Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
16 лютого 2021 р. Справа № 520/17557/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій в період з 06 травня 2016 року по 05 травня 2019 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення із списків особового складу університету - 05 травня 2019 року;
- зобов'язати Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій в період з 06 травня 2016 року по 05 травня 2019 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення із списків особового складу університету - 05 травня 2019 року;
- визнати протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення (а саме - індексацію компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій) за період з 01.01.2017 року по 05 травня 2019 року;
- зобов'язати Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення (а саме - індексацію компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій) за період з 01.01.2017 року по 05 травня 2019 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що на час прийняття наказу про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу університету відповідач протиправно не здійснив з позивачем усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” № 3551-ХІІ. Крім того, відповідачем також не було здійснено нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2017 року по 05 травня 2019 року.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Листом Державної судової адміністрації України від 19.11.2020 № 15-21163/20 "Про вжиття заходів з відправки службової кореспонденції на електронну пошту" рекомендовано здійснювати, зокрема, адміністративним судам, надсилання процесуальних документів сторонам у справі на адресу електронної пошти, вказану у позовній заяві, державним (місцевим) органам влади на їх адресу електронної пошти, вказану на офіційних сайтах, у зв'язку із відсутністю асигнувань на плату послуг з відправки поштової кореспонденції.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження та позов з додатками було надіслано відповідачу на офіційну електронну пошту 15.12.2020 року, що підтверджується роздруківкою, яка наявна в матеріалах справи.
Проте, відзиву на позов у встановлений судом строк до канцелярії суду не надходило, причин поважності його неподання відповідачем не повідомлено.
Згідно положень ч.4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до ч.6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України з 06.05.2016 року.
Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого управлінням особового складу штабу командування Повітряних Сил Збройних Сил України 18 травня 2015 року.
Згідно копії Витягу з наказу начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (по стройовій частині) від 03.05.2019 року № 115, військовослужбовця військової служби за контрактом старшою сержанта ОСОБА_1 , інструктора з водіння взводу навчальних машин автомобільної рот батальйону матеріально-технічного забезпечення університету, який наказом начальника Харківського національного університету Повітряних Сил (по особовому складу) від 03 травня 2019 року №14-РС звільнений з військової служби у запас відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу” за підпунктом “а” (у зв'язку із закінченням строку контракту), направлено для зарахування на військовий облік до Шевченківського РВК м. Харків. З 05 травня 2019 року виключено позивача із списків особового складу університету та всіх видів забезпечення.
02.11.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити йому грошову компенсацію невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій в період з 06 травня 2016 року по 05 травня 2019 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення із списків особового складу університету - 05 травня 2019 року.
Листом від 25.11.2020 року №350/176/100-863/2607 Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба повідомлено позивача, що виплата грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, здійснюється на підставі відповідних рішень суду після набрання ними законної сили, відповідно до листа Юридичного департаменту МОУ від 23.09.2019 року № 316/1620.
Крім того, позивач зазначив, що відповідач не нарахував та не виплатив йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2017 року по 05 травня 2019 року.
Не погоджуючись із ненарахуванням та невиплатою грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, а також індексації грошового забезпечення за відповідні періоди, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
За змістом ст. 4 Закону України “Про відпустки” установлюються такі види відпусток: щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
У відповідності до ст. 16-1 Закону України “Про відпустки” учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Приписами ст. 5 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” встановлено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги - використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
У відповідності ст. 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
У разі якщо Законом України "Про відпустки" або іншими законами України передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям надаються без збереження грошового забезпечення.
У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
В особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію військовослужбовцям надаються відпустки, передбачені частинами першою, шостою та дванадцятою цієї статті, і відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин. Надання військовослужбовцям відпусток, передбачених частиною першою цієї статті, здійснюється за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу. Відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин військовослужбовцям надаються із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів.
В особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.
Згідно ст. 1 Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 “Про часткову мобілізацію”, затвердженого Законом України від 17 березня 2014 року №1126-VI, постановлено оголосити та провести часткову мобілізацію.
В особливий період з моменту оголошення мобілізації до припинення відповідного періоду надання військовослужбовцям інших видів відпусток, зокрема, додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, припиняється.
Відповідно до частини 8 статті 101 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України “Про відпустки”. Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
Отже, підстави та порядок надання додаткової відпустки особам, які мають статус учасника бойових дій, передбачені Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”. Так, відповідно до частини 14 статті 101 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, зокрема, військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Суд зазначає, що норми Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуто під час проходження військової служби в особливий період з моменту оголошення мобілізації.
Таким чином, на час прийняття начальником Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (по стройовій частині) від 03.05.2019 року № 115 про виключення позивача із списків особового складу університету та всіх видів забезпечення, відповідачем протиправно не було проведено з позивачем усіх необхідних розрахунків, зокрема, щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані позивачем календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Суд вважає, що припинення відпустки на час особливого періоду не означає припинення права на відпустку, яке (тобто, право на відпустку) може бути реалізовано у один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати не визначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі.
До вказаного висновку дійшов Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 16.05.2019 року та Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 серпня 2019 року у зразковій справі №620/4218/18 (Провадження № 11-550заі19), які враховуються судом при вирішенні даної справи відповідно до ст. 291 КАС України.
Відповідачем під час розгляду справи не надано будь - яких інших належних доказів на підтвердження наявності законних підстав для ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учасника бойових дій.
Натомість, в листі від 25.11.2020 року №350/176/100-863/2607 Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба зазначено, що виплата грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, здійснюється на підставі відповідних рішень суду після набрання ними законної сили.
Оскільки право на додаткову відпустку у позивача виникає з моменту отримання статусу учасника бойових дій, то відповідно і право на грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учасника бойових дій у позивача виникає також з моменту отримання ним статусу учасника бойових дій.
Як зазначалося судом раніше та підтверджено матеріалами справи, позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого управлінням особового складу штабу командування Повітряних Сил Збройних Сил України 18 травня 2015 року.
Судом встановлено, що додаткову пільгову відпустку учасника бойових дій позивач не використовував. Доказів нарахування та виплати позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, відповідачем до суду не надано.
Оскільки при виключенні позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України позивач мав право на отримання грошової компенсації за невикористану ним у 2016 - 2019 роках додаткову відпустку як учасник бойових дій, передбачену пунктом 12 частини першої статті 12 Закону № 3551-ХІІ, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.
Стосовно ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення (а саме - індексації компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій), за період з 01.01.2017 року по 05 травня 2019 року, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 1 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг
Відповідно до положень статі 2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі. Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об'єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.
Соціальні виплати, що мають цільовий і разовий характер (допомога при народженні дитини, допомога на поховання, матеріальна допомога, одноразова допомога при виході на пенсію тощо), а також допомога у зв'язку з вагітністю і пологами індексації не підлягають.
Отже, індексація грошових доходів здійснюється у випадку, якщо такі доходи є регулярними та не мають разового характеру.
Зважаючи на те, що додаткова відпустка надається військовослужбовцям строком 14 календарних днів на рік (п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), відповідно виплата компенсації невикористаної додаткової відпустки носить разовий характер та повинна виплачуватися раз на рік, тому відсутні підстави для нарахування та виплати індексації на грошову компенсацію невикористаної додаткової відпустки.
З огляду на що, позовні вимоги позивача в частині нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за відповідний період є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
За таких підстав, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (код ЄДРПОУ 24980799, адреса: вул. Сумська, буд. 77/79, м. Харків, 61023) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій в період з 06 травня 2016 року по 05 травня 2019 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення із списків особового складу університету - 05 травня 2019 року.
Зобов'язати Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій в період з 06 травня 2016 року по 05 травня 2019 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення із списків особового складу університету - 05 травня 2019 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя О.В.Шевченко