номер провадження справи 32/187/20
18.02.2021 Справа № 908/3260/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Колодій Н.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу:
За позовом: Акціонерного товариства "МетаБанк" (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 30)
до відповідача 1: ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 )
до відповідача 2: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )
до відповідача 3: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 )
про стягнення суми 61160,01 грн.,
Без виклику представників сторін
До Господарського суду Запорізької області 17.12.2020 надійшла позовна заява Акціонерного товариства "МетаБанк" до відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення суми 47936,59 грн. інфляційних втрат та суми 13223,42 грн. - 3% річних, всього - суми 61160,01 грн.
Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу від 17.12.2020 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3260/20 та визначено до розгляду судді ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 22.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3260/20 (номер провадження 32/187/20) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Частиною 6 статті 176 ГПК України встановлено, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду. (ч. 7 ст. 176 ГПК України)
Враховуючи вказані приписи законодавства, до Відділу «Центр надання адміністративних послуг» Виконавчого комітету Оріхівської міської ради господарським судом Запорізької області направлялись відповідні запити про надання відомостей про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
На адресу господарського суду Запорізької області через електронну пошту від Відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Оріхівської міської ради надійшли відповіді про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 22.12.2020 направлялась відповідачу-1 на адресу, вказану в позовній заяві, яка також відповідає відомостям, які надані Відділом «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Оріхівської міської ради, згідно з якою ОСОБА_1 з 25.04.2000 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвала суду про відкриття провадження у справі була повернута підприємством поштового зв'язку до господарського суду без вручення адресату з відміткою: "за закінченням терміну зберігання".
Ухвала суду направлялась відповідачу-2 на адресу, вказану в позовній заяві, яка також відповідає відомостям, які надані Відділом «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Оріхівської міської ради та отримана 29.12.2020 відповідачем- 2, про що є відмітка на рекомендованому повідмленні про доручення поштового відправлення 6900119585700.
Відповідачем-3 повідомлено про розгляд справи шляхом направлення йому ухвали суду на адресу, зазначену у позовній заяві. Відповідно до відповіді на запит, яка надана Відділом «Центр надання адміністративних послуг» Виконавчого комітету Оріхівської міської ради вбачається, що відомості про зареєстроване місце проживання ОСОБА_5 відсутні. Ухвала суду від 22.12.2020 повернута підприємством поштового зв'язку до господарського суду без вручення адресату з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб'єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачами та повернення їх до суду є наслідком діяння (бездіяльності) відповідачів щодо їх належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто їх власною волею.
За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідачів про розгляд справи № 908/3260/20.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. (ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України)
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.12.2020 у справі № 908/3260/20 відповідачам - 1, 2, 3 запропоновано у відповідності ст. ст. 165, 251 ГПК України, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження їх заперечень проти позову або його визнання.
Відзив на адресу суду від відповідачів - 1, 2, 3 у зазначений в ухвалі суду від 22.12.2020 у справі № 908/3260/20 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідачів не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За таких обставин, суд визнав наявні в матеріалах справи № 908/3260/20 письмові докази достатніми для всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 18.02.2021.
Розглянувши матеріали справи, суд
01.08.2006 між Акціонерним Банком "Металург" (Банк) та Приватним підприємцем Лебеденко Іриною Миколаївною (Позичальник, відповідач-1 у справі) укладено Кредитний договір № 32-16-06/0011-МК, далі - Кредитний договір.
За умовами Кредитного договору Банк видає Позичальнику кредит у сумі 20000,00 грн. на термін по 30 липня 2008р. включно, у порядку та на умовах, передбачених цим договором. Кредит надається позичальнику на ціль: поповнення обігових коштів (п.п. 1.1, 1.2).
Банк зобов'язався видати позичальнику кредит у розмірі, передбаченому в п. 1.1 договору, в повному обсязі, після набуття чинності договорів, які зазначені у п. 1.3 (п. 2.1.1).
Пунктом 1.3. Кредитного договору сторони передбачили, що забезпеченням виконання зобов'язань Позичальника за цим договором є порука громадянина ОСОБА_5 та громадянки ОСОБА_6 , згідно з договорами, що укладається між останніми та Банком (п. 1.4).
Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору Банк видає Позичальнику кредит шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позичальника. Датою видачі кредиту вважається дата перерахування грошових коштів із позичкового рахунку Позичальника на його поточний рахунок, яке здійснюється Банком в день укладення цього Договору, але не раніше набуття чинності договорами, зазначеними в п. 1.3 цього Договору. Датою погашення кредиту вважається дата зарахування грошових коштів на позичковий рахунок. Після повернення кредиту або його частини, ліміт кредитування не відновлюється.
Згідно з п.п. 3.1.1, 3.1.2 пункту 3.1 Кредитного договору передбачено, що Позичальник зобов'язаний повністю погасити Банку кредит, отриманий за цим Договором, у перший робочий день, наступний за днем, передбаченим у п. 1.1 цього Договору. На протязі дії Договору щомісячно здійснювати погашення кредиту частинами по 830 грн. не пізніше передостаннього робочого дня місяця, починаючи з вересня 2006 року. Сплатити Банку відсотки за користування кредитом та комісію за управління кредитом в розмірі та порядку, визначеному у п.п. 4.2 - 4.3 цього Договору.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання Позичальником своїх зобов'язань по погашенню кредиту, сплаті відсотків, інших платежів, неустойки (штрафу, пені), а також відшкодування збитків (п.6.1 Кредитного договору).
01.08.2006 Акціонерним банком "Металург" та громадянином ОСОБА_5 (Поручитель, відповідач-3 у справі) укладено договір поруки № 32-16-06/0011-МК/П-1 (надалі -Договір поруки).
Також, 01.08.2006 Акціонерним банком "Металург" та громадянкою ОСОБА_6 (Поручитель, відповідач-2 у справі) укладено договір поруки № 32-16-06/0011-МК/П-2 (надалі -Договір поруки).
Згідно з п. 1 Договорів поруки Поручитель, у разі невиконання приватним підприємцем Лебеденко Іриною Миколаївною (Позичальник) зобов'язань за укладеним між Позичальником та Банком кредитним договором № 32-16-06/0011-МК від 01 серпня 2006р., зобов'язується у порядку, передбаченому цим договором, погасити борг Позичальника банку в сумі наданого кредиту 20000,00 грн., сплатити відсотки за кредитом, комісії, суми неустойки і нанесених збитків та інші платежі за Кредитним договором, виходячи з умов Кредитного договору, за весь період користування Позичальником кредитом.
Відповідно до п.п. 3, 4 договорів поруки у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором по погашенню кредиту, сплаті відсотків за кредитом, комісій, сум неустойки і нанесених збитків та інших платежів за Кредитним договором, Поручитель, як солідарний боржник Банку, зобов'язується погасити Банку заборгованість Позичальника за кредитним договором протягом двох робочих днів з дня, наступного за днем порушення Позичальником строку погашення заборгованості за Кредитним договором. Поручитель зобов'язаний самостійно слідкувати за виконанням Позичальником зобов'язань за Кредитним договором. Банк вправі, але не зобов'язаний письмово інформувати Поручителя про невиконання або неналежне виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором.
Згідно з п. 7 договорів поруки у разі, якщо Поручитель в строк, визначений в п. 3 цього договору не погасить Банку суму заборгованості Позичальника за кредитним договором у повному обсязі, він сплачує Банку пеню в розмірі, 0,2%, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Погашення заборгованості Позичальника за Кредитним договором та Поручителя за цим договором здійснюється Поручителем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на підставі платіжних доручень Поручителя або платіжних вимог чи меморіальних ордерів Банку при договірному списанні, або за документами на переказ готівки (п.5).
Згідно з п. 10 договорів поруки набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до настання першої з таких подій: виконання в повному обсязі зобов'язань Позичальником за Кредитним договором, або Поручителем - за цим договором.
Відповідно до п. 1.1 Статуту Акціонерного товариства "МетаБанк" (затверджено 29.10.2018) Акціонерне товариство "МетаБанк" (позивач у справі) є правонаступником всіх прав, обов'язків та зобов'язань Акціонерного Банку "Металург".
На підтвердження видачі кредиту позивачем в матеріали справи надано копію меморіального ордеру № КР01120850 від 01.08.2006 про перерахування Банком на рахунок Підприємця Лебеденко Ірині Миколаівні кредитних коштів в розмірі 20 000,00 грн. згідно кредитного договору №32-16-06/0011-МК від 01.08.2006.
Відповідно до приписів ст.ст. 11, 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення зобов'язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку), зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до частини 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст.554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ст. 541, ч. 1 ст. 543 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Частиною 1 ст. 598 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до приписів ч. 2, 4 ст. 543 ЦК України солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним з боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 17.03.2010 у справі № 2-568/10 на користь Публічного акціонерного товариства «МетаБанк» з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 стягнуто солідарно суму 42992,46 грн. Згідно з описовою частиною рішення вказана сума складається з: заборгованості за кредитом - 18554,55 грн., заборгованості за відсотками - 5264,47 грн., суми пені за прострочення сплати кредиту- 14101,36 грн., суми пені за прострочення сплати відсотків - 5072,08 грн. Рішення суду набрало законної сили.
Згідно з частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, обставини щодо порушення відповідачами зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та належної у зв'язку із цим до стягнення та нарахованої Банком пені, всього - в загальному розмірі 42992,46 грн., встановлені рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 17.03.2010 у справі № 2-568/10, яке набрало законної сили, та не потребують доказуванню.
Акціонерне товариство "МетаБанк" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом, за яким відкрито провадження у даній справі, про солідарне стягнення з відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суми 47936,59 грн. інфляційних втрат за період з серпня 2010 - жовтень 2020 та суми 13223,42 грн. - 3% річних за період з 01.08.2010 по 31.10.2020. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачами не виконано рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 17.03.2010 у справі № 2-568/10 про солідарне стягнення заборгованості за Кредитним договором в розмірі 42992,46 грн.
Із змісту ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлений договором або законом. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов'язку в натурі.
Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Згідно з частинами 2, 5 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
В силу приписів ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В пунктах п.п. 3.1, 3.2, 4.1, 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", зокрема, визначено наступне.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.
Згідно з п.п. 5.4, 7.1 вищевказаної Постанови Пленуму Господарським судам необхідно мати на увазі, що за приписом частини п'ятої статті 11 ЦК України грошове зобов'язання може виникати з рішення суду. Відтак якщо певне зобов'язання згідно з рішенням господарського суду є грошовим (наприклад, у зв'язку з прийняттям судового рішення про стягнення суми попередньої оплати в зв'язку з недопоставкою продукції), відповідальність за невиконання такого зобов'язання, яке виникло з рішення суду, настає на загальних підставах згідно з частиною другою статті 625 названого Кодексу.
Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.
Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Водночас слід мати на увазі, що у разі коли судовим рішенням з боржника стягнуто суму неустойки (штрафу, пені), то правова природа відповідної заборгованості саме як неустойки у зв'язку з прийняттям такого рішення залишається незмінною, і тому на неї в силу припису частини другої статті 550 ЦК України проценти не нараховуються. При цьому обов'язок сплатити суму неустойки (штрафу, пені) за невиконання зобов'язання не є зобов'язанням в розумінні положень частини першої статті 509 ЦК, а отже відсутні підстави і для застосування до цих правовідносин статті 625 ЦК України.
Відповідачі викладені у позовній заяві обставини щодо невиконання ними судового рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 17.03.2010 у справі № 2-568/10 не спростували. Відповідних доказів сплати стягнутої даним рішенням суми заборгованості за умовами Кредитного договору та договорів поруки суду не надано.
Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком позивач здійснив нарахування суми 47936,59 грн. інфляційних втрат за період з серпня 2010 по жовтень 2020 та суми 13223,42 грн. - 3% річних за період з 01.08.2010 по 31.10.2020 на загальну суму 42992,46 грн., що була стягнута рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 17.03.2010 у справі № 2-568/10.
Як зазначалося судом вище, згідно з описовою частиною рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 17.03.2010 у справі № 2-568/10 солідарно стягнута з відповідачів сума в загальному розмірі 42992,46 грн. складається з: заборгованості за кредитом - 18554,55 грн., заборгованості за відсотками - 5264,47 грн., суми пені за прострочення сплати кредиту- 14101,36 грн., суми пені за прострочення сплати відсотків - 5072,08 грн.
Отже законними та обґрунтованими є позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідачів суми трьох процентів річних та втрат від інфляції, нарахованих на суму 18554,55 грн. заборгованості по тілу кредиту та на суму 5264,47 грн. відсотків за користування кредитом (всього - на загальну суму 23819,02 грн.).
Здійснивши перерозрахунок 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням вищевикладених висновків суду та в межах визначеного позивачем періоду, суд встановив, що до стягнення з відповідачів належить сума 46356,98 грн. втрат від інфляції та сума 7326,14 грн. - 3% річних, всього - в загальному розмірі 53683,12 грн.
У задоволенні позовних вимог в частині нарахування 3% річних та втрат від інфляції на стягнуту рішенням суду суму 19173,44 грн. (14101,36 грн.+5072,08 грн.) пені за прострочення погашення кредиту та відсотків судом відмовляється.
За таких обставин, позов задовольняється судом частково.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Позивач у позовній заяві просив судові витрати стягнути з відповідачів солідарно.
При цьому, суд враховує, що згідно з п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
На підставі викладеного, витрати зі сплати судового збору, що належать до стягнення на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам складають 1845,03 грн. та підлягають розподіленню порівну між двома відповідачами - по 615,01 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "МетаБанк", (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 30, код ЄДРПОУ 20496061) суму 46356 (сорок шість тисяч триста п'ятдесят шість) грн. 98 коп. інфляційних втрат та суму 7326 (сім тисяч триста двадцять шість) грн. 14 коп. - 3% річних солідарно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) та з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ). Видати наказ.
3. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "МетаБанк", (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 30, код ЄДРПОУ 20496061) суму 46356 (сорок шість тисяч триста п'ятдесят шість) грн. 98 коп. інфляційних втрат та суму 7326 (сім тисяч триста двадцять шість) грн. 14 коп. - 3% річних солідарно з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ). Видати наказ.
4. Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства "МетаБанк", (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 30, код ЄДРПОУ 20496061) суму 46356 (сорок шість тисяч триста п'ятдесят шість) грн. 98 коп. інфляційних втрат та суму 7326 (сім тисяч триста двадцять шість) грн. 14 коп. - 3% річних солідарно з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ). Видати наказ.
5. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
6. Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "МетаБанк", (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 30, код ЄДРПОУ 20496061) суму 615 (шістсот п'ятнадцять) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.
7. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "МетаБанк", (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 30, код ЄДРПОУ 20496061) суму 615 (шістсот п'ятнадцять) грн. 01 коп. витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.
8. Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства "МетаБанк", (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 30, код ЄДРПОУ 20496061) суму 615 (шістсот п'ятнадцять) грн. 01 коп. витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.
Повний текст рішення оформлено і підписано "18" лютого 2020.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст.ст. 254-256 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.А. Колодій