17 лютого 2021 року м.Київ № 320/4252/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Головенко О.Д., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САКУРА-АВТОТРАНС" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "САКУРА-АВТОТРАНС" з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.04.2019 № 0012241405, яким визначено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість у загальному розмірі 3 004 528,50 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з підприємствами - постачальниками ТОВ «ТАІСТАС», ТОВ «НАІРІЯ», ТОВ «КАВІСТА», ТОВ «КВЕТА ЛЮКС» та ТОВ «МАНІНГ» та встановлено порушення, які стали підставою для прийняття спірного рішення, оскільки занижено податок на додану вартість, в результаті чого податковим органом визначено спірне податкове зобов'язання.
На думку позивача, твердження податкового органу щодо неможливості здійснення фінансово - господарських операцій з вищевказаними постачальниками, через відсутність у позивача документального підтвердження реальності є помилковими, оскільки позивачем надано первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій між ТОВ «САКУРА-АВТОТРАНС» та його контрагентами за відповідні періоди, а також те, що ці операції спричинили реальні зміни майнового стану позивача
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити.
Крім того, подав до суду відзив на позову заяву, відповідно до якого вказує, що позивачем під час перевірки не подано документального підтвердження права власності на транспортний засіб, який здійснював перевезення товару, передачі товару матеріально - відповідальним особам, наявності приміщення для зберігання товару, а також підтвердження обліку та руху активів всередині підприємства або реалізації придбаного товару, що вказує на фіктивність договірних відносин.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
За заявами сторін підготовче засідання було закрито та розпочато розгляд справи по сутті.
Частиною 7 ст. 181 КАС України визначено, що якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у ч. 2 ст. 180 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.
Крім того, від представника позивача надійшло клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження, проти чого представник відповідача не заперечував.
Частиною 3 ст. 194 КАС України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів. Керуючись приписами даної статті суд, вважає за можливе подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані сторонами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що станом на момент звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «САКУРА - АВТОТРАНС» (код ЄДРПОУ 41930698) до суду, основними видами діяльності товариства було вантажний автомобільний транспорт (КВЕД: 49.41), що включає в себе усі види перевезень вантажним автомобільним транспортом: перевезення лісоматеріалів, перевезення великогабаритних вантажів, рефрижераторні перевезення, перевезення великовагових вантажів, перевезення непакованих вантажів (навалом або наливом), включаючи перевезення автоцистернами, у т.ч. збирання молока на фермах, перевезення автомобілів, перевезення відходів і брухту без діяльності щодо їх збирання або утилізації, оренду вантажних автомобілів з водієм, вантажні перевезення транспортними засобами з використанням людської або тваринної сили, надання послуг водія без власного вантажного автотранспортного засобу.
На підставі направлень Головного управління ДФС у Київській області від 28.02.2019 № 570 та № 571, посадовими особами податкового органу згідно з положеннями п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (далі - ПК України) проведено документальну позапланову виїзну перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з підприємствами - постачальниками ТОВ «ТАІСТАС», ТОВ «НАІРІЯ», ТОВ «КАВІСТА», ТОВ «КВЕТА ЛЮКС» та ТОВ «МАНІНГ».
За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт від 14.03.2019 № 210/10-36-14-05/41930698 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з підприємствами - постачальниками ТОВ «ТАІСТАС», ТОВ «НАІРІЯ», ТОВ «КАВІСТА», ТОВ «КВЕТА ЛЮКС» та ТОВ «МАНІНГ».
Як вбачається з даного акту перевірки, Головним управління ДФС у Київській області встановлено такі порушення, а саме:
п.п. 14.1.36, п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1 п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 2 003 020,00 грн, в тому числі за серпень 2018 року - 400 711,00 грн, за вересень 2018 року - 1 567 953, грн, за жовтень 2018 року - 24 356,00 грн.
На підставі вказаного акту перевірки та встановлених порушень податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення від 23.04.2019 № 0012241405, яким визначено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість у загальному розмірі 3 004 528,50 грн.
Не погоджуючись за вказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся з вказаним позов до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між учасниками справи, суд виходив з такого.
ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків (п.п. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 ПК України).
Відповідно до п.п. 14.1.8 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Під витратами, відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк); п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V ПК України (п. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V ПК України (п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст.14 ПК України).
Відповідно до п. 75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 ПК Украйни визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
придбання або виготовлення товарів та послуг;
придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Також п. 198.2 ст. 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п. 187.9 ст. 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до п.п. 191.1.2 п. 191.1 ст. 191 цього Кодексу оператором поштового зв'язку, експрес-перевізником.
Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума:
враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно п 200-1.3 ст 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Судом встановлено, що позивач на час здійснення господарських операцій та прийняття спірного податкового повідомлення - рішення було зареєстровано відповідно до чинного законодавства та має повну цивільну дієздатність та правоздатність до основного виду діяльності, якого належить - вантажний автомобільний транспорт.
Як вбачається з матеріалів справи, причиною виникнення заниження податку на додану вартість на суму 2 003 020,00 грн, в тому числі за серпень 2018 року - 400 711,00 грн, за вересень 2018 року - 1 567 953,00 грн, за жовтень 2018 року - 24 356,00 грн.
Так, між позивачем та ТОВ «ТАІСТАС» було укладено договір поставки від 16.07.2018 № 16/07-01, відповідно до якого постачальник зобов'язується в порядку та умовах, передбачених цим договором, передати у власність автозапчастини та ПММ в асортименті, а саме радіатор охолодження, конденсор кондиціонера, клапан защитний 4-х контурний П37922, рем.комплект ущільнень масляного радіатора, амортизатор задній, амортизатор масляний, лист ресори, плита підресорна, палець ресори, ресора, плита надресорна, масло Eni i-Sigma universal 10W-10, хомут D, прокладка піддону двигуна ара мідна, маточина ERREVI, ELRING прокладка піддону двигуна гумова, кілець синхронізатора КПП, сальник гумовий, кільце ABS тощо.
На підтвердження придбання вказаного товару, позивачем подано до суду податкові накладні (від 08.08.2018 № 111, 112, від 09.08.2018 № 113, 114, від 10.08.2018 № 115, 116, від 13.08.2018 № 117, 118, 119, від 14.08.2018 № 120, 121, від 15.08.2018 № 122, 123 тощо), рахунки на оплату (від 08.08.2018 № 808-01, 808-02, від 09.08.2018 № 908-01, 908-02, від 10.08.2018 № 100801, від 13.08.2018 № 130801, 130802, 130803, від 14.08.2018 № 140801, 140802, від 15.08.2018 № 150801, 150802 тощо), видаткові накладні (від 08.08.2018 № 808-01, 808-02, від 09.08.2018 № 908-01, 908-02, від 10.08.2018 100801, від 13.08.2018 № 130801, 130802, 130803, від 14.08.2018 № 140801, 140802, від 15.08.2018 № 150801,150802 тощо).
Також між позивачем та ТОВ «НАІРІЯ» було укладено договір поставки від 24.09.2018 № 2409 відповідно до якого постачальник зобов'язується в порядку та умовах, передбачених цим договором, передати у власність автозапчастини та ПММ в асортименті, а саме двигун в зборі (комплектація виробництво JAGUAR) у кількості 3 шт., що підтверджується податковими накладними від 24.09.2018 № 149 від 25.09.2018 № 150, від 26.09.2018 № 151, рахунками на оплату від 24.09.2018 № 2409, від 25.09.2018 № 2509, від 26.09.2018 № 2609, видатковими накладними від 24.09.2018 № 2409, від 25.09.2018 № 2509, від 26.09.2018 № 2609, товаро - транспортними накладними від 24.09.2018 - 26.09.2018, банківськими виписками, актом звірки взаємних розрахунків.
Крім того, між ТОВ «САКУРА - АВТОТРАНС» та ТОВ «КАВІСТА» було укладено договір поставки від 17.09.2018 № 17091-2018, відповідно до якого постачальник зобов'язується в порядку та умовах, передбачених цим договором, передати у власність автозапчастини та ПММ в асортименті, а саме двигун в зборі (комплектація виробництво JAGUAR) у кількості 2 шт., що підтверджується податковими накладними від 17.09.2018 № 51, від 18.09.2018 № 52, рахунками на оплату від 17.09.2018 № 1709, від 18.09.2018 № 1809, видатковими накладними від 17.09.2018 № 1709, товаро - транспортними накладними від 18.09.2018, актом звірки взаємних розрахунків.
19.09.2018 між позивачем та ТОВ «КРЕТА - ЛЮКС» було укладено договір поставки № 1909, відповідно до якого постачальник зобов'язується в порядку та умовах, передбачених цим договором, передати у власність автозапчастини та ПММ в асортименті, а саме двигун в зборі (комплектація виробництво JAGUAR) у кількості 2 шт., що підтверджується податковими накладними від 19.09.2018 № 218, від 20.09.2018 № 219, рахунками на оплату від 19.09.2018 № 1909, від 20.09.2018 № 2009, видатковими накладними від 19.09.2018 № 1909, від 20.09.2018 № 2009, товаро - транспортними накладними від 20.09.2018, банківськими виписками, актом звірки взаємних розрахунків.
17.09.2018 ТОВ «САКУРА - АВТОТРАНС» уклала з ТОВ «МАНІНГ» договір постанови № 1709-2018, відповідно до якого постачальник зобов'язується в порядку та умовах, передбачених цим договором, передати у власність автозапчастини та ПММ в асортименті, а саме диск гальмівний Mersedes Actros (RIDER), електронний регулятор транзистора (виробництво BOSCH), картридж вологовідділювач КАМАЗ, MAN, MB, VOLVO (WABKO), радіатор охолоджування, конденсор кондиціонера, клапан захисний 4-х контурний ІІ37922, амортизатор задній, амортизатор масляний, фільтр пов.DAF XF105 (TRUK) (виробництво M-Filter), грузові шини 295/80R22.5 S702 152/148 M, грузові шини 315/80R22.5 S629 156/150L, грузові шини 385/65R22.5 160KS696 причеп SAILUN грузова, хомут D 127/132 LOW COST VOLVO FH/DAF XF, прокладка піддону двигуна арамідна, маточина ERREVI, ELRING прокладка піддону двигуна гумова, кільце синхронізатора КПП, синхронізатор, ущільнення КПП, пильник КПП металевий, комплект прокладок КПП паперових, сальник коробки передач, шайба, клапан ESB (Wabco), масло Eni i-Sigma universal, лист ресори, плита підресорна, ремкомплект ресори, палець ресори, ресора, плита надресорна, радіатор охолодження, амортизатор задній, SACHSамортизатор, опора карданного вала, маточина колеса, опора вала карданного, амортизатор L-пакет, амортизатор масляний, плевморесориа KG6200NS Kraftiger, сайлентблок, ланцюг приводу вала, тощо, що підтверджується податковими накладними від 17.09.2018 № 376 - 378, від 18.09.2018 № 379 - 382, від 19.09.2018 № 383 - 385, від 20.09.2018 № 386 - 388, від 21.09.2018 № 389, № 390, від 24.09.2018 № 391, № 392, від 25.09.2018 № 393 - 396, від 26.09.2018 № 397 - 399, від 27.09.2018 № 400 - 404, від 28.09.2018 № 405 - 408, рахунками на оплату від 17.09.2018 № 170901 - 170903, видатковими накладними від 17.09.2018 № 170901 - 170903, від 18.09.2018 № 170901 - 170904, від 19.09.2018 № 190901 - 190903, від 20.09.2018 № 200901 - 200903, від 21.09.2018 № 21090901, № 210902, від 24.09.2018 № 240901, № 240902, від 25.09.2018 № 250901 - 250904, від 26.09.2018 № 260901 - 260903, № 27.09.2018 № 270901 - 270905, від 28.09.2018 № 280901 - 280904, видатковими накладними від 17.09.2018 № 170901 - 170903, від 18.09.2018 № 170901 - 170904, від 19.09.2018 № 190901 - 190903, від 20.09.2018 № 200901 - 200903, від 21.09.2018 № 21090901, № 210902, від 24.09.2018 № 240901, № 240902, від 25.09.2018 № 250901 - 250904, від 26.09.2018 № 260901 - 260903, № 27.09.2018 № 270901 - 270905, від 28.09.2018 № 280901 - 280904, товаро - транспортними накладними, банківськими виписками, актом звірки взаємних розрахунків реєстром транспортних засобів задіяних на ТОВ «САКУРА - АВТОТРАНС» у 2018 році.
З зазначених документів вбачається, що предметом здійснення даних господарських операцій було постачання контрагентами товарів, а саме автозапчастин та паливно - мастильні матеріали в асортименті.
Зокрема, надана первинна документація підтверджує використання позивачем придбаних автозапчастин для своєї господарської діяльності, а саме для ремонту транспортних засобів, які підприємство використовує в ході здійснення господарської діяльності.
Так, в період червень - вересень 2018 року, ТОВ «САКУРА АВТОТРАНС» надавало транспортно - експедиторські послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом за замовленням наступних суб'єктів господарювання.
ТОВ «Західна агровиробнича компанія» (код ЄДРПОУ 41099127) за договорами від 12.06.2018 № 12/06-п та від 14.08.2019 № 38/18-п, про що між сторонами були складені товарно - транспортні накладні.
Згідно укладених договорів ТОВ «САКУРА АВТОТРАНС» здійснювало перевезення кукурудзи та соняшника.
Відповідно до товаро - транспортних накладних, пунктом розвантаження товару згідно була Рівненська обл., м. Дубно, провулок Проїздний, 11.
Щодо пункту розвантаження товару придбаного у ТОВ «НАІРІЯ» та ТОВ «КАВІСТА», суд зазначає наступне.
ТОВ «САКУРА АВТОТРАНС» було укладено договір надання послуг по відстою -інспортних засобів, з ПП «Західекспотранс» від 01.07.2018 № 40107/18, згідно умов якого, виконавець (ПП «Західекспотранс») зобов'язується надати замовнику (ТОВ «САКУРА АВТОТРАНС») на своїй території за адpeсою: Рівненська обл., м.Дубно, вул. Кременецька, 19/1 - місце для відстою автомобілів та здійснювати охорону зазначеного автомобіля своїми силами за весь час перебування автомобіля на даній території.
Таким чином, на підставі даного договору, позивач мав право користування місцем для відстою автомобілів за адресою: Рівненська обл., м.Дубно, вул. Кременецька, 19/1, яке використовував у господарській діяльності, а саме, як пункт розвантаження придбаних у ТОВ «ТАІСТАС», ТОВ «НАІРІЯ», TOB «КАВІСТА», TOB «КРЕТА ЛЮКС», ТОВ «МАНІНГ» автозапчастин.
У вказаному пункті розвантаження, позивач також здійснював ремонт транспортних засобів, які перебувають у нього в оренді та якими здійснювалось перевезення товарів.
ТОВ «Райз Північ» (код СДРПОУ 34264631) за договором від 27.06.2018 № РП-27.06.18/01.
Згідно укладеного договору ТОВ «САКУРА АВТОТРАНС» здійснювало перевезення такого товару як озима пшениця, про що між сторонами були складені належним чином товарно - транспортні накладні, згідно яких, пунктом розвантаження товару є: Сумська обл., смт. Степанівка, вул. Заводська, 1.
За вказаною адресою також знаходиться автомобільна стоянка для вантажних автомобілів, яка належить ТОВ «Райз Північ».
За взаємною домовленістю сторін, ТОВ «Райз Північ» надало позивачу можливість користуватись цією стоянкою для здійснення ремонту своїх транспортних засобів, якими ТОВ «САКУРА АВТОТРАНС», у свою чергу, здійснює господарську діяльність з перевезення товарів.
Таким чином, позивач здійснював розвантаження автозапчастин, придбаних у ТОВ «ТАІСТАС», ТОВ «НАІРІЯ», ТОВ «КАВІСТА», ТОВ «КРЕТА ЛЮКС» і ТОВ «МАНІНГ», які у подальшому були використані для ремонту орендованих транспортних засобів, у тому числі й двигун в зборі (виробництва JAGUAR), про що ТОВ «САКУРА АВТОТРАНС» було складено відповідні акти на списання запасних частин, масел, автошин.
Перевезення товарів по взаємовідносинам з контрагентами зазначеними в акті перевірки, так і з ТОВ «Райз Північ» та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» здійснювалось силами та транспортом ТОВ «САКУРА АВТОТРАНС», який перебуває в оренді підприємства, згідно договорів оренди транспортних засобів:
від 24.07.2018 транспортний засіб марки MAN, моделі TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_1 ; транспортний засіб марки ASKO NV, моделі 35.29, державний номерний знак НОМЕР_2 ; транспортний засіб марки SCANIA, моделі R420, державний номерний знак НОМЕР_3 ; транспортний засіб марки RENAULT, моделі MASTER, державний номерний знак НОМЕР_4 ; транспортний засіб марки SCANIA, моделі R420 LB6X2HNB, державний номерний знак НОМЕР_5 ;
від 03.07.2018 транспортний засіб марки КАМАЗ моделі 65117 030, державний номерний знак НОМЕР_6 ; транспортний засіб марки SCHMITZ моделі GOTHA, державний номерний знак НОМЕР_7 ; транспортний засіб КАМАЗ моделі 65117, державний номерний знак НОМЕР_8 ; транспортний засіб марки СЗАП моделі 8305, державний номерний знак НОМЕР_9 ; транспортний засіб марки SCHMITZ моделі AFW 18, державний номерний знак НОМЕР_10 ; транспортний засіб марки ANIA моделі R420, державний номерний знак НОМЕР_11 ; транспортний засіб марки SCHMITZ моделі AFW 18, державний номерний знак НОМЕР_12 ; транспортний засіб № 16 - марки КАМАЗ моделі 65117 030, державний номерний знак НОМЕР_13 ; транспортний засіб марки СЗАП моделі 8305, державний номерний знак НОМЕР_14 ; транспортний засіб марки MAN, моделі TGX 26.440, державний номерний знак НОМЕР_15 ; транспортний засіб Марки KRONE AZW 18, державний номерний знак НОМЕР_16 ; транспортний засіб марки SCANIA R420, державний номерний знак НОМЕР_17 ; транспортний засіб марки KRONE AZW 18, державний номерний знак НОМЕР_18 ; транспортний засіб марки КАМАЗ моделі 5320, державний номерний знак НОМЕР_19 ;
від 01.05.2018 №01/05/02 транспортний засіб марки КАМАЗ 65117-029, державний номерний знак НОМЕР_20 ; транспортний засіб марки KRONE ADP 27, державний номерний знак НОМЕР_21 ;
від 30.04.2018 транспортний засіб марки MAN, моделі TGA 26.480, реєстраційний номер НОМЕР_22 ; транспортний засіб марки KOGEL, моделі ANCO 24, реєстраційний номер НОМЕР_23 ; транспортний засіб марки MAN, моделі TGA 26.430; транспортний засіб марки SCHMITZ, моделі GOTHA, реєстраційний номер НОМЕР_24 ; транспортний засіб марки MAN, моделі TGA 26.430, реєстраційний номер НОМЕР_25 ; транспортний засіб марки KOGEL, моделі AWE 18, реєстраційний номер НОМЕР_26 ; транспортний засіб марки КАМАЗ, моделі 5320, реєстраційний номер НОМЕР_27 ; транспортний засіб марки KRONE, моделі AZW 18, реєстраційний номер НОМЕР_28 .
Відповідно до ст. 2 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Підпунктом 2.15 п. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.
На думку суду та враховуючи вищенаведене, можна зробити обґрунтований висновок, що укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини).
Судом оглянуто та надано оцінку усім наданим первинним документам позивача та зроблено висновок, що вони містять всі обов'язкові реквізити, як того вимагає законодавство.
Також судом враховано і правосуб'єктність сторін на час укладення спірних правочинів, зокрема, контрагент позивача на момент укладення договору та оформлення первинних документів, як і позивач, були належними учасниками цивільних та господарських правовідносин та були платниками податку на додану вартість.
Аналогічна позиція містить у рішеннях Верховного Суду від 27.02.2018 № К/9901/1391/17 та від 07.02.2018 № К/9901/3360/17.
Щодо посилань податкового органу на наявність кримінальних проваджень відносно ТОВ «ТАІСТАС», ТОВ «НАІРІЯ», ТОВ «КАВІСТА», ТОВ «КВЕТА ЛЮКС» та ТОВ «МАНІНГ», то суд вважає за необхідне зазначити про те, що вказані посилання штучно створюють конкуренцію юстицій (кримінальної та адміністративної). Оскільки докази кримінального провадження мають остаточно оцінюватись судом загальної юрисдикції при розгляді кримінальної справи за правилами Кримінального процесуального кодексу України. Натомість КАС України визначає інший процесуальний порядок роботи із показаннями свідків аніж дослідження протоколів слідчих дій із незавершеного кримінального провадження. Такий підхід дозволяє дотриматись принципу змагальності, забезпечити належну реалізацію прав всіх учасників процесу. З боку відповідача клопотання про допит вказаного свідка у даній адміністративній справі не заявлялось.
Крім того, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не подано жодного доказу на підтвердження зазначених обставин, у тому числі щодо існування кримінальних проваджень відносно контрагентів позивача.
У справі Стіл та інші проти Сполученого Королівства поняття «закон» та «законність» розглядаються в контексті не тільки ст. 10, а й ст. 5 «Право на свободу та особисту недоторканність» Конвенції. ЄСПЛ вказує, що вимога пункту 2 ст. 10 Конвенції про те, що обмеження здійснення свободи вираження поглядів, яке має бути встановлене законом, є рівнозначною вимозі, передбаченій у п. 1 ст. 5 Конвенції про те, що будь-яке позбавлення свободи має бути законним. ЄСПЛ наголошує: Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба - з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити певна дія. Вислови «законний» та «згідно з процедурою, встановленою законом», у пункті 1 ст. 5 зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, а й те, що будь-яке позбавлення свободи відповідає меті ст. 5 і не є свавільним (п. 54).
На думку суду, відповідність господарської операції діловій меті, про що може свідчити і економічна обґрунтованість витрат на її здійснення, є необхідною умовою для реалізації платником податків права на отримання податкових преференцій, оскільки їх встановлення законодавцем має на меті стимулювання ділової активності учасників торгівельного обороту, що, у свою чергу, передбачає здійснення господарських операцій, що є об'єктом оподаткування, з метою досягнення економічного ефекту (ділової мети), а не тільки з метою отримання податкової вигоди. Відсутність економічної доцільності господарських операцій, окрім як здійснення їх з метою отримання податкової вигоди у вигляді витрат та/або податкового кредиту, є підставою для зменшення в податковому обліку платника податків сум витрат та/або податкового кредиту.
Завідома для платника податків відсутність розумної економічної причини щодо певних витрат при здійсненні господарської операції, як правило, виключає підстави для збільшення у податковому обліку витрат та/або податкового кредиту, оскільки таке у більшості своїй свідчить про відсутність ділової мети у такої господарської операції як притаманної риси господарської діяльності.
Таким чином, право на формування податкових вигод виникає у платника податків за наявності сукупності обставин та підстав, однією із яких є ділова мета.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 822/844/16.
Водночас, ч. 1 ст. 5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Так, згідно з ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
У зв'язку з викладеним, протиправне винесення податковим органом спірного податкового повідомлення - рішення становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.
Розглядаючи справу «Інтерспав» проти України про порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: «коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування податку на додану вартість за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».
У рішенні від 22.01.2009 у справі «Булвес» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський суд з прав людини, зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
За таких обставин, покупець не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства продавцем-контрагентом, за умови необізнаності першим щодо таких порушень.
Відповідачем не надано жодного доказу того, що позивач знав або міг дізнатися про те, що ТОВ «ТАІСТАС», ТОВ «НАІРІЯ», ТОВ «КАВІСТА», ТОВ «КВЕТА ЛЮКС» та ТОВ «МАНІНГ» можливо порушують вимоги податкового законодавства, а також доказів того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагентом у системі оподаткування.
Таким чином, податковим органом не було під час судового розгляду наведено достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності прийнятого ним рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Встановлені судом обставини підтверджують протиправність висновків, викладених в акті перевірки 14.03.2019 № 210/10-36-14-05/41930698, що є підставою для скасування прийнятого на їх підставі податкового повідомлення - рішення від 23.04.2019 № 0012241405 та є підставами для задоволення позову.
У відповідності до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вважає, що відповідач як суб'єкти владних повноважень не довів суду правомірність прийнятих податкових повідомлень - рішень від від 23.04.2019 № 0012241405.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи, що позивачем при подані даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 19 210, грн (квитанція від 02.08.2019 № 34802), суд вважає за необхідне стягнути вказану суму з податкового органу за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 23.04.2019 № 0012241405, яким визначено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість у загальному розмірі 3 004 528,50 грн, у тому числі 2 003 019,00 грн - за основним платежем, 1 001 509,50 грн - за штрафними санкціями.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САКУРА АВТОТРАНС» (код ЄДРПОУ 41930698) судові витрати у розмірі 19 210 (дев'ятнадцять тисяч двісті десять) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Головенко О.Д.