вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" лютого 2021 р. Справа№ 910/3158/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Хрипуна О.О.
суддів: Дикунської С.Я.
Агрикової О.В.
при секретарі судового засідання Король Я.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2020
у справі № 910/3158/20 (суддя Бойко Р.В.)
за позовом Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради
до 1. Комунального підприємства "Путрівське";
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігабуд"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектні інновації";
2. Державний реєстратор Комунального підприємства "Путрівське" Рибалко В.М.
про скасування рішення державного реєстратора та запису про державну реєстрацію прав, усунення перешкод у користуванні майном
за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бузівське"
до 1. Комунального підприємства "Путрівське"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігабуд"
про скасування реєстраційного запису та усунення перешкод у користуванні майном
за участю представників:
від прокуратури: Біньковська А.В.,
від позивача: не з'явились,
від відповідача 1: не з'явились,
від відповідача 2: Світлицький А.В.,
від третьої особи: Поліщук Б.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2020 в задоволенні заяви заступника Генерального прокурора про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 910/3158/20 відмовлено.
Місцевий господарський суд, пославшись на раніше висловлену в ухвалі Господарського суду міста Києва від 26.08.2020 у даній справі позицію відносно недоведеності заявником за аналогічними доводами необхідності існування визначених ним заходів забезпечення позову в межах даної справи, а також відсутність обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб, дійшов висновку, що правові підстави для задоволення заяви заступника Генерального прокурора про вжиття заходів забезпечення позову відсутні.
Не погодившись з ухвалою, Заступник Генерального прокурора звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2020 у справі № 910/3158/20 та прийняти постанову, якою задовольнити заяву Заступника Генерального прокурора про вжиття заходів щодо забезпечення позову в повному обсязі; накласти арешт на об'єкт незавершеного будівництва (готовність 22%), розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:371:0041 на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському р-ні м. Києва; заборонити ТОВ "Лігабуд" (код ЄДРПОУ 37053393) та іншим особам вчиняти будь-які дії із зазначеним об'єктом незавершеного будівництва (готовність 22%), у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини щодо нього; судові витрати стягнути з відповідачів; розгляд апеляційної скарги здійснити за участю представника Офісу Генерального прокурора.
Скаржник посилається крім ризиків відчуження об'єкта незавершеного будівництва і на особливу цінність та спеціальний статус земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:371:0041, на якій він розташований. За твердженням скаржника у разі здійснення будівництва унікальні рельєфні утворення та дерев'яний покрив будуть знищені безповоротно і відновити їх первинний стан буде неможливо.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 за апеляційною скаргою заступника Генерального прокурора на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2020 у справі № 910/3158/20 відкрито апеляційне провадження, справу призначено до розгляду на 26.01.2021.
26.01.2021 до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Лігабуд" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач-2 просить залишити без змін ухвалу Господарського суду міста Києва, а апеляційну скаргу заступника Генерального прокурора без задоволення з огляду на її безпідставність та необґрунтованість.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду розгляд справи було відкладено на 09.02.2021.
В судовому засіданні представник скаржника вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав, наполягаючи на відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечив та просив залишити її без задоволення, наполягаючи на відсутності визначених законом підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Згідно із ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
У відповідності до вимог ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Відповідно до положень ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням (ч. 3 ст. 140 ГПК України). У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін (ч. 4 ст. 140 ГПК України).
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна (грошових коштів) тощо на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
З матеріалів вбачається, що предметом позову є вимоги немайнового характеру про скасування рішення державного реєстратора КП "Путрівське" Рибалко В.М. від 18.01.2019 № 45118562 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об'єкт незавершеного будівництва (готовність 22%) на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва за ТОВ "Лігабуд"; скасування запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об'єкт незавершеного будівництва (готовність 22%) на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва за ТОВ "Лігабуд" від 18.01.2019 № 45118562, вчинений державним реєстратором КП "Путрівське" Рибалко В.М.; усунення перешкод у користуванні територіальною громадою м. Києва в особі Київської міської ради земельною ділянкою, кадастровий номер 8000000000:90:371:0041, розташованою на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, шляхом знесення об'єкта незавершеного будівництва та зобов'язання ТОВ "Лігабуд" привести вказану земельну ділянку у стан, який існував до порушення прав територіальної громади міста Києва.
В обґрунтування позовних вимог, як зазначає суд першої інстанції, заступник Генерального прокурора вказує, що реєстрацію прав за ТОВ "Лігабуд" на спірний об'єкт незавершеного будівництва було проведено за відсутності документів на такий об'єкт та документу, що посвідчує речове право на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:371:0041, в той час як на вказаній земельній ділянці будівництво заборонене.
Отже, в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а суд мав застосовувати та досліджувати таку підставу вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Колегія суддів зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язань після пред'явлення позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, подану заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт незавершеного будівництва (готовність 22%), розташованого на спірній земельній ділянці та заборони вчиняти будь-які дії із зазначеним об'єктом незавершеного будівництва, у тому числі укладати договори та інші правочини щодо нього, мотивовано, в тому числі і тим, що зазначений об'єкт незавершеного будівництва знаходиться на земельній ділянці, на якій будівництво заборонено, оскільки вона належить до природно-заповідного фонду (Ландшафтний заказник місцевого значення "Острів Жуків").
Поширення на будь-яку територію режиму природно-заповідного фонду, встановленого законом, обтяжує земельну ділянку тими обмеженнями, які вимагаються для збереження і охорони цих земель. Зокрема ці ділянки можуть використовуватися виключно у спосіб, який не суперечить вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об'єктів.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" території та об'єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.
Встановлені частиною першою цієї статті основні види використання, а також заготівля деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, мисливство, рибальство та інші види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об'єктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об'єктів.
Регіональні ландшафтні парки є природоохоронними рекреаційними установами місцевого чи регіонального значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об'єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення. На регіональні ландшафтні парки покладається виконання таких завдань: збереження цінних природних та історико-культурних комплексів та об'єктів; створення умов для ефективного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів і об'єктів; сприяння екологічній освітньо-виховній роботі (ст. 23 Закону України "Про природно-заповідний фонд України").
Тобто виконання подальших робіт на спірному об'єкті незавершеного будівництва на зазначеній земельній ділянці може призвести до втрати унікального природного комплексу та об'єктів, що унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів територіальної громади міста Києва, за захистом яких звернувся заступник Генерального прокурора.
За встановлених обставин, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку, що подана заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб.
Колегія суддів звертає увагу на те, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з позовом про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Апеляційний господарський суд, дослідивши та перевіривши подані заявником документи, дійшов висновку про наявність зв'язку між конкретними заходами до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, спроможність таких заходів забезпечити справедливий та ефективний захист порушених прав, зокрема, заявник зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду у разі задоволення позову та встановлення незаконності використання земельної ділянки під об'єктом незавершеного будівництва.
Отже, заявлені заходи забезпечення позову, а саме арешт об'єкта незавершеного будівництва та заборону вчиняти будь-які дії з ним, є обґрунтованими, адекватними, відповідають предмету спору, застосовані з урахуванням встановлених обставин справи, у той час як невжиття таких заходів забезпечення позову може унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав територіальної громади міста Києва, за захистом яких звернувся заступник Генерального прокурора.
Заявлені заходи забезпечення позову не позбавляють скаржника його прав, не перешкоджають займатися господарською діяльністю, а лише обмежують його право на період дії таких заходів розпоряджатись спірним об'єктом незавершеного будівництва.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для забезпечення позову обраними заявником заходами.
За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про відсутність правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову суперечить нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його повністю спростовують.
З огляду на порушення норм процесуального права, ухвала Господарського суду міста Києва від 27.11.2020 про у справі № 910/3158/20 підлягає скасуванню, слід задовольнити заяву заступника Генерального прокурора про забезпечення позову та накласти арешт на об'єкт незавершеного будівництва (готовність 22%), розташований на 21-му км Столичного шосе в Голосіївському р-ні м. Києва, заборонити ТОВ "Лігабуд" (код ЄДРПОУ 37053393) та іншим особам вчиняти будь-які дії із зазначеним об'єктом незавершеного будівництва (готовність 22%), у тому числі укладати договори та інші правочини щодо нього.
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не вирішує спір по суті заявлених позовних вимог, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу заступника Генерального прокурора на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2020 у справі № 910/3158/20 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2020 у справі № 910/3158/20 скасувати.
3. Заяву заступника Генерального прокурора про забезпечення позову задовольнити.
4. Вжити заходи забезпечення позову наступним шляхом:
До набрання законної сили рішенням суду у даній справі
- накласти арешт на об'єкт незавершеного будівництва (готовність 22%), розташований земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:371:0041 на 21-му км Столичного шосе в Голосіївському р-ні м. Києва;
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Лігабуд" (код ЄДРПОУ 37053393) та іншим особам вчиняти будь-які дії із об'єктом незавершеного будівництва (готовність 22%), розташований земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:371:0041 на 21-му км Столичного шосе в Голосіївському р-ні м. Києва, у тому числі укладати договори та інші правочини щодо нього.
5. Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лігабуд" (02166, м. Київ, вул. Маршала Жукова, буд. 26, код ЄДРПОУ 37053393).
4. Стягувачем за даною ухвалою є Офіс генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 13/15).
5. Ухвала підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень, та її оскарження не зупиняє її виконання.
6. Строк пред'явлення даної ухвали до виконання складає три роки з моменту її винесення, тобто до 09.02.2023.
7. Матеріали оскарження у справі № 910/3158/20 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.О. Хрипун
Судді С.Я. Дикунська
О.В. Агрикова