців на поточний рік не визначаються, якщо вихід на роботу або початок виконання посадових обов'язків настають у жовтні - грудні цього року.
Для державних службовців, які перебувають у службових відрядженнях, завдання і ключові показники визначаються в установленому порядку.
Визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань.
Пунктами 16 та 17 Порядку № 640 передбачено, що Висновок затверджується наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення у грудні звітного року.
Служба управління персоналом державного органу, в якому працює державний службовець, ознайомлює відповідного державного службовця із затвердженим висновком у порядку, визначеному Законом України "Про державну службу".
Наказ (розпорядження) керівника державної служби у відповідному державному органі про преміювання державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", "Б" і "В" та отримали відмінні оцінки за результатами оцінювання, видається на підставі затвердженого висновку (висновків).
Відповідно до пункту 33 Порядку № 640 завдання і ключові показники державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", визначаються за формою згідно з додатком 7 з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов'язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції.
Згідно пункту 34 Порядку № 640 завдання і ключові показники після їх обговорення з державним службовцем визначаються такими особами:
державним службовцям, які обіймають посади керівників територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, - суб'єктом призначення;
державним службовцям, які обіймають посади керівників апаратів місцевих держадміністрацій, керівника апарату Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, - суб'єктом призначення;
державним службовцям, які обіймають посади керівників структурних підрозділів місцевих держадміністрацій із статусом юридичної особи публічного права, - головою відповідної місцевої держадміністрації або його заступником (відповідно до підпорядкування);
державним службовцям, які обіймають посади заступників керівників територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади; заступників керівників структурних підрозділів місцевих держадміністрацій із статусом юридичної особи публічного права, - керівником державної служби;
державним службовцям, які обіймають посади керівників апаратів місцевих судів, апеляційних судів, - головою відповідного суду;
державним службовцям, які обіймають посади керівників самостійних структурних підрозділів державних органів; державним службовцям, які займають посади державної служби категорії "В", визначені структурою державних органів у разі недоцільності утворення структурних підрозділів, - керівником державного органу або його заступником, або керівником державної служби (відповідно до підпорядкування);
державним службовцям, які займають інші посади державної служби категорій "Б" і "В", - безпосереднім керівником за погодженням з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності).
Пунктом 37 Порядку № 640 визначено, що для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", оціночну співбесіду.
Згідно пунктів 39 та 40 Порядку № 640 оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період.
Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 4.
Безпосередній керівник передає службі управління персоналом оформлену в установленому порядку форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 для зберігання в особовій справі такого державного службовця.
У разі визначення результатів виконання завдань без оціночної співбесіди безпосередній керівник передає службі управління персоналом зазначену форму без відмітки про ознайомлення державного службовця. Державний службовець зобов'язаний ознайомитися з результатами виконання завдань протягом п'яти робочих днів після виходу на роботу.
Відповідно до пункту 40-1 Порядку № 640 служба управління персоналом узагальнює результати виконання завдань державними службовцями.
Якщо за підсумками визначення результатів виконання завдань державному службовцю виставлена негативна оцінка, служба управління персоналом інформує про це суб'єкта призначення та передає йому матеріали оцінювання такого державного службовця (завдання і ключові показники, звіт щодо виконання поставлених завдань і ключових показників (у разі подання), заповнену форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8, зауваження державного службовця щодо оцінювання результатів його службової діяльності (у разі подання).
Для встановлення обґрунтованості виставлення державному службовцю негативної оцінки суб'єкт призначення вивчає матеріали оцінювання і в разі необхідності заслуховує пояснення відповідного державного службовця та/або його безпосереднього керівника.
У разі необґрунтованості негативної оцінки, виставленої державному службовцю, суб'єкт призначення зазначає своє обґрунтування у формі згідно з додатком 8 та не затверджує висновок з такою оцінкою. У такому разі процедура оцінювання результатів службової діяльності відповідного державного службовця припиняється.
При цьому, пунктами 47-49 Порядку № 640 встановлено, що у разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем.
Оскарження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорій "Б" або "В", здійснюється відповідно до статті 11 Закону України "Про державну службу".
У скарзі державним службовцем зазначаються зауваження до балів за виконання того чи іншого завдання та наводяться факти, які спростовують критерії, що відповідають згаданому балу.
Висновок скасовується суб'єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця.
Зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну службу» у разі порушення наданих цим Законом прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав державний службовець у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації.
У скарзі державний службовець може вимагати від керівника державної служби утворення комісії для перевірки викладених у скарзі фактів.
Керівник державної служби зобов'язаний не пізніше 20 календарних днів з дня отримання скарги надати державному службовцю обґрунтовану письмову відповідь (рішення).
У разі неотримання в установлений частиною третьою цієї статті строк обґрунтованої відповіді на скаргу або незгоди з відповіддю керівника державної служби державний службовець може звернутися із відповідною скаргою до суду.
Так, в порядку передбаченому Законом України «Про державну службу» та Порядком № 640 відповідачем було проведено оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорій "Б" або "В".
Як вбачається з матеріалів справи, 23 жовтня 2019 року була проведена оціночна співбесіда позивача з безпосереднім керівником та керівником відповідного структурного підрозділу, відповідно до якої було підсумовано результати виконання завдань службової діяльності ОСОБА_1 та оцінено їх оцінкою незадовільно. Водночас, з письмовими результатами оцінки позивача ознайомився 01.11.2019 року.
Разом з тим, позивач не звертався до керівника державної служби в порядку статті 11 Закону України «Про державну службу» зі скаргою на результати оцінювання.
Крім того, до матеріалів справи позивачем не надано належних та ґрунтовних доказів фальсифікації результатів оцінювання, а також доказів, які б спростовували бали, які зазначені у бланку результатів оцінювання службової діяльності державного службовця.
Також, суд бере до уваги службові записки начальника відділу ведення суддівського досьє Департаменту суддівської кар'єри секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України М.С. Зінченка (тобто безпосереднього керівника) від 05.03.2020 року № 21.4-19/20 та Директора департаменту суддівської кар'єри секретаріату Комісії Т.С. Нешик від 05.03.2020 року № 21-97/20 в яких зазначено про систематичні недоліки у роботі позивача, а також неефективність використання робочого часу ОСОБА_1 за відсутності додаткового навантаження та позапланових завдань.
Як встановлено матеріалами справи, вказане вище стало і підставою для складання висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця головного спеціаліста відділу ведення суддівського досьє департаменту суддівської кар'єри секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_1 , затвердженого наказом керівника секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19.12.2019 №607-к/тр.
Таким чином, з огляду на вище зазначене, враховуючи, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу» отримання державним службовцем недовільної оцінки є підставою для припинення державної служби, суд дійшов до переконання про відсутність підстав для скасування наказу керівника секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20.12.2019 року №608-к/тр про звільнення головного спеціаліста відділу ведення суддівського досьє департаменту суддівської кар'єри секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_1 .
За вказаних обставин інші вимоги позивача про: зобов'язання Вищу кваліфікаційну комісію суддів України поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу ведення суддівського досьє департаменту суддівської кар'єри секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яку вона займала до звільнення, з дати звільнення - 21.12.2019 та зобов'язання Вищу кваліфікаційну комісію суддів України виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, виходячи з виплат за два останні календарних місяці роботи, що передують дню звільненню з роботи, починаючи з 21.12.2019 року до дня поновлення на роботі також не підлягають задоволення, оскільки вони є похідними від попередніх.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких підлягають відшкодуванню або оплаті витрати позивача - не суб'єкта владних повноважень при задоволенні адміністративного позову.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя І.М. Погрібніченко