Справа №585/3748/18 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/279/21 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - 95
16 лютого 2021 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Сумського апеляційного суду ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 585/3748/18 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_4 на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 02.09.2020, за яким
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , раніше не судимий
визнаний винним за ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 187 КК України,
учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
установив:
У провадженні апеляційного суду знаходиться судове провадження № 585/3748/18 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 02.09.2020, за яким ОСОБА_7 визнаний винним за ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 187 КК, і йому призначене покарання: за ч. 3 ст. 186 КК у виді позбавлення волі строком 5 років; за ч. 2 ст. 186 КК у виді позбавлення волі строком 4 роки; за ч. 3 ст. 187 КК у виді позбавлення волі строком 7 років із конфіскацією майна крім житла. На підставі ч. 1 ст. 70 КК, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначене остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 7 років із конфіскацією майна крім житла. До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_7 залишений тримання під вартою. Строк відбування покарання обраховується з часу фактичного затримання - 28.08.2017. Також відповідно ч. 5 ст. 72 КК (в ред. ЗУ № 838-VIII від 21.11.2015) ОСОБА_7 зараховано в строк відбуття покарання час попереднього ув'язнення з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.
Зважаючи на те, що станом на 16.02.2021 відсутні судді для складу колегії суддів, необхідної для апеляційного розгляду вказаного кримінального провадження, а строк призначеного ОСОБА_7 покарання у виді 7 років позбавлення волі, з урахуванням положень ч. 5 ст. 72 КК (в ред. ЗУ № 838-VIII від 21.11.2015), закінчується 27.02.2021, тому виникла необхідність розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою після вказаної дати.
Вислухавши доводи прокурора ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які вважали недоцільним перебування обвинуваченого під вартою після 27.02.2021, перевіривши матеріали кримінального провадження, вважаю, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 має бути продовжений тільки до 27.02.2021 включно, виходячи з наступного.
Відповідно ч. 1 ст. 405 КПК, апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою, а згідно ч. 2, 3 ст. 331 цього Кодексу, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку знаходження його під вартою. За наслідками розгляду цього питання суд своєю вмотивованою ухвалою продовжує тримання під вартою на строк, що не може перевищувати двох місяців.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 02.09.2020 ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 70 КК призначене остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 7 років із конфіскацією майна, крім житла. Також згідно ч. 5 ст. 72 КК (в ред. ЗУ № 838-VIII від 21.11.2015) обвинуваченому зараховано в строк відбуття покарання час попереднього ув'язнення з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі та до набрання вироком законної сили залишений запобіжний захід у виді тримання під вартою, а строк відбування покарання ухвалено рахувати з 28.08.2017.
Таким чином, оскільки ОСОБА_7 остаточно до відбуття призначене покарання у виді 7 років позбавлення волі, при цьому зараховано строк попереднього ув'язнення з 28.08.2017 із розрахунку, визначеного ч. 5 ст. 72 КК (в ред. ЗУ № 838-VIII від 21.11.2015) та до набрання вироком законної сили залишений запобіжний захід у виді тримання під вартою, то після 27.02.2021 час попереднього ув'язнення обвинуваченого перевищуватиме фактично призначене йому основне покарання (період з 28.08.2017 до 27.02.2021 включно - 3 роки 6 місяців ? 2 = 7 років), внаслідок чого особа підлягає безумовному звільненню з-під варти, так як її необхідно буде вважати такою, що відбула призначене судом покарання.
У той же час, здійснити розгляд вказаного кримінального провадження по суті апеляційних вимог до закінчення строків запобіжного заходу у виді тримання під вартою та призначеного ОСОБА_7 покарання не вбачається за можливе, оскільки станом на 16.02.2021 в апеляційному суді не вистачає потрібної кількості суддів для утворення необхідного складу колегії суддів (3-х суддів) з метою автоматизованого розподілу судової справи (ч. 4 ст. 31 КПК), внаслідок чого склад колегії суддів не визначений (протокол щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2021).
Разом з тим, положеннями п. 20-5 розділу XI КПК передбачено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого КМУ, встановлені деякі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадження та розгляду окремих питань під час судового провадження. Зокрема, у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк колегією суддів розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, воно може бути розглянуто головуючим одноособово.
У зв'язку з цим, незважаючи на відсутність жодних клопотань з боку сторін судового провадження щодо строку дії обраного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, питання доцільності тримання під вартою, з метою дотримання прав, свобод та інтересів останнього як обвинуваченого (ст. 2 КПК), підлягає розгляду суддею-доповідачем одноособово, так як строк призначеного вироком суду першої інстанції покарання закінчується 27.02.2021, і будь-які об'єктивні підстави вважати, що до цієї дати в апеляційному суді у складі судової палати буде достатня кількість суддів для утворення складу суду, відсутні.
Починаючи з 28.02.2021 тримання ОСОБА_7 під вартою перестане бути доцільним і обґрунтованим та не відповідатиме завданням кримінального провадження, так як набрання вироком суду першої інстанції законної сили через об'єктивні обставини затримується на невизначений період часу, внаслідок чого свобода обвинуваченого не може бути ціною за здійснення ним свого права на оскарження судового рішення, тому запобіжний захід підлягає продовженню лише до 27.02.2021 включно, що також повністю узгоджується з п. 54 і 65 рішення ЄСПЛ від 04.06.2015 у справі «Руслан Яковенко проти України» (Ruslan Yakovenko v. Ukraine), заява № 5425/11), згідно якого продовжуване тримання заявника під вартою, яке не було частиною строку його покарання у виді позбавлення волі (тобто знаходження особи під вартою поза межами строку призначеного покарання у виді позбавлення волі) було невиправданим, а тому встановлено порушення п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому Суд констатував, що вирок національного суду передбачав два окремих заходи, пов'язані з позбавленням заявника свободи: по-перше, покарання у виді позбавлення волі, і по-друге тримання заявника під вартою у виді запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, тому залишення без змін обраного заявникові запобіжного заходу у виді тримання під вартою до набрання вироком суду першої інстанції законної сили навіть після того, як призначений йому цим вироком строк ув'язнення вже закінчився, порушує саму суть права особи, закріпленого ст. 2 Протоколу 7 до Конвенції (ч. 2 ст. 8, ч. 5-6 ст. 9 КПК).
Керуючись ст. 183, 197, 199, 331, 405, 418, п. 20-5 розділу XI КПК України, -
постановив:
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 строк тримання під вартою до 27.02.2021 включно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
СуддяОСОБА_2