ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
18 лютого 2021 року м. ОдесаСправа № 916/1033/20
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Будішевської Л.О.
суддів Філінюка І.Г., Лавриненко Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства «Альфін»
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.12.2020, постановлену суддею Лічманом Л.В., м. Одеса, повний текст складено 04.01.2021, про передачу за виключною підсудністю
справи № 916/1033/20
за позовом заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Фонду державного майна України
до відповідачів:
1. Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія”
2. Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва “Одестрансбуд”
3. Приватного підприємства “Альфін”
про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна
У квітні 2020 року заступник керівника Одеської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави (далі прокурор) в особі Фонду державного майна України (далі Фонд) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» (далі ПАТ «Українська інноваційна компанія»), Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва «Одестрансбуд» (далі АТ «Одестрансбуд») та Приватного підприємства «Альфін» (далі ПП «Альфін»), в якому просив:
- визнати недійсним укладений між ВАТ «Одестрансбуд» та Акціонерним товариством «Український інноваційний банк» (далі АТ «Український інноваційний банк») договір купівлі-продажу від 08.04.1996 за № 45/1 нежитлового приміщення загальною площею 1842,6 м2, розташованого за адресою: м. Одеса, проспект Адміральський, 34 А;
- витребувати від ПП «Альфін» на користь Фонду частину нежитлового приміщення загальною площею 1842,6 м2, розташованого за адресою: м. Одеса, проспект Адміральський, 34 А.
Обґрунтовуючи підстави для звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Фонду, прокурор зазначив про незаконне вибуття з державної власності гуртожитку за адресою: м. Одеса, проспект Адміральський, 34 А, та наголосив, що Фонд з 1996 року (моменту вибуття зазначеного об'єкта нерухомого майна) не вжив заходів для повернення його у власність держави, що свідчить про нездійснення останнім захисту державних інтересів.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.11.2020 (суддя Лічман Л.В.) позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/1033/20.
11.12.2020 від ВАТ «Одестрансбуд» та ПАТ «Українська інноваційна компанія» надійшли клопотання про передачу справи № 916/1033/20 для розгляду в межах справи № 913/266/20 про банкрутство ПАТ «Українська інноваційна компанія» на підставі ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.12.2020 у задоволенні вказаних клопотань ВАТ «Одестрансбуд» та ПАТ «Українська інноваційна компанія» відмовлено, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 28.12.2020.
Відмовляючи у задоволенні лопотань, суд виходив з того, що за змістом ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства для передачі справи до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, потрібна одночасна наявність таких умов: існування справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна; відкриття провадження по цій справі до відкриття провадження у справі про банкрутство. Однак, в даному випадку майнова вимога про витребування майна заявлена до ПП «Альфін», а не до ПАТ «Українська інноваційна компанія». Крім того, провадження у даній справі відкрито після відкриття провадження у справі № 913/266/20 про банкрутство ПАТ «Українська інноваційна компанія».
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.12.2020 матеріали справи № 916/1033/20 передано за виключною підсудністю до Господарського суду Луганської області.
Суд дійшов висновку, що специфічна мета, з якою законодавець вирішив акумулювати справи за участю боржника, превалює над загальним правилом щодо розгляду спорів про нерухоме майно за місцем його знаходження. Висновок відносно вирішення конкуренції виключних підсудностей, передбачених частинами 3, 9 ст. 30 ГПК України, на користь приписів ч. 9 ст. 30 ГПК України викладено в постанові Верховного Суду у від 13.03.2019 у справі № 5009/4233/12.
Не погодившись з постановленою ухвалою суду, ПП «Альфін» подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, справу № 916/1033/20 направити для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області.
Скаржник, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/10647/18 від 07.07.202, зазначає, що у разі, коли територіальна підсудність спору може визначитись, як за ч. 3 ст. 30 ГПК України, так і за ч. 9 ст. 30 ГПК України, то звернення до Господарського суду Одеської області, як належного суду за правилами ч. 3 ст. 30 ГПК України за місцезнаходженням майна - не є порушенням правил виключної підсудності.
Також скаржник зазначає, що до боржника (банкрута) не було заявлено жодної майнової вимоги, а тому суд безпідставно не застосував приписи ч. 3 ст. 30 ГПК України.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2021 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді Будішевської Л.О., суддів Філінюка І.Г., Лавриненко Л.В.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 у справі № 916/1033/20 за апеляційною скаргою ПП «Альфін» на ухвалу Господарського суду Одеської області відкрито апеляційна провадження, вирішено здійснювати її розгляд в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено іншим учасникам справи строк до 02.02.2021 для подання відзиву та роз'яснено учасникам справи про їх праву у цей же строк подати будь-які заяви чи клопотання стосовно процесуальних питань. Одночасно витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи № 916/1033/20.
29.01.2021 від ВАТ «Одестрансбуд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про те, що висновок відносно вирішення конкуренції виключних підсудностей, передбачених частинами 3, 9 ст. 30 ГПК України, на користь приписів ч. 9 ст. 30 ГПК України викладений у постанові Верховного Суду від 13.03..2019 у справі № 5009/4233/12 та був обґрунтовано врахований судом першої інстанції. Відсутність у позовній заяві майнових вимог до боржника не унеможливлює передачу справи для її розгляду по суті в рамках провадження у справі про банкрутство.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб'єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи.
Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Згідно з вимогами ч. 9 ст. 30 ГПК України справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.
Пунктами 8, 9 ч. 1 ст. 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
- справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;
- справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 2 ст. 31 ГПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.
Як вбачається з матеріалів справи, з позовною заявою прокурор звернувся 13.04.2020.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.04.2020 (суддя Літвінов С.В.), залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020, позовну заяву прокурора повернуто без розгляду.
Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що прокурором не доведено обставин нездійснення захисту інтересів держави у вигляді усвідомленої пасивної поведінки Фонду, не доведено відсутність у Фонду наміру захищати інтереси держави та причин неподання ним відповідного позову до суду. Прокуратурою також не подано доказів щодо проведення будь-яких заходів, спрямованих на встановлення бездіяльності посадових осіб Фонду з приводу неналежного захисту інтересів держави або притягнення таких осіб до відповідальності. Судами не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Фондом, який є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави.
Не погодившись з ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.04.2020 та постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020, прокурор подав на них касаційну скаргу.
Постановою Верховного Суду від 12.10.2020 касаційну скаргу прокурора задоволено частково, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.04.2020 у справі № 916/1033/20 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду.
Суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків про те, що у даному випадку прокурором не доведено неналежного виконання Фондом своїх обов'язків і наявності підстав для звернення прокурором до суду в особі цього органу для захисту інтересів держави.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2020 позовні матеріали № 916/1033/20 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Лічману Л.В.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.11.2020 (суддя Лічман Л.В.) позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/1033/20.
Провадження у справі про банкрутство ПАТ «Українська інноваційна компанія» відкрито 15.05.2020 ухвалою Господарського суду Луганської області у справі № 913/266/20.
Судовою колегією враховується, що будь-яких майнових вимог до ПАТ «Українська інноваційна компанія» прокурором не заявлено.
Позовна вимога про витребування майна заявлена до ПП «Альфін», щодо якого провадження у справі про банкрутство не відкривалось.
Таким чином, на час подання позовної заяви (13.04.2020) дана справа підлягала розгляду в Господарському суді Одеської області за виключною підсудністю відповідно до ч. 3 ст. 30 ГПК України.
Звертаючись з позовом, прокурор діяв у відповідності до вимог ч. 3 ст. 30 ГПК України.
Після відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ «Українська інноваційна компанія», у даній справі з'явилась конкуренція норм частин 3 та 9 ст. 30 ГПК України.
Судова колегія приходить до висновку, що у разі, коли територіальна підсудність спору може визначитись, як за ч. 3 ст. 30 ГПК України, так і за ч. 9 ст. 30 ГПК України, то звернення до Господарського суду Одеської області, як належного суду за правилами ч. 3 ст. 30 ГПК України за місцезнаходженням майна - не є порушенням правил виключної підсудності.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18.
Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, помилково послався на висновок відносно вирішення конкуренції виключних підсудностей, передбачених частинами 3, 9 ст. 30 ГПК України, на користь приписів ч. 9 ст. 30 ГПК України, викладений у постанові Верховного Суду у від 13.03.2019 у справі № 5009/4233/12, оскільки обставини цієї справи не є подібними до обставин справи № 916/1033/20.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України).
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 28.12.2020 та направити справу № 916/1033/20 для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 232, 233, 236, 269, 270, 271, 275, 277, 280, 281, 282 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Альфін» задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.12.2020 про передачу справи № 916/1033/20 за виключною підсудністю до Господарського суду Луганської області - скасувати.
Справу № 916/1033/20 направити для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 ГПК України.
Головуючий суддя Л.О. Будішевська
Суддя І.Г. Філінюк
Суддя Л.В. Лавриненкко