15 лютого 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/7426/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Кременчуцька виховна колонія" про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової компенсації, -
14.12.2020 ОСОБА_1 /надалі - ОСОБА_1 , позивач/ звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної установи "Кременчуцька виховна колонія" /надалі - ДУ "Кременчуцька виховна колонія", відповідач/ про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової компенсації, а саме просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно у сумі 9583,00 грн;
- стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно у розмірі 9583,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про протиправну бездіяльність відповідача, що призводить до порушення права позивача на відшкодування грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, передбаченого Порядком забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2013 року № 578.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/7426/20; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
У наданому до суду відзиві на позов відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. ДУ "Кременчуцька виховна колонія" зазначає, що державна установа фінансується виключно з державного бюджету. Стверджує, що на момент звільнення позивача, на рахунку державної установи "Кременчуцька виховна колонія" були відсутні кошти для виплати компенсації за речове майно та бюджетні асигнування на вказані цілі /а.с. 28/.
Суд розглядає справу на підставі частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, у межах строку, встановленого статтею 258 цього ж Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходила службу в Кременчуцькій виховній колонії /а.с. 9/.
Відповідно до наказу Державної установи "Кременчуцька виховна колонія" від 18.08.2020 №128/ОС-20 /а.с. 8/ ОСОБА_1 звільнена з Державної установи "Кременчуцька виховна колонія", на підставі Закону України "Про Національну поліцію" відповідно до п.7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням), з посади прапорщика внутрішньої служби, молодшого інспектора 2-ї категорії відділу режиму і охорони державної установи "Кременчуцька виховна колонія", 20.08.2020. Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні складає 07 років 04 місяці 05 днів, в пільговому обчисленні 09 років 09 місяців 16 днів.
Згідно з довідкою № 258 Державної установи "Кременчуцька виховна колонія" про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна ОСОБА_1 прапорщика вн. служби, молодшого інспектора відділу охорони державної установи "Кременчуцька виховна колонія" позивачу належить грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, в розмірі 9583,00 грн /а.с. 17/.
Позивач звернулася до ДУ "Кременчуцька виховна колонія" із заявою в якій просила виплати зазначену суму грошової компенсації /а.с. 15/.
Листом ДУ "Кременчуцька виховна колонія" від 01.12.2020 № 9/07/59-20/С-59 повідомлено позивача, що грошова компенсація виплачується за умови наявності коштів та в межах бюджетних асигнувань. Установлених на відповідні цілі. Зазначено, що при надходженні цільових коштів позивачу буде виплачено грошову компенсацію за неотримані предмети речового майна /а.с. 16/.
Не погоджуючись із бездіяльністю щодо невиплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно у сумі 9583,00 грн, позивач звернулася до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України від 23.06.2005 № 2713- IV "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" (надалі - Закон № 2713- IV), держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.
При цьому, умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати (частина 2 сатті 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України").
Відповідно до частини 5 статті 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби мають право на носіння форменого одягу із знаками розрізнення, зразки якого розробляються відповідно до законодавства (частина 5 статті 21 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України").
Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України затверджено наказом Міністерства юстиції України від 28 березня 2018 року № 925/5.
Механізм речового забезпечення персоналу Державної кримінально-виконавчої служби - осіб рядового і начальницького складу, спеціалістів, які не мають спеціальних звань, та працівників, які працюють за трудовими договорами визначено Порядком забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2013 року № 578 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі - Порядок № 578).
За змістом пункту 27 Порядку № 578 під час звільнення із служби особам рядового і начальницького складу за їх бажанням може видаватися речове майно особистого користування, яке не було ними отримано на день звільнення, або виплачуватися грошова компенсація за нього за цінами, що діють на день підписання наказу про звільнення.
Згідно з пунктом 23 Порядку № 578 грошова компенсація замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, виплачується згідно з пунктом 60 цього Порядку. Вартість предметів речового майна особистого користування визначається ДПтС відповідно до їх закупівельної вартості.
Для виплати персоналу грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування оформляється довідка про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за формою згідно з додатком 7 у двох примірниках, перший з яких подається бухгалтерії органу чи установи для виплати компенсації, другий додається до арматурної картки (пункт 60 Порядку № 578).
Згідно з довідкою № 258 Державної установи "Кременчуцька виховна колонія" про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна ОСОБА_1 прапорщика вн. служби, молодшого інспектора відділу охорони державної установи "Кременчуцька виховна колонія" позивачу належить грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, в розмірі 9583,00 грн /а.с. 17/.
При цьому єдиним аргументом відповідача щодо невиплати грошової компенсації за неотримане речове майно є відсутність коштів для такого виду виплат.
Проте Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 10.03.2011 у справі «Сук проти України» вказав, що держава може ввести, призупинити або припинити виплати працівникам з державного бюджету, внісши відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні виплати є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним.
Також, Європейський суд з прав людини у справах "Кечко проти України", "Ромашов проти України", "Шевченко проти України" зауважив, що реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними. Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Таким чином, якщо держава задекларувала певні правила проведення розрахунку при звільненні військовослужбовця, то вона зобов'язана вжити всіх заходів для забезпечення реалізації цих правил.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно у сумі 9583,00 грн.
Крім того, враховуючи вище вказані висновки суду позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації вартості за неотримане речове майно у розмірі 9583,00 грн також підлягають задоволенню.
Таким чином, позовні вимог обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.
Зважаючи на вищевикладене, при задоволенні цього позову суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДУ "Кременчуцька виховна колонія" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 грн. 80 коп. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Керуючись статтями 2, 7, 9, 12, 77, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Державної установи "Кременчуцька виховна колонія" (вул. Лікаря О. Богаєвського, буд. 10/30, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 08564280) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової компенсації задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Кременчуцька виховна колонія" (вул. Лікаря О. Богаєвського, буд. 10/30, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 08564280) щодо невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) грошової компенсації за неотримане речове майно у сумі 9583,00 грн.
Стягнути з Державної установи "Кременчуцька виховна колонія" (вул. Лікаря О. Богаєвського, буд. 10/30, м. Кременчук, Полтавська область, 39617, код ЄДРПОУ 08564280) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно у розмірі 9583,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи "Кременчуцька виховна колонія" на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840 грн. 80 коп. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до Другого апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Суддя Л.М. Петрова