Номер провадження: 22-ц/813/1285/21
Номер справи місцевого суду: 511/1177/20
Головуючий у першій інстанції Панчук А.І.
Доповідач Громік Р. Д.
15.02.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів - Драгомерецького М.М., Дрішлюка А.І.,
за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.,
розглянувши у спрощеному порядку за відсутністю учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 23 липня 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) по виконавчому провадженню №59658051,
1. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст скарги на дії приватного виконавця.
10 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Роздільнянського районного суду Одеської області зі скаргою, згідно якої просить суд:
- визнати дії Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що полягають у обчислені розрахунку заборгованості із сплати аліментів без відомостей отриманих із квитанцій (копій квитанцій) про перерахування аліментів від 23.07.2019р. (два платежі), 31.08.2019р., 27,09.2019р., 27.11.2019р., 27.12.2019р., 27.01.2020р„ 28.02.2020р. - на суму 2200,00 гривень кожний окремий платіж, за виконавчим провадженням №59658051 з примусового виконання Судового наказу №511/958/19 виданого 03.06.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку боржника, а з 04.09.2026 року у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку боржника та зобов'язати здійснити перерахунок
В обґрунтування своєї скарги скаржник зазначив, що в провадженні Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) знаходиться виконавче провадження № 59658051 з примусового виконання судового наказу № 511/958/19 виданого 03.06.2019 року про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей у розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку боржника, а з 04.09.2026 року у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку боржника.
Зазначає, що ним з липня 2019 року по лютий 2020 року, були сплачені аліменти у повному обсязі, однак згідно довідки від 11.02.2020р. у нього утворилась заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої за період з 27.05.2019 року по 01.02.2020 року склав в сумі 28717,12 гривень. Заборгованість утворилась в зв'язку з тим, що стягувач ОСОБА_2 не визнала грошові переказ , які на його думку були саме аліментами.
15 квітня 2020 року заявник звернувся до державного виконавця із заявою, якою просив приєднати та враховувати при розрахунку заборгованості по аліментах квитанції від 23.07.2019р. (два платежі), 31.08.2019р., 27,09.2019р., 27.11.2019р., 27.12.2019р., 27.01.2020р., 28.02.2020р. - на суму 2200,00 грн кожний платіж, однак йому було відмовлено в перерахунку, оскільки зазначені платежі не містять відомостей про призначення платежу, - саме в рахунок сплати аліментів. Вважає дії державного виконавця неправомірними та просить вимоги скарги задовольнити .
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 23 липня 2020 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного МУМЮ по виконавчому провадженню №59658051 відмовлено.
Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою скаргу ОСОБА_1 задовольнити, посилаючись при цьому на порушення норм процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано квитанції, які надані до скарги, як такі платежі, які мають розцінюватись в якості аліментів.
Короткий зміст відзиву органу ДВС.
У відзиві на апеляційну скаргу вказано, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Сповіщення сторін.
У судове засідання, призначене на 03 лютого 2021 року, сторони у справі не з'явились, були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи.
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлено 15 лютого 2021 року, про що зазначено у вступній частині постанови Одеського апеляційного суду.
2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до судового наказу №511/958/19, виданого Роздільнянським районним судом Одеської області 03.06.2019р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей у розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку боржника, а з 04.09.2026 року у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку боржника.
Судовий наказ набрав законної сили та був звернений до виконання.
Другим Малиновським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) по зазначеному судовому наказу було відкрито виконавче провадження за № 59658051.
Відповідно до розрахунку заборгованості із сплати аліментів від 16.04.2020р. по виконавчому провадженню №59658051, державним виконавцем постановлено, що станом на 01.04.2020 року встановлено розмір заборгованості ОСОБА_1 становить - 3701,75 грн.
Згідно до відзиву наданого в.о. начальника Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) зазначено, що 11.02.2020 року державним виконавцем Горбенко М. О. керуючись ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження та пункту 12 розділу X Інструкції з організації примусового виконання рішень» проведено розрахунок заборгованості із сплати аліментів, згідно якого встановлено розмір заборгованості із сплати аліментів ОСОБА_1 станом на 01.02.2020 у розмірі 28717,12 грн.
Згідно розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за № 489/20802 розрахунок заборгованості обчислюється на підставі відомостей, отриманих із квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником.
На підставі наданих квитанцій (копій квитанцій) боржником, державному виконавцю не можливо встановити суму, сплачених аліментів згідно судового наказу № 511/958/19 виданого 03.06.2019 року, у зв'язку з тим, що боржником при перерахуванні коштів не були вказані а ні призначення платежу - «аліменти», ні номер виконавчого документу, ні номер виконавчого провадження.
По наданим квитанціям, які ідентифіковано, як кошти сплачені згідно судового наказу №511/958/19 виданого 03.06.2019 року, за виконавчим провадженням № 59658051, державним виконавцем проведено розрахунок заборгованості із сплати аліментів від 20.03.2020 року згідно якого встановлено розмір заборгованості із сплати аліментів ОСОБА_1 станом на 01.03.2020 року - 15535,09 грн.
24 березня 2020 року заборгованість в сумі 15535, 09 грн по сплаті аліментів ОСОБА_1 була сплачена у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши чи діяв державний виконавець відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, суд першої інстанції вірно вважав, що державний виконавець Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) діяв законно та обґрунтовано, зважаючи на те, що стягувач не підтвердила сплату аліментів, а розцінювала вказані платежі як допомога дітям.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надав.
Щодо доводів апеляційної скарги, то судова колегія зазначає, що квитанції, які додані до скарги на дії державного виконавця, дійсно не містять жодного реквізиту, який би міг ідентифікувати оплату за виконавчим провадженням.
Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального закону, не є такими, що порушують розгляд справи по суті.
Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Скарга ОСОБА_1 на дії приватного виконавця вирішена судом першої інстанції по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції немає.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, доводи апеляційної скарги його не спростовують, ухвала постановлена у відповідності до вимог процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 23 липня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 15 лютого 2021 року.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: М.М. Драгомерецький
А.І. Дрішлюк