03 грудня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1679/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Дубровної В.А.,
при секретарі: Абрамовій К.В.,
за участю представника позивача - Казанцева Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно - будівельної інспекції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
I. Зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Державної архітектурно - будівельної інспекції України (далі - відповідач, ДАБІ України), у якому просить визнати протиправною бездіяльність ДАБІ України та зобов'язати провести позапланову перевірку державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за адресою: багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_1 .
II. Позиція позивача, заперечення відповідача
Вказані вимоги позивача обґрунтовує тим, що він є власником квартири АДРЕСА_2 та земельної ділянки, на якій побудована його квартира, як частина будинку. При цьому, позивач вказує на те, що на незначній відстані 0,2 м. між межею його земельної ділянки та квартирами сусідів житлового будинку АДРЕСА_1 наявне самочинне будівництво власниками квартир АДРЕСА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 житлового будинку № 46 прибудови у вигляді веранди до квартири АДРЕСА_3 , яке відбулось згідно рішення Виконавчого комітету Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 23.09.2009 року № 155, яке надало змогу власникам квартир АДРЕСА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закріпити за собою самовільно здійснені добудови та зареєструвати право власності на них. Позивач стверджує, що вказані прибудови веранд до квартир АДРЕСА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснювались без відповідного дозволу на будівництво та з порушенням будівельних норм і правил, що призвели до порушення його права як власника сусіднього житлового будинку та земельної ділянки, на якій цей будинок розташований, та через незначну відстань між прибудовою та парканом (прилягає до земельної ділянки позивача) всі атмосферні опади з покрівель, каркасу прибудови стікають на земельну ділянку ОСОБА_1 , що призводить до підтоплення будинку позивача. З огляду на вказані обставини позивач звернувся до Управління ДАБІ України із заявою щодо проведення позапланової перевірки за адресою розташування будинку АДРЕСА_1 щодо порушення у сфері містобудівної діяльності, проте листом від 27.12.2019 року № 1021-1.20/2-303-К Управління ДАБІ у Херсонській області повідомило позивача про відсутність підстав для перевірки, оскільки після набуття права власності на квартири АДРЕСА_4 , їх власники не проводили будівельні роботи з реконструкції квартир. Не погодившись із вказаною бездіяльністю УДАБІ у Херсонській області, позивач 13.02.2020 року направив на ім'я в. о. голови ДАБІ України скаргу на бездіяльність Управління ДАБІ у Херсонській області, проте згідно листа - відповіді ДАБІ України від 20.05.2020 року № 40-201-16/3571-20 скарга позивача по суті не розглянута, рішення не прийнято. Таким чином позивач вважає, що відповідач проігнорував вказану скаргу позивача, оскільки винних посадових осіб до відповідальності не притягнуто, позапланову перевірку не здійснено, що свідчить про його протиправну бездіяльність.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Відповідач не скористався своїм правом надати суду відзив на позов, про яке йому було роз'яснено в ухвалі суду від 20.07.2020 року про відкриття спрощеного позовного провадження, яку представник відповідача отримав 27.07.2020 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення повістки №7302702203815.
Натомість, 03.12.2020 р. представником відповідача надано до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, долучивши до матеріалів справи акт перевірки від 24.03.2017 р.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 03.07.2020 р. позов залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 20.07.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 20 серпня 2020 р.
Ухвалою суду від 20.08.2020 р. відкладено судове засідання у зв'язку з неотриманням представником позивача відзиву на позов, призначено судове засідання на 16 жовтня 2020 р.
16.10.2020 р. судом, без виходу до нарадчої кімнати, шляхом занесення секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, відкладено судове засідання у зв'язку з не явкою в судове засідання учасників справи, призначено судове засідання на 05.11.2020 року.
У зв'язку з перебуванням судді на лікарняному, судове засідання призначене на 05.11.2020 р. не відбулось, призначено судове засідання на 03.12.2020 р.
03.12.2020 р. судом, без виходу до нарадчої кімнати, шляхом занесення секретарем судового засідання до протоколу судового засідання відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі до завершення ліквідаційної процедури ДАБІ України та встановлення правонаступника.
В судовому засіданні 03.12.2020 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 відповідно до договору купівлі-продажу від 07.06.2016 року № 1969 та власником земельної ділянки з кадастровим номером 6522384300:02:023:0016, яка розташована за вказаною адресою.
27.11.2019 р. представник позивача в особі ОСОБА_2 звернувся до в.о. начальника Управління ДАБІ у Херсонській області із заявою провести позапланову перевірку в житловому будинку АДРЕСА_1 щодо порушення у сфері містобудівної діяльності, при виявленні фактів порушення самовільного будівництва накласти штрафні санкції на власника (власників), винести припис щодо усунення порушень законодавства, про результати повідомити заявника в належні строки та надати вичерпну відповідь для звернення в правоохоронні органи для вжиття заходів кримінальної відповідальності стосовно незаконного будівництва прибудови.
27.12.2019 року листом Управління ДАБІ у Херсонській області за № 1021-1.20/2-303-К представнику позивача надано відповідь, що в ході позапланової перевірки, проведеної на підставі звернення ОСОБА_1 від 24.02.2017 року встановлено, що власником квартири АДРЕСА_5 є ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 14.07.2016 року, реєстровий номер 194. Згідно договору купівлі-продажу ОСОБА_3 належить двокімнатна квартира загальною площею 43,4 кв.м. Вказана площа квартири, до якої входить площа прибудови, співпадає з даними технічного паспорта колишнього власника квартири - технічний паспорт від 23.06.2016 року б/н, виготовлений ФОП ОСОБА_4 . Відмітка про самочинне будівництво в технічному паспорті відсутня. На час перевірки виконання ОСОБА_3 будівельних робіт не виявлено, геометричні розміри та площа квартири відповідають даним технічного паспорта від 23.06.2016 року б/н та договору купівлі-продажу квартири від 14.07.2016 року №194. Таким чином, посадові особи Управління дійшли висновку про те, що будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_6 , шляхом будівництва прибудови ОСОБА_3 не здійснювалися. Квартира АДРЕСА_7 належить ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на праві спільної власності на підставі витягу про право власності на нерухоме майно від 21.10.2009 року. Згідно з технічним паспортом від 27.01.2016 року №362, виданого Голопристанською філією КП "Херсонське бюро технічної інвентаризації" (склав - ОСОБА_7 ), загальна площа квартири становить 42,6 кв.м, площа прибудови входить до загальної площі квартири. Відмітка щодо самочинного будівництва відсутня. На час проведення позапланової перевірки виконання ОСОБА_6 та ОСОБА_5 будівельних робіт не виявлено, геометричні розміри та площа квартири відповідають даним технічного паспорта та документу, що засвідчує право власності. За наведених обставин Управлінням зазначено, що так як після набуття права власності на квартири АДРЕСА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 громадяни ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не проводили будівельні роботи з реконструкції квартир, в Управління відсутні законні підстави щодо зобов'язання вказаних осіб здійснити демонтаж прибудов.
13.02.2020 року представник позивача - адвокат Казанцев Г.М. звернувся до ДАБІ України зі скаргою на бездіяльність Управління ДАБІ у Херсонській області, в якій просив притягнути до дисциплінарної відповідальності винних у бездіяльності працівників Управління, провести позапланову перевірку за адресою: житловий будинок АДРЕСА_1 щодо порушення у сфері містобудівної діяльності; при виявленні фактів порушення самовільного будівництва містобудівної діяльності накласти штрафні санкції на власника (власників); винести припис щодо усунення порушень законодавства містобудівної діяльності; письмово повідомити про результати розгляду скарги.
20.05.2020 р. ДАБІ України листом за № 40-201-16/3571/20 " Про розгляд звернення" повідомила адвоката ОСОБА_2 про те, що за дорученням ДАБІ України територіальним органом - структурним підрозділом апарату Держархбудінспекції - Управлінням ДАБІ України у Херсонській області надано інформаційну довідку щодо проведення перевірок за вказаною адресою, копія якої додається. Водночас вказано на те, що постановою КМУ від 13.03.2020 року №218 урядом прийнято рішення ліквідувати ДАБІ України, у зв'язку із чим з 18.03.2020 року Держархбудінспекцією та її територіальними органами з 18.03.2020 року не здійснюються заходи державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Згідно постанови КМУ від 13.03.2020 року №219, утворено Державну інспекцію містобудування України, яка разом з її територіальними органами реалізовуватиме державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Відповідно до інформаційної довідки від 18.05.2020 року №1021-1.2/756, адресованої ДАБІ України на виконання доручення ДАБІ України від 27.04.2020 № 40-8009, Управління ДАБІ у Херсонській області повідомило, що 23.03.2017 на підставі звернення представника гр. ОСОБА_1 була проведена позапланова перевірка на предмет відповідності вимогам містобудівного законодавства квартир АДРЕСА_3 , 4 житлового будинку АДРЕСА_1 , в ході якої встановлено, що власники вказаних квартир ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не проводили будівельних робіт, геометричні розміри та площа їх квартир відповідають даним технічного паспорта та документу, що засвідчує право власності. В подальшому, на повторне звернення представника гр. ОСОБА_1 - ОСОБА_8 від 27.09.2017 р. щодо вчинення посадовими особами Управління дій по зобов'язанню власників вказаних квартир привести їх у попередній (первинний) стан шляхом демонтажу прибудов, Управлінням ДАБІ у Херсонській області листом - відповіддю від 27.10.2019 р. було надано роз'яснення, що відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. У зв'язку з тим, що після набуття права власності на квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_6 громадяни ОСОБА_3 ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не проводили будівельні роботи з реконструкції квартир, в Управлінні ДАБІ у Херсонській області відсутні законні підстави щодо зобов'язання здійснити демонтаж прибудов. Також додатково проінформувало, що представник гр. ОСОБА_1 - ОСОБА_8 повторно надсилає звернення з одного і того ж питання, яке розглянуто по суті та на яке надано вичерпну відповідь. На звернення представника гр. ОСОБА_1 - адвоката Казанцева Г.М. від 28.11.2019 р. щодо порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час будівництва прибудов до вказаних квартир, яке ж аналогічним зверненню представника гр. ОСОБА_9 - ОСОБА_8 , Управлінням ДАБІ у Херсонській області 27.12.2019 надано відповідь щодо проведення перевірки та відсутності виконання будівельних робіт власниками квартир № З, № 4 після отримання права власності. Також було роз'яснено, що прибудови є не окремими спорудами, а нежитловими приміщенням квартир і входять в загальну площу квартир, яка відповідає площі, зазначеній в документах на право власності.
Вважаючи вказану відповідь відповідача протиправною бездіяльність, позивач звернувся до суду з даним позовом.
V. Норми права, які застосував суд
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормативно-правовим актом, який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є Закон України " Про регулювання містобудівної діяльності " від 17.02.2011 року № 3038-VI (далі - Закон №3038-VI в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), яки передбачає, зокрема,
- органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. ( ч. 3 ст. 6 цього Закону);
- управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі - щодо об'єктів I, II, III, IV, V категорій складності, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо усіх об'єктів V категорії складності в межах населених пунктів, а також щодо об'єктів IV категорії складності, розташованих в межах сіл та селищ. ( пункт 7 частини 1 ст. 7 цього Закону).
- державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. ( ч 1 ст. 41 цього Закону);
- державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності. Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду, у т.ч. 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил. (ст. 41-1 цього Закону).
Аналогічні положення містять у Положенні про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 року № 294 в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Положення № 294), зокрема, що Держархбудінспекції для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: вимагати від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил ( ч. 6 Положення № 294).
Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи (ч. 7 Положення №294).
В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 р. № 698 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин ( далі Порядок № 698).
Цей Порядок визначає механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (далі - нагляд). Нагляд здійснюється посадовими особами Держархбудінспекції шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. (абз. 1 та 2 пункту 2 цього Порядку).
Відповідно до пункту 4 цього Порядку з метою здійснення нагляду посадові особи Держархбудінспекції, зокрема, вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, обґрунтоване звернення фізичної чи юридичної особи про порушення їх прав, визначених законодавством, об'єктом нагляду під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності ( п.п 3 пункту 15 цього Порядку).
VI. Оцінка суду
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавством чітко визначено повноваження Держархбудінспекції здійснювати державний архітектурно-будівельного нагляд у т.ч. шляхом проведення позапланових перевірок за зверненням фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Разом з тим, статтею 40 Конституції України регламентовано, що всі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Як встановлено судом, предметом спору у даній справі є протиправна бездіяльність ДАБІ України, яка полягає у не розгляді по суті та не прийняті відповідних рішень за результатами розгляду скарги представника позивача від 13.02.2020 року на бездіяльність Управління ДАБІ в Херсонській області внаслідок не проведення останнім за відповідною адресою (житловий будинок АДРЕСА_1 ) позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства на підставі звернень від 27.09.2019 року, від 28.11.2019 р., письмово повідомити про результати розгляду скарги.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення регулює Закон України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 року №393/96-ВР ( далі - Закон №393/96-ВР).
Відповідно до статті 1 цього Закону громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до ст. 1 Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Статтею 3 Закону № 393/96-ВР визначено форми звернення громадян в порядку реалізації їх права, визначеного статтею 40 Конституції України.
Заява (клопотання) - це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
Пропозиція (зауваження) - це звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Клопотання - це письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг передбачені статтею 19 Закону України "Про звернення громадян", відповідно до якої зазначені суб'єкти в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалам справи, з метою перевірки обставин, викладених представником позивача у скарзі від 13.02.2020 р., відповідачем було направлено Управлінню ДАБІ у Херсонській області доручення від 27.04.2020 року №40-8009.
На виконання даного доручення, Управлянням ДАБІ у Херсонській області надано інформаційну довідку від 18.05.2020 року №1021-1.2/756, копію якої відповідач направив скаржнику листом ДАБІ України від 20.05.2020 року №40-201-16/3571-20, за змістом якої перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за запитуваною позивачем адресою: житловий будинок АДРЕСА_1 була вже предметом позапланової перевірки, про що ОСОБА_1 в особі його представників неодноразово було повідомлено Управлянням ДАБІ у Херсонській області, у т.ч. у листі-відповіді Управляння ДАБІ у Херсонській області від 27.12.2019 р. № 1021-1.20/2-303-К, а також на звернення представників позивача від 27.09.2019 та 28.11.2019 року листами - відповідями Управляння ДАБІ у Херсонській області від 27.10. 2019 та 28.11.2019 року.
Як вбачається з акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 24.03.2017 р., складеного посадовим особами Управління ДАБІ у Херсонській області, то за результатами проведення вказаної перевірки не виявлено порушень містобудівного законодавства, оскільки після набуття права власності на квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_5 , їх власники не проводили будівельні роботи з реконструкції квартир, у зв'язку із чим відсутні законні підстави щодо зобов'язання здійснити демонтаж прибудов до вказаних квартир.
Окрім того, у листі - відповіді від 20.05.2020 р. відповідач наголошував на тому, що у зв'язку з прийняттям постанов КМУ від 13.03.2020 року №218, №219, вирішено ліквідувати ДАБІ України, передати функції з реалізації державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду до новоствореного центрального органу виконавчої влади - Державної інспекції містобудування України, зупинити дію постанови від 23.05.2011 року № 553 " Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю " до початку виконання функцій і повноважень новоствореним органом. За наведених обставин, Держархбудінспекцією та її територіальними органами з 18.03.2020 року заходи державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду не здійснюються.
Щодо вимоги представника позивача у скарзі від 13.02.2020 р. щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності винних у бездіяльності працівників ДАБІ у Херсонській області, проведення позапланової перевірки за адресою: житловий будинок АДРЕСА_1 щодо порушення у сфері містобудівної діяльності, при виявленні фактів порушення самовільного будівництва містобудівної діяльності накласти штрафні санкції на власника (власників) та винести припис щодо усунення порушень законодавства містобудівної діяльності, то суд вказує про таке.
Пунктом 16 Порядку № 698 прямо передбачено, що позапланова перевірка того самого об'єкта нагляду з питань, які були предметом позапланової перевірки, не допускається.
Як встановлено судом, така перевірка була проведена територіальним органом ДАБІ, за результатами якої складено вищевказаний акт перевірки.
Отже, наявні у справі докази свідчать про те, що розглядаючи скаргу представника позивача та здійснюючи у зв'язку з цим заходи державного архітектурно-будівельного нагляду, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, оскільки за результатами її розгляду надав скаржнику мотивовану відповідь у строк, установлений Законом України "Про звернення громадян".
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Суд звертає увагу на ту обставину, що позивачем у справі є ОСОБА_1 , який мав довести порушення його прав оскаржуваною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
У підпункті 4.1 пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України №19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізує владні управлінські функції стосовно заявника. Аналогічний за змістом висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.03.2018 року у справі №9901/22/17.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Аналогічна правова позиція викладена а постанові Верховного Суду від 12.06.2018 року по справі №826/4406/16.
VII. Висновок суду
Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд дійшов висновку, що в межах розгляду даних спірних правовідносин, які виникли з приводу розгляду звернення щодо порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльність відповідача, а тому позов не підлягає задоволенню.
VIII. Розподіл судових витрат
В зв'язку з відмовою у задоволені позову, судові витрати, які були понесені позивачем, відповідно до ст. 139 КАС України, відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
У задоволені позову ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_8 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Державної архітектурно - будівельної інспекції України (місцезнаходження 01133, м. Київ, бульвар Лесі України, 26, код ЄДРПОУ 37471912) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
У зв'язку з перебуванням судді на лікарняному та у відпустці за сімейними обставинами повний текст рішення виготовлений та підписаний 18 січня 2021 р.
Суддя В.А. Дубровна
кат. 109010000