Справа № 420/1336/21
16 лютого 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Ради адвокатів Запорізької області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Ради адвокатів Запорізької області про:
визнання протиправною бездіяльність Ради адвокатів Запорізької області, що виразилась у ненаданні відповіді у листі №вих.-83 від 24.12.2020 року, на вимогу заяви від 26.11.2020 року про приведення до присяги адвоката України;
зобов'язання Ради адвокатів Запорізької області надати відповідь на вимогу заяви від 26.11.2020 року про приведення до присяги адвоката України.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року, вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем.
09 лютого 2020 року, на офіційну електронну адресу Одеського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх.№6394/21).
Розглянувши заяву про усунення недоліків ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року - усунуті частково.
Зокрема, позивачем не було надано копії заяви від 26.11.2020 року.
До матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 було надано: копію заяви від 06 жовтня 2020 року, 25 листопада 2020 року та копію заяви від 31 грудня 2020 року.
У заяві про усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 , просив суд вважати заяву від 26.11.2020 року та від 25.11.2020 року - однією заявою.
Суд зазначає, що статтею 5 КАС України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
Вищевказане прямо кореспондується зі статтею 245 КАС України.
Пунктом 4 ч. 5 статті 160 КАС України визначено необхідність зазначення змісту позовних вимог і викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Враховуючи вищевикладене, позивачеві належить зазначити прохальну частину позову у відповідності до п.4 ч.5 статті 160 КАС України, вірно зазначивши дату заяви - 25 листопада 2020 року.
Суд зазначає, що інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі.
Належним чином оформлений позов, який вважається поданим у день первинного - направляється сторонам, та саме за поданим належним чином оформленим позовом, суд вирішує питання про відкриття провадження по справі.
Крім того, згідно ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач судовий збір за звернення до суду з даним позовом не сплатив, а в позові зазначив що він звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2001 року (далі - Закон України «Про судовий збір»).
Так, пункт 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 06.05.2020 року по справі №9901/70/20 були сформовані висновки щодо застосування положень пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», які є релевантними і до даної справи.
Так, в ухвалі звернуто увагу на те, що п.13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України №3551-XII від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. При цьому серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.
Так у даному випадку позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправною бездіяльність Ради адвокатів Запорізької області що виразилась у ненаданні відповіді у листі №вих.-83 від 24.12.2020 року, на вимогу заяви від 26.11.2020 року про приведення до присяги адвоката України. Однак вказані вимоги не дають підстав для звільнення його від сплати судового збору оскільки не стосуються порушення його прав, як учасника бойових дій.
Наведене також відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону Закон України «Про судовий збір», викладеним, зокрема, у постанові від 9 жовтня 2019 року по справі №9901/311/19.
Відповідно до ч.1 та пп. 1 п.3 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір ставки судового збору складає - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» №1082-IX від 15.12.2020 року, з 01 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 2270,00 гривень.
Таким чином, позивачеві належить сплатити судовий збір у розмірі 908,00 гривень.
Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Суд роз'яснює, що недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до суду належним чином оформленого позову, відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України та його копій відповідно до кількості учасників справи, доказів сплати судового збору у розмірі 908,00 гривень.
Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Керуючись ст.ст.2, 79, 94, 121, 132, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд, -
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви по адміністративній справі №420/1336/21.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня отримання копії ухвали про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви позивачем.
В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України та відповідно до ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.
Суддя Балан Я.В.