15.02.2021
Справа № 482/1396/20
Номер провадження 2/482/26/2021
15 лютого 2021 року м.Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Сергієнко С.А., за участю секретаря Безкровної А.С., представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог виконавчий комітет Дільничної сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
Позивач 15 лютого 2021 року звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що він є дідусем ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_6 є його батьками.
22 травня 2013 року на підставі рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області № 480/1207/13-ц, шлюб між сином позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , був розірваний.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_7 змінила своє прізвище на ОСОБА_7 , а у подальшому одружилася та змінила своє прізвище на ОСОБА_7 .
Після розірвання шлюбу ОСОБА_4 разом з своїм сином ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 не проживала.
У відповідності до розпорядження Новоодеської районної державної адміністрації Миколаївської області від 18 березня 2016 року, місце проживання неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було визначено біля батька ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак після того, як ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 почав проживати у будинку позивача, що розташований по АДРЕСА_1 , відповідачі повністю перестали цікавитись життям дитини та на даний час вихованням онука займаються позивач та його дружина ОСОБА_10 .
На даний час ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом зі позивачем та знаходиться тільки на його утриманні.
Відповідач ОСОБА_3 хоча і зареєстрований у будинку позивача, однак фактично він в ньому не проживає. На даний час він проживає у м. Миколаєві.
Відповідачі на даний час не надають ніякої матеріальної допомоги, взагалі не приймають участі у вихованні їхньої дитини та її розвитку.
Посилаючись на вищевикладене, позивач просив позбавити відповідачів батьківських прав стосовно їх сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також стягнути з відповідачів аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця.
До початку розгляду справи по суті позивач подав заяву про залишення його позову без розгляду у частині позовних вимог до ОСОБА_4 про стягнення аліментів, вказану заяву було задоволено ухвалою суду від 16.01.2021року.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позбавити відповідачів батьківських прав стосовно їх сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця.
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, але від її представника адвоката Бараненка Д.В. надійшла заява у якій він просив справу розглядати без його участі та вказав, що його довіритель визнає позовні вимоги в частині позбавлення батьківських прав.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ч.ч. 5, 6, п.2 ч.7, ч.11 ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи у його відсутність не надходило.
Від представника третьої особи - виконавчого комітету Дільничної сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, як органу опіки та піклування надійшла заява про розгляд справи у його відсутність. Крім того органом опіки та піклування надано висновок, щодо доцільності позбавлення відповідачі батьківських прав стосовно їх сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дослідивши обставини справи, перевіривши їх письмовими доказами, суд встановив, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 11.04.2011 року перебували у шлюбі, який було розірвано за рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області №480/1207/13-ц від 22 травня 2013 року, що підтверджується копією вищевказаного рішення суду.
Від вищевказаного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 14.05.2012 року виданим Надбузькою сільською радою Миколаївського району Миколаївської області 14.04.2012 року.
Малолітній ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає із позивачем і перебуває на його повному утриманні, що підтверджується: довідкою Дільничної сільської ради Новоодеського району Миколаївської області №112 від 03.06.2020 року, розпорядженням Новоодеської районної державної адміністрації Миколаївської області №70-р від 18 березня 2016 року, актом оцінки потреб сімї та висновком органу опіки та піклування щодо оцінки потреб сімї від 13.05.2020 року, характеристикою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 із Дільничного ДНЗ від 18.05.2020 року, характеристикою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 із Дільничної ЗОШ І-ІІІ ст., характеристикою ОСОБА_2 наданою сільською радою.
Як видно з досліджених судом доказів, а саме: висновку органу опіки та піклування щодо оцінки потреб сімї від 13.05.2020 року, характеристик ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 із Дільничного ДНЗ від 18.05.2020 року та із Дільничної ЗОШ І-ІІІ ст. вихованням малолітнього ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 за весь час його навчання у ДНЗ та школі займалися його дідусь ОСОБА_2 та бабуся ОСОБА_10 , батьки його навчанням не цікавилися.
Вищевказані обставини підтверджуються також висновком органу опіки та піклування Дільничної сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав від 08.09.2020 року.
Із вказаного висновку також вбачається, що з 2016 року, тобто з того часу як ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 почав проживати у будинку діда ОСОБА_2 , що розташований по АДРЕСА_1 , відповідачі повністю перестали цікавитись життям дитини. На даний час вихованням та утримання хлопчика займається дідусь з бабусею.
Оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 самоусунулися від виконання своїх батьківських обов'язків, не приймають участі у вихованні дитини, не цікавляться долею сина, його життям, станом здоров'я, виконавчий комітет Дільничної сільської ради, як орган опіки та піклування прийшов до висновку про наявність достатніх підстав для позбавлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно їх неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно з ч.2, ч.3 ст.150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Частиною 4 ст.155 Сімейного кодексу України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Пленум Верховного Суду України в п. 16 постанови від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» наголосив, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 Сімейного кодексу України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Розглянувши всі зібрані матеріали, що стосуються поставленого питання про позбавлення відповідачів батьківських прав відносно їх сина ОСОБА_5 , суд приходить до висновку, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , свідомо, без будь-яких поважних причин ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків, не піклуються про фізичний і духовний розвиток, навчання та підготовку до самостійного життя свого сина ОСОБА_5 , не виявляють інтересу до його внутрішнього світу, в наслідок чого останній був позбавлений батьківської уваги і піклування, порушено його права на належне батьківське виховання, спілкування, життя і розвиток в сім'ї, внаслідок чого відповідачами завдано шкоди правам та інтересам дитини, які захищаються Декларацією прав дитини, Конвенцією про права та чинним законодавством України, зокрема ст.ст.150, 152-153, 155 СК України.
Зважаючи на вищевикладене, виражаючи турботу про долю дитини, керуючись п.2. ч.1.ст.164 Сімейного кодексу України, суд вважає за доцільне позбавити відповідачів батьківських прав відносно їх сина ОСОБА_5 .
Згідно ч.3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
За змістом ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина 3 статті 181 Сімейного кодексу України).
При визначенні розміру аліментів суд, на підставі ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України враховує: 1)стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2)стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3)наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1)наявність на праві власності,володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2)доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, відповідно до ч.2 ст.182 Сімейного кодексуУкраїни розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно положень ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.ч.7,8 ст.7 Сімейного кодексу України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини - права на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Оскільки відповідач ОСОБА_3 участі в утриманні дитини не приймає то позов в частині стягнення з нього аліментів на утримання сина ОСОБА_5 також обґрунтований та підлягає задоволенню, аліменти слід стягувати з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 на утриманні якого перебуває дитина.
Визначаючи розмір аліментів, суд виходить з того, що відповідач ОСОБА_3 є особою працездатного віку, не має осіб, які перебувають на його утриманні, отже має об'єктивну можливість виплачувати аліменти. Тому, суд вважає, що стягненню з ОСОБА_3 на користь позивача підлягають аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини від всіх видів його доходу щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до повноліття дитини.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідачів.
Керуючись ст. ст. 7, 10, 89, 258, 259, 263-265, 279, 280, 281 ЦПК України суд,
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог виконавчий комітет Дільничної сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав щодо їх сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 (адреса: АДРЕСА_2 ), аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 12.08.2020 року до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання судового рішення в межах платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Миколаївського апеляційного суду через Новоодеський районний суд Миколаївської області.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвали суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий суддя: С.А.Сергієнко