Номер справи 237/39/21
Номер провадження 3/237/110/21
Іменем України
04.02.21 року м. Курахове
Суддя Мар'їнського районного суду Донецької області Кучко Яна Юріївна, розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
На адресу Мар'їнського районного суду Донецької області надійшов матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 31 грудня 2020 року серії ДПР18 за № 235556, ОСОБА_1 31 грудня 2020 року 00 годин 40 хвилин в м. Курахове по вул. Победи, 20 керувала автомобілем ВАЗ2101, державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, нестійка хода). Від проходженням медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовилась у присутності двох свідків.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, прихожу до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що 31.12.2020 року стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 235556 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 31.12.2020 року о 00 годин 40 хвилин керувала транспортним засобом ВАЗ2101, державний номерний знак НОМЕР_2 . У ОСОБА_1 поліцейським СРПП Мар'їнського ВП Волноваського ВП було виявлено наявність явних ознак алкогольного сп'яніння. Відповідно до п. 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення у водія ОСОБА_1 виявлено такі ознаки, які Наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 відносяться до ознак алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушенням мови, порушення координації рухів.
Згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 від проходження в установленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння відмовилась.
Як зазначено в абзаці другому п.27 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14, якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному в присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності, що в даному випадку було виконано.
Згідно пояснень ОСОБА_1 , остання зазначила, що вона перед тим як сістки за кермо випила спиртні напої, їхати до лікарні відмовляється.
Згідно письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , водій ОСОБА_1 в їх присутності відмовилась від складання тесту за допомогою алкотестеру «Драгер», а також проходження медичного огляду в закладі охорони здоров'я з метою виявлення стану сп'яніння.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Приймаючи дане рішення, суддя керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 допущено порушення п. 2.5 ПДР України, її дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення судом з'ясовано, що ОСОБА_1 є винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, правопорушник підлягає адміністративній відповідальності, підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП не встановлено, термін притягнення до адміністративної відповідальності не закінчився.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. Відповідно до ст. 33 КпАП України при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, визначених ст.ст. 34, 35 КУпАП, не встановлено. Враховуючи обставини справи, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, з метою подальшого запобігання скоєння порушення в майбутньому, вважаю за необхідне застосувати щодо ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції статті з позбавленням права керування транспортними засобами, як такого, що буде достатнім для виправлення правопорушника.
Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення дорівнює 0,2 розміру мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» з 1 січня 2020 року розмір мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб дорівнює 2102 гривні. Таким чином, розмір судового збору належний до сплати при притягненні правопорушника до адміністративної відповідальності дорівнює 420 гривень 40 копійок.
На підставі викладеного, ч. 1 ст. 130 КУпАП, керуючись ст. ст.279, 280, 283, 284 КУпАП, суд ,
ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 10200 (десять тисяч двісті) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021) в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу.
Постанова в порядку провадження по справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання скарги до Донецького апеляційного суду через Мар'їнський районний суд Донецької області.
Суддя Я.Ю. Кучко