79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"08" лютого 2021 р. Справа №914/386/19
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.,
Суддів: Бойко С.М., Матущак О.І.,
за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,
та представників:
від позивача - Гай О.О.
від відповідача (скаржника) - Чернобай С.С.
від третіх осіб - не з'явилися
розглянувши апеляційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, вих.№2302-вих-78767
на рішення Господарського суду Львівської області від 14 вересня 2020 року (підписане 24.09.2020 року), суддя Сухович Ю.О.
у справі №914/386/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра», м. Львів
до відповідача Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Львівська міська рада, м. Львів
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальна установа «Інститут стратегії культури», м. Львів
про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання до вчинення дій
01 березня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю - Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача - Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про визнання незаконною бездіяльності Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради щодо невиконання ухвали Львівської міської ради №4434 від 19 березня 2015 року «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу» в частині п.3 додатку, а саме: щодо нежитлових приміщень ТзОВ «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» за адресою: пл. А.Міцкевича, 6/7, шляхом не проведення підготовки до приватизації вказаних об'єктів; зобов'язання Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради виконати ухвалу Львівської міської ради №4434 від 19 березня 2015 року «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу» в частині п.3 додатку, а саме: щодо нежитлових приміщень ТзОВ «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» за адресою пл. А.Міцкевича, 6/7 площею 307 мІ шляхом проведення підготовки до приватизації вказаних об'єктів, в тому числі проведення та затвердження висновку (висновків) незалежної оцінки майна, укладення договору (договорів) купівлі-продажу вказаних нежитлових приміщень та підписання актів приймання-передачі відповідних нежитлових приміщень.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06 березня 2019 року відкрито провадження у справі №914/386/19 та залучено до участі у справі Львівську міську раду - як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Ухвалою суду від 22 квітня 2019 року залучено до участі у справі Комунальну установу «Інститут стратегії культури» - як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Ухвалою суду від 04 червня 2019 року зупинено провадження у справі №914/386/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №914/396/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» до Львівської міської ради про визнання недійсною ухвали сесії Львівської міської ради від 02.03.2017 року «Про приватизацію способом продажу на аукціоні нежитлових приміщень на пл. Міцкевича,6/7».
Ухвалою суду від 21 лютого 2020 року провадження у справі поновлено.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 14 вересня 2020 року у справі №914/386/19 позов задоволено повністю: визнано незаконною бездіяльність Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради щодо невиконання ухвали Львівської міської ради №4434 від 19.03.2015 року «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу» в частині п.3 додатку, а саме: щодо нежитлових приміщень ТзОВ «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» за адресою пл. А.Міцкевича, 6/7 шляхом не проведення підготовки до приватизації вказаних об'єктів; зобов'язано Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради виконати ухвалу Львівської міської ради №4434 від 19.03.2015 року «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу» в частині п.3 додатку, а саме: щодо нежитлових приміщень ТзОВ «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» за адресою пл. А.Міцкевича, 6/7 площею 307 мІ, шляхом проведення підготовки до приватизації вказаних об'єктів, в тому числі проведення та затвердження висновку (висновків) незалежної оцінки майна, укладення договору (договорів) купівлі-продажу вказаних нежитлових приміщень та підписання актів приймання-передачі відповідних нежитлових приміщень.
Рішення суду мотивоване тим, що з набранням чинності Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна» покупець не позбавляється можливості подальшого здійснення та завершення процедури приватизації спірного майна, шляхом його викупу позивачем, як орендарем, з урахуванням нового порядку (в тому числі з урахуванням оцінки об'єкта приватизації за новим порядком), на підставі рішень, прийнятих до набрання чинності вказаним Законом, а, навпаки, в положеннях абз.1 п.2 його Прикінцевих та перехідних положень передбачено таку можливість, що свідчить про продовження існування обов'язку відповідача завершити процедуру приватизації. Суд встановив, що Львівська міська рада, затвердивши своєю ухвалою перелік об'єктів комунальної власності міста Львова, що підлягають приватизації способом викупу, та визначивши спосіб його приватизації шляхом викупу, відповідно до ст.8 ЗУ «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», поклала на відповідача обов'язок виконати певні дії по підготовці об'єкту малої приватизації до продажу. Судом також встановлено, що з огляду на визначені ч.2 ст.8 ЗУ «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, строки проведення відповідної підготовки та дати прийняття рішення про приватизацію спірного майна, фактичне укладення договору мало бути здійснено до набрання чинності Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна».
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 14 вересня 2020 року у справі №914/386/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Зокрема, посилається на п.2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна», з якого вбачається, що приватизація спірного об'єкта повинна здійснюватися відповідно до вимог вказаного закону. Поряд з тим наголошує на відсутність у спірній ситуації умов, передбачених ч.2 ст.18 зазначеного Закону, що дають право на викуп орендованого майна. Зокрема, наголошує, що позивачем не здійснено поліпшень орендованого майна в розмірі не менш як 25% ринкової вартості майна, орендодавцем не надавалась згода на таке поліпшення, а договір оренди розірвано за рішенням суду, у звязку з порушенням орендарем умов договору оренди. На думку скаржника позивач не має права на викуп спірних приміщень в силу імперативної норми закону. Також апелянт в апеляційній скарзі посилається на практику Верховного Суду, зокрема постанову від 02 квітня 2019 року у справі №910/11054/18. Одночасно вказує, що не проведення оцінки об'єкта приватизації сталося з вини позивача, а не відповідача, у зв'язку з чим, у задоволенні позову слід відмовити.
Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 14 вересня 2020 року у справі №914/386/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу (б/н від 29 жовтня 2020 року). Зокрема, зазначав, що право позивача на приватизацію спірного об'єкта вже набуто позивачем, шляхом прийняття ухвали Львівською міською радою №4434 від 19 березня 2015 року, станом на час прийняття якої позивач був орендарем спірного приміщення, та існували всі умови для визнання за позивачем права на приватизацію. На думку позивача останній повинен реалізувати набуте право на приватизацію спірного об'єкта (відповідно до ЗУ «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), однак, у порядку, передбаченому новим ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна».
Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились.
05 лютого 2021 року від Львівської міської ради на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника у судове засідання.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів відмовила в його задоволенні, з огляду на наступне:
Відповідно до ч.1 ст.216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Частиною 11 ст.270 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Колегія суддів вважає неповажною причину неявки третьої особи в судове засідання, оскільки останньою не долучено до клопотання будь-яких доказів, які б підтверджували обставини, на які посилається третя особа у клопотанні, у зв'язку з чим, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
Слід зазначити, що розгляд справи неодноразово відкладався. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 року у справі «Фрідлендер проти Франції», рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 року у справі «Красношапка проти України»).
Враховуючи наведене вище, колегія суддів не вбачає підстав для чергового відкладення розгляду справи.
Згідно з п.1 ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки явка представників третіх осіб в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності.
Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 26 червня 2001 року між Управлінням ресурсів Львівської міської ради (в тексті договору - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» (в тексті договору - орендар) укладено договір №10 оренди цілісного майнового комплексу, відповідно до умов якого, а саме: п.1.1 орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування цілісний майновий комплекс державного комунального підприємства «Кіновідеоцентр «Кассандра», розташованого за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7.
Згідно з п.10.1 Договору останній укладено строком на двадцять років: з 01 червня 2001 року до 01 червня 2021 року.
Ухвалою Львівської міської ради №4434 від 19 березня 2015 року «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу» затверджено перелік об'єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу. Зокрема, пунктом 3 додатка цієї ухвали затверджено об'єкт, який підлягає приватизації шляхом викупу - адреса об'єкта приватизації м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7, орендар КВЦД ТзОВ «Кассандра» (ЦМК, заг. площа 307,5 кв.м.).
Рішенням Господарського суду Львівської області від 16 жовтня 2015 року у справі №914/2583/15 задоволено позов Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу №10 від 26.06.2001 року та зобов'язання повернути об'єкт оренди. Вказане рішення залишене без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 21 січня 2016 року та Вищого господарського суду України від 21 березня 2016 року у справі №914/2583/15.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 26 жовтня 2016 року у справі №914/744/16 відмовлено у задоволенні позову Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до Львівської міської ради; за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Кіновідеомистецький центр дозвілля Кассандра про скасування ухвали Львівської міської ради №4434 від 19.03.2015 року «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу» в частині затвердження пункту 3 додатка до ухвали. Вказане рішення залишене без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 06 грудня 2016 року та Вищого господарського суду України від 28 лютого 2017 року у справі №914/744/16.
02 березня 2017 року Львівською міською радою прийнято ухвалу №1610 «Про приватизацію способом продажу на аукціоні нежитлових приміщень на пл. Міцкевича, 6/7», якою внесено зміни у додаток до ухвали Львівської міської ради №4434 від 19.03.2015 року «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, що підлягаю приватизації шляхом викупу», а саме: вилучено п.3 та вирішено приватизувати способом продажу на аукціоні нежитлові приміщення загальною площею 307,5 кв.м. на пл. Міцкевича, 6/7.
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 05 травня 2017 року у справі №461/1891/17, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року, задоволено позовні вимоги ТзОВ «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» до Львівської міської ради; за участю третьої особи - Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та визнано протиправною і скасовано ухвалу Львівської міської ради №1610 від 02 березня 2017 року «Про приватизацію способом продажу на аукціоні нежитлових приміщень на пл. Міцкевича, 6/7».
Одночасно, постановою Галицького районного суду м. Львова від 12 квітня 2017 року у справі №461/1890/17, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року, задоволено позовні вимоги ТзОВ «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» та визнано протиправною бездіяльність Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради щодо невиконання ухвали Львівської міської ради №4434 від 19 березня 2015 року «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу» в частині п.3 додатку, а саме: щодо нежитлових приміщень ТзОВ «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» за адресою пл. Міцкевича, 6/7, шляхом не проведення підготовки до приватизації вказаних об'єктів; визнано протиправною відмову Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 20.02.2017 року за №2302-963 щодо відмови в проведенні оцінки майна - нежитлових приміщень за адресою м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7; зобов'язано Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради виконати ухвалу Львівської міської ради №4434 від 19 березня 2015 року «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу» частині п.3 додатку, а саме: щодо нежитлових приміщень ТзОВ «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» за адресою пл. А. Міцкевича, 6/7 площею 307 кв. м, шляхом проведення оцінки майна.
Проте, постановами Касаційного адміністративного суду Верховного Суду скасовано обидві постанови Галицького районного суду м. Львова та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду і закрито провадження у справах, у зв'язку з непідвідомчістю вказаних спорів адміністративній юрисдикції.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 17 липня 2019 року у справі №914/396/19 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» до Львівської міської ради про визнання недійсною ухвали Львівської міської ради №1610 від 02 березня 2017 року «Про приватизацію способом продажу на аукціоні нежитлових приміщень на пл. Міцкевича,6/7». Вказане рішення залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 04 листопада 2019 року.
Поряд з тим, у березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю - Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» звернулось до суду з цим позовом до відповідача - Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про визнання незаконною бездіяльності Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради щодо невиконання ухвали Львівської міської ради №4434 від 19 березня 2015 року «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу» в частині п.3 додатку, а саме: щодо нежитлових приміщень ТзОВ «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» за адресою: пл. А.Міцкевича, 6/7, шляхом не проведення підготовки до приватизації вказаних об'єктів; зобов'язання Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради виконати ухвалу Львівської міської ради №4434 від 19 березня 2015 року «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу» в частині п.3 додатку, а саме: щодо нежитлових приміщень ТзОВ «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» за адресою пл. А.Міцкевича, 6/7 площею 307 мІ шляхом проведення підготовки до приватизації вказаних об'єктів, в тому числі проведення та затвердження висновку (висновків) незалежної оцінки майна, укладення договору (договорів) купівлі-продажу вказаних нежитлових приміщень та підписання актів приймання-передачі відповідних нежитлових приміщень.
Частиною 2 ст.16 ЦК України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст.19 Конституції України).
Відповідно до ч.3 ст.24 ЗУ «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Як встановлено судом вище, Львівською міською радою, як органом місцевого самоврядування, в межах своїх повноважень прийнято ухвалу №4434 від 19 березня 2015 року «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу», якою затверджено перелік об'єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу, включивши до вказаного переліку об'єкт, який знаходиться за адресою: місто Львів, площа Міцкевича 6/7; орендар КВЦД ТзОВ «Кассандра» (ЦМК, загальною площа 307,5 кв.м.). Слід зазначити, що включаючи до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу - об'єкт, який знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7, орендар КВЦД ТзОВ «Кассандра» (ЦМК, заг. площа 307,5 кв.м.), Львівська міська рада в межах своїх дискреційних повноважень на власний розсуд визначила доцільність приватизації даного об'єкту, саме шляхом викупу. Право викупу спірного об'єкта набуто позивачем саме з дати прийняття Львівською міською радою ухвали від №4434 від 19 березня 2015 року.
Станом на час прийняття вказаної ухвали міської ради був чинний ЗУ «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».
За змістом статей 8, 9, 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» з моменту прийняття рішення про приватизацію органом приватизації здійснюється підготовка об'єкта малої приватизації до продажу, яка включає відповідні процедури. Строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу, крім об'єктів, набуття права власності на які пов'язане з переходом права на земельну ділянку державної власності, не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації. Право власності на майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації, а також актом приймання-передачі зазначеного майна. Цей договір підлягає нотаріальному посвідченню та у випадках, передбачених законом, державній реєстрації. Договір купівлі-продажу є підставою для внесення коштів у банківську установу на обумовлений договором рахунок як оплату за придбаний об'єкт приватизації.
Відтак, проведення підготовки об'єкта малої приватизації до продажу та укладення договору купівлі-продажу спірного майна мали бути здійснені у порядку та строки до набрання чинності Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна» (до 07 березня 2018 року).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем неодноразово вчинялися дії, які перешкоджали проведенню підготовки спірного об'єкта приватизації до продажу та оформлення договору купівлі-продажу (зокрема, це оскарження до суду ухвали №4434 від 19 березня 2015 року; прийняття Львівською міською радою ухвали №1610 від 02 березня 2017 року, якою внесено зміни у додаток до ухвали №4434 від 19 березня 2015 року, та яка скасована за рішенням суду).
Відповідно до ст.9 ЗУ «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, за рішенням органів приватизації проводиться інвентаризація майна об'єкта малої приватизації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та оцінка такого об'єкта відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України. Ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, та початкова ціна об'єкта малої приватизації на аукціоні або за конкурсом встановлюється на підставі результатів його оцінки.
З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою щодо забезпечення проведення оцінки об'єкта приватизації, при цьому, гарантував забезпечення доступу до приміщення у визначений для проведення оцінки день та час.
Поряд з тим, відповідач зокрема, листом за вих.№2302-1511 від 24 березня 2017 року повідомив позивача про те, що нежитлові приміщення за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7 підлягають продажу шляхом проведення аукціону, у зв'язку з порушенням орендарем умов договору, що призвело до розірвання договору оренди №10 від 26 червня 2001 року за рішенням суду (справа №914/2583/15).
Однак, після розгляду судами адміністративних справ: №461/1891/17 про визнання протиправною і скасування ухвали Львівської міської ради №1610 від 02 березня 2017 року «Про приватизацію способом продажу на аукціоні нежитлових приміщень на пл. Міцкевича, 6/7» та №461/1890/17 про визнання протиправною бездіяльності Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради щодо невиконання ухвали Львівської міської ради №4434 від 19 березня 2015 року «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу», відповідачем вчинено ряд дій щодо проведення оцінки ЦМК на пл. А.Міцкевича, 6/7, поряд з тим, 01 серпня 2018 року відповідач видав наказ №87-з «Щодо проведення інвентаризації ТзОВ Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра»».
Разом із заявою (вих.№10/08 від 10 серпня 2018 року) позивач скерував відповідачу звіт про незалежну оцінку ЦМК площею 307,5 мІ за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7 станом на 31 січня 2018 року з позитивною рецензією для погодження та затвердження, а також проект договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу.
Листом за вих.№2302-5179 від 28 серпня 2018 року відповідач повернув позивачу звернення разом з долученими до нього документами, а також повідомив, що приватизація спірного об'єкта має здійснюватися відповідно до вимог нового Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».
Так, 07 березня 2018 року набрав чинності Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна».
Згідно з п.2 розділу V Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна» приватизація (продаж) об'єктів, щодо яких рішення про приватизацію було прийнято до набрання чинності цим Законом, здійснюється та завершується відповідно до вимог цього Закону, крім об'єктів, за якими: - дата проведення аукціону, конкурсу, викупу, продажу пакетів акцій (часток, паїв) господарських товариств, зазначена в опублікованому інформаційному повідомленні про продаж державного або комунального майна, припадає на день після набрання чинності цим Законом; - після завершення процедури продажу відбувається оформлення договору купівлі-продажу; - на момент прийняття рішення про їх приватизацію належали до об'єктів групи Г згідно з класифікацією об'єктів приватизації, встановленою Законом України «Про приватизацію державного майна», та щодо яких є дійсною оцінка, або Кабінетом Міністрів України визначено радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу об'єктів приватизації за результатами проведення конкурсу.
Судом встановлено відсутність у спірній ситуації винятків, передбачених у п.2 розділу V Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна», поряд з тим, вказаний Закон не нівелює чинність рішень про приватизацію спірного майна шляхом їх викупу позивачем як орендарем, відтак, з урахуванням принципів правової визначеності та належного урядування, це зумовлює обов'язок органу приватизації, яким в даному випадку виступає Управління комунальної власності ДЕР ЛМР, завершити відповідну процедуру приватизації з укладення відповідного договору.
В цьому випадку відсутні підстави для припинення процедури викупу спірного майна, у тому числі, у звязку з набранням чинності Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».
Слід зазначити, що право позивача на приватизацію спірного майна виникло на підставі ухвали Львівської міської ради №4434 від 19 березня 2015 року «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу», яка є чинною та підлягає виконанню.
Відповідач протиправно не виконав свій обов'язок щодо завершення підготовки об'єкта приватизації до викупу (яка згідно з чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством повинна становити не більше двох місяців), чим порушив законні права позивача на реалізацію ухвали Львівської міської ради №4434 від 19 березня 2015 року.
Спір у справі виник з підстав невиконання органом місцевого самоврядування обов'язків, покладених на нього законодавчими актами, які діяли на час протиправної бездіяльності, що порушує права позивача.
Відповідно до ст.17 ЗУ «Про виконання рішень і застосування практики» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1991 року у справі «Пайн Велі Девелопмент Лтд та інші проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначає, що статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту правомірних очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. Правомірні очікування виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей.
Щодо тверджень скаржника про відсутність підстав для викупу спірного майна, у зв'язку із розірванням договору оренди, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що розірвання договору за рішенням суду від 16.10.2015 року у справі №914/2583/15, яке набрало законної сили 21.01.2016 року, лише припинило зобов'язання з моменту набрання законної сили відповідного рішення, та вказане не свідчить про скасування зобов'язання в цілому. При цьому, на час прийняття Львівською міською радою ухвали №4434 від 19 березня 2015 року «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу» договір №10 оренди цілісного майнового комплексу від 26 червня 2001 року був чинним та виконувався сторонами. Розірвання договору за рішенням суду відбулось на майбутнє та не може застосовуватись до правовідносин, що існували до цього.
Щодо посилань апелянта на відсутність у спірній ситуації умов, передбачених ч.2 ст.18 чинного на цей час Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», які дають право на викуп орендованого майна, колегія суддів зазначає, що таке право виникло у позивача ще до набрання чинності вказаного закону та у зв'язку з зазначеним не скасовується.
Також апелянт в апеляційній скарзі посилається на постанову Верховного Суду від 02 квітня 2019 року у справі №910/11054/18, в якій предметом спору було зобов'язання відповідача укласти договір купівлі-продажу. Так, у вказаній постанові суд касаційної інстанції, встановивши, що рецензування звіту про оцінку (висновку про вартість майна) не проводилось, висновки про вартість майна Департаментом затверджено не було, дійшов висновку, що задоволення місцевим господарським судом позовної вимоги в даній справі означає, по суті, затвердження судом висновку про оцінку майна, що свідчить про те, що суд фактично перебрав на себе повноваження Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо такого затвердження, що суперечить наведеному приписові Конституції України. Предметом спору у цій справі є визнання незаконною бездіяльності відповідача та зобов'язання останнього до вчинення дій, з огляду на що, колегія суддів відхиляє посилання скаржника на вказану постанову.
Доводи скаржника про те, що не проведення оцінки об'єкта приватизації сталося з вини позивача, є безпідставними та не підтвердженими належними доказами, а матеріали справи (численні звернення та листи позивача) свідчать про протилежне.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
Враховуючи все наведене вище, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову. При цьому, доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків місцевого господарського суду.
Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,
постановив:
Рішення Господарського суду Львівської області від 14 вересня 2020 року у справі №914/386/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради - без задоволення.
Матеріали справи №914/386/19 повернути до Господарського суду Львівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.
Повну постанову складено 15 лютого 2021 року
Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.
Суддя Бойко С.М.
Суддя Матущак О.І.