16 лютого 2021 року
м. Рівне
Справа № 569/14974/13-ц
Провадження № 22-ц/4815/199/21
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого Ковальчук Н. М.
суддів: Боймиструка С. В., Шимківа С. С.,
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ»,
стягувач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра»,
боржник - ОСОБА_1 ,
боржник - ОСОБА_2
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» - адвоката Проценка Миколи Миколайовича на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 30 вересня 2020 року у складі судді Ковальова І. М., постановлену в м. Рівне,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчих провадженнях (стягувач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра», боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ).
В ході розгляду справи від представника ОСОБА_3 - адвоката Мазурка В'ячеслава Сергійовича надійшла заява про зупинення провадження у справі. Заява обґрунтована тим, що Рівненським міським судом Рівненської області 20 травня 2020 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ», Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» про визнання недійсним договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № GL3N014029 від 16.01.2020 року. Рішення по вказаній цивільній справі безпосередньо впливатиме на розгляд справи про заміну сторони виконавчого провадження, а тому необхідно зупинити у ній провадження до розгляду справи про визнання недійсними договору відступлення права вимоги.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 30 вересня 2020 року зупинено провадження по справі №569/14974/13-ц за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ», стягувач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра», боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про заміну стягувача у виконавчих провадженнях до набрання законної сили рішенням по цивільній справі №569/7560/20 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» про визнання недійсним договору про відступлення (купівлю-продажу) прав вимоги, яка перебуває у провадженні Рівненського міського суду.
Ухвала суду першої інстанції вмотивована передбаченим законом обов'язком суду зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої справи, що розглядається у порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі, та обґрунтована тим, що у справі, яка є предметом цього розгляду, та у справі №569/7560/20, предметом спору в якій є оскарження договору про відступлення права вимоги, безпосередньо впливатиме на розгляд цієї справи та права й обов'язки учасників, а тому провадження у ній підлягає зупиненню.
Вважаючи ухвалу суду незаконною, постановленою з порушенням норм процесуального права, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» - адвокат Проценко Микола Миколайович оскаржив її в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі зазначає, що судом при розгляді заяви допущено порушення ст. 18 ЦПК України, яка встановлює обов'язковість виконання судових рішень. Додає, що у цій справі 25.09. 2013 року Рівненським міським судом Рівненської області ухвалене судове рішення по суті позовних вимог, яке набрало законної сили. Доводить, що за таких умов, коли провадження перебувало на етапі виконання судового рішення, воно не могло бути зупиненим, а фактично підлягало до розгляду процесуальне питання заміни стягувача у виконавчому провадженні в порядку виконання судового рішення і судового контролю за таким виконанням, оскільки провадження у справі закінчилося винесенням остаточного рішення по справі і наразі тривають виконавчі провадження у справі. Звертає увагу, що підставою зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді та припущення про те, що рішення у ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи. Наголошує, що винесення оскаржуваної ухвали унеможливлює реалізацію права ТОВ «ГІГ-АНТ» на розгляд справи у розумний строк. З наведених міркувань просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відзиву на апеляційну скаргу не подано.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено, що в провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебувала справа № 569/14974/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитним договором, відсотків та пені за користування кредитом.
Рішенням Рівнеснкього міського суду Рівненської області від 25 вересня 2013 року вказаний позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 01/2702/08-041 від 27.02.2008 року в розмірі 62899,67 доларів США, що за курсом НБУ складає 502757,06 гривень, а також судовий збір в сумі 3441,00 гривень.
На виконання цього рішення Рівненським міським судом Рівненської області видано виконавчі листи та звернуто рішення до примусового виконання через органи державної виконавчої служби.
В липня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчих провадженнях (стягувач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра», боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ).
В серпні 2020 року представник ОСОБА_3 - адвокат Мазурок В'ячеслав Сергійович звернувся до суду із заявою про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням по цивільній справі №569/7560/20 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» про визнання недійсним договору про відступлення (купівлю-продажу) прав вимоги, яка перебуває у провадженні Рівненського міського суду.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої справи, що розглядається у порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.
Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Аналіз наведених положень закону дає підстави для висновку, що на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зупиняє провадження у справі лише у тому випадку, коли її неможливо розглянути у зв'язку з тим, що питання про наявність певних фактів, від яких залежить її вирішення, відповідно до чинного законодавства вирішується в іншій цивільній, господарській або кримінальній справі чи у справі, що розглядається в адміністративному порядку. Сам по собі розгляд питання іншим органом, не пов'язаний зі встановленням наявності чи відсутності таких фактів, не є підставою для зупинення провадження. Зупинення провадження в цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у цивільній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Разом з тим, відповідно до ст. 442 ЦПК України розділу VI «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів посадових осіб», у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.
Як встановлено судом, провадження у справі №569/14974/13-ц перебувало на етапі виконання судового рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25.09.2013 року, яке набрало законної сили, а відтак жодним чином не могло бути зупинене.
Таким чином, зважаючи, що провадження по справі закінчилося винесенням остаточного рішення, яке набрало законної сили, будь-які процесуальні питання можуть мати місце виключно в порядку виконання судового рішення і судового контролю за таким виконанням.
Правові висновки щодо необхідності зазначення обґрунтування зупинення провадження у справі та необхідності дотримання розумних строків розгляду справи зазначені у Постанові Верховного Суду у справі № 308/5006/16-ц від 27.02.2019 року та у Постанові Верховного Суду у справі 1522/27468/12 від 07.11.2018 року.
Розумність тривалості провадження має бути оцінена у світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади та важливість предмета спору для заявника (рішення у справі «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France).
Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свобод чи інтереси.
У рішенні ЄСПЛ по справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, п. 40 зазначається, що …право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6.
Відповідно до положень Європейської Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі Конвенція), право доступу до суду, що гарантується статтею 6§1, передбачає не лише право звернутись до суду за захистом своїх прав, а й право захистити своє право, в першу чергу, виконанням рішення, яке ухвалено на користь особи. Так як у разі невиконання рішення концепція «захисту прав судом» не працює. Суд зазначив, що право за судовий захист, яке гарантується статтею 6§1 може стати недіючим, якщо національне законодавство держави-учасниці Конвенції дозволяє, щоб остаточне обов'язкове судове рішення залишалось не виконуваним на шкоду однієї із сторін.
На наведених обставин, апеляційний суд приходить до переконання про те, що оскаржувана ухвала постановлена місцевим судом з порушенням норм процесуального права, судом першої інстанції не у повній мірі з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувана ухвала - до скасування із постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви про зупинення провадження у справі.
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» - адвоката Проценка Миколи Миколайовича задовольнити.
Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 30 вересня 2020 року скасувати.
У задоволенні заяви представника ОСОБА_3 - адвоката Мазурка В'ячеслава Сергійовича про зупинення провадження у справі №569/14974/13-ц за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» (стягувач - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ) про заміну стягувача у виконавчих провадженнях до набрання законної сили рішенням по цивільній справі №569/7560/20 за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» про визнання недійсним договору про відступлення (купівлю-продажу) прав вимоги - відмовити.
Справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» про визнання недійсним договору про відступлення (купівлю-продажу) прав вимоги направити до суду першої інстарнції для продовдження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 17 лютого 2021 року.
Головуючий Ковальчук Н. М.
Судді: Шимків С. С.
Боймиструк С. В.