Дата документу Справа № 334/6559/20
Єдиний унікальний № 334/6559/20 Головуючий в 1-й інстанції - Ісаков Д.О.
Справа № 33/807/110/21 Доповідач в 2-й інстанції - Гріпас Ю.О.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
12 лютого 2021 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Гріпас Ю.О. за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою останнього на постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21 грудня 2020 року,
постановою судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21 грудня 2020 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, притягнуто,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює в Оріхівському заводі сільхоз машин, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
Як зазначено в постанові, з наданих суду матеріалів вбачається, що 08 листопада 2020 року о 03 год. 00 хв. ОСОБА_1 , керував автомобілем ЗАЗ Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 , по пр. Соборний, буд. 216 в м. Запоріжжя, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку у присутності двох свідків із застосуванням спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820, тест № 2139, результат позитивний - 1,51%. Від керування транспортним засобом водій ОСОБА_1 відсторонений, шляхом паркування без порушень ПДР.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 (а) ПДВ України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що постанова суду є незаконною та підлягає скасуванню. В обґрунтування скарги вказує, що постанова винесена судом передчасно, без дослідження доказів, наявних в матеріалах справи. вважає, що судом допущено формальний та спрощений підхід до розгляду справи. Зазначає, що на диску з відеозаписом відсутні будь-які відео та фото матеріали, які підтверджують факт скоєння ним правопорушення, а саме керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння. Натомість на диску наявні записи спілкування працівників поліції з ним та іншими свідками. Жодного відео або фото матеріалу, які підтверджують хоча б перебування ОСОБА_1 на місці водія автомобіля, матеріали справи не містять. Так само матеріали справи не містять взагалі доказів руху автомобіля, що є основною складовою правопорушення.
Просить скасувати постанову та закрити провадження у справі за відсутністю події іскладу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Заслухавши в судовому засіданні ОСОБА_1 , який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить до наступних висновків.
Притягаючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, суддя виходив з того, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки ним порушено вимоги п.2.9 (а) ПДР України та його провина у скоєнні правопорушень доведена в повному обсязі.
Із зазначеними висновками судді погоджується і апеляційний суд, вважає їх правильними, обґрунтованими та такими, що відповідають наявним в матеріалах справи доказам.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.9 (а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п.1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Інструкції).
Згідно з п.7 розділу ІІ Інструкції, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду (пункт 10 розділу ІІ Інструкції).
Судовим розглядом встановлено, що 08 листопада 2020 року о 03 год. 00 хв. ОСОБА_1 , керував автомобілем ЗАЗ Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 , по пр. Соборний, буд. 216 в м. Запоріжжя, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку у присутності двох свідків із застосуванням спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820, тест № 2139, результат позитивний - 1,51%. Від керування транспортним засобом водій ОСОБА_1 відсторонений, шляхом паркування без порушень ПДР.
Зазначені обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 209216 від 08 листопада 2020 року, який складено поліцейським за порушення вимог пункту 2.9 (а) ПДР України, а саме за керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП крім протоколу про адміністративне правопорушення, підтверджується також - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08 листопада 2020 року; показами спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820, тест № 2139 від 08 листопада 2020 року, результат позитивний - 1,51 проміле; - показами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були свідками як водій ОСОБА_1 у їх присутності, на вимогу поліцейського продувала технічний прилад на стан алкогольного сп'яніння, результат був позитивний; відеозаписом правопорушення.
Відповідно до ч.4 ст.256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до п.2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція 2) особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, вимоги ч.2 ст.251, ст.ст.256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, поліцейськими дотримано.
Апеляційний суд дійшов висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 209216 від 08 листопада 2020 року стосовно ОСОБА_1 складений у встановленому законом порядку, відповідає вимогам ст.256 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проведено у відповідності з вимогами ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Твердження ОСОБА_1 , що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він не керував транспортним засобом, спростовуються матеріалами справи, зокрема, відеозаписом події, яка відбулась 08.11.2020 та поясненнями в протоколі, викладеними особисто ОСОБА_1 .
Твердження апелянта, що за кермом його транспортного засобу перебував його товариш, який після зупинки транспортного засобу залишив його, не підтверджується будь-якими доказами, натомість спростовується матеріалами справи. Під час складання матеріалів та протоколу, ОСОБА_1 не зазначав про свого товариша, який начебто перебував за кермом транспортного засобу.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 суддею відповідно до ст.ст. 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлено фактичні обставини адміністративного правопорушення. Постанова судді відповідає вимогам ст.ст. 245, 280, 283 КУпАП.
У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Інші підстави, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не зазначені та під час апеляційного перегляду справи не встановлені.
З врахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків судді щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, внаслідок порушення ним пункту 2.9 (а) ПДР України не спростовують, підстав для скасування постанови та закриття провадження у справі не вбачає.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21 грудня 2020 року, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова Запорізького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду Ю.О. Гріпас