Справа № 530/1009/19 Номер провадження 22-ц/814/434/21Головуючий у 1-й інстанції Должко С. Р. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.
17 лютого 2021 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - судді - доповідача Дорош А.І.
Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.
при секретарі Гнатюк О.С.
переглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Репала Дениса Олександровича
на заочне рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 05 травня 2020 року, ухвалене суддею Должком С.Р., повний текст рішення складено - дата не вказана
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: Київський відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Полтавській області, про звільнення майна з під-арешту, -
У липні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: Київський відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Полтавській області, про звільнення майна з під-арешту.
Позовна заява мотивована тим, що 18 березня 2017 року він став власником автомобіля TOYOYA CAMRY 2.2 IGL, номер шасі НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 . З моменту придбання він вільно володів та користувався автомобілем. Однак, коли у червні 2019 року він вирішив його продати, то виявилося, що це неможливо, оскільки на транспортний засіб накладеного арешт із забороною розпорядження. Згодом він отримав інформацію, що постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області від 15 травня 2017 року на виконання ухвали Київського районного суду м. Полтави від 24 листопада 2016 року у справі №552/6459/16-ц накладено арешт на транспортні засоби, що належать боржнику: автомобіль TOYOYA CAMRY 2.2 IGL, номер шасі НОМЕР_1 , у кількості 1. З урахуванням викладеного, просив скасувати заходи забезпечення позову, що вжиті згідно з ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 24.11.2012 року у цивільній справ № 552/6459/16-ц в частині накладення арешту із забороною розпорядження на автомобіль TOYOYA CAMRY 2.2 IGL, номер шасі НОМЕР_1 , колишній державний номер НОМЕР_4 (актуальний державний номер НОМЕР_2 ) - зняти арешт із забороною розпорядження, накладений старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області Тихоновим О. О. 15 травня 2017 року (ВП53937654) на автомобіль TOYOYA CAMRY 2.2 IGL, номер шасі НОМЕР_1 , колишній державний номер НОМЕР_4 (актуальний державний номер НОМЕР_2 ).
Заочним рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 05 травня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: Київський відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Полтавській області - задоволено.
Скасовано заходи забезпечення позову, що вжиті згідно з ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 24.11.2016 р. у цивільній справі № 552/6459/16-ц в частині накладення арешту із забороною розпорядження на автомобіль TOYOYA CAMRY 2.2 IGL, номер шасі НОМЕР_1 , колишній державний номер НОМЕР_4 (актуальний державний номер НОМЕР_2 ) - знято арешт із забороною розпорядження, накладений старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області Тихоновим О.О. 15.05.2017 р. (ВП № 53937654) на автомобіль TOYOYA CAMRY 2.2 IGL, номер шасі НОМЕР_1 , колишній державний номер НОМЕР_4 (актуальний державний номер НОМЕР_2 ).
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 384,20 грн. судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 384,20 грн. судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_3 виконав рішення Київського районного суду м. Полтави від 27.06.2017 р. у цивільній справі № 552/6459/16-ц. Позивач ОСОБА_2 є вже третім (після ОСОБА_3 ) власником автомобіля TOYOYA CAMRY, він не знав та не міг знати, що на автомобіль накладено арешт у справі, у якій він не є стороною. Крім того, автомобіль TOYOYA CAMRY 2.2 IGL, номер шасі НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_4 на сьогодні вже не с предметом спору чи стягнення. Накладення арешту із забороною відчуження на спірний автомобіль суттєво порушує права власника, а у досудовому порядку врегулювати проблему, що виникла, не можливо. ОСОБА_2 набув у власність спірне рухоме майно з передбачених законом підстав та у передбачений законом спосіб. На час розгляду позову ОСОБА_2 відповідачем не надано доказів того, що маються цивільні справи про поділ майна подружжя ОСОБА_4 , рішення по яких набрали законної сили. Позивач ОСОБА_2 не брав участі у справах, на які вказує відповідач. Відповідно до ст. 81 ЦПК України відповідачі не надали доказів того, що ОСОБА_2 придбав автомобіль з порушенням чинного законодавства, не заявили до нього зустрічних позовних вимог.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Репало Д.О. просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати з підстав порушення судом норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставини, що мають значення для справи, а також невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи, і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що станом на дату отримання позовної заяви ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту, ОСОБА_3 повністю не виконано рішення Київського районного суду м. Полтави від 27 червня 2017 року, а тому звільнення майна з-під арешту не є можливим і це питання вже раніше досліджувалось Полтавський апеляційним судом у справі №552/6459/16-ц. Таким чином, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 , судом не взято до уваги порушення майнових прав ОСОБА_1 . Зазначає, що ОСОБА_2 по даній справі не має законного інтересу, а його право не підлягає захисту, оскільки автомобіль було із порушенням закону відчужено ОСОБА_3 , який до цього часу не виконав рішення Київського районного суду м. Полтави на користь ОСОБА_1 , тому заходи забезпечення позову повинні існувати до виконання рішення у повному обсязі. Звертає увагу, що поведінка ОСОБА_3 була неправомірною та є порушення принципу «естопель», тому позивач не має право захищати своє право власності на автомобіль TOYOYA,оскільки воно набуте без належної правової підстави та усупереч інтересам співвласника ОСОБА_1 . Захист прав позивача повинен відбуватися за рахунок порушника ОСОБА_3 , а не за рахунок втручання у правомірне очікування ОСОБА_1 на виконання ОСОБА_3 судового рішення, в межах забезпечення якого було накладено арешт на автомобіль.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що 18.03.2017 р. ОСОБА_2 став власником автомобіля TOYOYA CAMRY, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с. 5).
З моменту придбання ОСОБА_2 вільно володів та користувався автомобілем. Однак, коли у червні 2019 р. він вирішив його продати, то виявилося, що це не можливо оскільки на ТЗ накладено арешт із забороною розпорядження. ОСОБА_2 вдалося отримати інформацію, що арешт із забороною розпорядження накладено на його автомобіль постановою старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області Тихоновим О.О. від 15.05.2017 р. (а.с. 6), згідно якої державний виконавець постановив: “накласти арешт із забороною розпорядження на автомобіль Chevrolet Aveo SF69Y ЗНГ, номер шасі НОМЕР_5 , державний номер НОМЕР_6 та автомобіль TOYOYA CAMRY 2.2 IGL, номер шасі НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_4 , які зареєстровані на ім'я ОСОБА_3 .
Вищевказана постанова винесена на виконання ухвали Київського районного суду м. Полтави від 24.11.2016 р. у справі № 552/6459/16-ц про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною власністю подружжя, поділ майна та стягнення різниці у вартості.
27.06.2017 р. Київським районним судом м. Полтави ухвалене рішення у справі № 552/6459/16-ц, яке набрало чинності 02.08.2017 р., яким встановлено, що автомобіль TOYOYA CAMRY 2.2 IGL, номер шасі НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_4 проданий ОСОБА_3 у листопаді 2016 р. за 102377 грн. При цьому, вирішуючи справу по суті, суд вирішив, що ОСОБА_3 має сплатити ОСОБА_1 половину вартості ТЗ, яка становить 51 176,50 грн. (а.с. 10-12).
Згідно постанови Київського ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області від 31.05.2018 р. по ВП № 55235711 ОСОБА_3 виконав рішення Київського районного суду м. Полтави в цій частині - сплатив ОСОБА_1 різницю в вартості майна у розмірі 56 188,50 грн. (до якої входить половина вартості автомобіля TOYOYA CAMRY 2.2 IGL) (а.с. 15).
Крім того, відповідно до повідомлення Територіального сервісного центру на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 24.11.2016 р. у справі № 552/6459/16-ц про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною власністю подружжя, поділ майна та стягнення різниці у вартості, на автомобіль Chevrolet Aveo державний номер НОМЕР_6 - накладено арешт, накладення арешту на автомобіль TOYOYA CAMRY, державний номер НОМЕР_4 неможливо, оскільки 17.11.2016 року його перереєстровано на іншу особу, що підтверджується постановою Полтавського апеляційного суду від 18.12.2018 р. у справі № 552/6459/16-ц (а.с. 13-14).
Як встановлено рішенням Київським районним судом м. Полтави від 27.06. 2017 р. у цивільній справі № 552/6459/16-ц, 17.11.2016 р. ОСОБА_3 продав автомобіль TOYOYA CAMRY 2.2 IGL, номер шасі НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_4 .
24.11.2016 р. Київський районний суд м. Полтави постановив ухвалу у справі № 552/6459/16-ц про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною власністю подружжя, поділ майна та стягнення різниці у вартості, відповідно до якої суд вирішив накласти арешт із забороною розпорядження на автомобіль TOYOYA CAMRY 2.2 IGL, номер шасі НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_4 (а.с. 8).
Територіальний сервісний центру відмовив у накладенні арешту на автомобіль TOYOYA CAMRY, державний номер НОМЕР_4 , оскільки 17.11.2016 року його перереєстровано на іншу особу.
Апеляційний суд у складі колегії суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Предметом даного спору, як це вбачається із прохальної частини позову, є скасування заходів забезпечення позову, що вжиті згідно з ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 24.11.2016 р. у цивільній справі №552/6459/16-ц в частині накладення арешту із забороною відчуження на автомобіль TOYOYA CAMRY 2.2 IGL, номер шасі НОМЕР_1 , колишній державний номер НОМЕР_4 (актуальний державний номер НОМЕР_2 ) - зняти арешт із забороною розпорядження, накладений старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області Тихоновим О.О. 15.05.2017 р. (ВП №53937654) на автомобіль TOYOYA CAMRY 2.2 IGL, номер шасі НОМЕР_1 , колишній державний номер НОМЕР_4 (актуальний державний номер НОМЕР_2 ).
Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» уточнюючи позовні вимоги або заперечення проти позову, суд визначає характер спірних правовідносин сторін, зміст їх правових вимог і матеріальний закон, що їх регулює, і яким належить керуватися при вирішенні спору. Зокрема, у позивача суд повинен з'ясувати предмет позову (що конкретно вимагає позивач), підставу позову (чим він обгрунтовує свої вимоги) і зміст вимоги (який спосіб захисту свого права він обрав). З урахуванням вимог і заперечень сторін, обставин, на які посилаються інші особи, які беруть участь у справі, а також норм права, які підлягають застосуванню, суд визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору, і які з них визнаються кожною стороною, і які підлягають доказуванню (предмет доказування; стаття 179 ЦПК)). Оскільки підставою позову є фактичні обставини, що наведені у заяві, то зазначення позивачем конкретної правової норми на обгрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору.
Виходячи зі змісту позовних вимог, позивач просить саме скасувати заходи забезпечення позову, вжиті судом першої інстанції під час розгляду цивільної справи № 552/6459/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною власністю подружжя, поділ майна та стягнення різниці у вартості, тобто у справі, в якій він не був учасником.
По справі вбачається, що у 2016 році у провадженні Київського районного суду м. Полтави перебувала вказана цивільна справа, в якій ухвалою цього ж суду від 24.11.2016 р. за заявою представника позивача - адвоката Репала Д.О. в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову накладено арешт із забороною розпорядження на автомобіль CHEVROLET AVEO SF69Y ЗНГ, номер шасі НОМЕР_5 , державний номер НОМЕР_6 та автомобіль TOYOYA CAMRY 2.2 IGL, номер шасі НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_4 , які зареєстровані на ім'я ОСОБА_3 (а.с. 8).
Згідно ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України (у редакції, чиннній на час постановлення ухвали суду від 24.11.2016 р.) суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Постановою старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області Тихонова О.О. від 15.05.2017 р. на підставі ухвали №552/6459/16-ц, виданої 24.11.2016 р. Київським районним судом м. Полтави, суддя Васильєва Л.М., 15.05.2017 р. відкрито виконавче провадження ВП №53937654 (а.с. 6).
Постановою про арешт майна боржника від 15.05.2017 р. старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області Тихоновим О.О. на підставі ухвали №552/6459/16-ц , виданої 24.11.2016 р. Київським районним судом м. Полтави, суддя Васильєва Л.М., накладено арешт на транспортні засоби, що належать боржнику ОСОБА_3 , автомобіль CHEVROLET AVEO SF69Y ЗНГ, номер шасі НОМЕР_5 , державний номер НОМЕР_6 та автомобіль TOYOYA CAMRY 2.2 IGL, номер шасі НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_4 (а.с. 7).
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 27.06.2017 року поділено спільне майно подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину автомобіля CHEVROLET FYEO SF69Y ЗНГ, номер шасі НОМЕР_7 , державний номер НОМЕР_8 . Виділено у користування та визнано за ОСОБА_3 право власності на товарний станок вартістю 20 000 грн., велосипед 1500 грн., а всього 21500 грн. Виділено у користування та визнати за ОСОБА_1 право власності на холодильник «Снайге» вартістю 5 000 грн. два дивани загальною вартістю 5 000 грн., велосипед 1500 грн., а всього на суму 11 500 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 різницю в вартості майна у розмірі 56 188,50 грн. (до якої входить половина вартості автомобіля TOYOTA CAMRI 2.2 I GL у розмірі 51 188,50 грн.). Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 946,35 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 640 грн., 1237,50 грн. за проведення експертизи, а всього 1877,40 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 79,46 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 9,06 грн. (а.с. 10-12).
Як встановлено вказаним рішенням суду, згідно довідки Регіонального сервісного центру №5341 автомобіль TOYOYA CAMRY 2.2 IGL, номер шасі НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_4 знятий з обліку та перереєстрований на іншу особу 17.11.2016 року. ОСОБА_3 не заперечував тієї обставини, що саме він знімав вказаний автомобіль з обліку для подальшого продажу (а.с. 10).
Постановою державного виконавця Київського ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області Діденко І.О. від 31.05.2018 р. виконавче провадження (ВП №55235711) з примусового виконання виконавчого листа №552/6459/16-ц, виданого 31.10.2017 р. Київським районним судом м. Полтави, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 різниці вартості майна у розмірі 56 188,50 грн. (до якої входить половина вартості автомобіля TOYOYA CAMRY 2.2 IGL у розмірі 51 188,50 грн.) - закінчене з підстав сплати боржником заборгованості у повному обсязі та перерахування на рахунок стягувача згідно платіжного доручення №4249 від 30.05.2018 р. Припинено чинність арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника, шо накладений на підставі постанови про арешт майна боржника від 23.11.2017 р. АСВП №55235711 (а.с. 15).
По справі також вбачається, що 08.11.2018 р. ОСОБА_3 звертався до Київського районного суду м. Полтави із заявою про скасування арешту та заборони розпорядження на вказані автомобілі та ухвалою цього суду від 13.11.2018 р. було скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 24.11.2016 р., знято арешт із забороною розпорядження на ці автомобілі, повернуто ОСОБА_3 автомобіль CHEVROLET AVEO SF69Y ЗНГ, номер шасі НОМЕР_5 , державний номер НОМЕР_6 .
Проте, постановою Полтавського апеляційного суду від 18.12.2018 р. ухвала Київського районного суду м. Полтави від 13.11.2018 року - скасована та ухвалене нове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 , за участю стягувача ОСОБА_1 , про скасування заходів забезпечення позову (а.с. 14).
Згідно ч. 1,2,6,7,8 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Ухвалюючи рішення у даній справі, суд першої інстанції залишив поза увагою ту обставину, що предметом даного позову є саме скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом першої інстанції на стадії розгляду позову по суті, що позивач ОСОБА_2 не є учасником справи №552/6459/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною власністю подружжя, поділ майна та стягнення різниці у вартості, що заходи забезпечення позову діють до повного виконання рішення суду.
Крім цього, ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції допустив протиріччя, зокрема, встановивши, що Регіональний сервісний центр №5341 відмовив у накладенні арешту на автомобіль TOYOYA CAMRY, державний номер НОМЕР_4 з тих підстав, що 17.11.2016 року його перереєстровано на іншу особу, але при цьому суд першої інстанції задовольнив позов ОСОБА_2 «про звільнення майна з-під арешту» шляхом про скасування заходів забезпечення позову, що вжиті згідно з ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 24.11.2016 р. у цивільній справі №552/6459/16-ц в частині накладення арешту із забороною відчуження на автомобіль TOYOYA CAMRY.
Якщо дійсно існує арешт із забороною відчуження на автомобіль TOYOYA CAMRY, то позивачу необхідно було надати в цій частині належні та допустимі докази, бо з мотивувальної частини рішення суду від 27.06.2017 р. вбачається, що арешт на цей автомобіль не накладався, інших доказів про наявність арешту матеріали справи не містять. У даному випадку позивачем пред'явлено позов про скасування арешту із забороною відчуження на цього автомобіля, накладеного ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 24.11.2016 року, який може бути скасований, згідно вимог ст. 158 ЦПК України, лише за за вмотивованим клопотанням учасника справи, а позивач не є учасником цивільної справи №552/6459/16-ц.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у справі, не встановив що є предметом та підставами даного позову, достовірно не встановив чи дійсно накладено арешт із забороною відчуження на автомобіль TOYOYA CAMRY, матеріали даної справи не містять належних та допустимих доказів того, що дійсно накладено арешт на вказаний автомобіль, суд першої інстанції належним чином не з'ясував чи дійсно має місце порушення прав позивача і чи у належний спосіб ним пред'явлено позов на захист порушених прав чи інтересів.
Крім цього, за змістом ч. 6 ст. 158 ЦПК України в ідмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову, тобто ОСОБА_3 не позбавлений права повторно звернення до суду з відповідною заявою про скасування заходів забезпечення позву у справі №552/6459/16-ц.
З огляду на викладене, апеляційний суд у складі колегії суддів приходить до висновку про те, що рішення суду підлягає скасуванню з ухвалення по справі нового рішення про відмову у позові.
Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно ст. 382 ч.1 п. 4 п.п. «в» ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
По справі вбачається, що відповідач ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, що підтверджується пенсійним посвідченням (а.с. 207).
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.
Згідно ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки при подачі апеляційної скарги відповідач ОСОБА_1 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, то з позивача ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1152,60 грн. на користь держави.
Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно п.1,3,4 ч.1, ч. 2 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 367 ч.1,2, 368 ч. 1, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1,3,4, 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Репала Дениса Олександровича - задовольнити.
Заочне рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 05 травня 2020 року - скасувати і ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: Київський відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Полтавській області, про звільнення майна з під-арешту - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1152,60 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її прийняття безпосередньо до суду касаційної інстанції, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 17 лютого 2021 року.
СУДДІ: А. І. Дорош О.А. Лобов В. М. Триголов