Номер справи 237/43/21
Номер провадження 3/237/114/21
Іменем України
04.02.21 року м. Курахове
Суддя Мар'їнського районного суду Донецької області Кучко Яна Юріївна, розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
На адресу Мар'їнського районного суду Донецької області надійшов матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 02 січня 2021 року серії ААБ за № 094902, ОСОБА_1 02 січня 2021 року о 09 годині 30 хвилин в с. Костянтинівка по вул. Центральній керував автомобілем ВАЗ 2102, держаний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (тремтіння пальців рук, зіниці очей не реагують на світло). Від проходження медичного огляду в установленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд встановив наступне.
У судовому засіданні встановлено, що 02.01.2021 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ за № 094902за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Згідно ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідний Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду затверджений Постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103 (надалі - Порядок) та є чинним до теперішнього часу.
Згідно п. 2 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Згідно п. 3 Порядку огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, або лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно п. 6 Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Згідно п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
При цьому, слід зазначити, що огляд водія на стан сп'яніння проводиться виключно у разі, якщо у поліцейського є об'єктивні та обґрунтовані підстави вважати, що водій перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у відповідності з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС, а сама вимога поліцейських у будь-якому разі має бути законною і вмотивованою, тобто мати певні підстави неспростовного характеру, які б вказували на перебування особи в певному стані сп'яніння поза розумним сумнівом, а не бути надуманою, вигаданою чи перебільшеною.
З огляду на викладене, процедурі огляду на стан сп'яніння має передувати конкретна підстава, що дає право поліцейському як представнику органу державної влади вимагати від водія вчинення певних дій, передбачених законодавством України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог п. 8 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкції) передбачено, що форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Отже, у разі якщо у особи виявлено ознаки стану наркотичного сп'яніння то співробітник поліції повинен заповнити направлення до медичного закладу і у випадку, якщо водій відмовиться від його отримання чи проходження такого огляду в медичному закладі, то співробітник поліції повинен зазначити про це в направленні.
В свою чергу, направлення у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутнє, що свідчить про порушення поліцейським вимог норм вищевказаного Порядку та Інструкції.
Отже, порушення процедури огляду на стан наркотичного сп'яніння працівником поліції, як того вимагає закон, є прямим порушенням норм складання протоколу, що згідно ст. 266 ч.5 КУпАП тягне за собою визнання наслідків огляду водія недійсними, а тому даний протокол не може бути законною підставою для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності.
У судовому засіданні були досліджені письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які вказані у протоколі та їх пояснення додані до протоколу, в яких вони повідомляють, що 02 січня 2020 року о 10 годині були зупинені у якості свідків та в їх присутності водій авто ВАЗ 2102, державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 відмовився продути алкотестер драгер та пройти медичний огляд у закладі охорони здоров'я.
Надаючи правову оцінку обставинам, що викладені у вказаних письмових поясненнях свідків суд зазначає, що застосування алкотестеру "Драгер" при наявності у особи ознак наркотичного сп'яніння не має жодного правового значення, оскільки цільове призначення вкзаного приладу спрямоване на встановлення факту саме алкогольного сп'яніння, а не інкримінованого ОСОБА_1 стану наркотичного сп'яніння. Не містять вказані письмові пояснення також і те, які ознаки наркотичного сп'яніння були зафіксовані свідками у ОСОБА_1 .
При цьому суд звертає увагу також і на саме зовнішнє оформлення вказаних доказів, що знаходить своє вираження в тому письмові пояснення свідків є цілковитим відтворенням один одного. Така міра узгодженості між свідченнями свідків у справі дає підстави вважати, що їх пояснення були ретельно скоординовані. Про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не попереджались.
Крім того, пояснення вищевказаних свідків виконані однаковим почерком, тому викликають обґрунтовані сумніви щодо свободи надання таких пояснень, та взагалі правильності, правдивості зазначених у них відомостей, а також існування самого факту надання таких свідчень.
В контексті дослідження письмових пояснень свідків ретельну увагу суд приділяє також і відеозапису, що доданий до протоколу у якості підтвердження факту наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З вказаного відеозапису слідує, що свідки не були очевидцями подій, на відеозаписі зафіксовано лише одного свідка, якого працівник поліції, сидячи на водійському креслі машини, опитав лише в частині його анкетних даних та перед допитом говорить наступне: «две секунды, расскажу, он отказывается, это его право», на цьому допит свідка закінчується та працівник поліції встановляє анкетні дані свідка після чого свідок на відеозапису більше не з'являється. Таким чином з відеозапису чітко слідує, що в присутності свідка ОСОБА_1 не пропонувалось пройти медичний огляд, працівником поліції як доведений факт повідомлено свідка про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та від чогось відмовився, однак очевидцем вказаних подій свідок не був. Не зафіксовано на відеозапису й того факту, що свідок підтвердив наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, які є обов'язковою передумовою проходження медичного огляду. Наявність другого свідка відеозаписом також не підтверджена.
При цьому суд зазначає, що на відеозапису не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, як і не зафіксовано самого зупиненого транспортного засобу, у зв'язку з чим неможливо однозначно стверджувати, що ОСОБА_1 виконував функції водія.
Обгрунтовані сумніви факту зупинення транспорного засобу викликає і поведінка поліцейського, що зафіксована на відеозаписі, зокрема працівник поліції повсякчас задає особі, яка притягається до адміністартивної відповідальності питання стосовного фактичних обставин справи, які поліцейському повинні бути добре відомі, а саме запитує про те, де вони зараз знаходяться ("ми в с. Костянтинівка, поруч магазин Теремок, так?"), запитує про розташування транспортного засобу (транспортний засіб знаходиться праворуч, вірно?) тощо. Таким чином у випадку дійсного зупинення транспортного засобу малоймовірним є те, що працівник поліції не знає в якому населеному пункті він його зупинив та як саме розташований транспортний засіб.
У зв'язку з вищевикладеним суд приходить до висновку, що доданий до протоколу відеозапис не може бути визнаний у якості належного доказу інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та повністю спростовує письмові пояснення свідків.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Отже, жодним доказом не підтверджується послідовність дій працівників поліції, направлена на дотримання вимог вищевказаного Порядку та Інструкції, як і ст. 266 КУпАП і належної фіксації факту правопорушення.
Інші докази, які би підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в матеріалах справи відсутні, не здобуто таких доказів і під час розгляду справи в суді. Само по собі складення протоколу про адміністративне правопорушення, за відсутності інших даних на підтвердження наявності складу адмінправопорушення, не є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Так, згідно ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Згідно ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998р. (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоби, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа вчинила правопорушення, яке ставиться йому в провину; обов'язок доведення лежить на обвинуваченні, і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого.
При цьому суд враховує, що у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року ЄСПЛ звертає увагу, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
З врахуванням наведеного, суд вважає, що факт вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП не знайшов свого підтвердження під час розгляду матеріалів адміністративної справи в суді, а тому провадження в даній справі необхідно закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч.1 ст. 247, 283-285 КУпАП, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови апеляційної скарги до Мар'їнського районного суду Донецької області.
Суддя Кучко Я.Ю.