єдиний унікальний номер справи 546/391/18
номер провадження 2/546/18/21
18 лютого 2021 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в судовій залі в порядку загального позовного провадження заяву відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
До Решетилівського районного суду Полтавської області звернувся позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Провадження у справі було відкрито ухвалою судді ОСОБА_2 від 04.05.2018 р. в подальшому у зв'язку зі звільненням 27.09.2018 р. у відставку судді ОСОБА_2 справу розподілено судді Лизенко І.В., яка ухвалою суду від 07.05.2019 р. прийняла справу до свого провадження та призначила судове засідання.
Враховуючи те, що провадження у справі вже було відкрите попереднім складом суду, були всі передбачені законом підстави для прийняття цивільної справи за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до свого провадження.
Ухвалою судді Зіненка Ю.В. від 05.08.2020 року справу прийнято до свого провадження та призначено підготовче засідання на 08 год. 30 хв. 03.09.2020 року.
Відповідач ОСОБА_1 у підготовчому засідання заявляв клопотання про закриття провадження по справі, оскільки є рішення третейського суду про стягнення з нього заборгованості в сумі 12633, 84 грн. на підставі цього ж договору.
Ухвалою суду від 03.09.2020 в задоволенні вказаного клопотання було відмовлено на підставі пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України.
22 грудня 2020 року до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження по справі на підставі пункту 6 частини 1 статті 255 ЦПК України.
В зв'язку з перебуванням головуючого по справі в нарадчій кімнаті по справі №546/860/20 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч.4 ст. 121 КУпАП, розгляд судового засідання було відкладено на іншу дату.
В судовому засіданні 18 лютого 2021 року відповідач ОСОБА_1 підтримав заявлене 22.12.2020 клопотання та просив його задовольнити.
Суд, розглянувши дане клопотання, приходить до висновку що воно задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судом встановлено, що рішенням Третейського суду при Асоціації «Дніпровський банківський союз» від 07.12.2015 р. було задоволено позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 12633 грн 84 коп. (а.с.62).
Статтею 255 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для закриття провадження по справі. Пунктом 6 ч.1 цієї статті передбачено таку підставу для закриття провадження як встановлення обставин, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу.
Зокрема, пунктом 4 частини першої статті 186 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому самому третейському суді виявився неможливим.
Отже, підставою для закриття провадження може бути рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції.
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України «Про третейські суди» до третейського суду за угодою сторін може бути передано будь-який спір, що виникає із цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
Статтею 5 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Статтею 6 Закону України «Про третейські суди» визначено категорії справ, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, які не підлягають розгляду третейськими судами.
Законом України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам» частину першу статті 6 Закону України «Про третейські суди» доповнено пунктом 14, згідно з яким третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). Зазначений Закон набрав чинності 12.03.2011 року.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 року №15-рп/2011 щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) дія цього Закону поширюється і на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.
Таким чином, враховуючи те що, рішення Третейського суду при Асоціації «Дніпровський банківський союз» було ухвалено 07 грудня 2015 року, коли Закон України «Про третейські суди» вже містив заборону на розгляд третейськими судами справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), погодитись з тим, що дане рішення було прийнято в межах компетенції третейського суду, суд не може, тому в задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та, керуючись ст. 186, 255, 258-260 ЦПК України, суд,-
постановив:
В задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження по цивільній справі № 546/273/17 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя Ю.В. Зіненко