17 лютого 2021 року справа № 580/4771/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі :головуючого судді - Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
У жовтні 2020 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, у якому просить визнати протиправними та скасувати:
- податкове повідомлення-рішення від 18 вересня 2020 року №0006970507 про застосування штрафу у сумі 44848,78 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 18 вересня 2020 року №0006980507 про застосування штрафу у сумі 17000,0 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 18 вересня 2020 року №0007000507 про застосування штрафу у сумі 5100,0 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 18 вересня 2020 року №0006990507 про застосування штрафу у сумі 17000,0 грн;
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що штрафні санкції застосовані за порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР а саме: продаж тютюнових і алкогольних виробів без ліцензій, та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР, а саме: відсутність обліку товарних запасів, продаж товарів без використання режиму попереднього програмування найменування товару із зазначенням коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів. Заперечуючи застосування штрафних санкцій, позивач посилається на відсутність порушень
Відповідач проти позову заперечив. У відзиві на позовну заяву вказав, що при проведенні фактичної перевірки позивача достовірно та у повному обсязі враховано обставини, які існували на момент проведення перевірки, факти порушень є доведеними, тому податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до вимог законодавства.
Ухвалою від 18.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, призначено судовезасідання на 11 год. 17.12.2020.
У судових засіданнях оголошувались перерви до 14 год. 11.01.2021 та 14 год. 18.01.2021.
У судовому засіданні 11.01.2021 позивач позовні вимоги підтримала, позов просила задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечив.
У судове засідання, призначене на 18.01.2021, учасники справи не з'явились, про причини неявки не повідомили.
Згідно з ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуюючи, що учасники справи у судове засідання не з'явились, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд здійснює розгляд справи у письмовому провадженні.
Заслухавши учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець за ідентифікаційним номером НОМЕР_1 .
Згідно з ліцензією від 03.05.2019 реєстраційний номер 23160308201901142 терміном дії з 11.05.2019 до 11.05.2020 позивач має право здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями за адресою: АДРЕСА_1 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Згідно з ліцензією від 28.04.2020 реєстраційний номер 23160308202001011 терміном дії з 12.05.2020 до 12.05.2021 позивач має право здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями за адресою: АДРЕСА_1 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Згідно з ліцензією від 03.05.2019 реєстраційний номер 23160311201900995 терміном дії з 11.05.2019 до 11.05.2020 позивач має право здійснювати роздрібну торгівлю тютюновими виробами за адресою: АДРЕСА_1 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Згідно з ліцензією від 28.04.2020 реєстраційний номер 23160311202000931 терміном дії з 12.05.2020 до 12.05.2021 позивач має право здійснювати роздрібну торгівлю тютюновими виробами за адресою: АДРЕСА_1 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Наказом відповідача Головного управління ДПС у Черкаській області від 11.08.2020 №857 на підставі п.п. 20.1.2, 20.1.4, 20.1.8-20.1.11 п. 20.1 ст 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.5 п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР з метою контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального призначено фактичну перевірку позивача за місцем фактичного провадження діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , та вул. Героїв Майдану, 40, з 12.08.2020 тривалістю 10 діб.
На підставі наказу від 11.08.2020 №857, згідно направлень на проведення перевірки від 11.08.2020 №490, №491 посадовими особами відповідача проведена фактична перевірка позивача, за результатами якої складено акт перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимоги з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 25.08.2020 №228/23/23/05/ НОМЕР_1 (далі - акт перевірки).
Актом перевірки встановлено, що 11.05.2020 за місцем здійснення господарської діяльності позивача АДРЕСА_1 здійснено продаж цигарок «Бонд» у кількості 1 шт. за ціною 16 грн та видано фіскальний чек №479 від 11.08.2020 (09.42 год), та продаж коньяку «Болград» об'ємом 0,5л, у кількості 1 шт, по ціні 180 грн, та видано фіскальний чек №19755 від 11.05.2020(15.13 год). Продаж здійснено за відсутності ліцензій на право реалізації тютюнових виробів та алкогольних напоїв.
В ході перевірки встановлено факт зберігання з метою реалізації кінцевому споживачу підакцизної групи товарів, згідно акту ТМЦ від 11.08.2020, без наявності будь-яких підтверджуючих документів на зазначений товар на загальну суму 22 424,39 грн.
Під час розрахункової операції з продажу пива «Львівське експортове» об'ємом 1 літр за ціною 35,50 грн покупцю видано фіскальний чек №21936 від 14.08.2020 (14.52 год), із зазначенням коду УКТ ЗЕД 2203001000, який відповідно до Закону України «Про митний тариф України» застосовується до пива із солоду у посудинах місткістю 10 літрів або більше.
Таким чином, під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем пунктів 1, 2, 11, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР, ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР.
На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:
- від 18.09.2020 №0006970507, яким за порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995, а саме: реалізацію товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, на підставі ст. 20 вказаного Закону застосовано штраф у сумі 44848,78 грн;
- від 18.09.2020 №0006980507, яким за порушення ч. 20 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» №481/95-ВР від 19.12.1995, а саме: торгівлю алкогольними напоями без ліцензії, на підставі ч. 2 ст. 17 вказаного Закону застосовано штраф у сумі 17000,0 грн;
- від 18.09.2020 №0006990507, яким за порушення яким за порушення ч. 20 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» №481/95-ВР від 19.12.1995, а саме: торгівлю алкогольними напоями без ліцензії, на підставі ч. 2 ст. 17 вказаного Закону застосовано штраф у сумі 17000,0 грн
- від 18.09.2020 №0007000507, яким за порушення п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995, а саме: проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД, на підставі ст. 17 вказаного Закону застосовано штраф у сумі 5100,0 грн.
Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернулась до суду.
Надаючи оцінку встановленим обставинам у справі, суд зазначає наступне.
Спірні відносини врегульовані Податковим кодексом України, Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі- Закон №481) та Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 (далі - Закон №265).
Щодо податкового повідомлення-рішення від 18.09.2020 №0006970507, яким за порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995, а саме: реалізацію товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, на підставі ст. 20 вказаного Закону застосовано штраф у сумі 44848,78 грн, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (у чинній на час виникнення спірних правовідносин) ля цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
П. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України визначає, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Згідно з п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Згідно з п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Згідно з п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді. Фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачає, що Книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Згідно п. 12 ст. 3 Закону №265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Згідно ст. 6 Закону №265 облік товарних запасів фізичною особою-підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Згідно ст. 20 Закону №265 до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 №481, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.10.2013 за № 1686/24218, затверджено форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок її ведення.
Згідно з п 1 вказаного Порядку відповідно до п. 177.10 ст. 177 та п. 178.6 ст. 178 розділу ІV Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - самозайняті особи), зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
Згідно з п. 6 вказаного Порядку самозайняті особи заносять до Книги відомості в такому порядку: 1) у графі 1 зазначається дата запису; 2) у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг); 3) у графі 3 вказується сума повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) та/або повернутої передплати; 4) графа 4 розраховується як різниця між отриманим доходом від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності (графа 2) та сумою повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) (графа 3); 5) у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов'язані з отриманим доходом. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів, робіт, послуг; 6) у графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов'язані з отриманням доходу за підсумками дня; 7) у графі 7 відображається сума витрат на оплату праці та нарахування на оплату праці найманих осіб, понесені у звітному місяці; 8) у графі 8 відображається сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7, зокрема, витрати на сплату послуг, зв'язку, орендних та комунальних платежів тощо; 9) у графі 9 зазначається сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період (графа 4) та сумою понесених витрат від провадження господарської або незалежної професіональної діяльності (графи 6, 7, 8).
За змістом вказаних приписів платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
Платник податків у разі ненадання документів під час проведення перевірки не позбавлений права надання таких і після завершення такої перевірки, які мають бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.
У разі якщо до закінчення перевірки або у зазначений вище термін платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують відповідні показники, вважається, що такі документи у платника податків відсутні.
Фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування не зобов'язані вести обліку товарних запасів. Натомість фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які перебувають на загальній системі оподаткування, відповідно до вимог пункту 12 статті 3 та статті 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) зобов'язані вести облік товарних запасів у порядку, визначеному чинним законодавством.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Документами, що є підставою для внесення записів до бухгалтерського обліку, зокрема Книги обліку доходів і витрат є накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей є порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку.
Книга обліку доходів і витрат - документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівкових коштів, товарів (послуг). Фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які перебувають на загальній системі оподаткування зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат.
До суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі, передбачену статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Вказані правові позиції зазначені у постанові Верховного Суду від 23.10.2020 у справі №816/2932/15.
Судом встановлено, що згідно з актом перевірки в ході перевірки встановлено факт зберігання з метою реалізації кінцевому споживачу підакцизної групи товарів, згідно акту ТМЦ від 11.08.2020, без наявності будь-яких підтверджуючих документів на зазначений товар на загальну суму 22 424,39 грн.
Перелік підакцизних товарів зазначено у акті зняття залишків товарних запасів на торговельному об'єкті (в складських приміщеннях) від 14.08.2020, підписаний посадовими особами відповідача та продавцем ОСОБА_3 .
Позивач у судовому засіданні пояснила, що посадові особи відповідача під час перевірки не пропонували надати первинні документи бухгалтерського обліку та Книгу обліку доходів і витрат.
На пропозицію суду позивач надала первинні документи бухгалтерського обліку, а саме: видаткові накладні та товарно-транспортні накладні, та Книгу обліку доходів і витрат.
Проте як зазначає позивач у опису первинних документів, частина первинних документів відсутня. Книга обліку доходів і витрат розпочата 01.09.2020, тобто після закінчення перевірки.
Вказане свідчить, що на час перевірки у позивача були відсутні всі первинні документи на товари, реалізація яких здійснювалась, та Книга обліку доході і витрат.
Посилання позивача на відсутність обов'язку вести облік товарних запасів спростовується вищенаведеним.
Отже позивач порушила вимоги п. 12 ст. 3 Закону №265, у зв'язку з чим наявні підстави для застосування штрафу, передбаченого ст. 20 вказаного Закону, тому податкове повідомлення-рішення від 18.09.2020 №0006970507 є обгрунтованим і скасуванню не підлягає.
Щодо податкових повідомлень-рішень від 18.09.2020 №0006980507 та від №0006990507, якими за порушення ч. 20 ст. 15 Закону №481, а саме: торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без ліцензії застосовано штраф на підставі ч. 2 ст. 17 вказаного Закону, суд зазначає наступне.
Закон №481 визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.
Згідно з визначеннями, зазначеними у ст. 1 Закону №481:
- роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання (у тому числі іноземних суб'єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування;
- ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Ч. 20 ст. 15 Закону №481 передбачає, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Згідно ч. 30 ст. 15 Закону №481 ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, видаються терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в податковому органі, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).
Згідно абз. 7 ч. 2 ст. 17 Закону №481 до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) у разі роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) застосовується штраф у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
Судом встановлено, що згідно з актом перевірки 11.05.2020 за місцем здійснення господарської діяльності позивача АДРЕСА_1 здійснено продаж цигарок «Бонд» у кількості 1 шт. за ціною 16 грн та видано фіскальний чек №479 від 11.08.2020 (09.42 год), та продаж коньяку «Болград» об'ємом 0,5л, у кількості 1 шт, по ціні 180 грн, та видано фіскальний чек №19755 від 11.05.2020(15.13 год). За висновком відповідача продаж здійснено за відсутності ліцензій на право реалізації тютюнових виробів та алкогольних напоїв.
Проте наявність вказаного порушення спростовується ліцензією від 03.05.2019 реєстраційний номер 23160308201901142 терміном дії з 11.05.2019 до 11.05.2020, ліцензією від 28.04.2020 реєстраційний номер 23160308202001011 терміном дії з 12.05.2020 до 12.05.2021, ліцензією від 03.05.2019 реєстраційний номер 23160311201900995 терміном дії з 11.05.2019 до 11.05.2020 та ліцензією від 28.04.2020 реєстраційний номер 23160311202000931 терміном дії з 12.05.2020 до 12.05.2021, згідно з якими позивач має право здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами за адресою: Черкаська обл, Кам'янський р-н, м. Кам'янка, вул. Героїв Майдану, буд. 18, магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Як вбачається з відзиву на позовну заяву, відповідач посилається на ту обставину, що ліцензія від 03.05.2019 реєстраційний номер 23160308201901142 та ліцензія від 03.05.2019 реєстраційний номер 23160311201900995 були видані на строк до 11.05.2020, а наступні ліцензії були видані на строк з 12.05.2020 до 12.05.2021, отже продаж тютюнових виробів та алкогольних напоїв здійснено 11.05.2020, тобто в день, коли ліцензії були відсутні.
Проте як вбачається зі змісту ліцензій, виданих терміном з 12.05.2020, вони видані відповідачем 28.04.2020, тобто позивач звернулась за одержанням ліцензій завчасно. У разі, якщо відповідач вважав, що строк дії попередніх ліцензій закінчився 10.05.2020, він зобов'язаний був видати нові ліцензії на строк з 11.05.2020.
Згідно п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України одним із принципів податкового законодавства є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Враховуючи вказані положення, суд зазначає, що в даному випадку існує невизначеність щодо строку дії ліцензій на право роздрібної торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами, тому слід вважати, що продаж позивачем 11.05.2020 цигарок «Бонд» у кількості 1 шт. за ціною 16 грн та коньяку «Болград» об'ємом 0,5л, у кількості 1 шт, по ціні 180 грн здійснені за наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, а порушення ч. 20 ст. 15 Закону №481 відсутнє.
Отже податкові повідомлення-рішення від 18.09.2020 №0006980507 та №0006990507 прийняті без законних підстав і є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 18.09.2020 №0007000507, яким за порушення п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995, а саме: проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД, на підставі ст. 17 вказаного Закону порушення застосовано штраф у сумі 5100,0 грн, суд зазначає наступне.
Згідно п. 11 ст. 3 Закону №265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Згідно п. 7 ст. 17 Закону №265 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Судом встановлено, що під час розрахункової операції з продажу пива «Львівське експортове» об'ємом 1 літр за ціною 35,50 грн покупцю видано фіскальний чек №21936 від 14.08.2020 (14.52 год), із зазначенням коду УКТ ЗЕД 2203001000, який відповідно до Закону України «Про митний тариф України» застосовується до пива із солоду у посудинах місткістю 10 літрів або більше.
Позивач пояснила, що дійсно було придбано пиво «Львівське експортове» у посудині 10 літрів, продаж якого здійснювалось на розлив, тому при програмуванні був використаний код УКТ ЗЕД 2203001000, за яким пиво було придбане.
Суд зазначає, що фактично позивачем при програмуванні пива «Львівське експортове» код УКТ ЗЕД був використаний. Відповідач заперечує не сам факт програмування без використання коду, а код, за яким пиво «Львівське експортове» було запрограмоване під час його продажу на розлив. При цьому відповідач не вказує, за яким кодом УКТ ЗЕД має бути запрограмовано продаж пива «Львівського експортового» у разі здійснення продажу на розлив.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи зазначене, відповідач не довів порушення позивачем п. 11 ст. 3 Закону №265, тому податкове повідомлення-рішення від 18.09.2020 №0007000507 прийняте без законних підстав і підлягає скасуванню.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатила судовий збір у сумі 840,80 грн за оскарження кожного податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи, що скасуванню підлягають три податкових повідомлення-рішення, судовий збір у сумі 2522,40 грн (840,80 грн х 3) має бути стягнений з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 18 вересня 2020 року №0006980507 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафу у сумі 17000,0 гривень.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 18 вересня 2020 року №0006990507 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафу у сумі 17000,0 гривень.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 18 вересня 2020 року №0007000507 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафу у сумі 5100,0 гривень.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39392109, вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18000) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2522 (дві тисячі п'ятсот двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий А.В. Руденко