17 лютого 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/3299/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Херсонської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних позовних вимог щодо предмету спору Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона", Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго", Товариства з обмеженою відповідальності "Херсонрегіонгаз", Товариства з обмеженою відповідальності "Херсонська обласна енергопостачальна компанія", КП "Жилсервіс" про зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління соціальної політики Херсонської міської ради (далі - відповідач, Управління), у якому просить зобов'язати відповідача здійснити ОСОБА_1 відповідний перерахунок за період з 19.03. по 30.09.2019р. згідно до його поновленого права за ч. 1 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на отримання 50-процентної знижки плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання з 19.03.2019 року.
Позивач зазначає, що має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників війни. Відповідно до положень статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" як учасник війни, позивач користувався 50-процентною пільгою з оплати за житлово-комунальні послуги. Управління праці та соціального захисту населення Корабельної районної у м. Херсоні ради припинило нарахування вищенаведеної пільги. Рішенням Конституційного Суду України в справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 9 розділу І Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року №76-VIII (справа про соціальний захист ветеранів війни та членів їхніх сімей) від 18.12.2018 року №12-р/2018 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема: підпункту 1 пункту 9 розділу І Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року №76-VІІІ; частину шосту статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року №3551-ХІІ. Пунктом 2 цього Рішення встановлено, що визнані неконституційними положення законів України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року №76-VІІІ; "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" - втрачають чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Відповідно, з 19.03.2019 року застосуванню підлягають положення частини першої статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року №3551-XII, чинної до внесення змін Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року №76-VІІІ. Таким чином, з 19.03.2019 року позивач має право на вказані пільги, що підтверджується висновком, викладеним у рішенні Херсонського окружного адміністративного суду від 19.03.2020 року по справі №540/122/20 за позовом ОСОБА_1 до УПСЗН Корабельної районної у м. Херсоні ради про зобов'язання вчинити певні дії, яке набрало законної сили 07.08.2020 року. Стверджує, що станом на 31.08.2020 року позивачем одержану компенсацію у розмірі 3919,79 грн. за період з 01.10.2019р. по 31.08.2020р. Звернувшись до УПСЗН Корабельної районної у м. Херсоні ради із заявою про виплату компенсації з 19.03.2019р. по 30.09.2019р., позивач отримав відповідь, згідно якої до 01.10.2019 року перерахування коштів за пільгові категорії громадян житлово-комунальним підприємствам та контроль за відомостями, що подаються такими підприємствами, здійснювалося головним розпорядником коштів у м. Херсоні - Управлінням соціальної політики Херсонської міської ради. Проте звернувшись до відповідача із запитом на виплату компенсації за вказаний період позивач отримав відмову, мотивовану тим, що Управління соціальної політики Херсонської міської ради не перебувало у статусі учасника справи №540/122/20. Не погоджуючись із такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою суду від 19.11.2020 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
04.12.2020 року до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач не погоджується із позицією позивача, просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Із посиланням на норми, які діяли у період з 19.03.2019р. по 30.09.2019р. стверджує, що пільги в означений період надавались житлово-комунальними підприємствами за рахунок власних коштів з наступним відшкодуванням їх головним розпорядником коштів міського бюджету - Управлінням соціальної політики. Отже, відповідачем прав позивача у даному випадку не порушено.
Ухвалою суду від 12.01.2021 року залучено до участі у розгляді справи МКП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона", МКП "Херсонтеплоенерго", ТОВ "Херсонрегіонгаз", ТОВ "Херсонська обласна енергопостачальна компанія", КП "Жилсервіс", в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних позовних вимог щодо предмету спору. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Призначено підготовче засідання на 28.01.2021 року.
25.01.2021 року до суду надійшли пояснення МКП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона". У поясненнях із посиланням на норми, які діяли у спірний період зазначено, що надання підприємствами пільг обумовлене зверненням постачальника комунальних послуг до виконавця (комунального підприємства) із відповідною письмовою заявою та документами на підтвердження права на пільги. Оплата за послуги з урахуванням пільг нараховується з дати подання вказаних документів. Відтак, з огляду на те, що позивач із наведеною заявою не звертався до МКП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона", то у підприємства відсутні правові підстави для здійснення оплати послуг з урахуванням пільг.
27.01.2021 року пояснення до суду подано представником МКП "Херсонтеплоенерго". У поясненнях вказано на те, що спеціальної процедури щодо відшкодування шкоди особі внаслідок дії акту, що визнаний неконституційним законодавством України не встановлено. Також зазначено, що позивачем не надано до суду розрахунку шкоди, яка завдана внаслідок застосування відповідачем дії акту, що визнаний неконституційним законодавством України. Окремо зазначено про діючий з 01.10.2019 року порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг.
Ухвалою суду від 28.01.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.02.2021 року.
У судове засідання сторони не з'явились, проте були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, представники позивача та відповідача подали заяви, в яких просили вирішувати справу по суті без їх участі.
Станом на момент вирішення справи пояснення подано тільки МКП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" та МКП "Херсонтеплоенерго", інші треті особи не скористались своїм правом на подання пояснень щодо позову ОСОБА_1 .
Розглянувши надані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19.03.2020 року по справі №540/122/20 позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Корабельної районної у місті Херсоні ради про зобов'язання вчинити певні дії, задоволено частково, тим самим ухвалено:
- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Корабельної районної у місті Херсоні ради (далі - УПСЗН Корабельної районної у місті Херсоні ради) щодо не поновлення ОСОБА_1 пільги на отримання 50-процентної знижки плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання з 19.03.2019 року;
- зобов'язати УПСЗН Корабельної районної у місті Херсоні ради поновити ОСОБА_1 , встановлену частиною першою статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-XII (зі змінами), пільгу на отримання 50-процентної знижки плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання з 19.03.2019 року.
Рішення набрало законної сили 07.08.2020 року.
У подальшому ОСОБА_2 діючи в інтересах свого батька - ОСОБА_1 , звернулась від його імені до УПСЗН Корабельної районної у місті Херсоні ради із заявою, в якій зазначила про виплату ОСОБА_1 компенсації сплачених у повному розмірі комунальних послуг у розмірі 3919,79 грн., просила надати роз'яснення щодо несплати компенсації за період з 19.03.2019р. по 30.09.2019 р.
Листом від 11.09.2020 року №3719/26 УПСЗН Корабельної районної у місті Херсоні ради повідомило про те, що до 01.10.2019 року на регіональному рівні головним розпорядником коштів, передбачених для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі у м. Херсон, було Управління соціальної політики Херсонської міської ради.
Звернувшись до відповідача за виплатою компенсації ОСОБА_1 за означений період (заява від 17.09.2020р.), донька позивача отримала відмову, оформлену листом від 25.09.2020 року №1373, яка мотивована тим, що Управління соціальної політики Херсонської міської ради не приймало участі у розгляді справи №540/122/20, у зв'язку із чим не має обов'язку його виконувати.
Не погоджуючись із означеними діями відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду за їх захистом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначається Законом України від 22.10.1993 року №3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551-ХІІ).
Відповідно до пунктів 4, 5, 6, 18 ч. 1 ст. 14 Закон №3551-ХІІ учасникам війни надається:
- 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю);
- 50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання;
- 50-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;
- абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.
Підпунктом 1 п. 9 Розділу I Закону України від 28.12.2014 року №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України" статтю 14 Закону №3551-XII доповнено частиною 6 такого змісту: «Установити, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».
У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 18.12.2018 року №12-р/2018 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 9 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року №76-VIII (справа про соціальний захист ветеранів війни та членів їхніх сімей) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема: підпункт 1 пункту 9 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року №76-VIII; частину шосту статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року №3551-ХІІ.
Конституційний Суд України у вказаному рішенні зазначив, що встановлення пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", є одним із засобів реалізації державою конституційного обов'язку щодо забезпечення соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей. Держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов'язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов'язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності. Невиконання державою соціальних зобов'язань щодо ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність вказаного Закону, підриває довіру до держави (абз. 2 п. 5 рішення).
Конституційний Суд України вважає, що соціальний захист ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", спрямований на забезпечення їм достатнього життєвого рівня. Обмеження або скасування пільг для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов'язань держави щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії соціального захисту повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації. Обмеження або скасування таких пільг, інших гарантій соціального захисту можливе лише у разі запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту (абз. 3 п. 5 рішення).
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Пунктом 2 резолютивної частини цього Рішення встановлено, що визнані неконституційними положення законів України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року №76-VIII та Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" - втрачають чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Пунктом 3 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України встановлено, що частина перша статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року №3551-XII застосуванню підлягатиме у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року №76-VIII.
Згідно встановлених судом обставин, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19.03.2020 року (справа №540/122/20), яке набрало законної сили, зобов'язано УПСЗН Корабельної районної у місті Херсоні ради поновити ОСОБА_1 , встановлену ч. 1 ст. 14 Закону України №3551-XII (зі змінами), пільгу на отримання 50-процентної знижки плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання з 19.03.2019 року.
За приписами ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відтак з огляду на те, що право позивача на вказану пільгу з 19.03.2019 року визначено рішенням суду, яке набрало законної сили, то набуття позивачем означеного права доказуванню не підлягає.
Між тим, позивачем у даній справі оскаржується бездіяльність Управління соціальної політики Херсонської міської ради, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 компенсації пільг на отримання 50% знижки на оплату комунальних послуг за період з 19.03.2019р. по 30.09.2019р.
Приписами Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року №2017-ІІІ (в редакції, чинній у запитуваний позивачем період), визначено правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій.
Пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України (ст. 19 вказаного Закону).
Згідно положень Бюджетного кодексу України (далі - БК України; в редакції, чинній у запитуваний позивачем період), до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад належать видатки на державні програми соціального захисту: додаткові виплати населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг (житлові субсидії населенню), пільги окремим категоріям громадян, що надаються: ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (пп. «б» п. 4 ч. 1 ст. 89 БК України).
У відповідності до приписів ст. 102 БК України, видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 1).
За рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), управління багатоквартирним будинком, поводження з побутовими відходами (вивезення побутових відходів) та вивезення рідких нечистот, внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку води та теплової енергії, абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, надаються житлові субсидії населенню та пільги ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (ч. 3).
За рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу надаються житлові субсидії населенню та пільги ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (ч. 4).
Кабінет Міністрів України може здійснювати перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту між їх видами та між місцевими бюджетами, виходячи з фактично нарахованих обсягів відповідних пільг, субсидій і допомоги населенню в межах загального обсягу таких субвенцій (ч. 6).
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.1994 року №94 затверджено Порядок надання пільг, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Порядок №94; в редакції, чинній у запитуваний позивачем період).
Пунктом 1 Порядку №94 установлено, що передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" пільги щодо оплати житла та комунальних послуг надаються ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, і особам, на яких поширюється чинність зазначеного Закону, незалежно від того, хто є наймачем і яка форма власності житлового фонду, з урахуванням членів їх сім'ї, які проживають разом з ними, виходячи із встановлених чинним законодавством норм житла та розміру плати за користування ним. До комунальних послуг належать: водопостачання, включаючи постачання привізною водою для господарсько-побутових потреб; гаряче водопостачання; користування тепловою енергією; вивезення побутових відходів; водовідведення, включаючи обслуговування вигрібних ям загального та особистого користування в садибах житлових будинків; газ, у тому числі зріджений, що використовується для опалення житлових приміщень, підігріву води в будинках, які не мають централізованого гарячого водопостачання; користування електроенергією.
У відповідності до приписів п. 6 Порядку №94, витрати державних органів, органів місцевого і регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій (далі - організації), пов'язані з наданням пільг, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", покриваються місцевими фінансовими органами на підставі розрахунків, поданих організаціями, шляхом перерахування коштів на їх рахунки в установах банків.
Пільги, передбачені зазначеним Законом, надаються організаціями за рахунок власних коштів з наступним відшкодуванням їх з бюджету за встановленими нормами у погоджені з фінансовими органами терміни.
Відшкодування організаціям витрат, пов'язаних з наданням пільг, фінансові органи провадять за рахунок коштів місцевих бюджетів на підставі перевірених ними розрахунків, поданих організаціями.
Організації в установленому порядку подають фінансовому органу за місцем їх знаходження платіжне доручення на погоджену загальну суму витрат у чотирьох примірниках.
З метою удосконалення обліку осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою Кабінет Міністрів України постановою від 29.01.2003 року №117 затвердив Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі в редакції, чинній у запитуваний позивачем період), пунктом 10 якого передбачено, що підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року №256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі в редакції, чинній у запитуваний позивачем період), пунктом 2 якого визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
З наявного у матеріалах справи листа УПСЗН Корабельної районної у м. Херсоні ради від 11.09.2020 року №3719/26 слідує, що згідно рішення Х сесії Херсонської міської ради VII скликання від 17.10.2016 року №383, перерахування коштів за пільгові категорії громадян житлово-комунальним підприємствам та контроль за відомостями, що подаються житлово-комунальними підприємствами до 01.10.2019 року здійснювалося головним розпорядником коштів у м. Херсоні - Управлінням соціальної політики Херсонської міської ради.
Водночас суд зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (в редакції, чинній у запитуваний позивачем період), які регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги) (п. 1).
У разі коли споживач відповідно до законодавства має пільги з оплати послуг, у договорі робиться відповідна позначка. При цьому дані про зазначену пільгу вносяться у договір між виконавцем та постачальником. У разі отримання права на пільги споживач подає виконавцю письмову заяву та документи, що його підтверджують. Оплата за послуги з урахуванням пільг нараховується з дати подання документів, що підтверджують право на пільгу (п. 22).
Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що у період до жовтня 2019 року пільги з оплати за житлово-комунальні послуги окремим категоріям громадян нараховувались організаціями, які надавали житлово-комунальні послуги за рахунок власних коштів, в той час як Управління соціальної політики Херсонської міської ради будучи головним розпорядником коштів міського бюджету (до 01.10.2019р.) щомісячно (після надходження бюджетних коштів) здійснювало відшкодування вказаним організаціям їх витрати за надані пільгові послуги.
При цьому, оплата за послуги нараховується відповідними організаціями з урахуванням пільг лише з дати подання споживачами документів, що підтверджують право на пільги.
Отже враховуючи те, що відповідач до 01.10.2019 року не здійснював нарахування пільг з оплати за житлово-комунальні послуги окремим категоріям громадян (у тому числі позивачу), наведене свідчить про те, що відповідач не порушив права ОСОБА_1 на відшкодування пільг за запитуваний ним період з 19.03.2019р. по 30.09.2019р.
Водночас варто зазначити, що за нарахуванням пільг позивач мав звернутись до організацій, які у вказаний період надавали житлово-комунальні послуги, із письмовою заявою та документами на підтвердження права на пільги, проте матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про факт відповідного звернення.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Суд звертає увагу на ту обставину, що позивачем у справі є ОСОБА_1 , який мав довести порушення його прав оскаржуваними діями/бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
У підпункті 4.1 пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України №19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізує владні управлінські функції стосовно заявника. Аналогічний за змістом висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.03.2018 року у справі №9901/22/17.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Аналогічна правова позиція викладена а постанові Верховного Суду від 12.06.2018 року по справі №826/4406/16.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України).
У ході розгляду справи у межах спірних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем з приводу відшкодування скасованих пільг за період з 19.03.2019р. по 01.10.2019р., фактів допущення відповідачем протиправних дій/бездіяльності щодо позивача не встановлено. Тому у задоволенні позову про зобов'язання відповідача вчинити певні слід відмовити.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України судові витрати по справі відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Управління соціальної політики Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ 26084619, 73000, м. Херсон, вул. Потьомкінська, 29), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних позовних вимог щодо предмету спору Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" (код ЄДРПОУ 03355726, 73000, м. Херсон, площа ім. Ю.Тутушкіна, 9), Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" (код ЄДРПОУ 31653320, 73003, м. Херсон, Острівське шосе, 1), Товариства з обмеженою відповідальності "Херсонрегіонгаз" (код ЄДРПОУ 39500143, 73025, м. Херсон, вул. Михайлівська, 18), Товариства з обмеженою відповідальності "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42117825, 73000, м. Херсон, вул. Перекопська, 178), КП "Жилсервіс" (73000, м. Херсон, Корабельний район, вул. Патона, 4-а) про зобов'язання вчинити певні дії, відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.В. Гомельчук
кат. 112030000