Справа № 638/10309/20
Провадження № 2/638/2375/21
17 лютого 2021 року Дзержинський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді Семіряд І.В.
за участю секретаря Подосокорської А.О.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дзержинського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення витрат на утримання нерухомого майна,-
В провадженні суду перебуває зазначена цивільна справа.
Відповідачем ОСОБА_2 через канцелярію суду подано заперечення щодо слухання справи в порядку спрощеного провадження, в обґрунтування якої вказано, що позовна заява є штучною, подана за межами встановленої законом позовної давності, при зверненні до суду адвокатом не було сплачено судовий збір, по справі необхідно витребувати докази, викликати свідків, провести дослідження оригіналів доказів. Враховуючи складність справи відповідач просить розглянути справу за правилами загального провадження.
Також, представником відповідача подано клопотання про забезпечення судових витрат по справі , яке обґрунтовує тим, що позовна заява штучно створена, заявлена поза межами строку позовної давності, квитанції надані на підтвердження позову не можуть підтвердити сплату комунальних послуг саме позивачем. Представник відповідача просить зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок Дзержинського районного суду м. Харкова грошову суму у розмірі 4400 грн для забезпечення можливого відшкодування витрат відповідача на професійну правничу допомогу.
Окрім того, відповідачем ОСОБА_2 у судовому засіданні заявлено клопотання про виклик свідка ОСОБА_2 , яка може підтвердити обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача.
Представник позивача заперечував проти заявлених клопотань, зазначив, що відповідачем не доведено, що справа повинна бути розглянута за правилами загального провадження, а також відповідачем не надано доказів необхідності забезпечення судових витрат. Окрім того, виклик та допит свідка не є доцільним.
Відповідач та її представник підтримали клопотання та просила задовольнити.
Суд, вислухавши представника позивача, відповідача, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: малозначні справи; що виникають з трудових відносин; про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Дана справа не внесена до переліку справ зазначених в частині 4 статті 274 ЦПК України.
Враховуючи наведене, суд, з урахуванням ознак, зазначених у ч. 3ст. 274 ЦПК України, а саме з врахуванням встановлених обставин, щодо обсягу та характеру доказів наданих позивачем, кількості зазначених ним сторін, спосіб захисту обраний позивачем, призначив її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, що не є порушенням положень чинного цивільного процесуального законодавства.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи у загальному провадженні, оскільки відповідачами не доведено, що дана справа не може бути розглянута за правила спрощеного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст.135 ЦПК України суд може зобов'язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат).
За правилами ч 4 ст.135 ЦПК України як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв'язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).
Таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо: 1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або 2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.
Таке забезпечення судових витрат також може бути застосоване, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.
Таким чином, забезпечення судових витрат, відповідно до положень ч.1 ст.135 ЦПК України, є правом, а не обов'язком суду.
Разом з тим, п.2 та п.3 ч.4 ст.135 ЦПК України містить вичерпний перелік підстав, за умови наявності яких, суд має право за клопотанням відповідача зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв'язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).
Враховуючи викладене, суд не вбачає необхідності зобов'язання позивача вносити на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування витрачених та майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу, оскільки позивач має зареєстроване в установленому законом порядку місце проживання, на даний час у суду відсутні підстави вважати, що поданий позивачем позов має ознаки завідомо безпідставного та має інші ознаки зловживання правом на позов, а також на теперішній час у суду відсутні відомості, що майновий стан позивача може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові. Отже, підстави забезпечення судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, на даний час відсутні.
Заявляючи клопотання про виклик свідка ОСОБА_2 відповідач вказує, що свідок може повідомити обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
З відзиву на позов вбачається, що заперечуючи проти позову відповідач вказує, що ОСОБА_2 не є і ніколи не була споживачем комунальних послуг, оскільки не мешкає у квартирі АДРЕСА_1 .
У судовому засіданні представником позивача наголошено на тому, що сторона позивача не заперечує той факт, що відповідач ОСОБА_2 не мешкає у квартирі АДРЕСА_1 .
Відповідно доч.1ст.69ЦПК України свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.
Згідно ч.1 ст.90 ЦПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги те, що предметом спору є утримання власником нерухомого майна , а не встановлення хто саме мешкає у квартирі та хто є споживачем послуг, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про виклик свідка.
Керуючись ст.19,69,90,135,274 ЦПК України, суд-
У задоволенні клопотань ОСОБА_2 про розгляд справи за правилами загального провадження, про виклик свідка , про забезпечення судових витрат по справі - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І.В. Семіряд